Ухвала суду № 15014824, 07.07.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2-а-758/09/4/0170

07.07.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКурапової З.І.,

суддів Щепанської О.А. , Яковенко С.Ю. секретар судового засіданняЯіцкова К.М.

за участю сторін:

представник позивача, Кримського республіканського підприємства "Виробничне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" - Узлякова Марія Сергіївна, довіреність № 1039/131318 від 31.07.09

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим - не зявився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 04.06.09 по справі №2-а-758/09/4/0170

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Керчі" (вул. Години 2 в, Керч, Автономна Республіка Крим, 98303)

до Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим (вул. Борзенко 40,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 04.06.2009р. у справі №2а-758/09/4/0170 позов Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» до Державної податкової інспекції в м. Керчі, задоволено частково.

Визнано частково протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі від 27.08.2008 року №0000901502/3 в частині визначення Кримському республіканському підприємству “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі” суми податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 117335,33 грн.

В задоволенні решти частини позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в м.Керчі АР Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.06.2009р. у справі № 2а-758/09/4/0170, у задоволенні позовних вимог Кримського республіканського підприємства «Вирбниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства в м. Керчі» відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що згідно п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і держаними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, якщо платник податків має податковий борг перед різними бюджетами або державними цільовими фондами, погашення такого боргу відбувається в порядку черговості його виникнення.

У судовому засіданні 07.07.2010. представник позивача доводи апеляційної скарги не визнав, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судове засідання 07.07.2010. не зявився. Про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Чинне законодавство не обмежує коло осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухав доводи представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі»звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.08.2008 року №0000901502/3 про визначення суми податкового зобовязання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 117478,52 грн.

Державної податковою інспекцією в м.Керчі проведено невиїзну документальну перевірку з питання своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобовязань з податку на додану вартість за липень, серпень і вересень 2005 року.

За результатами перевірки складено акт №548/15-2/19195199 від 18.04.2008 року, згідно із яким встановлено порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість за липень, серпень і вересень 2005 року, по податковим деклараціям вх. №30062 від 19.08.2005 року; вх. №32220 від 19.09.2005 року; вх. № 38315 від 19.10.2005 року. При цьому затримка по сплаті податкового зобов'язання в загальній сумі 234957,04 грн. склала більше 90 календарних днів (а.с. 17-18).

На підставі цього акту, відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 25.04.2008 року №0000901502/0.

Позивач не погодився з зазначеним рішенням податкового органу, оскаржив його в порядку адміністративного оскарження, відповідно до ст. 5 Закону №2181. За результатами розгляду скарги платника податків відповідачем, Державною податковою адміністрацією в АР Крим, Державною податковою адміністрацією України податкове повідомлення-рішення від 25.04.2008 року №0000901502/0 (а також податкові повідомлення-рішення від 23.05.2008 року №0000901502/1 та від 24.06.2008 року №0000901502/2) залишено без змін, а скарги платника податків без задоволення.

Відповідно до п. 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 р. N 253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 р. за N 567/5758 відповідачем було прийнято і направлено платнику податків спірне податкове повідомлення-рішення від 27.08.2008 року №0000901502/3.

З матеріалів справи вбачається, що за декларацією з податку на додану вартість за липень 2005 року (вх. №30062 від 19.08.2005 року, а.с. 30), в рядку 27 “сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду”, позивачем зазначено 88787,00 грн.; в декларації за серпень 2005 року (вх. №32220 від 19.09.2005 року, а.с. 29) 113205,00 грн.; в декларації за вересень 2005 року (вх. № 38315 від 19.10.2005 року, а.с. 28) 32965,00 грн.

Згідно із наданим до податкового органу уточнюючим розрахунком податкових зобовязань з ПДВ у звязку із виправленням самостійно виявлених помилок (а.с. 31) позивач зменшив податкове зобовязання з цього податку за серпень 2005 року на суму 113200,00 грн. Зменшення суми податкового зобовязання відображено в картці особового рахунку (а.с. 59).

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відомості акту щодо порушення термінів сплати податкового зобовязання за декларацією з податку на додану вартість за серпень 2005 року у сумі 113205,00 грн. не можуть бути визнані такими, що відповідають дійсності, оскільки на момент зарахування коштів за платіжними дорученнями від 18.03.2008 року №235 та від 26.03.2008 року №300 на погашення податкового боргу відповідачеві було достовірно відомо, що податкового зобовязання цього платника податків, в такому розмірі і за такий звітний податковий період взагалі не існує.

Відповідно до пп. 17.1.7 Закону №2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно із пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Пунктом 4.1.4 цього Закону встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до пп. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР “Про податок на додану вартість” податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки сторонами не надано доказів того, що позивачем обрано квартальний податковий період, тому для обчислення граничних строків сплати податку слід застосувати граничні строки подання податкової декларації, визначені пп. “а” пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181, тому граничним строком сплати податку за липень 2005 року є 30.08.2005 року; за серпень 2005 року 30.09.2005 року; за вересень 2005 року 30.10.2005 року.

Судом першої інстанції досліджені документи податкової звітності і вірно встановлено, що податкове зобовязання за липень 2005 року у сумі 88787,00 грн. частково погашено за платіжним дорученням: від 19.08.2008 року №1032 на суму 20000,00 грн., призначення платежу: ПДВ за липень 2005 року; податкове зобовязання за серпень 2005 року погашалось за платіжними дорученнями від 20.09.2005 №1129 та від 30.09.2005 року №1139 на загальну суму 86000 грн., із призначенням платежу “відрахування ПДВ за серпень 2005 року” проте враховуючи, що уточнюючим розрахунком платник податку визначив податкове зобовязання цього періоду у розмірі 5,00 грн., отже, податкове зобовязання погашено повністю.

Крім того, судова колегія зазначає, що орган державної податкової служби України, відповідно до ст. 11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні” не має права визначати або змінювати призначення платежу при сплаті платником податків узгоджених сум податкових зобовязань.

Згідно з п. 7.7 ст. 7 Закону №2181 податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях. Проте порядок такого погашення в Законі не визначений, та не зазначено про те, що вказана заборгованість може погашатись за рахунок інших платежів платника податків.

Аналіз норм Закону №2181 та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 N 276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобовязань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до ст. 177 Цивільного кодексу України гроші є обєктами цивільних прав, у тому числі права власності.

Відповідно до ст. 8 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власник користується своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст. 391 ЦК України. Відповідно до ст.ст. 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Відповідно до ст. 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що жодна норма податкового законодавства не наділяє органи державної податкової служби правом розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів в платіжних дорученнях, на свій власний розсуд.

З документальних доказів вбачається, що на погашення податкового боргу з податку на додану вартість позивачем було спрямовано 325,00 грн. за платіжним дорученням №154/109 від 14.02.2008 року, що підтверджується випискою з електронного реєстру розрахункових документів органу Державного казначейства. Зазначена сума розподілена відповідачем, в тому числі на погашення податкового боргу з податку на додану вартість за декларацією №30062 від 19.08.2005 року за липень 2005 року спрямовано 286,38 грн.

Тому суд першої інстанції здійснив вірний висновок щодо застосування штрафної (фінансової) санкції за пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 на суму 143,19 грн., що становить 50 % від сплаченої суми податкового боргу.

Відповідно до ст. 71 КАС України обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на субєкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Правомірність застосування штрафної санкції в іншій частині не доведено податковим органом у встановленому порядку, оскільки суду не надано доказів визначення в розрахункових і платіжних документах, за якими платником податків погашались суми податкового зобов'язання відповідного напрямку.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно та обєктивно зясовані матеріали справи, та прийнято вірне рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права про часткове задоволення вимог позивача.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції в м. Керчі на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.06.2009. у справі № 2а-758/09/4/0170 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.06.2009. у справі № 2а-758/09/4/0170 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.06.2009. у справі № 2а-758/09/4/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржена в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 13 липня 2010 р.

Головуючий суддяпідписЗ.І.Курапова

Судді підпис О.А.Щепанська підпис С.Ю. Яковенко З оригіналом згідно

Суддя З.І.Курапова