Постанова № 15013637, 06.04.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2011 р.Справа № 2-а-11822/08/1570 Категорія:9.2.1Головуючий в 1 інстанції: Корой С.М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Крусян А.В.,

суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.,

при секретарі Радовинчик М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції, відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2010 року у справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»до Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції, третя особа: приватне підприємство «Тарнада»про скасування рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

18.11.2008р. відкрите акціонерне товариство «Українське Дунайське пароплавство»(надалі –ВАТ «УДП») звернулося до суду з позовом до Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції, третя особа: приватне підприємство «Тарнада»(надалі –ПП «Тарнада»), в якому просило скасувати рішення відповідача №0000272200 від 27.06.2007р. та №0000482200 від 22.11.2007р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 649500,29грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.04.2010р. позов задоволено частково; скасовано рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.11.2007р. №0000482200 в частині застосування до позивача суми штрафних санкцій у розмірі 4128,47грн.; в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, сторони подали апеляційні скарги. Позивач просить скасувати зазначену постанову суду та прийняти нову про задоволення позовних вимог. Відповідач вважає постанову суду неправомірною в частині задоволення позову, просить її скасувати в цій частині та відмовити у позові.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, законність та обгрунтованість судового рішення в межах апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Ізмаїльською об’єднаною державною податковою інспекцією була проведена виїзна планова документальна перевірка ВАТ «УДП»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. до 31.12.2006р., за наслідками якої складено акт №01012301/01125821 від 18.06.2007р. Перевіркою було встановлено порушення позивачем ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме ненадходження товару по імпорту.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій №000272200 від 27.06.2007р. на суму 464872,50грн. /арк.8/.

Після адміністративного оскарження зазначеного рішення, відповідачем було збільшено суму пені на 184627,79грн., визначену у рішенні відповідача від 27.06.2007р., внаслідок чого прийнято рішення №0000482200 від 22.11.2007р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 184627,79грн. /арк.17/

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наступного.

Судом встановлено, що 30.12.2004 року між компанією nal Paints Ltd»(Великобританія) (продавець) та ВАТ «УДП»(покупець) було укладено контракт на поставку лакофарбової продукції №1295 СПРФ, відповідно до якого продавець зобов'язується поставити та продати, а покупець прийняти та оплатити лакофарбові матеріали на умовах DDР-Кілія. (а.с.18-23). Пунктом 2 цього Договору також визначено, що відвантаження товару здійснюється продавцем зі складу у м.Одеса. Оплата усіх витрат, пов'язаних із митним оформленням поставки фарби і доставкою у пункт призначення здійснюється за рахунок продавця. Умовами договору також визначено, що прийом-передача товару здійснюється уповноваженим представником Продавця і покупця з оформленням та підписанням акту прийому-передачі товару, який засвідчується печаткою обох сторін.

Умови поставки товару DDР -Кілія (Delivered Duty Paid) відповідно до правил Інкотремс - офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати від 01.01.2000 року означають поставку зі сплатою мита у Кілію. Термін "поставка зі сплатою мита" означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару, який пройшов митне очищення для імпорту, без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця, включаючи (у відповідних випадках) будь-які "мита" (під словом "мито" тут розуміється відповідальність за виконання та ризики виконання дій з проходження митних процедур, а також оплата витрат митного очищення, податків, митних і інших зборів) на імпорт до країни призначення. Обов'язки продавця при таких умовах, зокрема, включають умови поставки, відповідно до яких продавець зобов'язаний надати нерозвантажений товар у розпорядження покупця або іншої особи, призначеної покупцем, на будь-якому прибулому транспортному засобі, у названому місці призначення, в узгоджену дату або в межах періоду, узгодженого для поставки.

Даним зовнішньоекономічним контрактом не передбачено обов'язку позивача самостійно здійснювати митне очищення товару, а за умовами поставки він отримує визначений товар після проходження процедури митного оформлення.

29.09.2005 року на підставі інвойсу від 01.07.2005 року № IN 593352 (а.с.92) платіжним дорученням в іноземній валюті №589 позивачем було перераховано 77714,00дол. США на рахунок компанії nternational Paints Ltd»(а.с.93). Граничний термін розрахунків у відповідності із вимогами Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»- 28.12.2005р.

21.12.2005 року на підставі інвойсу від 01.12.2005 року № IN 624240 (а.с.97) платіжним дорученням в іноземній валюті №823 позивачем було перераховано 50082,40дол. США на рахунок компанії nternational Paints Ltd»(а.с.98). Граничний термін розрахунків у відповідності із вимогами Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»- 21.03.2006р.

Всього позивачем за визначеним контрактом за перевіряємий період було перераховано 127796,40 дол. США, що складає 645371,82грн.

31.08.2001 року між компанією al Paints Ltd»(консигнант) та ПП «Тарнада»(консигнатор) було укладено контракт №376 (а.с.32-39), відповідно до якого консигнатор приймає товар та надає консигнанту складські послуги, необхідні для розміщення та зберігання продукції консигнанта під митним контролем на ліцензійному митному складі «відкритого типу», організовує та забезпечує всі необхідні послуги, враховуючи зберігання і поставку товару, митне очищення і документацію, організацію транспорту для доставки вантажу консигнанта на території України у відповідності із його розпорядженнями, забезпечує маркетингове посередництво в руху товару для всіх клієнтів консигнанта на території України та за її межами без передачі прав власності або з правом власності на товар консигнатору у відповідності із інструкціями консигната, забезпечує формування партій товару, їх митне оформлення, дроблення партій товару по відправкам, доставку вантажу для всіх клієнтів як від свого імені, так і від імені консигнанта.

Відповідно до акту прийому-передачі лакофарбової продукції на підставі (контракту №1295 - СПРФ від 30.12.2004 року, який датується 29.06.2005 року, ПП «Тарнада»за дорученням компанії Paints Ltd» здійснило митне очищення партії лакофарбових матеріалів та передало ВАТ «УДП»продукцію на загальну суму 77714,00 доларів США. (а.с.105)

Відповідно до акту прийому-передачі лакофарбової продукції на підставі контракту №1295 - СПРФ від 30.12.2004 року, який датується 29.10.2005 року, ПП «Тарнада»за дорученням компанії national Paints Ltd»здійснило митне очищення партії лакофарбових матеріалів та передало ВАТ «УДП»продукцію на загальну суму 50082,40 доларів США. (а.с.95)

Згідно копії додатку до контракту на поставку лакофарбової продукції від 30.12.2004 року № 1295-СПРФ (а.с.89), ціни на продукцію, передбачені умовами визначеного контракту, відповідають цінам на продукцію, зазначеним у актах прийому-передачі такої продукції, з підписанням яких у відповідності із положеннями контракту відбувся перехід права власності на визначену продукцію.

Згідно із п. 31 Правил застосування Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", консигнаційною операцією вважається господарча операція суб'єкта підприємницької діяльності (консигнанта), що передбачає експорт матеріальних цінностей до складу іншого суб'єкта підприємницької діяльності (консигнатора) з дорученням реалізувати зазначені матеріальні цінності на комісійних засадах. Порядок віднесення операцій резидентів у разі провадження ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2002 р. №445. Згідно із п. 3 цього документа до операцій резидентів, які здійснюються під час виконання договорів консигнації, належать операції з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зобов'язується за дорученням другої сторони (консигнанта) протягом визначеного часу (терміну дії угоди консигнації) за обумовлену винагороду продати з консигнаційного складу від свого імені товари, які належать консигнанту. В договорах консигнації консигнатор виступає від свого імені, проте діє за дорученням та за рахунок консигнанта. Це положення є аналогічним положенням ЦК України щодо договору комісії, за якими комісіонер діє від свого імені, за дорученням та за рахунок комітента. Таким чином, розрахунки за реалізовану продукцію проводяться безпосередньо між консигнатором та третіми особами.

Однак, у п. 4.2. вищевказаного договору консигнації між компанією Paints Ltd»(консигнант) та ПП «Тарнада»(консигнатор), визначено, що вартість вантажу, реалізованого консигнатором, сплачується на рахунок консигнанта. Враховуючи умови зазначеного договору консигнації, він виходить за межі консигнаційної операції, визначеної чинним законодавством України, та містить в собі обов'язки консигнатора, які збігаються з діяльністю митного брокера, взаємовідносини з яким відповідно до ст. 177 повинні оформлюватися договором доручення. Відповідно до ст.1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Таким чином, відповідно до вказаного договору ПП «Тарнада»під час митного оформлення товару повинно виступати від імені консигнанта; підприємство отримує товар та надає складські послуги, що є характерною рисою договору консигнації, проте, в подальшому під час реалізації продукції виступає не від свого імені, що повинно відповідати змісту консигнаційної операції, а від імені компанії al Paints Ltd». За таких обставин, здійснюючи процедуру митного оформлення товару за зовнішньоекономічним контрактом, укладеним між консигнантом та резидентом ПП «Тарнада»повинна виходити з того, що оформлення має здійснюватися в межах такого контракту, що передбачає деякі особливості процедури митного оформлення.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Момент перетину товаром митного кордону України збігається із засвідченням митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

Згідно з підпунктом 3.3 пункту 3 Інструкції про порядок здійснення контролю й отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. №136 банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу ІМ-40 "Імпорт", ІМ-41 "Реімпорт", ІМ-72 "Магазин безмитної торгівлі", ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 "Знищення або руйнування") та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках - після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.

Отже, датою здійснення імпортної операції слід вважати саме момент фактичного перетину митного кордону та надходження товару до митної території України, проте, при обов'язковому оформленні в подальшому ВМД типу ІМ-40 «Імпорт».

Суду надана копія вантажно-митної декларації ІМ 40 №500050000/5/020949 від 22.06.2005 року /а.с.106/.

Зі змісту наданої до суду вантажної митної декларації не вбачається, що лакофарбова продукція, яка пройшла процедуру митного оформлення, отримана ПП «Тарнада»саме в межах виконання компанією Paints Ltd»зобов'язання за зовнішньоекономічним контрактом на поставку лакофарбової продукції від 30.12.2004 року №1295 СПРФ, укладеного нею із ВАТ «Українське Дунайське пароплавство», у зв'язку з чим така декларація не є документом, що засвідчує факт здійснення імпортної операції ВАТ «Українське Дунайське пароплавство».

Копія вантажної митної декларації ІМ 40 № 500050000/5/032828 від 15.09.2005 року, на яку міститься посилання в акті приймання-передачі лакофарбової продукції від 20.10.2005 року як таку, що засвідчує факт митного очищення партії продукції, що передавалась за цим актом, до суду в якості доказу не надана.

Законодавство України пов'язує здійснення імпортної операції із моментом перетину митного кордону та надходження товару до митної території України, проте, при обов'язковому оформленні в подальшому ВМД типу ІМ-40 «Імпорт». Позивачем такі вантажні митні декларації до суду не надані, у зв'язку з чим факт поставки товару за цим контрактом та факт здійснення імпортної операції вважається недоведеним.

Висновок центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики про подовження встановленого статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»терміну здійснення імпортної операції, а також докази про звернення позивачем до суду відповідно до вимог ст. 4 Закону суду не надані.

Отже, ВАТ «УДП»здійснило порушення строку, передбаченого статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що відповідно до ст. 4 цього Закону є підставою для стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Разом з тим, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ВАТ «УДП»щодо завищення розміру застосованих до позивача штрафних (фінансових) санкцій) на суму 4128,47грн. з посиланням на те, що на момент прийняття цих рішень Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 31.05.2007 року стаття 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»була доповнена реченням такого змісту: «Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару)».

Судом першої інстанції не прийнято до уваги, що пунктом 2 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 31.05.2007р. передбачено, що цей закон набирає чинності з 01.01.2008р., а тому його дія не може поширюватись на порушення, скоєні до 01.01.2008р.

Таким чином, в цій частині суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги безпідставно, тому в порядку п.4 ч.1 ст. 202 КАС України постанова суду підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог, з прийняттям нової про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»залишити без задоволення, апеляційну скаргу Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції задовольнити, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2010 року скасувати в частині задоволення позовних вимог.

В цій частині прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»до Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції, третя особа: приватне підприємство «Тарнада»про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.11.2007 року №0000482200 в частині застосування суми штрафних санкцій у розмірі 4128,47грн.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: