Ухвала суду № 15014935, 10.08.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5794/10/2/0170

10.08.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЩепанської О.А.,

суддів Ілюхіної Г.П. , Іщенко Г.М. секретар судового засіданняПлисенко Ф.Ю.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак - Зернопродукт"- Дербеньова Наталія Миколаївна, довіреність № б/н від 05.05.10

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим- Безверхова Юлія Анатолівна, довіреність № 72/10-0 від 04.03.10

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 15.06.2010 у справі № 2а-5794/10/2/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак - Зернопродукт" (вул. Київська, 2, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправним та скасування рішення, спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 15.06.2010 у справі № 2а-5794/10/2/0170 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак - Зернопродукт" задоволено.

Визнано протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі про анулювання реєстрації ТОВ “Токмак-Зернопродукт”(м.Сімферополь, вул.Київська, 2 код ЄДРПОУ 34946678) в якості платника податку на додану вартість, яке оформлене актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 300/15-12 від 15.04.2009.

Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.06.2010 у справі № 2а-5794/10/2/0170 та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2010 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим .

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.

Позивач ТОВ “Токмак-Зернопродукт”, звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 16.04.2010 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, спонукати відповідача поновити реєстрацію позивача платником ПДВ з дати реєстрації, поновити дію свідоцтва №100029524 про реєстрацію платником ПДВ ТОВ “Токмак-Зернопродукт” з дати початку його дії.

Позов мотивовано тим, що відповідач неправомірно, без вивчення всіх обставин справи анулював реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість.

Пізніше позивач уточнив позовні вимоги, просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 16.04.2010 про анулювання реєстрації ТОВ “Токмак-Зернопродукт” платником податку на додану вартість.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив.

Рішення суду мотивовано тим, що при складанні 15.04.2010 акту №300/15-2 про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість відповідач діяв при неповному зясуванні обставин справи з порушенням порядку встановленого чинним законодавством в умовах відсутності підстав для складання такого акту.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач зареєстрований рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради 03.03.2007.

Відповідач зареєстрував 20.03.2007 позивача платником податку на додану вартість, йому видано Свідоцтво серія НБ№049411 №100029524 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Відповідачем 16.04.2010 р. прийнятий акт № 300/15-02 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, в якому зазначено, що у звязку з встановлення факту не знаходження позивача за юридичною адресою, комісією відповідача було прийнято рішення про анулювання реєстрації позивача платником податку відповідно до п. 9.8 “г`” ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Спеціальним законом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі Закон № 168).

Відповідно до п.п. “а” п. 2.1. ст. 2 Закону № 168 платником податку є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.

Статтею 9 Закону № 168 закріплений порядок реєстрації осіб як платників податку на додану вартість, де у п. 9.8 визначені випадки анулювання реєстрації.

Згідно з п.п. “ґ”п. 9.8 ст. 9 Закону № 168 реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

В свою чергу Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”(далі Закон про реєстрацію) закріплений порядок державної реєстрації юридичних осіб, відповідно до якого юридична особа повинна повідомити про зміну її місцезнаходження.

Згідно з п. 5 ст. 17 Закону про реєстрацію в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Статтею 19 Закону про реєстрацію закріплений порядок внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

У разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей (п. 12 ст. 19 Закону).

У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей. Якщо державному реєстратору повернуто рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за зазначеною адресою, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням (п. 14 ст. 19 Закону).

В матеріалах справи відсутні докази того, що на момент прийняття відповідачем рішення про анулювання реєстрації позивача платником ПДВ в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи ТОВ “Токмак-Зернопродукт” за її місцезнаходженням або про відсутність підтвердження відомостей про дану юридичну особу. Як вбачається з оскаржуваного акту, в ньому відсутні посилання на наявність таких відомостей.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "ґ" зазначеного пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи (ч. 3 п. 9.8 ст. 9 Закону 168).

Як вбачається з матеріалів справи позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення (вих. №2/4/10 від 15.04.2010) про те, що у звязку з проведення ремонтних робіт за його місцезнаходженням за адресою: м. Сімферополь, вул. Ладигіна 26, він з 15.05.2010 буде знаходитись за адресою: м. Сімферополь, вул.Київська2 кім. 23-30 (другий поверх готелю “Москва”). Зазначене повідомлення було отримано відповідачем 15.04.2010, про що свідчить печатка останнього.

В матеріалах справи містяться докази того, що позивач в строки, визначені чинним законодавством, зокрема, Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”, вчинив дії по внесенню в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомості про зміну його місця знаходження. Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якої залучена до матеріалів справи, 26.04.2010 зроблений запис №5 про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не повязані зі змінами в установчих документах, згідно з яким місцезнаходження позивача зазначено за адресою: м.Сімферополь, вул. Київська 2.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про фактичне місцезнаходження позивача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що його позиція щодо незнаходження позивача за юридичною адресою є безпідставною.

Порядок проведення процедури реєстрації та анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначено Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000р. за №208/4429 (далі Положення).

Відповідно до п.25 зазначеного Положення реєстрація діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону “Про податок на додану вартість”.

Так, п. 25.2 Положення передбаче6но, що анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу.

Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою органу державної податкової служби може бути оскаржене відповідно до чинного законодавства. Підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою органу державної податкової служби, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення органу державної податкової служби про відміну анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Рішення із копіями відповідних документів направляються до Державної податкової адміністрації України для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру (п.25.4 Положення) .

Враховуючи зазначене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що, вказуючи п.п. “ґ ” п. 9.8 ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість” як підставу для анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість, відповідач діяв необґрунтовано, без урахування фактичних обставин справи.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що при складанні 15.04.2010 акту №300/15-2 про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість відповідач діяв при неповному зясуванні обставин справи з порушенням порядку встановленого чинним законодавством в умовах відсутності підстав для складання такого акту та правомірно задовольнив позовні вимоги.

Судова колегія звертає увагу на те, що у резолютивній частині рішення судом першої інстанції помилково вказано: «… №300/15-12 від 15.04.2009»замість «… №300/15-12 від 16.04.2009». Тим не менш, цей недолік не впливає на законність прийнятої постанови в цій частині, а є підставою для розгляду питання про виправлення описки в порядку статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України судом першої інстанції.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції повно зясував обставини, що мають значення для справи, викладені в судовому рішенні висновки відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтею 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 15.06.2010 у справі № 2а-5794/10/2/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 серпня 2010 р.

Головуючий суддяпідписО.А.Щепанська

Судді підпис Г.П.Ілюхіна підпис Г.М. Іщенко З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська