Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 2а-2202/09/9/0170
13.07.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіЩепанської О.А.,
суддів Дугаренко О.В. , Курапової З.І. секретар судового засіданняЗелінська С.В.
сторони в судове засідання не з'явилися.
розглянувши апеляційні скарги Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим та Прокуратури м. Сімферополя Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С.) від 03.09.2009 у справі № 2а-2202/09/9/0170
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер Інвест" (вул. Ген. Захарова, 15-а, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95001)
до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)
за участю Прокуратури м.Сімферополя Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 11, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015)
про скасування акту та податкового повідомлення-рішення, спонукання до виконання певних дій,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.09.2009 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер Інвест" задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим від 19.01.2009 №000412301/0 про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю “Мастер Інвест”суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 568841,00грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з постановою суду представник відповідача, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.09.2009 скасувати, ухвалите нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Також, не погодившись з постановою суду Прокурор м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.09.2009 скасувати у частині задоволених вимог, ухвалите нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалами Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2009 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим та Прокуратури м. Сімферополя Автономної Республіки Крим.
Сторони в судове засідання не зявилися, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не зявилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності неявившихся сторін.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Мастер Інвест", звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до ДПІ у м.Сімферополі в АР Крим, з урахуванням уточнених позовних вимоги просив скасувати акт позапланової невиїзної перевірки від 19.01.2009 №301/23-4/34058535, визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі від 19.01.2008 №0000412301/0, зобовязати ДПІ у м.Сімферополі надати органу Державного казначейства висновок про відшкодування податку на додану вартість у розмірі 568841,00 грн.
Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково.
Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 19.01.2009 посадовою особою ДПІ у м.Сімферополі в АР Крим була проведена позапланова невиїзна перевірка з питань правомірності заявленого бюджетного відшкодування ПДВ за липень, вересень, жовтень-грудень 2007 року, січень-травень 2008 року.
За результатами перевірки відповідачем складений акт №301/23-4/34058535, де вказується про порушення п.7.7.3., п.7.7.4. ст.7 Закону про ПДВ, щодо неможливості підтвердити в рядках 25.1. Декларації з ПДВ у сумі 568841,00 грн. Вказану суму необхідно віднести до складу відємного значення податкового кредиту наступних відповідних податкових періодів (рядок 26 декларації).
На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення від 19.01.2009 №0000412301/0, яким встановлено порушення пп.7.7.3, 7.7.4. ст. 7 Закону про ПДВ, відповідно до яких позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 568841,0 грн. за липень, вересень-грудень 2007 року, січень-травень 2008 року.
Згідно Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженому наказом ДПА України від 10.08.2005 N327, зареєстрованому у Мінюсті 25.08.2005 за N925/11205, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.
Як вбачається з акту перевірки, актом документальної виїзної позапланової перевірки достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень, вересень-грудень 2007 року від 14.10.2008 №7533/23-4/34058535 підтверджена сума бюджетного відшкодування: липень 16667,00 грн., вересень 12889,00 грн., жовтень 30498,00 грн., листопад 126603,00 грн., грудень 97200,00 грн.
Актом документальної виїзної позапланової перевірки достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень-травень 2008 року від 11.11.2008 №8211/23-4/34058535 підтверджена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2008 року у сумі 39471,00 грн., лютий 58685,00 грн., березень 46463,00 грн., квітень 24829,00 грн., травень 115536,00 грн. та зменшень залишок відємного значення за травень 2008 року, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (червень 2008 року) на 503907,00 грн.
За актом перевірки від 19.01.2009 вказується, що п.5.1. ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”передбачено, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Уточнюючий розрахунок подається за формами, визначеними в додатках до Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №166, зареєстрований в Мінюсті України 09.07.1997 за №250/2054.
Але ж відповідачем на підставі вказаного робиться висновок, що зміна напрямку відшкодування Законом не передбачена та не може розглядатися як виправлення помилки, відповідно не може бути поданий платником уточнюючий розрахунок, у якому вносяться зміни до рядків 25.1. та 25.2. податкової декларації з податку на додану вартість.
За п.7.7.3. ст.7 Закону про ПДВ визначено право платника податку прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. А за п.7.7.4. ст.7 Закону про ПДВ, також визначено право платника податків прийняти рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, якщо він має таке право та подав відповідні заяви та декларації.
Суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги доводи відповідача стосовно п.7.7.3. ст.7 Закону про ПДВ, у якої передбачається право платника податків зарахувати суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів, а також те, що при прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів, з наступного.
Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість не передбачений випадок внесення змін до рядків 25.1. та 25.2. податкової декларації одночасно. Проте порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, а також Закон про ПДВ не позбавляють платника податку права вибору напрямку відшкодування. При прийнятті рішення платником податку за п.7.7.3. ст.7 Закону про ПДВ, така сума не враховується при розрахунку суми бюджетного відшкодування наступних податкових періодів. У даному випадку, позивач вирішив змінити напрямок відшкодування, а приписи п.7.7.3. ст.7 Закону про ПДВ не містять заборони платнику податку змінити напрямок відшкодування, обраний раніше.
Частиною. Другою статті 19 Конституції України зобовязує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, органи податкової служби є органами виконавчої влади, отже зобовязані діяти виключно в межах повноважень і у спосіб, передбачений законом.
Відповідно до ст.13 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” посадові особи органів державної податкової служби зобовязані дотримуватись Конституції України і закони України, інші нормативно-правові акти, права і інтереси громадян, що охороняються законом, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій і повною мірою використовувати надані їм права.
Відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого рішення, тому суд першої інстанції правильно визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 19.01.2009 №000412301/0.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції повно зясував обставини, що мають значення для справи, викладені в судовому рішенні висновки відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтею 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим та Прокуратури м. Сімферополя Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С.) від 03.09.2009 у справі № 2а-2202/09/9/0170 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 19 липня 2010 р.
Головуючий суддяпідписО.А.Щепанська
Судді підпис О.В.Дугаренко підпис З.І.Курапова З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.А.Щепанська
Судове рішення № 15014789, Севастопольський апеляційний адміністративний суд було прийнято 13.07.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-2202/09/9/0170. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: