Ухвала суду № 15021686, 14.03.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5003/10/7/0170

14.03.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. , Яковенко С.Ю. секретар судового засіданняБєланова О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного акціонерного товариства "Бахчисарайський комбінат "Будіндустрія"- Устинов Вадим Володимирович, довіреність № 02-11 від 17.01.11

представник відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В. ) від 03.06.10 по справі №2а-5003/10/7/0170

за позовом Приватного акціонерного товариства "Бахчисарайський комбінат "Будіндустрія" (вул. Промислова, 2, м.Бахчисарай, Автономна Республіка Крим, 98400)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м.Сімферополь, АР Крим,95000)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.06.2010 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Бахчисарайський комбінат "Будіндустрія" задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим № 0000564001/0 від 02.04.10, яким Закритому акціонерному товариству "Бахчисарайський комбінат "Будіндустрія" нараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3356,40 грн., в тому числі за основним платежем 2 797,00 грн. та 559,40 грн. штрафних санкцій.

Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.06.2010 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована неправильним, на думку заявника, застосуванням судом норм матеріального права.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти апеляційної скарги з підстав, що викладені в запереченні на апеляційну скаргу (а.с. 82).

Позивач заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 07.12.2009 працівниками Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим була проведена документальна невиїзна (камеральну) перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість за січень 2010 року,

За результатами перевірки складено акт №103/40-1/30800313 від 25.03.2010 (далі - акт перевірки) (а.с.10-17), який є підставою спірного рішення.

На підставі акту перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000564001/0 від 02.04.2010 року, яким позивачу було нараховане податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 2797,00 грн. за основним платежем та 559,40 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.9).

В ході перевірки встановлено порушення п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- завищення податкового зобовязання по податку на додану вартість за січень 2010 року, яке підлягає сплаті до бюджету у сумі 2797,00 грн. (а.с.17).

В акті перевірки відповідачем зазначено, що податкові декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року ЗАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія»були включені податкові накладні минулих періодів, перевірених актом документальної перевірки від 23.04.2009 року № 104/23/30800313, на загальну суму 13986,40 грн., з яких сума ПДВ складає 2797,29 грн. (а.с. 16-17).

Також в акті перевірки вказано, що під час проведення попередньої перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2008 року Акт від 23.04.2009 року № 104/23/30800313 посадовими особами позивача окремо в кінці акту документальної виїзної планової перевірки вчинено запис про те, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані у повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність субєкта господарювання (спростовують викладені в акті перевірки факти) за період, що перевіряється відсутні.

Матеріали справи свідчать про те, що внаслідок оскарження позивачем в адміністративному порядку вказаного рішення (а.с.18-19), заперечення позивача до акту перевірки залишені без задоволення (а.с.20-22), а прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення № 0000564001/0 від 02.04.2010 року, яким позивачу було нараховане податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 2797,00 грн. за основним платежем та 559,40 грн. штрафних (фінансових) санкцій залишено без змін (а.с.9).

Закон України «Про податок на додану вартість»визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до положень п. 1.7. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до положень п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно до положень п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

На підставі вищевикладеного думка ДПІ про необхідність включення ПДВ в податковий кредит в періодах до одержання податкової накладної є помилковою.

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні, на підставі яких позивачем нарахований податковий кредит з ПДВ у січні 2010 року, були складені контрагентами у лютому, червні, липні, серпні, вересні, листопаді, грудні 2008 року (а.с.48-60), що також відображено в акті перевірки (а.с.14-16).

Фактичне отримання позивачем вказаних податкових накладних у січні 2010 року підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних (а.с.47).

За таких підстав, суд приходить до висновку, що відповідно до положень п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.

Позивачем, суми ПДВ були включені у склад податкового кредиту у тому звітному періоді, у якому були отримані податкові накладні, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Таким чином, суд вважає, що позивачем виконані вимоги п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо періоду формування податкового кредиту та, як слідство, про відсутність порушення позивачем положень Закону в цій частині.

Згідно до положень абзаців 1, 2 п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

В акті перевірки (а.с. 17) відповідачем вказано, що такої скарги від позивача не надходило.

Отже, право особи на подачу такої скарги, що неможна розуміти як обовязок.

Податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, який містить в собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

За таких підстав, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість висновків відповідача щодо порушення позивачем положень Закону України «Про податок на додану вартість»в частині заниження ПДВ в сумі 2 797,00 грн.

Відсутність порушень позивачем вимог податкового законодавства, свідчить про необґрунтоване застосування відповідачем фінансових санкції у сумі 559,4 грн.

Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Частиною 2 даної статті встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При вказаних обставинах Севастопольський апеляційний адміністративний суд дійшов до висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, і їх достовірності, які суд першої інстанції визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи. Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлені.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.06.10 по справі №2а-5003/10/7/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 березня 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис С.Ю. Яковенко З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко