Ухвала суду № 15021477, 17.02.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-8249/08/4/0170

17.02.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. , Ілюхіної Г.П. секретар судового засіданняКлюкіна Н.С.

без участі представників сторін,

розглянувши апеляційні скарги Заступника прокурора м.Сімферополя, Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим, Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоегас.ком" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 20.04.10 у справі №2а-8249/08/4

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоегас.ком"

(вул. Об`їздна, 32 Сімферополь;

вул. Жигаліной, 6,Сімферополь;

вул. Большовицька,27, оф.5, Сімферополь Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим (вул. М.Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

Головного управління Державного казначейства України в АР Крим (вул. Севастопольська 19,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95015)

за участю Прокуратури м.Сімферополя (вул.Севастопольська, 11,Сімферополь,Автономна Республіка Крим, 95011)

про визнання частково протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.04.2010 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоегас.ком" задоволені частково.

Визнано частково протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим від 18.11.2008 року №0015202301/0 в частині зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Автоегас. ком»(ідентифікаційний код 33979676) суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 91066,17 грн.

В задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, Заступник прокурора м.Сімферополя подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.04.2010 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Автоегас.ком" відмовити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2010 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора м.Сімферополя .

Не погодившись із зазначеним рішенням суду представник відповідача звернувся на адресу суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.04.10 та у задоволені позовних вимог позивачу відмовити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2010 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим .

Не погодившись із зазначеним рішенням суду позивач звернувся на адресу суду з апеляційною скаргою в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.04.10 змінити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2010 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоегас.ком" .

Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи сповіщались належним чином, про причини неявки судову колегію не повідомили.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем по справі було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2009 року. В результаті перевірки було складено акт від 17.11.2008 року №8396/23-4/34058535.

На підставі вказаного акту перевірки Державною податковою інспекцією у м.Сімферополі АР Крим прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 18.11.2008 №0015202301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2008 року на суму 107216,00 грн.

Колегія суддів встановила, що позивачем по справі було подано до ДПІ в м. Сімферополь податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2008 року та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань за цей період, за якими заявлено до відшкодування на рахунок платника податку у банку (рядок 25.1 декларації) 240538,00 грн. Згідно із довідкою щодо залишку суми відємного значення розрахунку суми бюджетного відшкодування, частина залишку відємного значення попередніх податкових періодів, фактично сплачена постачальникам товарів (послуг) та не погашена податковими зобовязаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування у звітному періоді за серпень 2008 року дорівнює 240538,00 грн.

Вказану суму позивач відніс до складу суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за серпень 2008 року на рахунок платника податку у банку (рядок 25.1 декларації).

Згідно із пп. 3.1.2 акту перевірки позивач, у порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 та пп. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" відніс до складу податкового кредиту у серпні 2008 року суми податку за податковими накладними, які отримано в попередніх податкових періодах, зокрема податкові накладні від 29.05.2008 року №№ 32, 33, отримані від ЗАТ «Долина Криму»на загальну суму ПДВ 41567,50 грн.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що ПП ОСОБА_3 не надав позивачу податкову накладну на суму ПДВ 65649,17 грн. (яку позивач відніс до складу податкового кредиту у липні 2008 року). До податкової декларації за липень 2008 року позивач додав лист зі скаргою на ПП ОСОБА_3, проте в порушення п. 7.2 ст. 7 не надав копій розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку.

Відповідно до абзацу 1, 2 пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отже, передбачено право платника податків подати скаргу на постачальника, який відмовився від надання податкової накладної, що не може розглядатись як обовязок такого платника податків подавати скаргу у будь-якому випадку не отримання податкових накладних в період їх виписки.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 та пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно із якими не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, віднесення сум податку до складу податкового кредиту можливо лише в періоді, коли податкові накладні було фактично отримано.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до довідки про результати невиїзної документальної перевірки ЗАТ «Долина Криму», суми ПДВ за податковими накладними від 29.05.2008 року №№ 32 і 33 включено постачальником до складу податкового зобов'язання відповідного звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 11.4 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" зміни порядку оподаткування податком на додану вартість можуть здійснюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону окремим законом з питань оподаткування цим податком.

Судова колегія зазначає, що положення Закону України "Про податок на додану вартість" не вимагають обов'язку платника податку підтверджувати відомості про період отримання податкових накладних.

Відповідно до пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Що стосується висновків відповідача по справі про порушення позивачем п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" через віднесення до складу бюджетного відшкодування сум податку у розмірі 65649,17 грн. колегія суддів зазначає.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно із пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Судово-економічною експертизою встановлено, що на виконання укладеного між позивачем і фізичною особою ОСОБА_3 договору купівлі-продажу, позивач перераховував грошові кошти, всього на суму 393895,00 грн., в тому числі ПДВ 65649,17 грн. Згідно із висновками проведеної у справі судово-економічної експертизи перерахування готівкових коштів підтверджується платіжними документами і даними бухгалтерського обліку позивача, сума податку на додану вартість за даною господарською операцією відображена у складі податкового зобов'язання ОСОБА_3, факт здійснення продажу ПП ОСОБА_3 підтверджує.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно обґрунтованості віднесення позивачем до складу суми бюджетного відшкодування у серпні 2008 року податку на додану вартість у сумі 65649,17 грн.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає можливим погодитися з висновками судової експертизи щодо не підтвердження даними первинних документів бухгалтерського і податкового обліку висновків за актом від 17.11.2008 року №8396/23-4/34058535.

Крім того, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні вимог щодо зобов'язання Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим відновити в картці особового рахунку позивача з податку на додану вартість суму бюджетного відшкодування у розмірі 91066,17 грн. через наступне. Визнання частково протиправним і скасування податкового поівідомлення-рішення від 18.11.2008 № 0015202301/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 91066,17 грн. автоматично тягне за собою відновлення у картці особового рахунку цієї частини суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Частиною 2 даної статті встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При вказаних обставинах Севастопольський апеляційний адміністративний суд дійшов до висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, і їх достовірності, які суд першої інстанції визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи. Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлені.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Заступника прокурора м.Сімферополя, Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим, Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоегас.ком" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.04.10 у справі №2а-8249/08/4 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 лютого 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис Г.П.Ілюхіна З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко