Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
Справа № 2а-1030/10/2770
25.10.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіЛядової Т.Р.,
суддів Іщенко Г.М. , Омельченка В. А. секретар судового засіданняДжигіль В.Є.
за участю сторін:
Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися;
розглянувши апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України Територіального управління державної судової адміністрації в м. Севастополі на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (колегії суддів у складі головуючого судді Мінько О.В. суддів Єфременко О.О., Майсак О.І.) від 14.06.10 у справі № 2а-1030/10/2770
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5,м.Київ 21,01021) Територіального управління державної судової адміністрації в м. Севастополі (вул.Балаклавська, 9,м.Севастополь,99011) Державного казначейства України (вул. Бастіонна, 6,м.Київ 14,01014) третя особа: Кабінет Міністрів України (вул. Грушевського, 12/2,м.Київ,01024) Міністерство фінансів України (вул. Грушевського, 12/2,м.Київ 8,01008) про стягнення по заробітній платні, компенсації втрати частини грошових доходів,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2010 року ОСОБА_2 звернулась з адміністративним позовом до Державної судової адміністрації України, Територіального управління державної судової адміністрації в м. Севастополі, Державного казначейства України, третя особа Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України. Уточнивши позовні, просить зобовязати Державне казначейство України провести видатки з Державного бюджету України, передбачені Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою “Виконання рішень судів на користь суддів” у сумі 103084,60 грн. та 22500,10 грн. для виплати її, - стягнути з Державної судової адміністрації України на її користь різницю між розрахунковою сумою заробітної плати та фактично нарахованою та виплаченою заробітною платою за січень 2006 року по грудень 2009 року у сумі у сумі 103084,60 грн. без урахування утримання податків та інших обовязкових платежів, - стягнути з Державної судової адміністрації України на її користь суму компенсації втрати частини грошових доходів у сумі 22500,10 грн. без урахування утримання податків та інших обовязкових платежів.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 14.06.2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, Територіального управління державної судової адміністрації в м. Севастополі, Державного казначейства України третя особи Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України про стягнення по заробітній платні, компенсації втрати частини грошових доходів, задоволенні частково. На Державне казначейство України покладений обов'язок провести видатки з Державного бюджету України, передбачені Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою “Виконання рішень судів на користь суддів” у сумі 103084,60 грн. (сто три тисячі вісімдесят чотири) грн. 60 коп. для виплати судді Ленінського районного суду м. Севастополя Балюкової Катерини Георгіївни. Стягнуто з Державної судової адміністрації України на користь судді Ленінського районного суду м. Севастополя Балюкової Катерини Георгіївни заборгованість із заробітної плати за січень 2006 року по грудень 2009 року у сумі 103084,60 грн. (сто три тисячі вісімдесят чотири) грн. 60 коп. без урахування утримання податків та інших обовязкових платежів.
В задоволені решті позовних вимог - відмовлено.
На зазначене судове рішення від представника Державної судової адміністрації України, Територіального управління державної судової адміністрації в м. Севастополі надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою судді Севастопольського апеляційного адміністративного суду Лядової Т.Р. від 02.09.2010 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної судової адміністрації України Територіального управління державної судової адміністрації в м.Севастополі.
Ухвалою судової колегії Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2010 року справа призначена до апеляційного розгляду.
Сторони та їх представники у судове засідання не зявилися, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку, причин незявлення суду не повідомили.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність незявившихся сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Указом Президента України від 27.12.2001 року № 1271/2001 ОСОБА_2 призначено на посаду судді Ленінського районного суду м. Севастополя.
Постановою Верховної Ради України № 239-VІ від 20 березня 2008 року ОСОБА_2 було обрано безстроково на посаду судді Ленінського районного суду м. Севастополя.
Згідно з довідками, наявними у матеріалах справи, за період роботи з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2009 року сума донарахованої позивачу заробітної плати без утримання податку з доходів фізичних осіб і внесків на соціальне страхування складає 3634,77 грн.; за період роботи з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року 7586,54 грн.; з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року 38523,24 грн., з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року 53340,05 грн.
Загальна сума донарахованої заробітної плати за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2009 року становить 103084,60грн. (3634,77грн. + 7586,54 грн. + 38523,24 грн. + 53340,05 грн.).
Заробітна плата судді, як складова його матеріального та соціально-побутового забезпечення, є елементом статусу судді. Частиною першою статті 44 Закону України “Про статус суддів” визначено, що заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.
03 вересня 2005 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову “Про оплату праці суддів” № 865 (з 16 січня 2008 назву постанови викладено у наступній редакції “Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів”) якою, затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів, а також (з 16 січня 2008 року) розміри надбавок до посадових окладів суддів за кваліфікаційні класи.
Згідно з додатком 4 до Постанови “Про оплату праці суддів” посадовий оклад судді Севастопольського апеляційного господарського суду становить 8,5 розмірів мінімальної заробітної плати, першого заступника голови суду - 10 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України “Про оплату праці” мінімальна заробітна плата це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт).
Відповідно до частини другої статті 9 цього Закону України “Про оплату праці” мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України у законі про Державний бюджет на відповідний рік. Так, Законом України “Про Державний бюджет на 2006 рік” з 1 січня 2006 року 350 гривень, з 1 липня 2006 року 375 гривень, з 1 грудня 2006 року 400 гривень, Законом України “Про Державний бюджет на 2007 рік” з 1 січня 2007 року 400 гривень, з 1 квітня 2007 року 420 гривень, з 1 липня 2007 року 440 гривень, з 1 жовтня 2007 року 460 гривень, Законом України “Про Державний бюджет на 2008 рік” з 1 січня 2008 року 515 гривень, з 1 квітня 2008 року 525 гривень, з 1 жовтня 2008 року 545 гривень та з 1 грудня 2008 року 605 гривень на місяць.
Урядом України 31 грудня 2005 року прийнято постанову “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865” № 1310. Постанову доповнено пунктом 4-1 за змістом якого розміри посадових окладів суддів встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не проводиться.
Таким чином, щорічне поетапне збільшення розміру мінімальної заробітної плати, що передбачається законами про Державний бюджет України, не призводить до збільшення розміру заробітної плати суддів.
Пункт 4-1 Постанови “Про оплату праці суддів” визнано незаконним постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2008 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2009 року і набрала законної сили.
Колегія суддів зазначає, що підставою недоотримання позивачем по справі заробітної плати є заниження розміру посадового окладу, внаслідок незастосування фактичного розміру мінімальної заробітної плати у збільшеному розмірі для встановлення посадового окладу та не донарахування щомісячних премій, надбавок за вислугу років, щомісячного грошового утримання та інших виплат, розмір яких залежить від розміру посадового окладу.
Так, відповідно до частини першої статті 120 зазначеного закону, фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Частиною другою статті 120 передбачено, що функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють:
1) Верховний Суд України, Конституційний Суд України, вищі спеціалізовані суди - щодо фінансового забезпечення діяльності цих судових установ;
2) Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів загальної юрисдикції, а також діяльності кваліфікаційних комісій суддів усіх рівнів, органів суддівського самоврядування та державної судової адміністрації.
Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України визначаються окремими рядками по загальних судах і спеціалізованих судах, а також окремими рядками по місцевих судах, апеляційних судах (у тому числі Апеляційному суду України), військових судах (місцевих та апеляційних разом) та окремо по Касаційному суду України та кожному вищому спеціалізованому суду. Ці видатки не можуть бути скорочені в поточному фінансовому році (ч. 3 ст.120 Закону України "Про судоустрій України").
Державна судова адміністрація України розробляє і затверджує за погодженням з Радою суддів України єдині нормативи фінансового забезпечення судів загальної юрисдикції. Нормативи доводяться до кожного суду і повинні переглядатися не рідше одного разу на три роки. Кошторис витрат на утримання кожного суду затверджується на підставі зазначених нормативів (ч. 4 ст. 120 Закону України "Про судоустрій України").
Згідно з частиною 5 статті 120 Закону України "Про судоустрій України" відповідальність за фінансове забезпечення діяльності кожного суду згідно з затвердженими нормативами покладається на державну судову адміністрацію. Контроль за додержанням вимог цього Закону щодо фінансування судів здійснює Рада суддів України, а також органи державної влади, визначені законом.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 126 Закону України "Про судоустрій України", до повноважень Державної судової адміністрації України віднесено виконання функцій головного розпорядника бюджетних коштів у випадках, передбачених цим Законом. Також з положень зазначеної статті вбачається, що Державна судова адміністрація України готує матеріали для формування пропозицій щодо бюджету судів та здійснює заходи щодо їх фінансування відповідно до цього Закону, здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів.
Згідно з підпунктом 1 пункту 4 Положення про територіальні управління державної судової адміністрації, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.11.2004 № 205/04, “основним завданням територіальних управлінь є організаційне забезпечення діяльності загальних місцевих судів (далі - судів), яке становлять заходи фінансового, матеріально-технічного, кадрового, інформаційного та організаційно-технічного характеру, спрямовані на створення умов для повного і незалежного здійснення правосуддя”.
Судова колегія зазначає, що здійснювати виплату недоотриманої заробітної плати позивачу, за бюджетною програмою "Виконання рішень судів на користь суддів", відповідно Закону України "Про державний бюджет України" повинна Державна судова адміністрація України.
За таких повноважень відповідачів, права позивача можуть бути відновлені шляхом зобов'язання Державного казначейства України провести видатки з Державного бюджету України, передбачені Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою "Виконання рішень судів на користь суддів" у сумі 103084,60грн. для виплати позивачу та стягнення з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_2 за 2006-2009 роки суми у розмірі 103084,60грн.
Сума, яка підлягає стягненню на користь позивача вказана без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обовязкових платежів. Оскільки справляння податку і сплата податків та інших обовязкових платежів є обовязком роботодавця та працівника, зазначена сума підлягає стягненню на користь позивача за вирахуванням суми податку з доходів фізичних осіб та інших обовязкових платежів без визначення їх розміру.
Крім того, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Державної судової адміністрації України на користь позивача суми компенсації втрати частини грошових доходів у сумі 22500,10 грн. без урахування утримання податків та інших обовязкових платежів.
Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р., № 159, визначено, що дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно пункту 2 вказаного Порядку, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Згідно пункту 4 Порядку, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
З аналізу вищевказаного Порядку, вбачається, що компенсація втрати частини грошових доходів повинна бути стягнута громадянам, як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу.
Також суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин положення ст. 100 КАС та зазначив, що з приводу позовних вимог про стягнення заробітної плати відповідно до вимог частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, особа має право звернутися до суду з позовом про стягнення належній їй заробітної плати без обмеження будь-яким строком, зазначені доводи відповідача не заслуговують уваги та не тягнуть за собою наслідків, передбачених статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів зазначає, що постанова суду першої інстанції має бути змінена через наступне. З п. 3 резолютивної частини вбачається зобовязання Державної судової адміністрації України стягнути на користь судді Ленінського районного суду ОСОБА_2 за бюджетною програмою „Виконання рішень судів на користь суддів” заборгованість із заробітної плати за 2006-2009 роки (без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обовязкових платежів) у розмірі 103084,60грн., тоді як недоплачена сума не може бути зазначена як "заборгованість", оскільки заборгованістю є суми, що нараховані до сплати позивачу, однак не сплачені з вини відповідача. Тоді як видатки за бюджетною програмою „Виконання рішень судів на користь суддів” у сумі 103084,60грн. за період з 2006 по 2009 роки не були зараховані з Державного бюджету України на рахунок Державної судової адміністрації України, а отже і не могли сплачуватися на користь позивача. Таким чином, колегія суддів зазначає, що резолютивну частину постанови суду слід змінити.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає зміні по підставах п.1 ч.1 ст.201 КАС України.
Керуючись ст.195, ст.196, п.2 ч.1ст.198, п.2ч.1ст.201, п.2ч.1ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Територіального управління державної судової адміністрації в м. Севастополі на постанову задовольнити частково.
2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 14.06.10 року у справі № 2а-1030/10/2770 змінити.
Викласти пункт 3 резолютивної частини постанови у наступній редакції:
“Стягнути з Державної судової адміністрації України (01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 09744400) на користь судді Ленінського районного суду м. Севастополя ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) несплачену частину із заробітної плати (без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обовязкових платежів) у розмірі за січень 2006 року по грудень 2009 року у сумі 103084,60 грн. (сто три тисячі вісімдесят чотири) грн. 60 коп. без урахування утримання податків та інших обовязкових платежів”.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня складання постанови в повному обсязі.
Головуючий суддяпідписТ.Р.Лядова
Судді підпис Г.М. Іщенко підпис В.А.Омельченко З оригіналом згідно
Головуючий суддя Т.Р.Лядова
Судове рішення № 15015517, Севастопольський апеляційний адміністративний суд було прийнято 25.10.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1030/10/2770. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: