Ухвала суду № 15021483, 15.02.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-7701/08/8/0170

15.02.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЩепанської О.А.,

суддів Курапової З.І. , Яковенко С.Ю. секретар судового засіданняШкурлатов Д.Г.

сторони в судове засідання не з'явилися.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Керчі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О.) від 03.06.2010 у справі № 2а-7701/08/8

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СлавФіш" (вул. Слави, 21 кв.40, м.Керч, Автономна Республіка Крим,98319)

до Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим (вул. Борзенко 40, м.Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.06.2010 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СлавФіш" задоволено.

Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим №0000292304/0 від 29.05.2008, № 0000292304/1 від 27.06.2008, № 0000292304/2 від 01.09.2008 та №0000292304/3 від 11.11.2008 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 16284грн. по декларації за лютий 2008 року.

Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник відповідача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.06.2010 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2010 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м.Керчі Автономної Республіки Крим.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду сповіщеній належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд представники не зявилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “СлавФіш” звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Керчі №0000292304/0 від 29.05.2008, № 0000292304/1 від 27.06.2008, № 0000292304/2 від 01.09.2008 та № 0000292304/3 від 11.11.2008 про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 16284грн. по декларації за лютий 2008р.

Позов мотивовано тим, що покладені в основу вказаного податкового повідомлення-рішення висновки ДПІ про непідтвердження суми бюджетного відшкодування в розмірі 16284грн. за лютий 2008р. на підставі попереднього акту перевірки № 387/23-4/32532865 від 20.03.2008р., яким було встановлено завищення відємного значення ПДВ в січні 2008р., є безпідставними, оскільки винесене на підставі акту перевірки № 387/23-4/32532865 від 20.03.2008р. податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем у встановленому законом порядку до Окружного адміністративного суду АР Крим, постановою якого від 12.11.2008р. по справі № 2а-3744/08/9/0170 воно було скасовано, але на момент прийняття оспорюваного повідомлення-рішення по цій справі справа №2а-3744/08/9/0170 ще не переглянута в суді апеляційної інстанції, у звязку з чим не могло бути покладено в основу спірного податкового повідомлення-рішення № 0000292304/3 від 11.11.2008р. про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 16284грн. по декларації за лютий 2008р.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю “СлавФіш” має статус юридичної особи з 11.08.2003.

У рядку 25.1 поданої позивачем до ДПІ в м. Керчі (вхід. № 4170 від 20.03.2008) податкової декларації з ПДВ за лютий 2008р. зазначено, що бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку підлягає сума надмірно сплаченого податку у розмірі 16284,00грн.

Крім того, 20.03.2008 позивачем подано до ДПІ в м. Керчі розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, в яких зазначено, що сума бюджетного відшкодування складає 16284,00грн.

Відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР, зі змінами і доповненнями, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

У звязку з цим, 08.05-15.05.2008 ДПІ в м. Керчі проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ “СлавФіш”з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2008р. (по операціям, здійсненим у січні 2008р.), за результатами якої складено акт перевірки № 699/23-4/32532865 від 17.05.2008, в якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення вимог абз. “а”п.7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, яке виразилося у завищенні позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2008р. у сумі 16284,00грн.

Даний акт перевірки було покладено ДПІ в м. Керчі в основу податкового повідомлення-рішення № 0000292304/0 від 29.05.2008 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 16284грн. по декларації за лютий 2008року.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ “СлавФіш” оскаржило його до ДПІ в м. Керчі, за результатами розгляду якої рішенням ДПІ в м. Керчі за вих. № 8528/10/25-0 від 27.06.2008 скаргу позивача було залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0000292304/0 від 29.05.2008р. без змін.

У звязку з цим, 27.06.2008 ДПІ в м. Керчі було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000292304/1 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 16284,00грн. за лютий 2008 року.

Позивач звернувся зі скаргою до ДПА в АР Крим, за результатами розгляду якої ДПА в АР Крим винесла рішення за № 2275/10/25-023 (№ 8282/7/25-023) від 27.08.2008, скарга була залишена без задоволення, а оскаржене податкове повідомлення-рішення без змін.

У звязку з цим, 01.09.2008 ДПІ в м. Керчі було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000292304/2 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 16284,00грн. за лютий 2008 року.

Крім того, як свідчать матеріали справи, позивач звертався зі скаргою до ДПА України, яка своїм рішенням за № 10849/6/25-0115 від 06.11.2008 залишила скаргу позивача без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0000292304/0 від 29.05.2008р. (від 27.06.2008р. № 0000292304/1) та рішення ДПА в АР Крим за №2275/10/25-023 (№ 8282/7/25-023) від 27.08.2008, прийняте за результатами повторних скарг без змін.

У звязку з цим, 11.11.2008 ДПІ в м. Керчі було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000292304/3 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 16284,00грн. за лютий 2008р.

Як встановлено судом першої інстанції, у п. 3.4 акту перевірки № 699/23-4/32532865 від 17.05.2008 зазначено, що відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Коли в наступному податковому періоді сума податку має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) (абз. “а”п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”).

При цьому ДПІ в м. Керчі встановлено, що за наслідками позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2008р., результати якої оформлено актом від 20.03.2008р. № 387/23-4/32532865, не встановлено відємного значення податку за січень 2008р. та залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації), у звязку з чим ДПІ в м. Керчі дійшла висновку про завищення ТОВ “СлавФіш”суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за лютий 2007р., в розмірі 16284грн.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вказані висновки ДПІ є безпідставними та не ґрунтуються на положеннях Закону України “Про податок на додану вартість”, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобовязані діяти тільки з підстав, в межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією і законами України.

Пункт 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205, визначає, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пунктом 2.3.2 Порядку також встановлено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, в тому числі, зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Однак, акт попередньої перевірки позивача № 387/23-4/32532865 від 20.03.2008, на який посилається відповідач, не є первинним або іншим документом, який зафіксовано в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджує наявність факту порушення.

Відповідно до п.2.3.4 Порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

Як свідчать матеріали справи, позивач оскаржив до Окружного адміністративного суду АР Крим винесені на підставі вищевказаного акту попередньої перевірки №387/23-4/32532865 від 20.03.2008р. податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим № 0000132304/3 від 19.09.2008р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 26117грн., частково на суму 26051,00грн., в тому числі за декларацією за грудень 2007р. 12612грн. та за декларацією за січень 2007р. 13439грн. та №0000552304/3 від 19.09.2008р. про донарахування суми податкових зобовязань з ПДВ з урахуванням штрафних санкцій в розмірі 9690,20грн., за декларацією за грудень 2007р. та січень 2008р., а отже, в розумінні п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р., з наступними змінами і доповненнями, визначені в них податкові зобовязання вважалися неузгодженими.

Так, п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р. визначає, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.11.2008р. по справі № 2а-3744/08/9 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “СлавФіш”до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим № 0000132304/3 від 19.09.2008р. про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 26117грн., частково на суму 26051,00грн., в тому числі за декларацією за грудень 2007р. 12612грн. та за декларацією за січень 2007р. 13439грн. та №0000552304/3 від 19.09.2008р. про донарахування суми податкових зобовязань з ПДВ з урахуванням штрафних санкцій в розмірі 9690,20грн., за декларацією за грудень 2007р. та січень 2008р., задоволено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2009 апеляційна скарга Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим залишена без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду від 06.11.2008 по справі №2а-3744/08/9 залишена без змін (а.с. 45-49).

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з п.п 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже відповідно до приписів Закону України “Про податок на додану вартість”сума бюджетного відшкодування формується як відємне значення різниці між податковими зобовязаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару отримувачем товарів (послуг).

Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (п.п. 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”).

Підпункт 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 даного Закону України визначає, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем дотримано процедуру подання податкової звітності, встановлену підпунктом 7.7.4. пункту 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність зменшення відповідачем згідно зі спірними податковими повідомленнями-рішеннями суми бюджетного відшкодування за лютий 2008 року в розмірі 16284,00грн. та правильно задовольнив позовні вимоги.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції повно зясував обставини, що мають значення для справи, викладені в судовому рішенні висновки відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтею 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційні скарги Державної податкової інспекції в м.Керчі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.06.2010 у справі № 2а-7701/08/8 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 лютого 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.А.Щепанська

Судді підпис З.І.Курапова підпис С.Ю. Яковенко З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська