Ухвала суду № 15022132, 21.03.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-6240/09/10/0170

21.03.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіСанакоєвої М.А.,

суддів Горошко Н.П. , Єланської О.Е. секретар судового засіданняПлисенко Ф.Ю.

розглянувши апеляційну скаргу Бахчисарайського районного споживчого товариства на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М. ) від 22.02.10 по справі №2а-6240/09/10/0170

за позовом Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим (вул. Сімферопольська, 3, місто Бахчисарай, 98403)

до Бахчисарайського районного споживчого товариства (вул. Сімферопольська, 5-А, місто Бахчисарай, Автономна Республіка Крим, 98400)

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.02.10 позов Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим до Споживчого товариства №2 в особі Госпрозрахункового торгівельного підприємства про стягнення заборгованості - задоволено частково.

Стягнуто з Бахчисарайського районного споживчого товариства в особі Госпрозрахункового торгівельного підприємства на користь Державного бюджету Бахчисарайського району АР Крим заборгованість з податку на прибуток підприємств у розмірі 1870,00 грн.

Не погодившись з постановою суду, Бахчисарайське районне споживче товариство звернулося до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, провадження по справі закрити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін у судове засідання не зявилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим 01.12.2008 року проведено невиїзну документальну перевірку Госпрозрахункового торгівельного підприємства з питання своєчасності подання податкової звітності, в ході якої виявлені порушення пункту "б" п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону №2181 та п.16.4 ст.16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме: несвоєчасне подання податкових декларацій з податку на прибуток за 12 послідовних податкових періодів з 9 місяців 2005 року по І півріччя 2008 року.

Результати перевірки знайшли відображення в акті №468/1501/01779362 від 01.12.2008 року (а.с.7).

За порушення податкового законодавства, на підставі зазначеного акту перевірки, згідно пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону №2181 відносно відповідача прийняте податкове повідомлення-рішення №0002801501/0 від 08.12.2008 року (а.с.46) про застосування штрафних санкцій з податку на прибуток в сумі 2040,00 гривень.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (надалі Закон №2181) встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації. Пунктом 1.11 статті 1 даного Закону визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181 встановлені базові податкові (звітні) періоди. Згідно пункту “б”пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону №2181 - податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону №2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Пунктом 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.

Згідно з пунктом 16.4 ст.16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. №334/94-ВР платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”, зокрема пунктом 20.1 статті 20 встановлено, що відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе платник податку у порядку та розмірах, визначених законом.

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що платниками податку є, зокрема, з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами, а також філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку (далі філії), зазначених у підпункті 2.1.1 цього пункту, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади. Платник податку, який має такі філії, може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього Закону та зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій.

В матеріалах справи відсутні відомості про прийняття Бахчисарайським районним споживчим товариством рішення про консолідовану сплату податку на прибуток; Госпрозрахункове торгівельне підприємство зареєстровано в ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим як окремий платник податків, зокрема, податку на прибуток.

Таким чином, діючим законодавством передбачений обовязок Госпрозрахункового торгівельного підприємства надавати податкові декларації з податку на прибуток до податкових органів.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181 передбачено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, зокрема, якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Зазначене податкове повідомлення-рішення вручено уповноваженій особі платника податків, що підтверджено поштовим повідомленням (а.с.6, зворотній бік).

З огляду на вищенаведене, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 2040,00 гривень узгоджене.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону №2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до вимог пп.15.1.1. п.15.1 ст.15 Закону №2181 за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Однак, позивачем штрафні санкції за неподання податкової декларації за 9 місяців 2005 року (граничний строк подання 09 листопада 2005 року) були застосовані податковим повідомленням-рішенням від 08.12.2008 року, тобто після спливу 1095 днів.

За таких обставин, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача Бахчисарайського РайСТ податкової заборгованості з податку на прибуток в сумі 1870,00 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, оскільки Госпрозрахункове торгівельне підприємство відповідно до законодавства є платником податків, але воно є філією Бахчисарайського районного споживчого товариства, відповідачем є саме Бахчисарайське районне споживче товариство, тому податковий борг платника податку Госпрозрахункового торгівельного підприємства підлягає стягненню саме з Бахчисарайського районного споживчого товариства.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству, нормам матеріального та процесуального права, тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.02.2010 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Бахчисарайського районного споживчого товариства - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, ст.ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бахчисарайського районного споживчого товариства на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.02.10р. по справі № 2а-6240/09/10/0170 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.02.10р. по справі № 2а-6240/09/10/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 березня 2011 р.

Головуючий суддяпідписМ.А.Санакоєва

Судді підпис Н.П.Горошко підпис О.Е.Єланська З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва