Постанова № 15020145, 22.09.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-1544/09/2770

22.09.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКурапової З.І.,

суддів Омельченка В. А. , Яковенко С.Ю. секретар судового засіданняЯіцкова К.М.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "DYO Україна"- Ягунов Віктор Петрович, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Ленінським РВ УМВС України в м. Севастополі, від 21.11.2000 р, довіреність № б/н від 14.09.10

представник відповідача, Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя- Хаймінова Руслана Валеріївна, посвідчення № 045774, від 04.08.2008 року, довіреність № 320/10-007 від 11.08.08

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Майсак О.І. ) від 25.11.09 у справі № 2а-1544/09/2770

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "DYO Україна" (Гоголя, 2, офіс 239, м. Севастополь, 99011)

до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя (вул. Кулакова 37,Севастополь,99011)

про зобов`зання відповідача здійснити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя (суддя Майсак О.І.) від 25 листопада 2009 року у справі № 2-а-1544/09/2770 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “DYO Україна” до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя про визнанні дій ДПІ в Ленінському районі м. Севастополя протиправними та зобов'язанні відповідача здійснити певні дії, В задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Севастополя звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Севастополя від 25.11.2009 р. у справі № 2а-1544/09/2770 та ухвалити нову постанову, в якій в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм процесуального права, а саме: ч.3 ст.2, ч.2 ст.11, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засідання 22 вересня 2010 року представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник позивача у судовому засіданні 22 вересня 2010 р. апеляційну скаргу не визнав, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “DYO Україна” звернувся до Окружного адміністративного суду м.Севастополя з адміністративним позовом до відповідача Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя, в якому просить визнати дії Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя в часті складання акту №2/23-1/33117547/4320/10 від 17.08.2009р. про неможливість проведення планової виїзної перевірки по питанням дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства протиправними; зобов'язати Державну податкову інспекцію в Ленінському районі м.Севастополя провести планову перевірку ТОВ “DYO Україна” на підставі раніше наданих первісних документів бухгалтерського обліку і документів податкової звітності.

Заявою від 25.11.2009. позивач керуючись ст.51 Кодексу адміністративного судочинства України уточнив (зменшив) позовні вимоги, просить зобов'язати Державну податкову інспекцію в Ленінському районі м.Севастополя провести виїзну планову перевірку ТОВ “DYO Україна” на підставі раніше наданих первісних документів бухгалтерського обліку і документів податкової звітності (а. с. 70).

Як слідує із матеріалів справи, на підставі направлення на перевірку від 29.07.2009 р. № 758/01-055, від 03.08.2009 р. № 772/01-055 працівниками Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя була проведена планова виїзна перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “DYO Україна” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006. по 31.03.2009 р.

За результатами перевірки було складно акт № 2/23-1/33117547/4320/10 від 17.08.2009 р. про неможливість проведення планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства (а. с. 8-20).

Відповідно до п.5 акту перевірки № 2/23-1/33117547/4320/10 від 17.08.2009 р. встановлені порушення вимог Закону України від 16.07.1999р. №996-ХІУ “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 “Про затвердження Положення про забезпечення записів в бухгалтерському обліку”, п.п. 5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, у частині порушення ведення бухгалтерського і податкового обліку та зберігання облікових регістрів. На підставі виявлених порушень ведення бухгалтерського та податкового обліку, державна податкова інспекція прийшла до висновку про неможливість проведення планової виїзної перевірки з питань податкового, валютного та іншого законодавства, оскільки, як зазначено в акті, представлені до перевірки виключно первинні документи без регістрів бухгалтерського обліку не можуть достовірно свідчити про те, що дані операції (документи) були дійсно відображені в бухгалтерського обліку і податкової звітності, ненадання до перевірки підприємством регістрів бухгалтерського обліку, фактично не дає можливість провести документальну перевірку і оформити матеріали перевірки формою, затвердженої наказом ДПАУ № 584 від 11.09.2008 р. з урахуванням змін внесених наказом ДПАУ № 738 від 27.11.2008 р., провести аналіз господарської діяльності підприємства згідно методичних вказівок “Про визначення стандартів якості контроль-перевірочної роботи додаток 4 наказу ДПАУ № 540, а також робить неможливим ідентифікувати первинні документи, провести їх зв'язок з господарською діяльністю підприємства і достовірно перевірити задекларовані підприємством податкові зобов'язання (а.с.15).

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості уточнених позовних вимог про зобов'язання Державну податкову інспекцію в Ленінському районі м.Севастополя провести виїзну планову перевірку ТОВ “DYO Україна” на підставі раніше наданих первісних документів бухгалтерського обліку і документів податкової звітності з наступних підстав.

Згідно зі ст. 2, 7, п.1 ст. 8 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” № 509 від 04.12.90, на органи державної податкової служби покладені обов'язки здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, центральних цільових фондів податків і зборів. Державна податкова адміністрація України здійснює такі функції, як виконання безпосередньо, а також організація роботи державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язаної із здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями.

Відповідно до п.1 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержанням валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділам, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Порядок, умови та підстави проведення перевірок чітко врегульовано податковим законодавством.

Враховуючі вказані норми законодавства, судова колегія зазначає, що проведення планових виїзних перевірок є правом відповідача, а не його обов'язком.

Разом з тим, судова колегія вважає помилковим вихід суду першої інстанції за межі позовних вимог у спірних правовідносинах та вирішення питання відносно протиправності дії відповідача щодо неприйняття при проведенні перевірки наданих позивачем документів бухгалтерського звіту та документів податкової звітності з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Це означає, що принцип диспозитивності покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до адміністративного суду. Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і не повинен виходити за межі цих вимог, тобто суд зв'язаний предметом і обсягом заявлених вимог. Отже, суд позбавлений можливості ініціювати судове провадження.

Як зазначено вищі, позивач уточнив позовні вимоги, остаточно просив зобов'язати відповідача провести планову перевірку, тобто позивач не просить вирішити питання щодо захисту його прав шляхом визнання протиправними дії Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя у зв'язку відмовою у проведенні планової перевірки.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судова колегія зазначає, що акт про неможливість проведення перевірки, а так саме дії щодо не проведення перевірки, не породжують будь-які правові наслідки для платника податків, не порушують його права, свободи та інтереси.

Питання відносно неможливості проведення документальної перевірки платника податків у зв'язку з ненаданням ним необхідних для перевірки документів регламентовано п.п. 1.17 п.1 Методичних рекомендацій “Щодо порядку взаємодії підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведення перевірок платників податків”, затверджених наказом ДПА України № 355 від 27.05.2008 р.

Відповідно до цього підпункту у разі неможливості розпочати перевірку у зв'язку з ненаданням документів для перевірки або наявністю інших причин, які унеможливлюють її проведення, підрозділ, який проводить перевірку, складається акт довільної форми, в акті викладаються причини неможливості розпочати перевірку у терміни визначені у направленні на її проведення, та робиться відповідний запис про здійснення зазначеної перевірки після усунення причин, які призвели до неможливості її проведення.

Крім того, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача щодо відмови у проведенні перевірки з підстав ненадання позивачем облікових регістрів, не ґрунтуються на законі.

Статтею 3 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів, зобов'язань і власного капіталу підприємства; первинними документами є письмові свідоцтва, що фіксують і підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження й дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; регістри бухгалтерського обліку це носії певного формату (паперові, машинні) у вигляді відомостей, книг, журналів, машинограм тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, прийнятих до обліку. Регістри бухгалтерського обліку як складова форми бухгалтерського обліку можуть обиратися (розроблятися) підприємством на підставі ст.8 Закону самостійно з дотриманням єдиних засад бухгалтерського обліку та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

Згідно з п.3 ст. 8 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Таким чином, податкова звітність базується на даних бухгалтерського обліку та Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” передбачає ведення регістрів бухгалтерського обліку.

Судом першої інстанції не з'ясовані зазначені обставини справи, що призвело до ухвалення невірного рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

При таких обставинах, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 25.11.2009р. у справі №2а-1544/09/2770 підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у позові.

Керуючись статтями 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ч. 2 ст.205, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду м.Севастополя від 25.11.2009 р. р. у справі №2а-1544/09/2770 задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 25.11.2009 р. р. у справі №2а-1544/09/2770 скасувати.

Прийняти нову постанову.

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю “DYO Україна” відмовити.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 вересня 2010 р.

Головуючий суддяпідписЗ.І.Курапова

Судді підпис В.А.Омельченко підпис С.Ю. Яковенко З оригіналом згідно

Суддя З.І.Курапова