Ухвала суду № 15021487, 01.02.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1788/10/2/0170

01.02.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЩепанської О.А.,

суддів Курапової З.І. , Яковенко С.Ю. секретар судового засіданняШкурлатов Д.Г.

сторони в судове засідання не з'явилися.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 11.05.2010 у справі №2а-1788/10/2/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СімСітіТранс" (Мамеди Емір-Усеіна, 14, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95049)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.05.2010 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СімСітіТранс" задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим № 0000142303 від 14.01.2010 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині порушення п.5 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в сумі 340,0,0 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.05.2010 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2010 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно. Від позивача найшло клопотання про розгляд справи у відсутність його представника, відповідач про причини неявки суд не повідомив.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд представники не зявилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «СімСітіТранс»звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати протиправними дії відповідача по складанню акту перевірки від 25.12.2009 № 002965/1890/01/09/23/31898522, на підставі якого відносно позивача рішенням від 14.01.2010 № 0000142303 застосовані штрафні санкції на суму 590,00 грн.; визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0000142303 від 14.01.2010, прийнятого на підставі акту перевірки від 25.12.2009 № 002965/1890/01/09/23/31898522, про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 590,00 грн.

Позов мотивовано тим, що перевірку, на підставі якої складено акт, що є підставою для застосування штрафних санкцій, проведено із суттєвими порушеннями норм чинного законодавства. Також, працівниками відповідача під час проведення перевірки 25.12.2009 складений акт, в якому зафіксували нібито встановлені порушення позивачем п.п. 5, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що призвело до невірних висновків, викладених в акті перевірки та, як наслідок, прийняття неправомірного рішення.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами ДПІ в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим проведено перевірку за дотриманням позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці маршрутного таксі, при обслуговуванні маршруту № 1, кінцева зупинка - НАПКБ у м. Сімферополі, що належить субєкту господарської діяльності Товариству з обмеженою відповідальністю «СімСітіТранс».

В результаті перевірки було встановлено порушення позивачем п. 5, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій, КОРО, РК на суму 2,00 грн., не відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в прибутковому ордері.

За результатами перевірки складено акт № 002965/1890/01/09/23/31898522 від 25.12.2009, на підставі якого, відповідачем 14.01.2010 прийнято рішення № 0000142303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно з яким за порушення позивачем п.п. 5, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», на підставі п. 3 ст. 17, ст. 22 зазначеного Закону до нього застосовані штрафні санкції у розмірі 590,00грн.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СімСітіТранс»надає послуги з перевезення пасажирів на автомобільному транспорті з видачею квитків. Під час перевірки позивач здійснював розрахункові операції із застосуванням квитково-касового листу серії УВГ № 427439 від 01-31.12.2009 та відривних квитків.

Відповідно до пункту 4 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів із застосуванням бланків суворого обліку на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу Державним казначейством України, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.

Таким чином, позивач звільняється від застосування реєстратора розрахункових операцій та розрахункової книжки у випадку видачі квитків.

Матеріали справи свідчать про те, що працівники податкового органу під час проведення перевірки дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки маршрутного таксі при обслуговуванні маршруту № 1 кінцева зупинка - НАПКБ у м. Сімферополі, встановили, надання позивачем послуги з перевезення пасажира без видачі квитка на суму 2,00 гривні, що підтверджується актом перевірки.

До позивача за вищевказане порушення спірним рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій було застосовано штрафні санкції у розмірі 340,00 гривень на підставі п.3 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що застосування відповідачем штрафних санкцій за надання позивачем послуги без використання розрахункової книжки на підставі п.3 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є неправомірним, з наступного.

Пунктом 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлено обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності видавати особі, яка отримує послугу, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції, у даному випадку - квиток на проїзд у маршрутному таксі.

Згідно Положенню про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.2000 №614 і зареєстрованого у Мін'юсті України 05.02.2001 за №105/5296, квітки на приміські автомаршрути - це розрахункові документи, бланки яких виготовлені друкарським способом з урахуванням вимог, установлених відповідними центральними органами виконавчої влади, та які видаються при реєстрації розрахункових операцій за разові послуги з перевезення пасажирів у міському автотранспорті.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Розрахункова книжка - належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених цим Законом випадках, коли не застосуються реєстратори розрахункових операцій.

Таким чином, Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не ототожнює поняття розрахунковий документ, яким є квіток на проїзд у маршрутному таксі, і розрахункова книжка, рівно як квіток і розрахункова квитанція, оскільки вони є різними за формою і змістом.

Штрафна санкція, яку застосував відповідач за дане порушення, передбачена за невикористання розрахункової книжки, а не за відсутність розрахункового документу.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що працівники державного податкового органу під час проведення перевірки дійшли помилкового висновку про порушення позивачем п. 5 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у звязку з чим застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 340,00 грн. не є обґрунтованим та не відповідає вимогам чинного законодавства.

Що стосується застосування до позивача фінансових санкцій передбачених за порушення п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в сумі 250,00 грн., то судому першої інстанції вірно зазначено, що під час проведення перевірки встановлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в прибутковому ордері, невідповідність склала 50,00 грн. та відповідно до п.13 ста.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та правильно встановлено правомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 250,00 грн. за порушення ним п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правильно задовольнив позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення № 0000142303 від 14.01.2010 про застосування штрафних (фінансових) санкцій щодо порушення п.5 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в сумі 340,00грн.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції повно зясував обставини, що мають значення для справи, викладені в судовому рішенні висновки відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтею 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.05.2010 у справі №2а-1788/10/2/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 07 лютого 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.А.Щепанська

Судді підпис З.І.Курапова підпис С.Ю. Яковенко З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська