Ухвала суду № 15021986, 21.03.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-7690/10/2/0170

21.03.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДугаренко О.В.,

суддів Яковенко С.Ю. , Дадінської Т.В. секретар судового засіданняБєланова О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Меримиесрюхмя-Керч"- Птіцин Олександр Миколайович, довіреність № б/н від 10.06.10

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 20.09.10 у справі №2а-7690/10/2/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меримиесрюхмя-Керч" (вул. Свердлова, 49,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

доДержавної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим (вул. Борзенко 40,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20 вересня 2010 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Меримиесрюхмя-Керч" задоволено.

Визнано противоправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Керчі № 0000552301/0 від 06.05.2010 року та №0000552301/1 від 09.06.2010 року.

Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20 вересня 2010 року та ухвалити нову постанову якою в задоволені позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Меримиесрюхмя-Керч" відмовити.

Апеляційна скарга мотивована неповним зясуванням обставини справи, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З 01 .01.2008 по 31.12.2009 працівниками Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

В результаті перевірки було встановлено порушення п.п.5.1., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” позивачем завищено валові витрати на суму 1200000 грн.

За результатами перевірки складено акт №561/23-1/33385558 від 20.04.2010.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 06.05.2010 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000552301/0, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобовязання по податку на прибуток у сумі 292516,50 грн., в тому числі 195011 грн. основного платежу та 97505,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до ст.2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” платниками податку є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в акті перевірки відніс до складу валових витрат згідно отриманих ним рахункам і актам виконаних робіт в частині комплексних консультаційних послуг у сфері права витрати на загальну суму 1200000 грн.

У п.3.1 ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включаються, зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3).

Ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначає, що валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених п.5.3-5.7. цієї статті.

П.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначає, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Уразі знищення або зіпсування зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів .

У акті перевірки № 561/23-1/33385558 від 06.05.2010 зазначено, що понесення зазначених витрат не підтверджуються даними бухгалтерського обліку платника податків, зазначена в актах виконаних робіт вартість однієї години роботи виконавців не обґрунтована, здійснення вказаних витрат на думку податкового органу не зумовлено отримання підприємством економічної вигоди.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач уклав з Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_2., Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 відповідно контракти №2 від 09.01.2008 №1 від 01.07.2008, № 1/1 від 01.10.2006, предметом яких було надання останніми юридичних послуг. До матеріалів справи залучені копій актів виконаних робіт з розшифруванням, в яких зазначено, що вказані субєкти підприємницької діяльності на виконання умов укладених з ними контрактів надавали платнику податків в період часу, який перевірявся, послуги щодо підготовки, укладення договорів з контрагентами, для забезпечення його господарської діяльності, проводили розроблення (підготовку) договорів оренди, агентування комісії,фрахтування, тайм-чартеру, бербоут-чартеру, спільної діяльності консигнації, проводили від імені підприємства переговори в Києві, Санк-Петербурзі, Самарі, Новоросійські, надавали консультації з питань господарського, трудового, адміністративного права, законодавства, яке стосується зовнішньоекономічної діяльності, виконували завдання щодо представництва інтересів підприємства в органах державної влади.

Позивачем надані копії договорів, додаткових угод до договорів, проекти, яки були підготовані зазначеними субєктами підприємницької діяльності на виконання умов укладених з ними контрактів. Отже, надавались послуги для забезпечення його статутної діяльності. Твердження відповідача про те, що в наслідок діяльності вказаних осіб позивачем не був отриманий результат, зроблені на підставі припущень, без надання доказів таких висновків. Матеріалами справи спростовується твердження відповідача про неправомірність віднесення платником додатків до складу валових витрат сум.

Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Частиною 2 даної статті встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При вказаних обставинах Севастопольський апеляційний адміністративний суд дійшов до висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, і їх достовірності, які суд першої інстанції визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи. Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлені.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.09.10 у справі №2а-7690/10/2/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 березня 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко

Судді підпис С.Ю. Яковенко підпис Т.В. Дадінська З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко