Ухвала суду № 15013630, 22.03.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2011 р.Справа № 22-а-10747/08 Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Ткаченко О.В. Судова колегія Одеського апеляційного

адміністративного суду у складі:

головуючого судді Коваля М.П.,

суддів Потапчука В.О.,

Семенюка Г.В.,

при секретарі Журкіній І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Миколаївгаз»на постанову Господарського суду Миколаївської області від 16 вересня 2008 року по справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Миколаївгаз»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, за участю Прокурора Миколаївської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

ВАТ «Миколаївгаз» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з адміністративним позовом до СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві, за участю Прокурора Миколаївської області на підставі повідомлення про вступ (а.с.40); позивач згідно із зміненими позовними вимогами (а.с.41, т.ІІ) просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.10.2006 року №00001139/0, №00001639/0, №00002139/0, №00002639/0, №00003239/0, №000003739/0, №00004239/0, №00004739/0, №00000639/0, №00000739/0, №00000839/0, №00000939/0, №00001239/0, №00001739/0, №00002239/0, №00002739/0, №00003339/0, №00003839/0, №00004339/0, №00004839/0, №00001339/0, №00001839/0, №00002339/0, №00002839/0, №00003439/0, №00003939/0, №00004439/0, №00004939/0, №00001439/0, №00001939/0, №00002439/0, №00002939/0, №00003539/0, №00004039/0, №00004539/0, №00005139/0, №00001039/0, №00001539/0, №00002039/0, №00002539/0, №00003139/0, №00003639/0, №00004139/0, №00004639/0, №00005239/0.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 16 вересня 2008 року відмовлено у задоволенні позову ВАТ «Миколаївгаз».

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням ВАТ «Миколаївгаз»подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Сторони були сповіщені належним чином про час і місце судового засідання, представники прибули до суду та надали свої пояснення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 198, ст. 200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками СДПІ по роботі з ВПП за результатами проведеної 26.10.2006 року перевірки фінансово-господарської діяльності позивача прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Рішення прийняті з приводу порушень позивачем Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»щодо порушення строків сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість по 48 Деклараціям з ПДВ та Уточнюючим розрахункам з цього податку , наданими ВАТ «Миколаївгаз». Загальна сума застосованих до підприємства штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання становить 1412 899грн. Таким чином, підприємством порушено пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181-111 в частині несвоєчасної сплати податку на додану вартість за період з 01.07.2005р. по 30.06.2006р. в сумі 2825796,94 грн. За даними особового рахунку платника податків, станом на початок періоду, за який проводилась перевірка, а саме на 01.07.2005р., за підприємством рахувалась недоїмка у розмірі - 6 440 229,72 грн., тобто за принципом рівності бюджетних інтересів грошові кошти, які надходили як платіж податкового зобов'язання, використовувались першочергово на погашення податкового боргу підприємства, а лише потім на погашення податкового зобов'язання.

Апелянт не погоджується з висновками перевірки та податковими повідомленнями-рішеннями від 26.10.2006р., вважаючи, що, замість 49 оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач мав прийняти одне повідомлення-рішення на всю суму сплачену з простроченням понад 90 днів. Обґрунтовуючи свою позицію апелянт посилається на те, що під час проведення перевірки податковим органом не враховувались призначення платежів, які зазначались в платіжних дорученнях. Скаржник вважає, що зміст оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не відповідає даним зведеної таблиці несвоєчасної сплати податку на додану вартість, яка є додатком до акту перевірки від 19.10.2006р. №374/23-600-05410263.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та встановивши предмет доказування, враховуючи специфіку спірних правовідносин вважає за необхідне наголосити на відповідних приписах податкового законодавства, чинних на момент виникнення спору.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 передбачено, що податкове зобов'язання це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно із п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Приписами пп.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 передбачено податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю-протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пп..5.4.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків в строки, визначені даною статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного

граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з п.1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 встановлено, що податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п.17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1-17.1.6 цього пункту, чи ні.

Відповідно до пп.6.1.7 п.6.1 ст.6 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 23.03.2001р. за №268/5459 із змінами та доповненнями встановлено, що при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати (погашення) узгодженої суми податкового зобов'язання, повідомлення приймається у розмірі 50 % від суми фактично сплаченого податкового боргу. Податкове повідомлення приймається одне на всю суму сплаченого (погашеного) податкового боргу за період від 91 календарного дня до фактичного погашення всієї суми податкового зобов'язання, незалежно від кількості випадків сплати за цей період.

Тобто, податкове повідомлення - рішення повинно виписуватись безпосередньо на всю суму сплаченого, з порушенням термінів,- узгодженого податкового зобов'язання по кожній поданій Декларації та Уточнюючому розрахунку.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що приписами п.7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 встановлено рівність бюджетних інтересів, тобто податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 4 ст. 70 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування; Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином позивачем не надано належних доказів та не обґрунтовано відповідними обставинами, згідно із законодавством, підстави задоволення заявлених вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень. В свою чергу, податковий орган надав достатньо доказів у підтвердження обставин щодо порушення позивачем відповідних вимог податкового законодавства, на підставі яких складені оскаржувані повідомлення-рішення, правомірність яких позивачем не спростована.

Оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів на підставі ст. 200 КАС України приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Миколаївгаз»на постанову Господарського суду Миколаївської області від 16 вересня 2008 року залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Миколаївської області від 16 вересня 2008 року по справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Миколаївгаз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, за участю Прокурора Миколаївської області про скасування податкових повідомлень-рішень без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя: /Коваль М.П./

Суддя: /Потапчук В.О./

Суддя: /Семенюк Г.В./