Постанова № 15021683, 01.02.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-996/09/2770

01.02.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіСанакоєвої М.А.,

суддів Дадінської Т.В. , Єланської О.Е. секретар судового засіданняКовінська Т.Г.

за участю

представника відповідача - Нікольської К. Б., довіреність № 1304/9/10-0 від 09.04.10

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Цеоліт" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Водяхін С.А. ) від 25.08.09 у справі № 2а-996/09/2770

за позовомПриватного підприємства "Цеоліт" (вул. Я. Гамарніка, 12 кв. 2, місто Севастополь, 99003)

до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя (вул. Героїв Севастополя, 74, місто Севастополь, 99001)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИЛ:

Позивач - Приватне підприємство "Цеоліт" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Нахімовському районі міста Севастополя про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від № 0001412310/0 від 28 грудня 2007 року, № 0001412310/1 від 13 березня 2008 року, № 0001412310/2 від 29 травня 2008 року, на суму 150893 гривні 00 копійок, № 0000312310/0 від 09 квітня 2008 року, № 0000312310/1 від 19 червня 2008 року повністю.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 25.08.09 у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Цеоліт" - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Приватне підприємство "Цеоліт" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Представник позивача у судове засідання 01.02.11р. не з'явився, про день. час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено виїзну планову перевірку Приватного підприємства "Цеоліт" з питань виконання вимог податкового і валютного законодавства за період з 01.07.2004 року по 30.06.2007 року, за результатами якої складено акт перевірки № 887/10/23-123/30825495/258 від 17.12.2007 року і позапланову перевірку Приватного підприємства «Цеоліт»з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ОП «БЗПТ «Цеоліт», ПП «ТНВП», ТОВ «Техновиробінвест плюс», ФГ «Артема», ТОВ «Альфабуд»за період з 01.07.2004 року по 30.06.2007 року за результатами якої складено акт перевірки № 530/10/35-004/30825495 від 27.03.2008 року.

Виявлені порушення з'явилися підставою для винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0001412310/0 від 28.12.2007 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток розмірі 150953,00 грн., з яких - 100143,00 грн. - податок, 50810,00грн. - штрафні санкції, № 0000312310/0 від 09 квітня 2008 року у загальному розмірі 176988,92 грн., з яких 117992,61 грн. податок, 58996,31 грн. штрафна санкція. За результатами розгляду скарг позивача у порядку, передбаченому Законом України «Про погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001412310/1 від 13.03.2008 р., № 0001412310/2 від 29.05.2008 р., № 0000312310/1 від 19.06.2008 р.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що податкові повідомлення-рішення № 0001412310/0 від 28.12.2007 року, № 0001412310/1 від 13.03.2008 р., № 0000312310/0 від 09.04.2008 р. скасовані послідуючим прийняттям за наслідками оскарження ПП «Цеоліт»у порядку, передбаченому Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», податкових повідомлень-рішень № 0001422310/2 від 29.05.2008 р. і № 0000312310/1 від 19.06.2008 р., які є діючими і підлягають оскарженню і розгляду у судовому порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, в акті перевірки № 887/10/23-123/30825495/258 від 17.12.2007 року встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності в порушення вимог п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»відніс до складу податкового кредиту суми ПДВ, що включені до вартості товарів: електричної печі DAEWOO і фотоапарату Canon Power; неправильно прийнята до податкового обліку податкова накладна № 1569 від 20.12.2005 р., як така, що оформлена з порушеннями; відніс до податкового кредиту без підтверджуючих документів 101512,00 грн.

Актом перевірки № 530/10/35-004/30825495 від 27 березня 2008 року встановлено, що в порушення вимог п.п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»ПП «Цеоліт»віднесло до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними № 365 від 06.09.2004 р., № 421 від 25.11.2004 р., № 615 від 14.12.2004 р., № 591 від 24.11.2005 р., № 148 від 14.12.2005 р., № 1569 від 20.12.2005 р., № 196 від 29.12.2005 р., № 292 від 15.12.2006 р., № 704 від 20.12.2006 р., № 707 від 21.12.2006 р.

Пунктом 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 327 (далі - Порядок №327), передбачено, що акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства (пункт 1.5 Порядку №327).

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (пункт 1.7 Порядку №327).

Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (пункт 2.3.4 Порядку №327).

Аналіз матеріалів справи, зокрема Акту перевірки № 887/10/23-123/30825495 від 17.12.2007, дає суду апеляційної інстанції підстави вважати, що висновки, викладені в Акті перевірки, не підтверджені первинними та іншими документами.

Матеріали справи свідчать, що позивачем у ПП «Кауф»придбаний фотоапарат Canon Power за ціною 1491,67 гривень, у ТОВ «Океан-Сервіс»електрична піч Daewoo за ціною 879,19 грн. Вартість товарів сплачена повністю, що підтверджується платіжними дорученнями. У цині товару сплачена також сума податку на додану вартість, отримані належним чином оформлені податкові накладні.

Доказами, що містяться у матеріалах справи підтверджено використання фотоапарату у власній господарській діяльності для фотографування обєктів нерухомості, у тому числі належних на праві власності позивачу, розміщення цих обєктів у засобах масової інформації, системі Інтернет, з метою пошуку покупців. При чому квартира по вул. Колобова, 23, що належала ПП «Цеоліт», була продана, з продажу квартири сплачені податки, правильність сплачення податків підтверджена перевіркою підприємства і незастосуванням штрафних санкцій по цій угоді. Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність віднесення до податкового кредиту суми ПДВ, що сплачена при придбані позивачем фотоапарату.

Доводи відповідача, згідно з його запереченнями, відносно відсутності в довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій № 22-369-751 від 14.03.2007 року у позивача такого виду діяльності як посередницькі послуги з купівлі, продажу оренди та оцінювання нерухомого майна не відповідають вимогам діючого законодавства України.

Відповідно до Наказу Держспоживстандарту України № 375 від 26.12.2005 р., затвердженого державним комітетом статистики України «Національний класифікатор України. Класифікація видів економічної діяльності»: «основним призначенням КВЕД є визначення та кодування основного та другорядних видів економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб (статистичних одиниць), яке здійснюється органами державної статистики, та їх відображення у ЄДРПОУ.

Основний вид діяльності є визначальною ознакою у формуванні сукупностей статистичних одиниць для проведення статистичних спостережень. Тобто, класифікація видів економічної діяльності є статистичним інструментом для впорядкування економічної інформації. Важливо, щоб користувачі в інших сферах були свідомі відносно того, що для використання в інших цілях класифікація може бути не завжди адаптованою повною мірою. Отже, класифікація може не відповідати всім можливим потребам. У зв'язку з цим можуть виникати спори стосовно юридичного використання коду КВЕД. Слід мати на увазі, що наданий органами державної статистики код виду діяльності не створює само по собі прав чи обов'язків для підприємств та організацій, не тягне жодних правових наслідків як такий. Код виду діяльності не обов'язково є достатнім критерієм для виконання умов, передбачених нормативними актами. При застосуванні нормативних актів чи контрактів, код виду діяльності є припущенням, а не доказом».

Крім того, підприємство також рекламувало і продавало належну йому на праві власності нерухомість, з чого сплачувало податки.

В той же час, судова колегія не знаходить підстав для задоволення вимог позивача про правомірність віднесення суми ПДВ з вартості електричної печі, у звязку з тим, що у господарській діяльності підприємства вона не використовувалася.

Неправомірності віднесення до податкового кредиту суми за придбання членських книжок визнана позивачем у суді першої інстанції.

Доказів того, що підприємством без підтверджуючих документів віднесено до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 101512,00 грн. відповідачем не надано, позивачем ж надано належним чином оформлені податкові накладні відповідно до яких суми податкового кредиту у вказаний період ним віднесено правомірно.

Колегією суддів встановлено, що актом 530/10/35-004/30825495 від 27.03.2008 р. донараховано суми ПДВ і нараховані штрафні санкції по взаємовідносинам з ОП «Бершадський завод продтоварів «Цеоліт», ФГ «Артема», ПП «ТНВП», ТОВ «Альфабуд».

Штрафні санкції за актом № 530/10/35-004/30825495 від 27.03.2008 р. нараховані по відносинам, що оформлені (віднесено до податкового кредиту за відповідними документами):

24.11.2005 р. ОП «Бершадський завод продтоварів «Цеоліт»виписано податкову накладну № 591 від 24.11.2005 р. на суму 70021,34 грн., у тому числі ПДВ 11670,22 грн.,

14.12.2005 року ФГ «Артема»видано податкову накладну №148 від 14.12.2005 р. на суму 180678,40 грн., у тому числі ПДВ 30113,07 грн.,

29.12.2005 року ПП «ТНВП»видано податкову накладну № 196 на суму 107256,00 грн., у тому числі ПДВ 17876,00 грн.;

15.12.2006 року ТОВ «Альфабуд»видано податкову накладну № 292 на суму 349999,79 грн., у тому числі ПДВ 58333,33 грн.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

ПП «Цеоліт»надано докази отримання товару від ФГ «Артема»і ОП «Бершадський завод продтоварів «Цеоліт»і використання його у своїй господарській діяльності з метою отримання прибутку. Податкові накладні, що виписані вказаними підприємствами, оформлені належним чином, підприємства є платниками податку на додану вартість, отримання товару ПП «Цеоліт»підтверджено первинними документами відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

Крім того, надано докази купівлі цього товару з метою виконання умов державного контракту на замовлення продукції для потреб ЧФ Російської Федерації і відчуження цьому замовнику вказаного товару у подальшому.

Відповідач не надав доказів неправомірності віднесення вказаних сум до податкового кредиту.

Таким чином, ПП «Цеоліт»правомірно віднесло по податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним ФГ «Артема»і ОП «Бершадський завод продтоварів «Цеоліт»на суму 41783,00 грн.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим в якості платників податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону».

Відповідач стверджує про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ПП «ТНВП»і ТОВ «Альфабуд». В якості доказів представником відповідача надано витяги з офіційного сайту про наявність/анулювання свідоцтва платниками ПДВ відповідними підприємствами.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожному доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Докази анулювання свідоцтва вказаних платників на додану вартість перевірено судом на офіційному сайті Державної податкової адміністрації України. Підтверджено факт анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Альфабуд»28.09.2006 року. Але інформації про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ПП «ТНВП»не міститься. Інших доказів анулювання ПП «ТНВП»свідоцтва платника податку на додану вартість відповідачем суду не надано.

Судова колегія дійшла до висновку про неправильне віднесення до податкового кредиту суми по податковій накладній № 292 від 15.12.2006 року, що видана ТОВ «Альфабуд»на суму 349999,79 грн., у тому числі ПДВ 58333,33 грн.

Відповідач не надав суду належних доказів про протиправність віднесення до податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, що виписані ПП «ТНВП».

Враховуючи, що висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову засновані на помилковому застосуванні норм матеріального права, а також враховуючи невідповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ч. 1 ст. 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Цеоліт»задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 25.08.2009 року по справі № 2а-996/09/2770 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001412310/2 від 29 травня 2008 року в частині нарахування на суму 150614 гривень 10 копійок, з яких 99917,10 грн. податок; 50697,00 грн. штрафні санкції.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000312310/2 від 19.06.2008 року на суму 89488,90 грн., з яких 59659,30 грн. основний платіж, 29829,70 грн. штрафні санкції.

В інший частині позову відмовити.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 07 лютого 2011 р.

Головуючий суддяпідписМ.А.Санакоєва

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис О.Е.Єланська З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва