Ухвала суду № 15013844, 14.04.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2-а-3124/09/9/0170

14.04.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКурапової З.І.,

суддів Ілюхіної Г.П. , Лядової Т.Р. секретар судового засіданняГалайдіна Г.І.

за участю сторін:

представник позивача, Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Білогірська" - не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Білогірському районі АР Крим - не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Білогірському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С. ) від 09.07.09 по справі №2-а-3124/09/9/0170

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Білогірська" (вул. Мірошниченка, 11 А,Білогірськ,Автономна Республіка Крим,97600)

до Державної податкової інспекції у Білогірському районі АР Крим (вул. Луначарського, 58,Білогірськ,Автономна Республіка Крим,97600)

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.07.2009. у справі № 2а-3124/09/9/0170 (суддя Цикуренко А.С.) позов Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Білогірська»до Державної податкової інспекції у Білогірському районі АР Крим про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Білогірському районі АР Крим № 0000021501/0 від 13.01.2008 р.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Білогірському районі АР Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.07.2009. у справі № 2а-3124/09/9/0170, в задоволенні позовних вимог КРП «ППВКГ»відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в платіжному дорученні було вказане призначення платежу це податок на прибуток за четвертий квартал. Але суд не звернув уваги на те, що податкового періоду як четвертий квартал по прибутковому податку не передбачено законодавством. Відповідно до п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду, платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням відємного значення обєкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до п. 6.1. ст. 6 цього Закону. При цьому за звітний квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року повну. Також згідно з спеціальним законом про оподаткування пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181, якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового періоду. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін в деякі законодавчі акти України»- п. 22.13 ст. 22 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»слід викласти у наступній редакції: в 2008 році платники податків за результатами одинадцяти місяців 2008 року зобовязані надати декларацію, складену за правилами, встановленого для повного податкового періоду, з урахуванням приросту матеріальних запасів за 11 місяців 2008 року, суми амортизаційних відрахувань, нарахованих за три квартали поточного року, та двох третіх амортизаційних відрахувань четвертого кварталу цього року та сплатити податкове зобовязання, нараховане відповідно до вказаної декларації в строки, встановлені законом про місячний податковий період.

Таким чином, діюче законодавство передбачає, для податку на прибуток наступні звітні періоди: квартал, півріччя, девять місяців, одинадцять місяців та рік, тобто позивач в платіжному дорученні не вказав правильне призначення платежу. Відповідно з чим податковий орган самостійно направив перераховані кошти на погашення боргів в минулий період.

У судове засідання 14 квітня 2010 року представники позивача та відповідача не зявились. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як слідує із матеріалів справи, позивач Кримське Республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Білогірська»звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Білогірському районі АР Крим про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000021501/0 від 13.01.2009 р., № 0000041501/0 від 13.01.2009 р., № 0000031502/0 від 13.01.2009 р., № 0000031502/0 від 13.01.2009 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.04.2009 р. у звязку з відмовою позивача від частини позовних вимог закрито провадження у справі за позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Білогірська»до Державної податкової інспекції у Білогірському районі АР Крим про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000041501/0 від 13.01.2009 р., № 0000031502/0 від 13.01.2009 р.

13.01.2009 р. Державною податковою інспекцією у Білогірському районі АР Крим проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету, якою встановлено, що Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Білогірська» несвоєчасно сплачений податок на прибуток підприємств за 9 місяців 2008 р. в сумі 10000 грн. з граничним терміном сплати 19.11.2008 р. Кількість днів затримки 27.

За результатами зазначеної перевірки складений акт № 99/1501/03332518 від 13.01.2009 р.

Однак, відповідно до платіжного доручення № 619 позивачем 11.11.2008 р. сплачений податок на прибуток за ІV квартал 2008 р. в сумі 10000 грн., тобто позивачем не був порушений граничний термін сплати податку на прибуток, у звязку з чим, позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000021501/0 від 13.01.2009 р., але відповідачем у акті перевірки від 13.01.2009 р. вказано, що сплата заборгованості в сумі 10000 грн. проведена позивачем з простроченням у 27 днів 16.12.2008 р.

Колегія суддів не погоджується з цією думкою відповідача. Обставини, які законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ч. 4 ст. 70 КАС України).

Підпунктом 16.5.1 ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що за порушення строків зарахування податків до бюджету з вини банку він несе відповідальність за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку до бюджету, тобто й іншу, крім нарахування пені, відповідальність, встановлену Законом.

При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів або державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

З наведених приписів цього Закону випливає висновок, що звільнення від відповідальності передбачено в цілому і не вичерпується незастосуванням штрафу та пені, оскільки Законом податкова відповідальність визначена як сплата податкового зобов'язання або податкового боргу.

Але ж, в порушення цього встановленого порядку ДПІ в Білогірському районі АР Крим кошти позивача, які він сплачував в якості чергових платежів, були самостійно зараховані в погашення раніше виниклого податкового боргу.

Ст.41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Конституційні права гарантуються і не можуть бути скасовані (ст.22). Конституція України має вищу юридичну силу (ст.8).

П. 3 ст. 47 Господарського кодексу України також передбачає, що держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав субєктів господарювання.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм випливає, що власник коштів вільно володіє і на свій розсуд розпоряджається цими коштами, що є його власністю, і будь-які обмеження з використання юридичною особою власного майна, зокрема перерахування коштів, можливе лише за згодою власника або за рішенням суду.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України зобовязує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи податкової служби є органами виконавчої влади, отже зобовязані діяти виключно в межах повноважень і у спосіб, передбачений законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»посадові особи органів державної податкової служби зобовязані дотримуватись Конституції України і законів України, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до підпункту 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобовязань забезпечення боргу.

Таким чином, податковий орган не має права самостійно змінювати призначення платежу визначеного платником податків при здійсненні розрахунків зі сплати податків, зокрема з метою погашення податкового боргу змінювати період, за який сплачується податкове зобовязання. Отже орган державної податкової служби має право лише вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства.

Отже, колегією суддів не можуть бути прийняти до уваги доводи апелянта про те, що законодавством по прибутковому податку не передбачено такого періоду як четвертий квартал.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не представив суду доказів правомірності свого рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Білогірському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09 липня 2009 р. у справі № 2а-3124/09/9/0170 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195,196, п.1 ч.1 ст.198,200, п.1 ч.1 ст.205,206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Білогірському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіка Крим від 09 липня 2009 р. у справі № 2а-3124/09/4/0170 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09 липня 2009р. у справі № 2а-3124/09/9/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 квітня 2010 р.

Головуючий суддяпідписЗ.І.Курапова

Судді підпис Г.П.Ілюхіна підпис Т.Р.Лядова З оригіналом згідно

Суддя З.І.Курапова