Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 2а-13353/09/11/0170
14.03.11 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіСанакоєвої М.А.,
суддів Горошко Н.П. , Єланської О.Е. секретар судового засіданняКисельова А.О.
розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 22.03.10 по справі №2а-13353/09/11/0170
за позовомВідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" (вул. Училищна, 42-А, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95001)
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь, АР Крим, 95000)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.03.10 позов Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі № 00154515-2/0 від 08.09.2009 р.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим від 24.11.2009 р. №00154502/1 від 24.11.2009 р. №0000024002/0.
Вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись з постановою суду, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим звернулася до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою у позові відмовити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Представники сторін у судове засідання не зявилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно.
Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі 28.08.2009р. була проведена документальна невиїзна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість позивача за січень 2009року, за результатами якої складено акт №8318/15-2/03348117(а.с.16).
Як вбачається із акту перевірки від 28.08.2009р. відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: завищено податковий кредит за січень 2009р. у сумі 137,22грн. по податковій накладній за грудень 2003року, по якій минув строк позовної давності.
На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі 08.09.2009року винесено податкове повідомлення-рішення №00154515-2/0, відповідно до якого позивачу визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість у сумі 164,66грн., в тому числі за основним платежем 137,22грн. та за штрафними санкціями 27,44грн. (а.с.14).
Не погодившись із зазначеним рішення позивач 17.09.2009р. оскаржив його в адміністративному порядку до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі(а.с.24-26).
Рішенням про результати розгляду скарги від 11.11.2009р. Державна податкова інспекція в м. Сімферополі залишила без змін податкове повідомлення-рішення від 08.09.09р. №00154515-2/0 та збільшила розмір штрафних санкцій на 41,17грн. (а.с.27-29).
На підставі зазначеного рішення про результати розгляду первинної скарги, відповідачем 24.11.2009р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000024002/0, яким позивачу донараховані штрафні(фінансові) санкції з податку на додану вартість у розмірі 41,17грн. та направлене податкове повідомлення-рішення від 24.11.2009р. №0015451502/1(а.с.15,16).
Судом першої інстанції встановлено, що 20 лютого 2009року позивачем подано до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2009року, вх..№13102 (а.с.38-52).
До складу податкового кредиту січня місяця 2009року позивачем включена сума ПДВ, сплачена ДАК «Чорноморнафтогаз»у ціні вартості природного газу у сумі 137,22грн., поставленого у 2003році, на підставі податкової накладної від 31.12.2003р. №11996/4 (а.с.15).
Як вбачається із матеріалів справи 31.12.2003р. ДАТ «Чорноморнафтогаз»позивачу була виписана податкова накладна №11996/4, відповідно до якої ДАТ «Чорноморнафтогаз»поставило природній газ позивачу у грудні 2003р. у кількості 21018,012тис.м.куб, за ціною одиниці товару без ПДВ у розмірі 109,00грн, загальна сума коштів за податковою накладною складає 2749155,97грн., в тому числі ПДВ 458192,66грн.
Податкова накладна від 31.12.2003р. №11996/4, виписана ДАТ «Чорноморнафтогаз»містить всі передбачені п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»реквізити, зокрема, а) порядковий номер; б) дату виписування; в) скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е)опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Крім того, позивачем надано до суду акт звірки взаємних розрахунків між позивачем та ДАТ «Чорноморнафтогаз»станом на 01.02.2009р., відповідно до якого позивачем у січні 2009року сплачено 823,29грн. в рахунок погашення боргу у справі №2-19/3334-05(а.с.65).
Відповідно до банківської виписки від 06.01.2009року позивачем сплачено ДАТ «Чорноморнафтогаз»за отриманий природній газ (в тому числі для населення) у розмірі 899 318,49грн. (а.с.82).
29 грудня 2002року між позивачем та ДАТ «Чорноморнафтогаз»укладено договір купівлі-продажу природного газу №100-ПГ-2003, відповідно до якого ДАТ «Чорноморнафтогаз»зобовязано передати у власність ВАТ по газопостачанню та газифікації «Кримгаз»газ для потреб бюджетних установ і організацій, а покупець зобовязаний сплатити вартість газу на умовах цього договору(а.с.53-56).
Крім того, 29.12.2002р. між позивачем та ДАТ «Чорноморнафтогаз»укладено договір купівлі-продажу природного газу №631-ПГ-2003, відповідно до якого ДАТ «Чорноморнафтогаз»зобовязано передати у власність ВАТ по газопостачанню та газифікації «Кримгаз»газ для потреб населення, а покупець зобовязаний сплатити вартість газу на умовах цього договору(а.с.57-59).
30 січня 2003року до договору №631-ПГ-2003 від 29.12.2002р. була укладена додаткова угода (зміна№1), відповідно до якої сторони домовилися, що продавець продає природній газ власного видобутку для подальшої реалізації його населенню по ціні, зокрема, за відсутності газових лічильників 109,00грн. за 1000куб.м., крім того ПДВ 21,80грн., всього 130,80грн. за 1000м.куб.(а.с.60).
19.12.2006року між позивачем та ДАТ «Чорноморнафтогаз»укладено договір про реструктуризацію заборгованості №Р/631/04/1/29/8106(а.с.61-64). Як вбачається із зазначеного договору сторони домовилися реструктуризувати заборгованість ВАТ по газопостачанню та газифікації «Кримгаз»перед ДАТ «Чорноморнафтогаз»у сумі 78931,00грн. Реструктуризації підлягає заборгованість за договором №631-ПГ-2003 від 29.12.2002р.(справа №2-19/3334-05). Боржник погашає заборгованість шляхом щомісячних перерахувань грошовими коштами протягом 2008-2016років.
Підставою для виключення відповідачем зазначеної суми ПДВ із податкового кредиту позивача за січень місяць 2009р. є та обставина, що, на думку відповідача, позивач пропустив строки давності для повернення надміру сплачених податків, зборів (обовязкових платежів) або на їх відшкодування, передбачені ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ (далі Закон №2181).
Відповідно до п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону №2181 заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Із наведеного випливає, що строк давності, передбачений п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону №2181, застосовується не тільки при поданні заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), а також у разі, коли податковими законами передбачено відшкодування таких податків.
Відповідно до п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість/97-ВР від 03.04.1997р.(далі Закону №168), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п.7.7.1. ст.7 Закону №168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п.п. 7.7.2. ст.7 Закону №168 якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Таким чином, право позивача на податковий кредит звітного періоду впливає безпосередньо як на визначення суми податкового зобовязання з ПДВ, так і на отримання бюджетного відшкодування з цього податку.
На підставі викладеного, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що включення сум ПДВ до складу податкового кредиту повинно відбуватися з урахуванням строків, передбачених п.п.15.3.1 п.15.3. ст.15 Закону 2181, тому позивачем не було пропущено строк давності на включення сум ПДВ за податковою накладною від 31.12.2003р. №11996/4 при розрахунку податкових зобовязань за січень 2009року.
Отже, суд першої інстанції прийшов правильного висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству, нормам матеріального та процесуального права, тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.03.2010 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим - залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, ст.ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.03.10р. по справі № 2а-13353/09/11/0170 - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.03.10р. по справі № 2а-13353/09/11/0170 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 21 березня 2011 р.
Головуючий суддяпідписМ.А.Санакоєва
Судді підпис Н.П.Горошко підпис О.Е.Єланська З оригіналом згідно
Головуючий суддя М.А.Санакоєва
Судове рішення № 15022479, Севастопольський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.03.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-13353/09/11/0170. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: