Постанова № 15021500, 24.02.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-2240/10/2770

24.02.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДугаренко О.В.,

суддів Щепанської О.А. , Ілюхіної Г.П. секретар судового засіданняКлюкіна Н.С.

за участю сторін:

представник позивача, Федерального державного унітарного підприємства "13 судноремонтний завод Чорноморського флоту" Міністерства оборони Російської Федерації- Кочубей Олександр Васильович, довіреність № 1/8 від 18.01.11

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя- Ліннік Олексій Вікторович, довіреність № 4217/9/10-0 від 23.11.10

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя- Медведева Ірина Григорівна, довіреність № 1310/9/10-0 від 09.04.10

представник позивача, Федерального державного унітарного підприємства "13 судноремонтний завод Чорноморського флоту" Міністерства оборони Російської Федерації- Харченко Дмитро Юрійович, довіреність № 31/10 від 08.02.11

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Кириленко О.О. ) від 06.09.10 у справі № 2а-2240/10/2770

за позовом Федерального державного унітарного підприємства "13 судноремонтний завод Чорноморського флоту" Міністерства оборони Російської Федерації (вул. Килен-балка,Севастополь,99004)

до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя (вул. Героїв Севастополя, 74,Севастополь,99001)

про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя (суддя Кириленко О.О.) від 06 вересня 2010 року у справі № 2а-2240/10/2770 позов Федерального державного унітарного підприємства «13 судноремонтний завод Чорноморського флоту»Міністерства оборони Російської Федерації до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м.Севастополя про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя від 10 грудня 2009 року за №0000782310/0 про визначення Федеральному державному унітарному підприємству «13 судноремонтний завод Чорноморського флоту»Міністерства оборони Російської Федерації податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 11519526грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 11521041грн. Крім того, постановлено стягнути з Державного бюджету України на користь Федерального державного унітарного підприємства «13 судноремонтний завод Чорноморського флоту»Міністерства оборони Російської Федерації судовий збір у розмірі 03 грн. 40 коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Нахімовському районі м. Севастополя звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 06 вересня 09.2010 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення Окружного адміністративного суду м. Севастополя по даній справі нормам матеріального права, а саме: підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 6.5 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість», статті 5 Митного кодексу України, статті 14 Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року, ратифікованої Верховною Радою України 24 березня 1999 року. Заявник апеляційної скарги вважає, що ремонт військових кораблів Чорноморського флоту Російської Федерації на території України є наданням послуг на митній території України, тому висновок суду першої інстанції про те, що ці роботи були виконані на території іншої держави, є помилковим. Також апелянт посилається на постанову Верховного Суду України від 09 червня 2009 року у справі № АС-13/460-05-20-12/046 за позовом Федерального державного унітарного підприємства «13 судноремонтний завод Чорноморського флоту» Міністерства оборони Російської Федерації до ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та вважає, що позиція Верховного Суду України є суттєвою для розгляду даної справи, оскільки вона сформована по справі з аналогічними обставинами.

У судовому засіданні представники відповідача підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Представники позивача у судовому засіданні апеляційну скаргу не визнали, просили залишити постанову суду першої інстанції без змін. Позиція представників позивача обґрунтована тим, що оскільки ремонтні роботи Федеральним державним унітарним підприємством «13 судноремонтний завод Чорноморського флоту»Міністерства оборони Російської Федерації здійснювались на території військового корабля іншої держави, навіть в територіальних водах України, територія корабля не є митною територією України, а тому послуги по ремонту кораблів іноземної держави, не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом м. Севастополя норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з визначенням Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі м. Севастополя Федеральному державному унітарному підприємству «13 судноремонтний завод Чорноморського флоту»Міністерства оборони Російської Федерації податковим повідомленням-рішенням від 10 грудня 2009 року за №0000782310/0 податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 11519526грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 11521041грн.

Підставою для визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у вказаному розмірі сталися висновки Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя про порушення позивачем пункту 7 статті 1, підпункту 3.1.1пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 6.1.1пункту 6.1 статті 6, підпункту "г" пункту 6.5 статті 6, підпунктів 7.4.1, 7.4.3пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що викладені у акті планової виїзної документальної перевірки від 30 листопада 2009 року за №2098/10/23-123/22288616/143 з питання дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 30 червня 2009 року.

Федеральне державне унітарне підприємство "13 судноремонтний завод Чорноморського флоту" Міністерства оборони Російської Федерації є юридичною особою України, резидентом України.Основним видом діяльності Заводу є виконання ремонтних і модернізаційних робіт на кораблях і суднах, незалежно від їх національної належності.

Операції з продажу робіт (послуг), за якими податковою інспекцією були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість, були виконані позивачем на підставі державних контрактів на виконання робіт федеральних державних потреб, укладених з замовником - Міністерством оборони Російської Федерації: від 17 січня 2008 року №714/13/27/КР/0026-08; від 21 січня 2008 року № 714/13/27/КР/0364-08; від 21 січня 2008 року № 714/13/27/КР / 0365-08; від 21 січня 2008 року № 714/13/27/КР/0366-08; від 08 квітня 2008 року № 714/13/27/КР/0800-08; від 08 квітня 2008 року № 714/13/27/КР/0801-08; від 09 червня 2008 року № 714/13/27/КР/1044-08; від 20 лютого 2008 року № 743/06/27/КР/0465-08; від 14 травня 2008 року № 713/13/27/КР/0960-08; від 14 травня 2008 року №743/06/27/КР/0958-08; від 14 травня 2008 року № 743/06/27/КР/0959-08; від 08 вересня 2008 року № 64/2/3605/1-08; від 09 червня 2008 року № 708/04/27/КР/1045-08; від 03 березня 2009 року № 714/13/27/КР/0395-09; від 03 березня 2009 року № 714 / 13/27/КР/0396-09; від 11 вересня 2008 року № 714/13/27/КР/1192-08; від 11 вересня 2008 року №714/13/27/КР/1193-08; від 11 вересня 2008 року № 714/13/27/КР/1194-08; від 11 вересня 2008 року № 714/13/27/КР/1195-08; від 23 жовтня 2008 року № 714/13/27/КР/1327-08; від 14 листопада 2008 року № 714/13/27/КР/1426-08; від 20 квітня 2008 року № 71/51 / 13/3140/5-08; від 20 лютого 2008 року № 743/06/27/КР/0462-08; від 20 лютого 2008 року №743/06/27/КР/0463-08; від 20 лютого 2008 року № 743/06/27/КР/0464-08; від 03 березня 2009 року № 714/13/27/КР/0397-09; від 03 березня 2009 року № 714/13/27/КР/0398-09; від 03 березня 2009 року №714/13/27/КР/0399-09; від 03 березня 2009 року № 714/13/27/КР/0400-09; від 03 березня 2009 року №714/13/27/КР/0401-09; від 03 березня 2009 року №714/13/27/КР/0402-09; від 03 березня 2009 року № 714/13/27/КР/0403-09; від 03 березня 2009 року № 714/13/27/КР/0404-09; від 03 березня 2009 року № 714/13/27/КР/0405-09; від 03 березня 2009 року № 714/13/27/КР/0406-09; від 03 березня 2009 року № 714/13/27/КР/0407-09; від 08 вересня 2009 року №714/13/27/КЭ/1065-09; від 03 березня 2009 року №714/13/27/КР/0408-09; від 03 березня 2009 року № 714/13/27/КР/0414-09; від 17 березня 2009 року № 743/06/27/КР/0606-09; від 25 лютого 2009 року №708/08/27/КР/0507-09. Предметом вказаних договорів є ремонт військової техніки військових кораблів та суден, суднопідйомного обладнання військових кораблів, корабельних систем та механізмів військових кораблів, засобів навігації військових кораблів Російської Федерації.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, посилаючись на пункт 1 статті 6 Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус і умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року, ратифікованої Верховною Радою України 24 березня 1999 року, норми Конвенції ООН з морського права, яка підписана Україною 10 грудня 1982 року та ратифікована Законом України від 3 червня 1999 року, дійшов висновку, що військові кораблі іноземної держави не є частиною території України, в тому числі і митної, а зберігають статус території державі, під прапором якої вони знаходяться, тому послуги з ремонту військових кораблів Чорноморського флоту Російської Федерації фактично надані на території іншої держави, а не на митній території України.

Судова колегія визнає вказані висновки суду першої інстанції помилковими у звязку з наступним.

Згідно з пунктом 7.1 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю). Частиною 1 статті 5 Митного кодексу України визначено, що митною територією України є територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також штучні острови, установки і споруди, що створюються у виключній морській економічній зоні України, на які поширюється юрисдикція України. Статтею 2 Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус і умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України передбачено, що українська сторона передає російській стороні в оренду земельні ділянки, на яких розміщені російські обєкти. Таким чином, місця дислокації Чорноморського Флоту Російської Федерації є територією України. У межах цих місць дислокації Російська Федерація здійснює певні права і прерогативи, передбачені положеннями даної Угоди. Відповідно до статті 14 Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України підприємства, організації та установи Чорноморського флоту Російської Федерації провадять податкові відрахування відповідно до законодавства України. Одночасно статтею 14 Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України не передбачено встановлення особливих правил, що відрізняються від податкового законодавства України.

До того ж, відповідно до статті 91 Конвенції ООН з морського права кожна держава визначає умови надання своєї національності судам, реєстрації судів на його території і права плавати під його прапором.

Згідно зі статтею 94 Конвенції ООН з морського права кожна держава ефективно здійснює в адміністративних, технічних і соціальних питаннях свою юрисдикцію і контроль над судами, що плавають під його прапором.

Таким чином, надання будь-якою державою своєї національності судну (реєстрації судів на її території і права плавати під його прапором) не зумовлює визначення митної території, а лише викликано необхідністю ефективно вирішувати адміністративні, технічні і соціальні питання, що відносяться до ведення цієї держави і здійснювати контроль над суднами, плаваючими під його прапором.

З врахуванням вищезазначеного, ремонт іноземних військових кораблів на території України є наданням послуг на митній території України, тому висновок суду першої інстанції про те, що ці роботи були виконані на території іншої держави, є неправомірним.

Вказана позиція викладена також у постанові Верховного Суду України від 09 червня 2009 року по справі № АС-13/460-05-20-12/046, яка є аналогічною з даною справою.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єкти оподаткування, визначені статтю 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Посилання суду першої інстанції на підпункт «г»пункту 6.5 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого місцем поставки послуг вважається місце, де фактично надаються послуги, зокрема у сфері-проведення будь-яких робіт з рухомим майном, які змінюють його якісну характеристику, не можуть бути підставою для звільнення операцій з оподаткування ПДВ, оскільки як вказувалося вище, місцем поставки послуг судова колегія визнає митну територію України.

За таких обставин, судова колегія вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення від 10 грудня 2009 року за №0000782310/0 про визначення позивачу податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 11519526грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 11521041грн. ґрунтується на нормах діючого законодавства України та обставинах справи, а тому визнанню протиправним та скасуванню не підлягає.

В силу статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції вищевказаним вимогам не відповідає, а тому доходить висновку про наявність підстав для її скасування та прийняття нової постанови.

Відповідно до статті 205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 3 частини 1 статті 198, пунктом 4 частини 1 статті 202, пунктом 3 частини 1 статті 205, статті 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м.Севастополя задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 06 вересня 2010 року у справі № 2а-2240/10/2770 скасувати.

Прийняти нову постанову по справі.

В задоволені позову відмовити.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 01 березня 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко

Судді підпис О.А.Щепанська підпис Г.П.Ілюхіна З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко