Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 2-19/12663-2006А/5002
15.09.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіКурапової З.І.,
суддів Омельченка В. А. , Яковенко С.Ю. секретар судового засіданняЯіцкова К.М.
за участю сторін:
представник позивача, Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт"- Торова Ірини Олександрівна, довіреність № ь/н від 12.09.08
представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим- Москвіна Ірина Стефанівна, посвідчення № 137819, від 25.04.2008 р., довіреність № 9379/10/10-0 від 16.04.10
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І. ) від 07.09.09 по справі №2-19/12663-2006А/5002
за позовом Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" (вул. Кірова, 28,Керч,Автономна Республіка Крим,98312)
до Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим (вул. Борзенко 40,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду АР Крим від 07.09.2009 у справі № 2-19/12663-2006А (суддя Мокрушин В.І.) адміністративний позов задоволений.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Керчі № 0003402301/3 від 15.06.2006 р.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Сімферополі № 00001423-1/3 від 15.06.2006 р.
Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Сімферополі № 00001423-1/2 від 05.04.2006р.
Не погодившись з постановою суду, ДПІ у м.Керчі звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду АР Крим від 07.09.2009 у справі № 2-19/12663-2006А.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушені норми процесуального права, а саме: ч.1 ст. 159 КАС України.
У судовому засіданні 15.09.2010року представник відповідача підтримав апеляційну скаргу.
Представник позивача заперечує проти апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до відповідача та просить визнати нечинним податкове-повідомлення рішення ДПІ в м.Керчі № 0003402301/3 від 15.06.2006 р. про нарахування 503930,00 грн. податкового зобов'язання з ПДВ, 478445,00 грн. штрафних санкцій, а разом 982375,00 грн., податкове повідомлення-рішення № 00001423-1/3 від 15.06.2006 р. про нарахування 40600 грн. податкового зобов'язання та податкове повідомлення-рішення № 00001423-1/2 від 05.04.2006 р. про нарахування 40600 грн. податкового зобов'язання. Позовні вимоги мотивовані тим, що дії відповідача не відповідають діючому законодавству.
З матеріалів справи вбачається, що 08.12.2005р. Державною податковою інспекцією в м.Керчі проведено виїзну планову комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства державним підприємством «Керченський морський торговельний порт»(код ЄДРПОУ 01125554) за період з 01.07.2004 р. по 30.06.2005 р., за результатами якої складено акт № 190/23-1/01125554 від 08.12.2005 р., відповідно до якого відповідачем встановлені порушення: п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2; п.п.5.4.8, п.5.4, ст.5; п.п. 11.2.1 п.11.2 ст. 11; п.18.3 ст.18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями); п.п.6.2.4 п.6.2 ст.6; п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7; п. 11.15 ст.11 Закону України «Про порядок на додану вартість»(№ 168/97-ВР від 03.04.1997 р. із змінами та доповненнями); п.п. 2.11 Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні № 637 від 15.12.2004 р.; ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(від 23.09.1994 р. № 185/94 із змінами та доповненнями); ст.9 Декрету КМУ від 19.02.1993 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»; ст.1 Указу Президента України від 18.06.1994 р. № 319/94 «Про невідкладені заходи про повернення до України валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами»(із змінами від 06.11.1997 р. № 1246/97); п.п. 4.2.1, 4.2.9 п.4.2, п.п.4.3.20 п.4.3 ст.4, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.п.19.2а) ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(№ 889-ГУ від 22.05.2003 р. із змінами та доповненнями); ч.1 ст.6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів»; ст.1 розділу, ст.21 Закону України «Про оренду землі»(від 06.10.98 р. № 161-XIV із змінами та доповненнями) (а.с.16-32т.1).
На підставі складеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Керчі № 0003402301/3 від 15.06.2006 р. про нарахування 503930,00 грн. податкового зобов'язання з ПДВ, 478445,00 грн. штрафних санкцій, а разом 982375,00 грн., податкове-повідомлення рішення № 00001423-1/3 від 15.06.2006 р. про нарахування 40600 грн. податкового зобов'язання; податкове повідомлення-рішення № 00001423-1/2 від 05.04.2006 р. про нарахування 40600 грн. податкового зобов'язання (т. 1, а.с.13-15).
Як вбачається з матеріалів справи позивач просить визнати нечинними податкове-повідомлення рішення ДПІ в м.Керчі № 0003402301/3 від 15.06.2006 р. про нарахування 503 930,00 грн. податкового зобов'язання з ПДВ, 478445,00 грн. штрафних санкцій, а разом 982 375,00 грн., податкове-повідомлення рішення № 00001423-1/3 від 15.06.2006 р. про нарахування 40 600 грн. податкового зобов'язання та податкове повідомлення-рішення № 00001423-1/2 від 05.04.2006 р. про нарахування 40 600 грн. податкового зобов'язання.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт»підлягають задоволенню.
Відповідно до п.п.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»(від 03.04.1997 року № 168 із змінами та доповненнями) поставка послуг з міжнародного перевезення пасажирів, їхнього багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також поставка міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту (місця) їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) за межами державного кордону України, між пунктами, які знаходяться за межами державного кордону України, а також від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) за межами державного кордону України до пункту (місця) їх митного оформлення на території України; поставка послуг з міжнародного перевезення пасажирів, їхнього багажу та вантажів іншими видами транспорту, ніж зазначені в абзаці першому цього підпункту, за межами державного кордону України. Якщо поставка послуг з міжнародного перевезення пасажирів, їхнього багажу, вантажів чи з міжнародних відправлень здійснюється у вигляді продажу квитків, інших проїзних документів, укладення брокерських, агентських, комісійних чи інших договорів (рахунків) з посередниками або довіреними особами, то винагорода таких осіб оподатковується за ставкою, передбаченою підпунктом 6.1.1 пункту 6.1. цієї статті.
Рішенням Керченської МДПІ від 16.01.2006 р. № 154/10/25-0 про результати розгляду первісної скарги вирішено податкові повідомлення-рішення від 19.12.2005р. № 0003392301/0 і № 0003402301/0 залишити без змін, а скаргу без задоволення (а.с.35 т.1).
Рішенням Державної податкової адміністрації в АР Крим від 22.03.2006 р. № 616/10/25-007 про результати розгляду повторних скарг вирішено залишити без змін податкове повідомлення-рішення Керченської МДПІ від 19.12.2005 р. № 0003392301/0 в частині донарахування податку на прибуток в сумі 114 598,50 грн. і застосування штрафних санкцій по податку на прибуток у розмірі 44556,65 грн.; скасовано податкове повідомлення рішення Керченської МДПІ від 19.12.2005 р. № 0003402301/0 в частині донарахування податку на додану вартість у розмірі 40 600,00 грн. і застосування штрафних санкцій в сумі 20 300,00 грн., а також рішення Керченської МДПІ № 154/10/25-0 від 16.01.2006 р., прийняте за результатами розгляду первісних скарг заявника, в зазначеної частині, та зобов'язує Керченську МДПІ прийняти у відношенні Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт»за перевищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість податкове повідомлення-рішення у відповідності з вимогами діючого законодавства (а.с.41-47 т.1).
Рішенням Державної податкової адміністрації України від 31.05.2006 р. № 6006/6/25-0115 про результати розгляду повторної скарги Державна податкова адміністрація України скасовує податкове повідомлення-рішення Керченської міжрайонної державної податкової інспекції від 19 грудня 2005 року № 0003402301/0 з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації в АР Крим від 22 березня 2006 року № 616/10/25-007, прийнятого за розглядом повторної скарги (податкові повідомлення-рішення від 05 квітня 2006 року № 0003402301/2 і № 00001423-1/2, у частині донарахованих перевіркою 14670 грн. 33 коп. податку на додану вартість і у відповідній частині застосовану штрафну санкцію та у зазначеній частині рішення Керченської міжрайонної державної податкової інспекції від 16 січня 2006 року № 154/10/25-0, прийняте за розглядом первинної скарги, та рішення Державної податкової адміністрації в АР Крим від 22 березня 2006 року № 616/10/25-007, прийняте за розглядом повторної скарги, а в інший частині зазначені податкові повідомлення-рішення та рішення, прийняті за розглядом скарг, а також податкове повідомлення рішення Керченської міжрайонної державної податкової інспекції від 19 грудня 2005 року № 0003392301/0 (від 05 квітня 2006 року № 0003392301/2) залишено без змін (а.с.54-57 т.1).
В запереченнях на позов від 19.08.2006 р. № 2612/10/10-0 відповідач вказує на те, що Державне підприємство «Керченський морський торговельний порт» на митній території України надавав послуги з вантаження, перевантаження транзитних вантажів як на вітчизняні так і на іноземні судна, які підлягають оподаткуванню ставкою 20% на підставі п.п.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»окрім вантажів, вказаних в переліку № 53. Проте, на порушення цього пункту в лютому 2005 р. портом до цих послуг на суму 497 366,00 грн. (перераховані додатку до акту), які надані іноземним фірмам, застосована ставка ПДВ 0%, що призвело до заниження податкових зобов'язань на 99473,00 грн. (497366 х 20%), з урахуванням виправлення помилок - 84803,00 грн. Порт не є експортером цих вантажів, тому не може вважати свої послуги експортними. Експортними послугами є ті, які надані експортером (або замовляються від його імені). Вартість їх включена в собівартість експортних товарів і відображена в митній вантажній декларації. Тому для порту їх послуги, які пов'язані з перевантаженням не власних вантажів є транзитними.
Відповідно до ч.3 п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»(від 03.04.1997 року № 168 із змінами та доповненнями) поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з поставки послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацією, а також операції з безоплатної поставки послуг.
Згідно п.п.6.2.2 п.6.2 ст.6 цього закону (в редакції на час здійснення господарських операцій) податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з поставки робіт (послуг), призначених для використання та споживання за межами митної території України.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що умовою для застосування платником податку - резидентом нульової ставки оподаткування податком на додану вартість таких операцій є їх призначення та споживання саме за межами митної території України.
Відповідно до ст.274 Митного кодексу України, ст. 16 Закону України «Про Єдиний митний тариф»(станом на момент здійснення господарських операцій) митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються), включає фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені: на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України; комісійні та брокерські винагороди; ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експорту) товарів, які оцінюються.
Тобто вказані фактичні витрати, як складова вартості товарів, що експортуються, також оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.
Згідно ст.1 Закону України «Про транзит вантажів»транзит вантажів - перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України; транзитні послуги (роботи) - безпосередньо пов'язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо; учасники транзиту - вантажовласники та суб'єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи).
Транзитні послуги (роботи) призначаються для споживання та використання за межами митної території України і надаються (виконуються) на підставі відповідних дво- чи багатосторонніх договорів (контрактів) між учасниками транзиту; договори (контракти) про надання (виконання) транзитних послуг (робіт) укладаються як між резидентами і нерезидентами, так і між самими резидентами і нерезидентами, які вільно обирають комплекс транзитних послуг (робіт), їх надавачів ( виконавців), а також засоби транзиту залежно від умов перевезень (ст. 7 цього Закону).
Судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції, що послуги порту з перевалювання вантажів не можуть бути віднесені до транзитних послуг.
Щодо застосування положень постанови Кабінету Міністрів України «Питання сплати податку на додану вартість за операціями з надання послуг, пов'язаних з перевезенням (переміщенням) вантажів транзитом через територію і порти України» (від 17.01.2005 р. № 53) слід зазначити, що послуги з перевалювання транзитних вантажів, а саме кам'яного вугілля, яке згідно розділу V Закону - України «Про митний тариф України»входить до групи 27 Енергетичні матеріали; нафта та продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні, оподатковуються за нульовою ставкою.
Згідно п.п.1, 9 Положення про портові збори, затвердженого постановою Кабінету Миністрів України від 12.10.2000 р. № 1544, портові збори (корабельний, канальний, маяковий, причальний, якірний, адміністративний та санітарний) справляються у морських портах із суден зазначених груп і плавучих споруд, що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором; державна належність судна і відповідно наданий йому статус під час справляння портових зборів визначається за прапором, під яким це судно плаває, незалежно від того, хто є його власником і хто його використовує.
Оскільки іноземне судно, що перетинає митний кордон України, заходячи в територіальні води України, зберігає за собою статус території держави, під прапором якої воно перебуває (поза межами митного кордону України), послуги, що надаються судновласнику-нерезиденту за прохід його судна через канал чи протоку (включаючи портові збори) слід вважати такими, що підлягають оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що положення пп.6.2.4 п.6.2. ст.6, п. 11.15 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.2005 р. № 53, (в редакції на час здійснення господарської операції) позивачем не порушувались.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДПІ у м.Керчі, м.Керч на постанову Господарського суду АР Крим від 07.09.2009 у справі № 2-19/12663-2006А задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ДПІ у м.Керчі, м.Керч на постанову Господарського суду АР Крим від 07.09.2009 у справі № 2-19/12663-2006А залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду АР Крим від 07.09.2009 у справі № 2-19/12663-2006А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 21 вересня 2010 р.
Головуючий суддяпідписЗ.І.Курапова
Судді підпис В.А.Омельченко підпис С.Ю. Яковенко З оригіналом згідно
Суддя З.І.Курапова
Судове рішення № 15017730, Севастопольський апеляційний адміністративний суд було прийнято 15.09.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-19/12663-2006а/5002. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: