Ухвала суду № 15021825, 15.03.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-7264/10/2/0170

15.03.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІщенко Г.М.,

суддів Кучерука О.В. , Щепанської О.А. секретар судового засіданняКисельова А.О.

за участю сторін:

представник позивача, - не зявився,

представник відповідача, - Шилін Віталій Сергійович, довіреність № 94/10 від 16.04.10

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 29.07.10 у справі № 2а-7264/10/2/0170

за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Вітас" (вул. Київська, 4, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

до Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки, 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.07.2010 адміністративний позов Акціонерного товариства закритого типу «Вітас»задоволено: визнані протиправними дії Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим щодо неприйняття поданої Акціонерним товариством закритого типу «Вітас» податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2010 рік, що викладено у повідомленні № 17421/10/28-4 від 24.04.2010, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0007821502/0 від 01.06.2010 про застосування до Акціонерного товариства закритого типу «Вітас» штрафних санкцій у сумі 170,00 грн., стягнуто з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства закритого типу «Вітас»судовий збір у розмірі 3,40 грн.

На зазначене судове рішення від Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спеціальним Законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (надалі - Закон України №2181).

Відповідно до пунктів 1.11, 4.1 Закону України №2181 податкова декларація - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). Платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку ( підпункт 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Як свідчать матеріали справи, позивачем 20.04.2010 було подано відповідачу декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року, яка отримана останнім 20.04.2010.

Відповідач направив позивачу повідомлення (вих. № 17421/10/28-4 від 21.04.2010 про те, що надана ним декларація з податку на додану вартість за березень 2010 року не визнана податковою звітністю, у звязку з тим, що ним порушені вимоги підпункту 4.1.2 пункту 4.1. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»та пункти 3.3, 5.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», а саме, в декларації не во всіх рядках, в яких відсутні данні для заповнення, проставлені прочерки. Позивачу рекомендовано заповнити декларацію у відповідності до вимог зазначених Закону та Порядку та надати її до Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим.

18.05.2010 відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питання неподання податкової звітності з податку на додану вартість- декларації по податку на додану вартість за березень 2010 року, за результатами якої складено акт №6497/15-2/32233952 від 18.05.2010.

На підставі акту перевірки від 18.05.2010 відповідачем винесено податкове повідомлення рішення №0007821502/0 від 01.06.2010 за порушення позивачем підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 170,00грн.

Критерії правомірності рішення субєкта владних повноважень визначені статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною третьою якої встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності субєктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що із поданої позивачем декларації з податку на додану вартість за березень 2010року вбачається, що вона містить усі передбачені законом реквізити, а посилання відповідача на те, що в декларації не во всіх рядках, в яких відсутні данні для заповнення, проставлені прочерки, є формальною підставою для невизнання контролюючим органом податкової звітності як податкової декларації.

Повноваження органів державної податкової служби щодо прийняття податкових декларацій обмежено вичерпним переліком дій, а саме: прийняти декларацію або відмовити в її прийнятті з підстав, визначених законом, при цьому перелік підстав для відмови в прийнятті податкової декларації також є вичерпним відповідно до підпункту 4.1.2. пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо визнання протиправними дії Державної податковоїінспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим щодо неприйняття поданої Акціонерним товариством закритого типу «Вітас»податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2010 рік, що викладено у повідомленні №17421/10/28-4 від 24.04.2010, оскільки він базується на наявних у справі доказах та судом дана належна правова оцінка нормам матеріального права.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що спірне податкове повідомлення-рішення від 01.06.2010 №0007821502/0 про застосування штрафних санкцій в сумі 170,00грн. прийнято відповідачем упереджено, без урахування усіх обставин, що мають значення для вирішення справи, а відтак, позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення щодо прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, а надані позивачем письмові пояснення є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно зясував обставини, що мають значення для справи, викладені в судовому рішенні висновки відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, частиною першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.07.2010 у справі №2а-7264/10/2/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяпідписГ.М. Іщенко

Судді підпис О.В.Кучерук підпис О.А.Щепанська З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко

Повний текст судового рішення

виготовлений 21 березня 2011року