Ухвала суду № 15015313, 25.08.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-7601/09/10/0170

25.08.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКурапової З.І.,

суддів Щепанської О.А. , Яковенко С.Ю. секретар судового засіданняЯіцкова К.М.

за участю сторін:

позивач, Джанкойський міжрайонний прокурор- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив, представник позивача, Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя"- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М. ) від 21.10.09 по справі №2а-7601/09/10/0170

за позовом Джанкойського міжрайонного прокурора (вул. Калініна, 17, м. Джанкой, Автономна Республіка Крим, 96100)

Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим (вул. Дзержинського, 30, м. Джанкой, Автономна Республіка Крим, 96100)

до Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя" (вул. Радянська 15 а, м. Джанкой, Автономна Республіка Крим, 96102)

про стягнення податкової заборгованості по додатку на додану вартість

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим (суддя Кудряшова А.М.) від 21.10.2009р. у справі №2а-7601/09/10/0170 позовні вимоги задоволени.

Стягнуто з Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя" (код ЄДРПОУ 03348100, 96100, АР Крим, м. Джанкой, вул. Советська, буд.15а) на користь Державного бюджету України (р/р № 31113029700014, код платежу 14010100 УДК в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740824) заборгованість з податку на додану вартість у сумі 87475 (вісімдесят сім тисяч чотириста сімдесят п'ять) гривень 00 копійок.

Не погодившись з постановою суду, Кримське Республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.10.2009р. у справі №2а-7601/09/10/0170 скасувати, в задоволенні позову відмовити. Стягнути з позивача на користь КРП «ВПВКГ м.Джанкоя»сплачений державний збір у розмірі 1,70 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що постанову суду винесено з порушенням норм матеріального права, а саме: п.п. 1 (частини «е») п.3 ст. 7 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення забовязання платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»; п.2 ст. 11 Закону України № 2181.

Заявник апеляційної скарги зазначає, що окружний адміністративний суд не прийняв до уваги доводи відповідача стосовного того, що позов не підлягає задоволенню посилаючись на те, що позивач не просить звернути стягнення на активи підприємства. Також суд зазначив, що діючим законодавством не встановлено заборони стягнення податкової заборгованості на підставі рішень (постанов) судів з підприємств, що не підлягають приватизації, та представник позивача під час розгляду справи в суді не посилався на будь який закон або інший нормативно-правовий акт, що встановлює таку заборону.

У судове засідання 25 серпня 2010 року прокурор та представники сторін не зявилися. Про день, час та місце розгляду справи повідомлен належним чином.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, заслухав доводи апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Джанкойський міжрайонний прокурор 18 червня 2009 року звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим позивач - до Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя" відповідача - про стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість у сумі 89475 гривень 00 копійок по декларації за квітень 2009 року. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем до ДПІ надано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2009 року, згідно з якою КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя" самостійно узгодило податкове зобовязання в сумі 119475грн.00коп., однак в добровільному порядку відповідачем сплачено лише 30000грн.00коп. Оскільки на порушення вимог п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ у встановлений строк податкове зобов'язання у сумі 89475грн.00коп. відповідачем не сплачено, просить стягнути вказану заборгованість в судовому порядку.

Заявою від 02.10.2009 року (а.с.39), що надана у судовому засіданні 06 жовтня 2009 року, представник позивача уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з КРП "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя" заборгованість з податку на додану вартість в сумі 87475грн. До зазначеної заяви представником позивача надано витяг з електронного казначейського файлу по платежу податок на додану вартість, в якому зазначено про перерахування відповідачем в бюджет 2000грн.00коп. по платіжному дорученню №954 від 11.06.2009 року з призначенням платежу “ПДВ за квітень 2009 р.”.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя" зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Джанкойської міської ради АР Крим 07 вересня 2004 року, дані внесені до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (номер запису про державну реєстрацію 11391050003000007 - а.с.6), що підтверджено також Довідкою з ЄДРПОУ №43-25-67/129 від 10.07.2007 р. (а.с.7-8) та статутом відповідача (а.с.9-16). Відповідач є платником податків та зборів, передбачених Законом України “Про систему оподаткування”, взятий на облік в Джанкойській ОДПІ в АРК 01.04.1994 року за №П-0019 (довідка Джанкойської ОДПІ від 10.07.2007 р. №4024) та на час розгляду справи перебуває на обліку, що підтверджено довідкою позивача від 11.06.2009 р. №3543/9-29-0 (а.с.14).

Як свідчать матеріали справи відповідач зареєстрований як платник податку на додану вартість 25.07.1997 р., про що свідчить Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100052485 (а.с.30).

Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обовязкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обовязки і відповідальність платників встановлені Законом України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. №1251-ХІІ. Пунктом 3 частини 1 статті 9 зазначеного Закону встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, є Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181 ІІІ (надалі - Закон №2181).

Пунктом 4.1 статті 4 даного Закону встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації. Пунктом 1.11 статті 1 даного Закону визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181 встановлені базові податкові (звітні) періоди. Згідно пункту "а" пп.4.1.4 п.4.1 даної статті податкові декларації за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковим періодом є один календарний місяць. Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Згідно матеріалів справи відповідачем 19 травня 2009 року до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим надано декларацію з податку на додану вартість за квітень 2009 року (а.с.26-29), у якій відповідач самостійно зазначив податкове зобовязання по ПДВ за квітень 2009 року у сумі 119475 гривень 00 копійок.

За таких обставин, податкове зобов'язання, самостійно визначене відповідачем у податковій декларації, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України №2181 є узгодженим.

Згідно з розрахунком суми адміністративного позову (а.с.20), довідкою Джанкоїської ОДПІ від 11.06.2009 року б/номеру (а.с.21) про розрахунки відповідача з бюджетом, а також згідно з витягами з електронних казначейських файлів по платежу податок на додану вартість з 09.04.2009 року по 04.06.2009 року (а.с.24-25) та з 19.05.2009 р. по 30.09.2009 р. (а.с.40-44) і копією особового рахунку відповідача по податку на додану вартість за 2009 рік станом на 01.10.2009 року відповідачем залишок податкової заборгованості по податковій декларації за квітень 2009 року в сумі 87475грн.00коп. не сплачений. Відповідно до витягу з електронного казначейського файлу відповідачем після подання до ДПІ податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2009 року протягом з 19.05.2009 року по 30.09.2009 року було сплачено ПДВ в сумі 32000грн.00коп. за квітень 2009 року, а також сплачувалась заборгованість по податку на додану вартість по деклараціям за травень, липень та серпень 2009 року (а.с.40-44). Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість з податку на додану вартість в сумі 87475грн.00коп. по декларації за квітень 2009 року відповідачем не погашена, що відповідачем в наданих запереченнях не оспорюються та не спростовується.

Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Пункт 5.4.1. статті 5 Закону №2181 встановлює, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 1.3 статті 1 Закону №2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пп.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону №2181).

На адресу відповідача позивачем були направлені перша податкова вимога №1/38 від 26.10.2001 р., що вручена 06.11.2001 року (згідно з відміткою на корінці вимоги), та друга податкова вимога №2/213 від 12.12.2001 р., що згідно з відміткою на корінці вимоги вручена 17.12.2001 року (а.с.45). Також відсутні відомості щодо оскарження відповідачем зазначених податкових вимог у встановленому діючим законодавством порядку.

Діючим законодавством не передбачено направлення платнику податків нових податкових вимог у випадку збільшення (зменшення) суми податкового боргу у наступних податкових (звітних) періодах до повного його погашення. Так, згідно з п.6.6 ст.6 Закону №21841 у разі коли нарахована сума податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення або податкові вимоги не відкликаються, а на суму такого збільшення надсилається окреме податкове повідомлення. Донарахована сума податкового зобов'язання, визначена у такому окремому податковому повідомленні, повинна бути сплачена або може бути оскаржена платником податків за процедурою, передбаченою статтею 5 цього Закону, із застосуванням строків, установлених для сплати або оскарження нового податкового зобов'язання.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджено застосування позивачем заходів досудового стягнення сум податкового боргу, передбачених статтею 6 Закону №2181.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції який не прийняв заперечення представника відповідача стосовно того, що процедура примусового стягнення на активи підприємства не поширюється, у звязку з наступним.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.11.1 ст.11 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-ІІІ у разі коли платник податків, який перебуває у державній або комунальній власності, не погашає податкового боргу у строки, встановлені цим Законом, податковий орган здійснює заходи щодо продажу активів такого платника податків, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує здійснення основної діяльності платника податків.

Відповідно до пункту 1.1 Положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, в тому числі казенних підприємств, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 05.05.2001 р. №787 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.05.2001 р. за №463/5654), цілісний майновий комплекс - об'єкт, сукупність активів якого забезпечує провадження окремої господарської діяльності, що визначає загальнодержавне значення підприємства, на постійній і регулярній основі. Цілісними майновими комплексами можуть бути структурні підрозділи, які в установленому порядку відокремлюються в самостійні об'єкти.

Також позивачем не заявлена вимога про звернення стягнення на активи відповідача, зокрема, на цілісний майновий комплекс, що забезпечує провадження відповідачем окремої господарської діяльності.

Крім того, включення відповідача до Переліку майнових комплексів, підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, що належать Автономній Республіці Крим, які не підлягають приватизації і знаходяться у сфері управління міністерств і республіканських комітетів Автономної Республіки Крим, затверджений Постановою Верховної Ради АР Крим від 15.03.2000 року №984-2/2000, не звільняє його від обовязку щодо сплати податків та зборів (обовязкових платежів) та не позбавляє органи державної податкової служби (зокрема, Джанкойську ОДПІ АР Крим) на подання до суду позовів про стягнення податкової заборгованості з відповідача.

Діючим законодавством не встановлено заборони стягнення податкової заборгованості на підставі рішень (постанов) судів з підприємств, що не підлягають приватизації, та представник відповідача під час розгляду справи в суді першої інстанції не послався на будь-який закон або інший нормативно-правовий акт, що встановлює таку заборону.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно та обєктивно зясовані матеріали справи, та прийнято вірне рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195,196, п.1 ч.1 ст.198,200, п.1 ч.1 ст.205,206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кримського Республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Джанкоя" на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.10.2009р. у справі №2а-7601/09/10/0170 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.10.2009р. у справі №2а-7601/09/10/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 31 серпня 2010 р.

Головуючий суддяпідписЗ.І.Курапова

Судді підпис О.А.Щепанська підпис С.Ю. Яковенко З оригіналом згідно

Суддя З.І.Курапова