Ухвала суду № 15015789, 08.12.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5706/09/10/0170

08.12.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКурапової З.І.,

суддів Щепанської О.А. , Яковенко С.Ю. секретар судового засіданняЯіцкова К.М.

за участю сторін:

представник позивача, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, паспорт серії ЕС НОМЕР_2, виданий Сімферопольським РВ ГУМВС України в Криму, від 05.03.1996 р.- Любецька Олена Олександрівна, довіреність № 807714 від 22.07.10

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим- Душенчук Татяна Борисівна, довіреність № 3033/9/10-0 від 01.12.08

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим- Пятібратова Євгенія Володимирівна, довіреність № 802/9/10-0 від 19.04.10

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М. ) від 13.11.09 по справі №2а-5706/09/10/0170

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 Крим,97560)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,97416)

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.11.2009 у справі № 2а-5706/09/10/0170 (суддя Кудряшова А.М.) у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись з постановою суду, СПД ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.11.2009 у справі № 2а-5706/09/10/0170 та прийняти нову постанову суду про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушені норми діючого законодавства.

У судовому засіданні 08.12.2010року представник позивача підтримав апеляційну скаргу.

Представник відповідача заперечує проти апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 - позивач - 23 квітня 2009 року звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим відповідач - про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №001432330 від 18.03.2009 року. у сумі 32790грн.00коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05 грудня 2008 року працівниками ДПА в АР Крим проведено перевірку магазину, що належить позивачу, про що зроблено відмітку в журналі реєстрації перевірок контролюючих органів. Перевіряючими було придбано 1 пляшку масла Моbil для пневматичного обладнання, 1 л. При цьому в акті перевіряючими зазначено, що продаж вказаного масла без проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій є порушенням вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 року №265/95-ВР, у звязку з чим оскаржуваним рішенням до позивача були застосовані фінансові санкції у загальній сумі 32790грн.00коп. Позивач зазначив, що він не згоден з прийнятим рішенням та вважає, що воно є протиправним, оскільки прийнято на підставі акту перевірки, що не існує акт перевірки від 05.12.2008 року має інший номер - 000499, а не №0304/01/24/23/НОМЕР_1, як зазначено в прийнятому ДПІ рішенні; рішення прийнято з порушенням строків для його прийняття, встановлених п.11 ст.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №327 від 10.08.2005 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за №925/11205), не на протязі трьох днів з дня направлення на адресу платника податків відповіді на заперечення на акт перевірки, а через 53 робочих дня.

Проведення 05 грудня 2008 року контрольної закупки масла Моbil суперечить вимогам ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року №509-ХІІ, оскільки зазначений закон не надає органам державної податкової служби права на проведення контрольних закупок. Відповідно до вимог Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” від 18.02.1992 року №2135-ХІІ контрольна закупка є оперативно-розшуковим заходом, що проводиться працівниками податкової міліції за наявності відкритої оперативно-розшукової справи.

Позивач також зазначив, що згідно з вимогами Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” від 03.07.1998 року №727/98 спрощена система оподаткування не поширюється на осіб, що здійснюють господарську діяльність, повязану з оптовою та роздрібною торгівлею підакцизними пально-мастильними матеріалами. Разом з тим масло Моbil для пневматичного обладнання, що реалізовував позивач, має код 271000 та не входить до переліку підакцизних пально-мастильних матеріалів.

Таким чином оскільки позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку, відповідно до вимог п.6 ст.9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” позивач має право не застосовувати РРО під час продажу товарів.

Також позивач зазначив, що відповідач не мав права здійснювати планову перевірку фізичної особи підприємця ОСОБА_2, оскільки планова перевірка осіб, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності (сплачують єдиний податок) відповідно до вимог ст.16 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” проводиться не частіше одного разу на рік, але не раніше строків, визначених законодавством для надання річного податкового звіту такими особами по такому податку. Також позивач посилається на порушення відповідачем під час проведення перевірки вимог статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, згідно з якою право на проведення планової виїзної перевірки платника податку надається лише за умови повідомлення СПД за десять днів про проведення перевірки, однак фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про проведення перевірки повідомлена не була.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем заявою, що надана до суду 13 липня 2009 року, позовні вимоги уточнені у звязку з технічною помилкою позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001432330 від 18.03.2009 року.

05 грудня 2008 року проведена перевірка по контролю за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій магазину, що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Крилова, 21/вул. Караїмська, буд.22, та належить позивачу.

Як вбачається із матеріалів справи, перевірку було проведено згідно з Планом - графіком проведення перевірок обєктів торгівлі, громадського харчування та послуг на грудень 2008 року, затвердженим заступником Голови Державаної податкової адміністрації в АР Крим (а.с.121-122), на підставі направлень на проведення перевірки №8095 від 04.12.2008 р. (а.с.7) та №8096 від 04.12.2008 р. (а.с.8).

Вказані направлення на перевірку були отримані під час проведення перевірки фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, що позивачем і його представником не оспорюються та не заперечується, а також підтверджено матеріалами справи, зокрема, актом перевірки; відміткою перевіряючих в журналі перевірок контролюючих органів позивача, в якому зазначено, що 05 грудня 2008 року працівниками ДПА в АРК ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі направлень на проведення перевірки №8095 та №8096 від 04.12.2008 року проведено перевірку по контролю за розрахунковими операціями (а.с.9), тією обставиною, що копії зазначених направлень були додані позивачем до адміністративного позову тощо.

Як свідчать матеріали справи перевірка проводилась у присутності позивача - фізичної особи підприємця ОСОБА_2, що підтверджено актом перевірки (а.с.105-106), та позивачем і його представником не заперечується.

За результатами перевірки складено акт №000499 від 05 грудня 2008 року (а.с.10-11), в якому зафіксовано наступні обставини: під час проведення перевірки позивачем було надано перевіряючим Свідоцтво про сплату позивачем єдиного податку на 2008 рік, на момент перевірки господарська діяльність здійснювалась. Перевіряючими було придбано 1 пляшку масла 1 л для пневмообладнання виробництва ПП “Віта-Гупп” за ціною 50грн.00коп. Під час продажу зазначеного товару позивачем розрахункова операція через реєстратор розрахункових операцій та розрахункову книжку не проведена, РРО, КОРО та РК в перевіреному обєкті відсутні, відповідний розрахунковий документ не роздрукований (не виписаний) та не виданий. Сума грошових коштів на місці проведення розрахунків - 6558грн.00коп. В акті перевірки зазначено, що вказані грошові кошти є виручкою позивача від реалізованих товарів.

На підтвердження вказаних в акті обставин відповідачем надано: опис готівкових коштів на місці проведення розрахунків, в якому зазначено про знаходження на місці проведення розрахунків на момент перевірки 6558грн.00коп., що є виручкою від продажу товарів, надання послуг, складений 05.12.2008 року у присутності фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (а.с.108); товарний чек від 05.12.2008 року, в якому зазначено про продаж товару 1 за ціною 50грн.00коп., на якому наявні підпис та відбиток печатки фізичної особи підприємця ОСОБА_2 з зазначенням індивідуального податкового номеру (а.с.107); етикетка масла Mobil для пневматичного обладнання, пакувальник Приватне підприємство “Вітта-Групп”, ЗКПО 35002829, дата розливу 23 травня 2008 року (а.с.109), що надана позивачем перевіряючим під час проведення перевірки. На останньому аркуші акту позивачем також зазначено, що продане масло Mobil не є підакцизним товаром.

На підставі викладеного під час проведення перевірки працівники відповідача дійшли висновку про порушення позивачем вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 р. №265/95-ВР, а саме: непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, нероздрукування відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Як свідчить надпис на акті перевірки фізична особа підприємець ОСОБА_2 з актом перевірки ознайомлена, отримала другий екземпляр акту перевірки (а.с.106, зворотній бік).

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою адміністрацією в АР Крим було розглянуто заперечення позивача на акт перевірки (а.с.81-82) та на адресу позивача направлено лист №1484/с/23-30 від 25.12.2008 року (а.с.13), згідно з яким заперечення позивача не прийняті.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ в Сімферопольському районі АРК 18 березня 2009 року прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001432330, яким до позивача застосовані фінансові санкції в сумі 32790грн.00коп. на підставі п.1 ст.17 Закону про РРО за порушення вимог пунктів 1, 2 статті 3 даного Закону (а.с.12). Зазначене рішення вручено позивачу 26 березня 2009 року, що підтверджено поштовим повідомленням (а.с.64).

Згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001432330 до позивача застосовані фінансові санкції за непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій, нероздрукування відповідного розрахункового документу, що підтверджує виконання розрахункової операції (порушені вимоги п.1, 2 ст.3 Закону про РРО) фінансова санкція застосована відповідно до п.1 ст.17 цього Закону: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів у звязку з не проведенням розрахункових операцій через РРО 32790грн.00коп. (6558,00*5), що підтверджено, зокрема, розрахунком фінансових санкцій (а.с.65).

Позивачем до ДПА в АР Крим було подано скаргу на зазначене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (а.с.89-92), яку рішенням Державної податкової адміністрації в АР Крим від 10.04.2009 року №338/С/25-023 про результати розгляду скарги (а.с.93-95) залишено без задоволення.

Згідно з пунктом 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.

Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону про РРО за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Позивачем під час розгляду справи надані Свідоцтва про сплату єдиного податку на 2007 рік (серія Е №НОМЕР_3 а.с.6) та на 2008 рік (серія Є №НОМЕР_4 а.с.5, зворотній бік), що видані фізичній особі підприємцю ОСОБА_2 Державною податковою інспекцією в Сімферопольському районі АР Крим, а також звіти субєкта малого підприємництва фізичної особи платника єдиного податку за 3 квартал 2007 року (а.с.103), 4 квартал 2007 року (а.с.102), 1 квартал 2008 року (а.с.101), 2 квартал 2008 року (а.с.100), 3 квартал 2008 року (а.с.99), 2008 рік (а.с.98), 1 квартал 2009 року (а.с.97), 2 квартал 2009 року (а.с.96).

Представником відповідача під час розгляду справи також не заперечувалась видача фізичній особі підприємцю свідоцтв про сплату єдиного податку на 2007-2008 роки, на підтвердження зазначених обставин також надані копії особових рахунків позивача по єдиному податку за 2008-2009 роки.

Відповідно до пункту 6 статті 9 Закону про РРО реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику. Зазначені вимоги Закону також підтверджені пунктом 6 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.1998 року №727/98 (надалі Указ №727), згідно з яким суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи - платники єдиного податку мають право не застосовувати електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків із споживачами.

Разом з тим проведеною перевіркою встановлено реалізацію позивачем масла Mobil для пневматичного обладнання, 1л, що зазначено в акті перевірки та позивачем та його представником не оспорюються і не заперечується.

Згідно із ст.7 Указу №727 дія цього Указу не поширюється на фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, пально-мастильними матеріалами.

Визначення терміну "пально-мастильний матеріал" чинне законодавство України не містить. За роз'ясненням, наданим на запит Державної податкової адміністрації України Державним комітетом стандартизації, метрології та сертифікації України листом від 25.04.2001 року N4-3/7-402, (лист ДПА України від 10.02.2005 року №819/Д/31-0015) визначення терміну "мастило" наводиться у пункті 4.27 ДСТУ 3437-96 "Нафтопродукти. Терміни та визначення", а саме: "Паливо" - загальне поняття, яким позначають матеріали, що використовуються як джерело енергії. Паливо (пальне) використовують для двигунів внутрішнього згорання; "Мастило" - пластичний матеріал, який являє собою структуровану загусником оливу, застосовувану для зменшення тертя, консервації виробів та герметизації ущілень.

Визначення терміну "масла та мастила" також наведено в Інструкції про порядок складання звітного загального енергетичного балансу за 1995 рік по формі №1-ЗЕБ, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 17.08.95 року N 213 "Про розробку паливно-енергетичного балансу України на 1995 рік". Так, відповідно до абзацу 26 Додатка №1 до зазначеної Інструкції масла та мастила - в'язкі вуглеводні речовини, що мають великий вміст парафіну і дистилюються при температурі від 380 градусів Цельсія до 500 градусів Цельсія при вакуумній перегонці нафтових залишків після атмосферної перегонки нафти, у тому числі мастила немінерального походження.

Позивачем під час розгляду справи у суді першої інстанції надано:

- етикетка масла Mobil для пневматичного обладнання, пакувальник Приватне підприємство “Вітта-Групп”, ЗКПО 35002829 (а.с.132), де зазначено, що масло представляє собою високоефективний продукт, призначений для змащування пневматичного обладнання, створений на основі високоякісних базових масел і присадок, які забезпечують хімічну стійкість і хороший захист від зносу та корозії; наділено характеристиками, завдяки яким знижується негативний вплив води на знос та корозію; має високий індекс вязкості і низку температуру застигання для гарантії гарного змазування при низьких температурах, що досягаються внаслідок розширення повітря, і захищає від зледеніння, одночасно забезпечує адекватні замазочні плівки на працюючих деталях, температура спалаху, 0С, ASTM D 92, мин. - 188;

- технічними характеристиками масла Mobil Almo 500 (а.с.14-15), що містять дані, аналогічні зазначеним на етикетці масла, що надана позивачем;

- експертний висновок Торгово-промислової палати Криму №28-О/04-13 від 22.04.2009 року (а.с.16), згідно з яким масло для пневматичного обладнання Mobil 525 відповідає коду 271010199900 нафта або нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід (мінералів), крім сирих; продукти, в іншому місці не зазначені, з вмістом 70мас. % або більше нафти чи нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), причому ці нафтопродукти є основними складовими частинами продуктів; відпрацьовані нафтопродукти; нафта або нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід (мінералів), крім сирих; продукти, в іншому місті не зазначені, з вмістом 70 мас. % або більше нафти чи нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), причому ці нафтопродукти є основними складовими частинами продуктів; крім відпрацьованих нафтопродуктів; інші: важкі дистиляти: мастильні матеріали; інші масла та дистиляти; для інших цілей; інші мастильні матеріали та інші дистиляти;

- лист Торгово-промислової палати Криму від 30.10.2009 року №28-0/2/04-13 “Розяснення до Експертного висновку від 22.04.20109 року №28-0/04-13”(а.с.131), згідно з яким зазначений експертний висновок виданий згідно заяви фізичної особи підприємця ОСОБА_2; експертиза проведена з питання визначення відповідності коду згідно УКТ ЗЕД масла для пневматичного обладнання Mobil 525. В листі зазначено, що експертиза була проведена згідно технічним характеристикам продукції, зазначеним на етикетці наданого зразку масла Mobil, пакувальник ПП “Віта-Груп”, а також технічним характеристикам, наданим постачальником вищезазначеного масла СПДФО ОСОБА_6 Згідно наданим технічним характеристикам та опису продукції, масло Mobil для пневматичного обладнання, пакувальник ПП “Віта-Груп”, відповідає маслу Mobil Almo 525 серії Mobil Almo 500. В результаті проведеної експертизи зроблено висновок, що масло Mobil для пневматичного обладнання, пакувальник ПП “Віта-Груп”, та масло Mobil Almo 525 відповідає коду згідно УКТ ЗЕД 2710199900, що підтверджено експертним висновком.

Відповідно до Закону України “Про Митний тариф України” від 5 квітня 2001 року №2371-III до коду 2710199900 "Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні" Української товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності відносять нафту або нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід (мінералів), крім сирих; продукти, в іншому місці не зазначені, з вмістом 70 мас. % або більше нафти чи нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), причому ці нафтопродукти є основними складовими частинами продуктів; відпрацьовані нафтопродукти. Відповідно до пояснень до УКТ ЗЕД у товарній позиції 2710 термін "нафта або нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід (мінералів)" означає не тільки нафту та нафтопродукти, одержані з бітумінозних порід, але і аналогічні продукти, а також продукти, що містять, головним чином, змішані ненасичені вуглеводні. Ці продукти можуть бути одержані будь-яким способом за умови, що маса неароматичних складових частин перевищує масу ароматичних.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем було продано масло Mobil для пневматичного обладнання, до складу якого входять нафтопродукти, що застосовується для зменшення тертя, консервації виробів та герметизації ущілень, тобто є пально-мастильним матеріалом.

Позивач не заперечував того, що масло Mobil, факт реалізації якого встановлений посадовими особами податкового органу, є пально-мастильним матеріалом, посилаючись при цьому на те, що його не віднесено до переліку підакцизних товарів згідно із законами України.

Судова колегія вважає, що масло Mobil є пально-мастильним матеріалам та є підакцизним, статтею 7 Указу №727 встановлено заборону застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і здійснюють торгівлю пально-мастильними матеріалами незалежно від того, чи є зазначені матеріали підакцизними чи ні. Позивачем та його представником під час розгляду справи не надано суду Закон (Указ), який скасовує або змінює зазначений пункт Указу, та не повідомлено про його наявність.

Таким чином, здійснення торгівлі пально-мастильними матеріалами позивачем є порушенням вимог щодо умов застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності, встановлених ст.7 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва", з урахуванням чого, суд дійшов висновку, що дія вказаного Указу і п. 6 ст. 9 Закону про РРО на нього не поширюється.

Згідно з актом перевірки та додатком до нього описом готівкових грошових коштів - під час її проведення встановлено наявність на місці проведення розрахунків готівкових коштів у сумі 6558грн.00коп., отриманих від реалізації товарів, що позивачем та його представником не заперечується та не оспорюється.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 16 Закону про РРО контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи перевірка здійснювалась працівниками Державної податкової адміністрації в АР Крим на виконання затвердженого у встановленому порядку плану та на підставі направлень.

Відповідно до частини 2 статті 16 Закону про РРО планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5 - 9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, який не приймає до уваги посилання позивача на порушення відповідачем під час проведення перевірки зазначених вимог частини 2 статті 16 Закону про РРО в частині періодичності проведення перевірок субєкта малого підприємництва, оскільки позивачем не надано доказів проведення податковим органом будь-яких інших перевірок позивача по дотриманню порядку проведення розрахунків за товари (послуги) на протязі 2008 року. Крім того, матеріалами справи підтверджено реалізацію позивачем пально-мастильних матеріалів, у звязку з чим позивач не підпадає під дію Указу №727 та, відповідно, зазначеної ч.2 ст.16 Закону про РРО.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга СПД ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.11.2009 у справі № 2а-5706/09/10/0170 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу СПД ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.11.2009 у справі № 2а-5706/09/10/0170 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.11.2009 у справі № 2а-5706/09/10/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 грудня 2010 р.

Головуючий суддяпідписЗ.І.Курапова

Судді підпис О.А.Щепанська підпис С.Ю. Яковенко З оригіналом згідно

Суддя З.І.Курапова