Ухвала суду № 15021807, 14.03.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-10165/09/8/0170

14.03.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. , Яковенко С.Ю. секретар судового засіданняБєланова О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Малого приватного підприємства "Увіс"- Повшедна Екатерина Григорівна, довіреність № 15 від 03.02.10

представник відповідача, Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим- Сачок Олег Анатолійович, довіреність № 287/10/10-0 від 03.12.10

розглянувши апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 23.02.10 у справі №2а-10165/09/8/0170

за позовом Малого приватного підприємства "Увіс" (вул. Северна, 1,Красноперекопськ,Автономна Республіка Крим,96000)

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим (вул. Північна 2,Красноперекопськ,Автономна Республіка Крим,96000)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.02.10 позов Малого приватного підприємства "Увіс" задоволено.

Визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим № 0001431502/0 від 04 серпня 2009 року.

Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція АР Крим звернулась з апеляційною скаргою в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.02.10 в позовних вимогах Малому приватному підприємству "Увіс" відмовити, та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована неправильним, на думку заявника, застосуванням судом норм матеріального права.

У судовому засідання представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з підстав, що викладені в ній. Представник позивача заперечувала проти апеляційної скарги, посилаючись на п.п. 3.2.2, п.3.2 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого, від оподаткування ПДВ звільняються операції з передачі майна на зберігання та та повернення такого майна, отже, обкладаються ПДВ тільки операції з продажу товарів та послуг.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 21.07.2009 Красноперекопською ОДПІ в АР Крим проведена невиїзна (камеральна) документальна перевірка податкової декларації з ПДВ за жовтень 2008 МПП «Увіс».

В ході перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97-ВР, зі змінами і доповненнями, яке виразилося у заниженні позивачем податкового зобовязання з ПДВ у період з 01.10.2008 по 31.10.2008 на загальну суму 368708,95грн.

За результатами перевірки складено акт №904 15-02/19449257 від 21.07.2009 (а.с. 6-7), який є підставою спірного рішення.

Красноперекопською ОДПІ в АР Крим прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001431502/0 від 04.08.2009, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 553063,42грн., в тому числі 368708,05грн. основного платежу та 184354,47грн. штрафних санкцій (а.с. 5).

Відповідно до п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000, з наступними змінами і доповненнями, визначає, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

В описовій частині акту перевірки від 21.07.2009 зазначено, що при проведенні перевірки поданої позивачем податкової декларації з ПДВ за жовтень 2008 встановлено, що ДП ДАК «Хліб України»Красноперекопським КХП надана скарга (вх. № 7589/10 від 07.05.2009) на МПП «Увіс»про ненадання податкових накладних даним постачальником, що свідчить про порушення останнім п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну.

Згідно копій платіжних доручень, завірених банком, наданих ДП ДАК «Хліб України»Красноперекопським КХП до Красноперекопської ОДПІ, у вересні 2008 даним підприємством перераховано МПП «Увіс»: 500000,00грн., у т.ч. ПДВ 83333,33грн. за рис-сирець; 407217,80грн., у т.ч. ПДВ 67869,63грн. за рис-сирець, 606126,70грн., у т.ч. ПДВ 101021,17грн. за рис-сирець та 698908,90грн., у т.ч. ПДВ 116484,82грн. за рис-сирець.

Перерахування вказаних сум підтверджується відповідними платіжними дорученнями: № 23 від 03.10.2008 на суму 500000,00грн., № 26 від 03.10.2008 на суму 407217,80грн., № 24 від 03.10.2008 на суму 606126,70грн. та № 25 від 03.10.2008 на суму 698908,90грн.

Також, перевіркою виявлено, у додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2008, МПП «Увіс»відображає у податковому зобовязанні обсяг поставки без ПДВ 2511904,43грн., сума ПДВ складає 502380,88грн., в результаті чого в ході перевірки системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобовязань та/або податкового кредиту з ПДВ, встановлено, що платником МПП «Увіс»не задекларовано податкові зобовязання по взаємовідносинам з ДП ДАК «Хліб України»Красноперекопським КХП. При цьому, обсяг поставки в складі податкового кредиту ДП ДАК «Хліб України»Красноперекопським КХП становить 368708,95грн.

За таких обставин, відповідач вважає, що у порушення п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997, з наступними змінами і доповненнями, позивачем занижене податкове зобовязання з ПДВ у періоді з 01.10.2008 по 31.10.2008 на загальну суму 368708,95грн.

Вказані висновки акту перевірки стали підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Суд вважає вищенаведені висновки ДПІ необґрунтованими та безпідставними з огляду на наступне.

П.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначає, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка має містити встановлені Законом реквізити.

При цьому, згідно з п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 даного Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Враховуючи вищезазначене, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця та одночасно є підставою для нарахування покупцем податкового кредиту. Якщо постачальник товарів (послуг) відмовляється надати податкову накладну, то це є підставою проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, про те, що на контролюючий орган покладено обовязок з'ясувати достовірність та повноту нарахування постачальником зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією, але в жодному разі віднесення покупцем певних сум до складу податкового кредиту з ПДВ не може автоматично свідчити про заниження постачальником податкових зобовязань, якщо він не видавав податкові накладні.

Акт перевірки, містіть висновки ДПІ про те, що МПП «Увіс»не були задекларовані податкові зобовязання по взаємовідносинам з ДП ДАК «Хліб України»Красноперекопським КХП в розмірі 368708,95грн., які базуються виключно на результатах перевірки системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобовязань та/або податкового кредиту з ПДВ, оскільки обсяг поставки в складі податкового кредиту ДП ДАК «Хліб України»Красноперекопським КХП за цими даними склав 368708,95грн.

Вказане свідчить про те, що цивільно-правова операція, яка мала місце між постачальником та покупцем, всупереч п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідачем взагалі не аналізувалась.

Висновки суду першої інстанції, є обґрунтованими, стосовно того, що покладення в основу висновків ДПІ виключно даних системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України суперечить також вимогам Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 925/11205, п. 1.7 якого визначає, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

П. 2.3.2 Порядку встановлено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, в тому числі, зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Відомості системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України не є первинним документом в розумінні ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», згідно з якою первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу, згідно з п.2.3.4 Порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

Як свідчать матеріали справи, рішенням Господарського суду АР Крим від 03.04.2006 по справі № 2-9/5801.1-2006, яке згідно з довідкою ГС АРК від 15.01.2010 набрало законної сили 14.04.2006, з ДП ДАК «Хліб України»Красноперекопський КХП на користь МПП «Увіс»було стягнуто 2212253,40грн. заборгованості, 990600грн. упущеної вигоди та судові витрати (а.с. 8-9, 153).

При цьому, як зазначено в даному рішенні, 2212253,40грн. є подвійною вартістю неповерненого рису-сирцю в кількості 103909кг, який у свій час був переданий ДП ДАК «Хліб України»Красноперекопський КХП на зберігання (зворотній бік а.с. 8).

Вказана вартість рису-сирцю, на виконання рішення суду, була перерахована позивачу ДП ДАК «Хліб України»Красноперекопським КХП в жовтні 2008р., про що свідчать призначення платежів у наявних в матеріалах справи виписках банку (а.с. 55-58)

Враховуючи, що відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), а також враховуючи, що відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»обєктом оподаткування ПДВ є операції з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на території України, ввіз товарів (супутніх послуг) в митному режимі імпорту та реімпорту, вивезення товарів (супутніх товарів) у митному режимі експорту або реекспорту, суд встановив, що поставка товарів, згідно з п. 1.4 ст. 1 вказаного Закону, це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

До того ж, відповідно до п.п. 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 вказаного Закону від оподаткування ПДВ звільняються операції з передачі майна на зберігання та повернення такого майна.

Таким чином, оскільки цивільно-правова операція, яка мала місце між МПП «Увіс»та ДП ДАК «Хліб України»Красноперекопським КХП щодо стягнення подвійної вартості рису-сирцю за не повернення переданого на зберігання рису-сирцю в кількості 103909кг, не є поставкою в розумінні Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки не потягло за собою перехід права власності на рис-сирець, то МПП «Увіс»не повинно було виписувати податкові накладні та нараховувати податкові зобовязання з ПДВ.

Крім того, Вироком Красноперекопського міськрайонного суду від 03.02.11 по справі № 1/0112/11/11 встановлена вина головного бухгалтера ДП ДАК «Хліб України», яка навмисно внесла неправдиві дані суми податкового кредиту 595636,67грн. (сума податку на додану вартість, отриману від операції по взаємовідносинам з МПП «Увіс») у декларацію, чим заподіяла злочин, передбачений ст.ст. 212 ч.1, 366 ч.1 Кримінального кодексу України.

До того ж, судом встановлено, що на підставі п. 2 наказу МПП «Увіс»№ 4 від 02.10.2008 про списання з балансу МПП «Увіс»залишків рису-сирцю в кількості 103909кг, що знаходяться на зберіганні Красноперекопського КХП та призначені для розрахунку за послуги зберігання, Актом списання № СпТ-000001 від 03.10.2008 вказаний рис-сирець було списано (а.с. 154-155).

Аналогічного висновку дійшла Красноперекопська ОДПІ при проведенні перевірки ДП ДАК «Хліб України»Красноперекопського КХП, у п. 3.2.2 акту перевірки № 1017/23-0/31728055 якого вказано про безпідставність віднесення останнім до складу податкового кредиту ПДВ, сплаченого при перерахуванні коштів за рішенням суду щодо відшкодування вартості переданого на зберігання та не повернутого рису-сирцю, оскільки фактичної поставки рису-сирцю з передачею права власності не відбулося (а.с. 107).

Таким чином, висновки відповідача про заниження позивачем податкового зобовязання з ПДВ у періоді з 01.10.2008 по 31.10.2008 на загальну суму 368708,95грн. є безпідставними, як і нарахування позивачу штрафних санкцій.

Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Частиною 2 даної статті встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При вказаних обставинах Севастопольський апеляційний адміністративний суд дійшов до висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, і їх достовірності, які суд першої інстанції визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи. Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлені.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.02.10 у справі №2а-10165/09/8/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 березня 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис С.Ю. Яковенко З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко