Постанова № 15012054, 20.04.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 квітня 2011 року Справа № 2а-1937/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Смішливої Т.В.,

при секретарі Любімовій Г.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Сегеда О.В, за дов. № 10/9/10 від 04.01.2011,

від відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську до Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Восток» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

03.03.2011 Державна податкова інспекція в Артемівському районі у м. Луганську (далі позивач, ДПІ в Артемівському районі м. Луганська або податковий орган) звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Восток» (далі відповідач, підприємство або ПП «ВКФ «Восток») про надання дозволу на погашення 15820,65 грн. за рахунок коштів з банківських рахунків відповідача, у тому числі з податку на прибуток 535,36 грн., зі збору за спеціальне водокористування 38,46 грн., з земельного податку 15175,97 грн., комунального податку 60,68 грн. та з податку на додану вартість у сумі 10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ПП «ВКФ «Восток» є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку в ДПІ в Артемівського району, станом на 02.02.2011 відповідач має заборгованість перед бюджетом у розмірі 15820,65 грн.

Ухвалою суду від 04 березня 2011 року адміністративний позов ДПІ в Артемівському районі м. Луганська було залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків. 22 березня 2011 року позивачем остаточно усунено недоліки, зазначені в ухвалі Луганського окружного адміністративного суду 04 березня 2011 року, а також надано заяву про уточнення позовних вимог, у якій позивач просить стягнути кошти з розрахунків Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Восток» у банках, обслуговуючих такого платника податків у розмірі 15820,65 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, заперечення на адміністративний позов не надав. При цьому, ухвала про відкриття провадження у справі, а також судові повістко про призначення справи до слухання направлялись відповідачу на юридичну адресу ПП «ВКФ «Восток»: 91055, м. Луганськ, вул. Свердлова, 57, однак, конверти повернуто до суду з відміткою пошти про відсутність адресату за вказаною адресою. Відповідно до положень ч. 11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Враховуючи, що нормами КАС України передбачено, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку та виходячи зі змісту статті 128 КАС України неявка уповноваженого представника відповідача без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи протягом розумного строку, судом ухвалено розглянути справу за наявними в ній матеріалами за відсутністю представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Восток» зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 14.01.1997 за № 13821200000001458, ідентифікаційний код 24202895. (а.с. 7)

Підприємство є платником податків та перебуває на податковому обліку в ДПІ в Артемівському районі м. Луганська з 20.01.1997 (а.с. 8)

ПП «ВКФ «Восток» подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2009 рік, у якій платник податку самостійно визначив суму податкового зобовязання у розмірі 104,00 грн., 06.05.2010 подано декларацію за перший квартал 2010 року на суму 28,00 грн., 03.08.2010 подано декларацію за ІІ квартал 2010 року на суму 5,00 грн., 09.11.2010 подано декларацію за ІІІ квартал 2010 року на суму 398,00 грн. (а.с. 16-23), крім того, згідно картки особового рахунку відповідач має несплачену заборгованість зі сплати штрафних санкцій з податку на прибуток у розмірі 0,32 грн., застосованих податковим повідомленням-рішенням № 0002791520 від 22.03.2010 та заборгованість з пені у розмірі 0,04 грн.а всього податковий борг з податку на прибуток становить 535,36 грн. (а.с. 69-71)

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість № 75617 від 19.10.2010 за вересень 2010 року ПП «ВКФ «Восток» самостійно визначило суму податку, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 10,00 грн. (а.с. 24-27), однак, до теперішнього часу зазначена сума податку не сплачена.

ПП «ВКФ «Восток» є платником збору за спеціальне водокористування, у звязку з чим відповідачем 03.02.2010 подано податковий розрахунок збору за спеціальне водокористування № 80125, яким визначено зобовязання у розмірі 38,46 грн. (а.с. 28)

У податковому розрахунку комунального податку за ІІІ квартал 2009 року ПП «ВКФ «Восток» визначено податкове зобовязання у сумі 10,20 грн., у розрахунку за 2009 рік 27,20 грн., за І квартал 2010№ 20751 від 06.05.2010 ПП «ВКФ «Восток» визначено податкове зобовязання у сумі 22,10 грн., а у розрахунку за ІІ квартал 2010 року 20,40 грн. (а.с. 31-37).

Згідно картки особового рахунку станом на початок 2010 року відповідач мав переплату з комунального податку у сумі 19,04 грн., у звязку з чим загальна сума заборгованості з комунального податку станом на 01.01.2011 становить 60,86 грн. (а.с. 72)

Згідно податкового розрахунку земельного податку № 1574 від 27.01.2010 за 2010 рік ПП «ВКФ «Восток» самостійно визначено податкове зобовязання з земельного податку у розмірі 15175,97 грн. (а.с. 38-41)

Відповідно до п.1.3 ст. Закону України № 2181 податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене в установлений строк.

Таким чином до складу податкового боргу відносяться податкові зобов'язання визначені платником податків в деклараціях (розрахунках).

На даний час суми податкових зобов'язань, визначених платником податків в деклараціях, є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не перераховані, тобто визнаються сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно п.п. 16.1.1. п. 16 1 ст. 16 Закону України № 2181, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Підпунктом 16.3.3. вказаної статі передбачено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Згідно п.п. 16.4.1. п. 16.1 ст. 16 Закону України № 2181 пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Згідно п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі Закон 2181) платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

Узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу.

Враховуючи, що податкові зобовязання, визначені ПП «ВКФ «Восток» у податкових розрахунках та деклараціях самостійно у встановлені законом строки не сплачені, вказані зобовязання стали податковим боргом відповідача.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що у відповідності із статтею 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01.01.2011), у звязку з несплатою у встановлені строки податкових зобовязань відповідачу направлялися перша та друга податкові вимоги, а саме: № 1/556 від 21.07.2009 та № 2/607 від 26.08.2009, які у день прийняття вручено головному бухгалтеру підприємства, платником податків не оскаржувались, не відкликались та не скасовувались, тобто є чинними на теперішній час.

Згідно із п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71-72, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську до Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Восток» про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Восток» (код 24202895), відкритих у банках, обслуговуючих Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Восток», на користь державного бюджету податковий борг з податку на прибуток у сумі 535,36 грн. та з податку на додану вартість у сумі 10,00 грн., а також на користь місцевого бюджету податковий борг з земельного податку у сумі 15175,97 грн. та з комунального податку у сумі 60,86 грн., а всього податковий борг у розмірі 15820,65 грн. (п'ятнадцять тисяч вісімсот двадцять гривень 65 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

СуддяТ.В. Смішлива