Ухвала суду № 15018232, 30.11.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3378/10/4/0170

30.11.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЩепанської О.А.,

суддів Дугаренко О.В. , Цикуренка А.С. секретар судового засіданняШкурлатов Д.Г.

сторони в судове засідання не з'явилися.

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства Водопровідно-каналізаційного господарства Щолкінської міської ради на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 13.05.2010 у справі №2а-3378/10/4/0170

за позовом Прокурора Ленінського району Автономної Республіки Крим (вул. Геологічна, б. 17, смт. Леніне, Ленінський район, Автономна Республіка Крим, 98200)

в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі Автономної Республіки Крим (вул. Трудова, 2, смт.Леніне, Ленінський район, Автономна Республіка Крим, 98200)

до Комунального підприємства Водопровідно-каналізаційного господарства Щолкінської міської ради (а/с 184, м. Щолкіне, Ленінський район, Автономна Республіка Крим, 98213)

про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.05.2010 адміністративний позов Прокурора Ленінського району Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі Автономної Республіки Крим до Комунального підприємства Водопровідно-каналізаційного господарства Щолкінської міської ради про стягнення задоволений.

Стягнуто з Комунального підприємства Водопровідно-каналізаційного господарства Щолкінської міської ради на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим заборгованість у розмірі 59270,14 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, Комунальне підприємство Водопровідно-каналізаційного господарства Щолкінської міської ради звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.05.2010, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2010 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства Водопровідно-каналізаційного господарства Щолкінської міської ради.

Сторони явку уповноважених осіб у судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно. Позивач направив суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника, прокурор та відповідач про причини неявки суд не повідомили.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не зявилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності неявившихся сторін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Прокурор Ленінського району АР Крим в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Комунального підприємства Водопровідно-каналізаційного господарства Щолкінської міської ради про стягнення заборгованості у сумі 59270,14грн.

Позов мотивовано наявністю у відповідача заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Комунальне підприємство Водопровідно-каналізаційного господарства Щолкінської міської ради є юридичною особою, ідентифікаційний код 35457765, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і страхувальником в розумінні Закону №1058.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про систему оподаткування” платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі). Стаття 14 цього Закону визначає перелік загальнодержавних податків і зборів (обовязкових платежів), до яких, серед інших, належить збір на обовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно зі статтею 14 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” страхувальниками є, зокрема підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, обєднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи субєкти підприємницької діяльності та інші особи.

Відповідно до статті 5 Закону N 1058-IV він регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, платники страхових внесків, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно із частиною 2 статті 17 Закону N 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною 6 статті 19 цього Закону встановлено, що страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частина 1 та 2 цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Стаття 20 Закону N 1058-IV визначає порядок обчислення та сплати страхових внесків. В абзаці 1 частини 6 цієї статті встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

При цьому, в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється у пропорційних розмірах.

Відповідно до частини 12 статті 20 зазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно із частиною 2 статті 106 Закону N 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною 3 статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

За таких обставин, сул першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 59270,14 грн. є обґрунтованими, такими що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції повно зясував обставини, що мають значення для справи, викладені в судовому рішенні висновки відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтею 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства Водопровідно-каналізаційного господарства Щолкінської міської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.05.2010 у справі №2а-3378/10/4/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 06 грудня 2010 р.

Головуючий суддяпідписО.А.Щепанська

Судді підпис О.В.Дугаренко підпис А.С. Цикуренко З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська