Ухвала суду № 15015649, 01.09.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2-а-3747/09/5/0170

01.09.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКурапової З.І.,

суддів Іщенко Г.М. , Щепанської О.А. секретар судового засіданняЯіцкова К.М.

за участю сторін:

представник позивача, Відкритого акціонерного товариства "Електромашинобудівний завод "Фірма "СЕЛМА"- Алексєєв Вячеслав Володимирович, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Ц-Міським РВ Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області, від 09.04.199 року, довіреність № 183 від 30.09.09

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим- Григор'єв Ілля Олександрович, посвідчення № 121/04-0, від 12.07.2010 року, довіреність № 27/10-0 від 22.06.10

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 02.06.09 по справі №2-а-3747/09/5/0170

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Електромашинобудівний завод "Фірма "СЕЛМА" (вул. Генерала Васильєва 32 А, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 02.06.2009р. у справі №2а-3747/09/5/0170 позовні вимоги задоволени.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим № 0012162301/0 від 08.09.08р., № 0012162301/1 від 06.10.08р. та № 0012162301/2 від 12.12.08р. та № 0012162301/3 від 05.03.09р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА" (адреса: 95000, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 32 “А”; банківські реквізити: п/рахунок № 26009310231 у філії ВАТ “МТБ” м. Сімферополь, МФО 384748, код ЄДРПОУ 20732066) витрати зі сплати судового збору у розмірі 13,60 грн.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у м.Сімферополі АР Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.06.2009р. у справі №2а-3747/09/5/0170 скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ВАТ "Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА" відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що постанову суду винесено з порушенням норм матеріального права.

Заявник апеляційної скарги зазначає, що згідно Закону України «Про податок на додану вартість»№168/ВР-97 від 03.04.1997р. право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість. Таким чином у ВАТ "Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА" відсутнє право на бюджетне відшкодування у частині непідтвердженої сплати постачальниками сум ПДВ до бюджету за відповідні податкові періоди.

У судовому засіданні 01 вересня 2010 року представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив замінити відповідача на його правонаступника Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим.

Представник позивача надав заперечення на апеляційну скаргу, згідно яких просить залишити постанову окружного адміністративного суду АР Крим без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, заслухав доводи апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Відкрите акціонерне товариство Електромашинобудівний завод “Фірма “СЕЛМА”звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до ДПІ у м.Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0012162301/0 від 08.09.08р., № 0012162301/1 від 06.10.08р. та № 0012162301/2 від 12.12.08р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки відповідача, що викладені у акті перевірки від 03.09.08р. про порушення позивачем вимог п.п.7.7.10 п. 7.7, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не відповідають дійсності, фактів, які б свідчили про порушення вказаних пунктів Закону не наведено.

У судовому засіданні 02.04.09р. представник позивач надав суду заяву про збільшення позовних вимог та просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0012162301/0 від 08.09.08р., № 0012162301/1 від 06.10.08р. та № 0012162301/2 від 12.12.08р. та № 0012162301/3 від 05.03.09р., у звязку з чим підтримав позовні вимоги з урахуванням збільшення.

З матеріалів справи вбачається, що ВАТ Електромашинобудівний завод “Фірма “СЕЛМА” є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 30.05.1997 року відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 431535, статуту ВАТ Електромашинобудівний завод “Фірма “СЕЛМА”, затвердженого протоколом Загальних зборів акціонерів ВАТ Електромашинобудівний завод “Фірма “СЕЛМА” від 19 жовтня 2007 року.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 05.3-6-06/921 від 13.06.2007 року ВАТ Електромашинобудівний завод “Фірма “СЕЛМА” станом на 13.06.2007 року знаходиться на обліку в ЄДРПОУ.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 00396729 ВАТ Електромашинобудівний завод “Фірма СЕЛМА” зареєстровано платником податку на додану вартість в ДПІ у м.Сімферополі АР Крим.

03.09.2008р. ДПІ у м.Сімферополі АР Крим проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ВАТ Електромашинобудівний завод “Фірма СЕЛМА” з питань взаємовідносин з ПП “Кастінг” за жовтень, листопад, грудень 2005р., січень, лютий, березень 2006р. і правомірність заявленого бюджетного відшкодування за листопад, грудень 2005р., січень, лютий, березень 2006р.

За результатами виїзної позапланової перевірки складений Акт № 6526/23-4/30451004 від 03.09.2008р., у висновку якого зафіксовано, що позивачем порушені вимоги п.п.7.7.10 п. 7.7, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме, неможливо підтвердити в ряд. 25.1 Декларації за жовтень 2005р. 9674,40 грн., за листопад 2005р. 7658,80 грн., за грудень 2005р. 10452,48 грн., за січень 2006р. 11566,40 грн., за лютий 2006р. 13709,60 грн., за березень 2006р. 11267,40 грн.

На підставі зазначеного акту 08.09.2008р. ДПІ у м.Сімферополі АР Крим прийнято податкове повідомлення-рішення №0012162301/0, яким позивачу донараховано ПДВ 64329,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до ДПІ у м.Сімферополі АР Крим із скаргою про скасування податкового повідомлення-рішення № 0012162301/0 від 08.09.08р.

30.09.2008р. ДПІ у м.Сімферополі прийняла рішення вих. № 3572/10/1/25-010 про результати розгляду первинної скарги, яким залишила без змін податкове повідомлення-рішення № 0012162301/0 від 08.09.08р., а скаргу позивача без задоволення. За наслідками розгляду скарги ДПІ у м.Сімферополі АР Крим 06.10.08р. винесла податкове повідомлення-рішення № 0012162301/1.

09.10.08р. позивач подав повторну скаргу до ДПА в АР Крим. Рішенням про результати розгляду повторної скарги вих. № 3063/10/25-023 від 09.12.08р. ДПА в АР Крим податкове повідомлення-рішення № 0012162301/0 від 08.09.08р. залишено без змін, а скарга позивача без задоволення. За наслідками розгляду повторної скарги ДПІ у м. Сімферополі АР Крим 12.12.08р. винесла податкове повідомлення-рішення № 0012162301/2.

17.12.08р. позивач подав повторну скаргу до ДПА України. Рішенням про результати розгляду повторної скарги вих. № 1413/6/25-0115 від 18.02.09р. ДПА України податкове повідомлення-рішення № 0012162301/0 від 08.09.08р. залишено без змін, а скарга позивача без задоволення. За наслідками розгляду повторної скарги ДПІ у м. Сімферополі АР Крим 05.03.09р. винесла податкове повідомлення-рішення № 0012162301/3.

Згідно до пункту 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративній справі про протиправність рішення субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Згідно статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 статті 3 Закону №168, об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.

Продажем товарів визнаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пункт 1.4 статті 1 Закону №168).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету та строки розрахунків з бюджетом регламентується пунктом 7.7 статті 7 Закону №168.

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Податкове зобовязання загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді (п.1.6 ст.1 Закону №168).

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону №168 податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону №168 бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок отримання бюджетного відшкодування встановлений Законом №168 та врегульований наступними нормами.

Відповідно до п.п.7.7.5. п.7.7. ст.7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Підпунктом 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону №168 встановлено, що підставою для одержання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Під фактичною сплатою отримувачем суми податку в межах розглядуваної норми слід розуміти здійснення оплати цієї суми постачальникам в складі ціни придбаних товарів (послуг) під час проведення розрахунків за них.

Отже, виходячи зі змісту розглядуваних норм Закону, бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам.

За таких обставин, приписи пункту 1.8 статті 1 Закону щодо надмірної сплати податку як ознаки суми бюджетного відшкодування слід розуміти таким чином, що надмірна сплата податку в контексті розглядуваної норми означає як безпосередньо сплату податку до бюджету понад суми, визначені відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, так і сплату сум ПДВ постачальникам в ціні придбаних платником податків товарів (послуг), передбачену підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону.

Отже, під час встановлення факту надмірної спати ПДВ, що є підставою для здійснення бюджетного відшкодування, необхідно враховувати суми ПДВ, сплачені покупцем-платником податку постачальникам у складі ціни придбаних товарів та послуг.

З матеріалів справи вбачається, що суми податку на додану вартість були фактично сплачені позивачем постачальникам у жовтні-грудні 2005 року та січні-березні 2006р., зазначені суми увійшли до складу ціни придбаних товарів та послуг та були перераховані на розрахункові рахунки продавців.

Цей факт підтверджується рахунками, накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, договорами купівлі-продажу, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) між позивачем та постачальниками, оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.

Копії всіх документів, що підтверджують операції купівлі-продажу товарів між позивачем та постачальниками залучені як докази до матеріалів справи.

Відомості податкових декларацій по ПДВ Декларації за жовтень 2005р., за листопад 2005р., за грудень 2005р., за січень 2006р., за лютий 2006р., за березень 2006р. відповідачем не спростовані у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, який звертає увагу на посилання відповідача, що Постановою Господарського суду АР Крим у справі № 2-22/12923-2007А від 01.02.08р. визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію ПП “Кастінг” в якості платника податку на додану вартість № 00953391 з моменту видачі 21.01.02р. є безпідставним.

З матеріалів справи вбачається, що всі податкові накладні ПП “Кастінг” видані у 2005-2006р.р. тобто, на момент видачі зазначених накладних ПП “Кастинг” знаходилось на податковому обліку в якості платника податку на додану вартість та видавало податкові накладні на законних підставах.

Визнання у подальшому, тобто 01.02.08р., Господарським судом АР Крим недійсним свідоцтва платника податку на додану вартість ПП “Кастінг” не відміняє належне виконання зобовязань із іншими субєктами господарювання, у тому числі і видачу податкових накладних.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 формування податкового кредиту, право на відображення платником податку суми ПДВ у складі податкового кредиту, зокрема, у звязку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності такого платника податку, виникає виключно по факту нарахування (уплати) такого податку.

Більш того, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи почали такі основні фонди використовуватися у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював такий платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Факт нарахування (уплати) такого податку позивачем підтверджений працівниками відповідача під час проведення перевірки та не оскаржувався під час розгляду справи.

Таким чином, відповідач помилково зробив висновок у акті перевірки про те, що у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування.

Крім того, податковим органам надано право здійснювати зустрічні перевірки, але не проведення їх, відсутність висновків за ними не змінює порядок відшкодування податку на додану вартість, встановлений Законом №168.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що спеціальним законом, який визначає платників податків на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України “Про податок на додану вартість”. Тому при визначенні податкового кредиту з податку на додану вартість, насамперед, слід керуватися нормами цього Закону, враховуючи також положення інших законодавчих актів з питань оподаткування, які регулюють порядок та підстави виникнення податкового кредиту і не суперечать спеціальному Закону.

За змістом зазначених норм проведення зустрічних перевірок є обовязком податкових органів, однак законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість в залежність від проведення податковими органами перевірок, а призначення податковим органом перевірки платника податку не може продовжити визначений законом термін відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.

Для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон не передбачає обовязкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобовязань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Посилання відповідача на те, що обовязковою підставою для включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України є неспроможним, оскільки пункт 7.5 статті 7 Закону №168, який визначає дату виникнення прав платника податку на податковий кредит не встановлює корегування між моментом виникнення права на податковий кредит та моментом оплати до бюджету податку на додану вартість.

Закон не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання відємного значення суми податку на додану вартість поширювалося тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Як зазначалось вище, згідно з підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.

Тобто, законодавцем чітко передбачено, що однією з обовязкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є фактичне надходження цих сум до Державного бюджету України.

Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, випливає із самої суті поняття податку, його основної функції формування доходів Державного бюджету України (пункт 19 статті 1, стаття 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку як особи, яка згідно з пунктом 1.3 статті 3 Закону зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Законом встановлений прямий взаємозвязок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно повязані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді цього податку.

Таким чином, за змістом Закону, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобовязання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав усі передбачені законом умови щодо отримання відшкодування, а саме вказав у ряд. 25.1 Декларацій за жовтень 2005р. 9674,40 грн., за листопад 2005р. 7658,80 грн., за грудень 2005р. 10452,48 грн., за січень 2006р. 11566,40 грн., за лютий 2006р. 13709,60 грн., за березень 2006р. 11267,40 грн., у звязку з чим у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0012162301/0 від 08.09.08р., № 0012162301/1 від 06.10.08р. та № 0012162301/2 від 12.12.08р. та № 0012162301/3 від 05.03.09р., якими позивачу донараховано ПДВ 64329,00 грн.

Судова колегія вважає за необхідне замінити відповідача Державну податкову інспекцію у м.Сімферополі АР Крим на її правонаступника Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим згідно зі ст. 55КАС України, яка передбачає, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.06.2009р. у справі №2а-3747/09/5/0170 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195,196, п.1 ч.1 ст.198,200, п.1 ч.1 ст.205,206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Замінити Державну податкову інспекцію у м.Сімферополі АР Крим на її правонаступника Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.06.2009р. у справі №2а-3747/09/5/0170 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.06.2009р. у справі №2а-3747/09/5/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 07 вересня 2010 р.

Головуючий суддяпідписЗ.І.Курапова

Судді підпис Г.М. Іщенко підпис О.А.Щепанська З оригіналом згідно

Суддя З.І.Курапова