Ухвала суду № 15021478, 17.02.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-4056/09/6/0170

17.02.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. , Ілюхіної Г.П. секретар судового засіданняКлюкіна Н.С.

без участі представників сторін,

розглянувши апеляційну скаргу Прокуратури м.Сімферополя АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А. ) від 08.07.10 у справі №2а-4056/09/6/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоегас.ком" (вул. Об`їздна, 32 Сімферополь; вул. Жигаліной, 6,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

доДержавної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053) Головного управління Державного казначейства України в АР Крим (вул. Севастопольська 19,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95015) за участю Прокуратури м.Сімферополя АР Крим

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, спонукання до виконання певних дій та стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.07.2010 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоегас.ком" задоволені частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим № 0001682301/0 від 16.02.2009 року в частині донарахування 36 500,00грн. податку на додану вартість. В задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.07.2010 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2010 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Прокуратури м.Сімферополя АР Крим .

Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи сповіщався.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 12.02.2009 відповідачем по справі було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Автоегас.кому" з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2008 року за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.04.2008 року по 30.04.2008 року та з 01.09.2008 року по 30.09.2008 року.

В результаті перевірки відповідачем по справі було скалдено № 1310/23-4/33979676.

На підставі акту перевірки відповідачем по справі було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001682301/0 від 16.02.2009 р. про зменшення заявленого до відшкодування податку на додану вартість в сумі 57902,00 грн.

Відповідно до п. 1.8 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 1.4 Закону України "Про податок на додану вартість" поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Частиною 1 пункту 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Згідно з п. 7.4.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Крім того, відповідно до положень п. 11.2. і п. 11.4 Закону України "Про податок на додану вартість" до приведення інших законодавчих актів у відповідність з нормами цього Закону вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Зміни порядку оподаткування податком на додану вартість можуть здійснюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону окремим законом з питань оподаткування цим податком. У разі якщо іншим законом, незалежно від часу його прийняття, встановлюються правила оподаткування цим податком, відмінні від зазначених у цьому Законі, пріоритет мають норми цього Закону. Це правило не поширюється на міжнародний договір (угоду), згода на обов'язковість якого (якої) надана Верховною Радою України.

Колегія суддів встановила, що ТОВ "Автоегас.ком", як платник податку на додану вартість, в декларації за квітень 2008 року задекларував загальну суму податкового зобов'язання у рядку 9 у розмірі 0,00 грн., загальну суму податкового кредиту у рядку 17 задекларовано у розмірі 133651,00 грн. Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду по рядку 21 декларації склало 133651,00 грн. ((рядок 9) 0 - ( рядок 17) 133651). У декларації за квітень 2008 року по рядку 23 вказаний залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 39742,00 грн.

Розшифровкою (додаток 5) податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів підтверджується загальна сума податкового кредиту у розмірі 133651,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, а саме з акту перевірки, що ДПІ не прийнята в податковий кредит сума 33333,33 грн. по контрагентові ПП "Агропромгруп" і сума 3166,67 грн. по контрагентові ПП "Фірма Фокс".

Судова колегія зазначає, що 24.04.2008 між ТОВ "Автоегас.ком" (покупець) і ПП "Агропромгруп" (постачальник) укладений договір поставки N 24/04/08. Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язаний передати у власність покупця зерно пшениці 3 кл., а покупець зобов'язаний прийняти зазначену продукцію і оплатити її на умовах договору. 25.04.2008 року ТОВ "Автоегас.ком" здійснило часткову попередню оплату в сумі 200000,00 грн. платіжним дорученням № 35 від 25.04.2008року. ТОВ "Автоегас.ком" отримана податкова накладна від ПП "Агропромгруп" № 4 від 25.04.2008 року на суму 200000,00 грн., у тому числі ПДВ 33333,33 грн. Відповідно до вимог вищевикладених пунктів 1.4., 7.4.1, 7.5.1 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємство включило суму ПДВ до складу податкового кредиту в декларацію за квітень 2008 року по першій події - оплата.

В подальшому поставка здійснена не була, у ТОВ "Автоегас.ком" по рахунку 631 "розрахунки з постачальниками" з 01.05.2008 за розрахунками з ПП "Агропромгруп" виникла дебіторська заборгованість в сумі 200000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, а саме з копії постанови Київського апеляційного суду від 10.03.2009 року по справі № 50/195 (залишено без зміни рішення Господарського суду м Київа від 29.12.2008), стягнуто з ПП "Агропромгруп" на користь ТОВ "Автоегас.ком" борг в сумі 200000,00 грн. Після набрання чинності рішенням суду ТОВ "Автоегас.ком" зобов'язане провести коригування податкового кредиту у бік зменшення на 33333,33 грн. Однак, на момент складання акту перевірки ДПІ 12.02.2009 року рішення суду не набуло чинності, строк позовної давності по цій операції не сплинув, не було підстав для коригування податкового кредиту.

В січні 2008 року ТОВ "Автоегас.ком" (довіритель) і ПП "Фірма Фокс" (повірений) уклали договір доручення № 29.01.08/1 від 21.01.08 на укладення договору купівлі - продажі сільгосппродукції з третьою особою. Згідно п. 1.2 договору, доручення вважається виконаним після підписання акту прийома-передачі між сторонами. Згідно п. 3.1. договора, за виконане доручення довіритель оплачує повіреному винагороду за кожну партію товару. Згідно п. 3.1 договора, винагорода виплачується довірителем продовж 2-х днів з моменту отримання ним підписаного повіреним звіту. Строк дії договору 1 рік з моменту підписання. ТОВ "Автоегас.ком" перерахована передоплата за послуги платіжним дорученням від 27.03.08, на що отримана податкова накладна від ПП "Фірма Фокс" № 3/28 від 28.03.2008 на суму 19000,00 грн., у тому числі ПДВ 3166,67 грн. Відповідно до вимог вищевикладених пунктів 1.4., 7.4.1, 7.5.1 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємство включило суму ПДВ до складу податкового кредиту в декларацію за квітень 2008 року по першій події - оплата.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 143/09 від 15 березня 2009 року первинних бухгалтерських документів, що підтверджують фактичне надання послуг, не встановлено, у ТОВ "Автоегас.ком" по рахунку 631 "розрахунки з постачальниками" з 01.05.2008 за розрахунками з ПП "Фірма Фокс" з 01.04.08 виникла дебіторська заборгованість в сумі 19000,00 грн. Термін позовної давності по цій операції на момент перевірки не сплинув. В матеріалах справи документи, які б свідчили, про те, що по досліджуваній операції сталася зміна суми компенсації, або борг визнаний безнадійним, або наступила будь - яка подія, після якої необхідно виробити коригування податкового кредиту, не встановлено.

Зі змісту п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" вбачається, що наявність господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації, є визначальною умовою для виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту.

Таким чином, судова колегія зазначає, що висновки Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, викладені в акті позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоегас.ком" з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за жовтень 2008 року за рахунок від'ємного значення по ПДВ, задекларованого в період з 01.04.2008 по 30.04.2008 в сумі 36500 грн. (33333,33 + 3166,67) грн., не підтверджується.

Щодо посилань відповідача на порушення п. 1.4, п. 7.4.1 Закону України "Про податок на додану вартість", судова колегія зазначає наступне.

Згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.07.2009 № К-16792/07, "платник податків має право заявити до бюджетного відшкодування частину від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій одержувачем товарів (послуг) не лише в попередньому податковому періоді, а в податкових періодах, передуючих цьому періоду, якщо ці суми податку на додану вартість не були ним заявлені до відшкодування в попередніх податкових періодах".

Відповідно до висновку експерта № 143/09 від 15.03.2009 суми ПДВ, зазначені у податкових деклараціях по ПДВ за період з квітня по жовтень 2008 року, у даному конкретному випадку сплачені постачальникам у складі платежів за товар за періоди, передуючі жовтню 2008 року, а саме: квітень 2008 року- 83753,81 грн., травень 2008 року - 132989,06 грн., червень 2008 року - 14086,14 грн., липень 2008 року - 209769,63 грн..

Сума ПДВ, фактично сплачена підприємством в періодах, передуючих жовтню 2008 року і не заявлена до відшкодування, складає 275020,62грн (83753,81+132989,06+14086,14+209769,63+49528,45+25431,53 - 240538), а заявлено до відшкодування в жовтні 175537 грн. Сума 275020,62 грн. перевищує заявлену до відшкодування суму 175537 грн., тобто сума 175537,00 грн. підлягає бюджетному відшкодуванню. Зменшення ДПІ в акті перевірки суми від'ємного значення, заявлена до бюджетного відшкодування в жовтні 2008 року на 57902 грн. не підтверджується.

Таким чином, висновки Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, викладені в акті позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоегас.ком" в частині завищення податкового кредиту в квітні 2008 року на суму 74802,00 грн. підтверджується, на суму 36500,00 грн. не підтверджується, в частині достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за листопад 2008 року за рахунок від'ємного значення по ПДВ, задекларованого в період з 01.04.2008 по 30.04.2008 і з 01.09.2008 по 30.09.2008 первинними бухгалтерськими і іншими документами не підтверджуються.

Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Частиною 2 даної статті встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При вказаних обставинах Севастопольський апеляційний адміністративний суд дійшов до висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, і їх достовірності, які суд першої інстанції визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи. Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлені.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Прокуратури м.Сімферополя АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.07.10 у справі №2а-4056/09/6/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 лютого 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис Г.П.Ілюхіна З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко