Постанова № 15012053, 06.04.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 квітня 2011 року Справа № 2а-2336/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Єгоровій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.01.2011 №0000011740/0,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції з вимогою визнати податкове повідомлення-рішення від 14.01.2011 №0000011740/0 Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції протиправним та скасувати його.

На обґрунтування поданого позову позивач зазначив наступне.

Відповідач у акті перевірки встановив завищення податкового кредиту за перевіряємий період на загальну суму - 48071,66грн., в тому числі:

- за квітень 2010р в сумі ПДВ - 26595,83грн

- за травень 2010р в сумі ПДВ - 21475,83грн.

Відповідач у акті робить висновки, що за період з 01.04.10 по 31.05.10 ПП "ВКФ "Лугсервіс" фактичної поставки ОСОБА_1 товару не відбулося, що свідчить про здійснення операції без мети настання реальних наслідків.

Відповідач зазначає, що укладання угоди між позивачем та ПП "ВКФ "Лугсервіс" відбулось без мети настання реальних наслідків, та вважає, що зазначений договір відповідно до п.1., п.2 ст.215, п.1 ст.203 ЦКУ є нікчемним, і в силу ст.216 ЦКУ не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Також відповідач розцінив, що угода, укладена між СГД - фізична особа ОСОБА_1 та ПП "ВКФ "Лугсервіс" має протиправний характер, а такий правочин, внаслідок якого неправомірно віднесено до складу податковий кредит, витрат пов'язані з придбанням ТМЦ по суті спрямовані на незаконне заволодіння майном держави, суперечать інтересам держави і суспільства, вважається такими, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з ч.2 ст.228 ЦКУ є нікчемним.

Відповідач вважає, що СГД - фізична особа ОСОБА_1 перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим дії СГД - фізична особа ОСОБА_1 призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Даний правочин суперечить ч. 1 ст.203 ЦКУ, то визначення правочину недійсним судом не вимагається (ч.2 ст.215 ЦКУ).

Позивач не погоджується з висновками відповідача та зазначає, що протягом квітня-травня 2010 року продавцем ПП "ВКФ "Лугсервіс" (код ЄДРПОУ 36901576) виписані податкові накладні покупцю - СГД - фізичній особі ОСОБА_1 за бензин у сумі ПДВ - 48071,66грн., в тому числі за квітень на суму 26595,83 грн. ПДВ та за травень на суму 21475,83 грн.

Всі податкові накладні, на підставі яких включалися суми до складу податкового кредиту відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Контрагент позивача на час здійснення господарських правовідносин був зареєстрований в податковій інспекції за місцем розташування в якості платника податку на додану вартість.

За таких обставин висновки відповідача про завищення позивачем суми податкового кредиту за операціями з ПП "ВКФ "Лугсервіс" є необгрунтованими, а рішення відповідача про донарахування ПДВ №0000011740/0 від 14.01.2011 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач проти заявленого позову заперечував, зокрема, зазначивши наступне.

Перевіркою встановлено, що фізичною особою - підприємця ОСОБА_1:

на порушення підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1. пункту 7.4, статті 7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, завищено податковий кредит за період з 01.04.10 по 31.05.10 на загальну суму 48 071,66 грн., в тому числі за:

за квітень 2010р. в сумі ПДВ - 26 595,83 грн.

за травень 2010р. в сумі ПДВ - 21 475,83 грн.

До відділу контрольно - перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Краснодонської ОДПІ була отримана доповідна записка №2190/16-207 від 06.12.10 відділу адміністрування податку на додану вартість Краснодонської ОДПІ, якою було передано акт Ленінської МДПІ у м. Луганську № 1702/16/36901576 від 13.08.10 (лист від 13.08.10 №36242/16 про проведення невиїзної документальної перевірки з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання ПП «ВКФ «Лугсервіс» (код ЄДРПОУ 36901576). Згідно даного акту було встановлено взаємовідносини з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) - в квітні 2010 року сформовано податковий кредит по даному контрагенту на суму ПДВ 26595,83 грн., в травні 2010 року - на суму ПДВ 21475,83 грн.

Ленінською МДПІ у м. Луганську в ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів (робіт, послуг) у квітні - травні 2010 між ПП «ВКФ «Лугсервіс» та ОСОБА_1, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Підприємство не знаходиться за юридичною адресою: направлено запит на встановлення місцезнаходження (запит до ГВПМ від 12.08.2010 року №2121). В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів. Отже, укладені договори відповідно до п.п.1,2 ст. 215, п.п.1,5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемним.

За період з 01.04.10 по 31.05.10 ПП "КФ Лугсервіс" фактичної поставки фізичної особи - підприємцю ОСОБА_1 товару не відбулося, що свідчить про здійснення операції без мети настання реальних наслідків.

У результаті порушення контрагентом ПП "КФ "Лугсервіс" своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад) на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 мають протиправний характер. А такий правочин, внаслідок якого неправомірно віднесені до складу валових витрат, витрати, пов'язані з придбанням нафтопродуктів по суті спрямовані на незаконне заволодіння майном держави, суперечать інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 статті 228 Цивільного Кодексу є нікчемним.

Згідно звітної форми «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 віднесено до складу податкового кредиту суму у розмірі 48071,66 грн. від ПП "КФ Лугсервіс" (код за ЄДРПОУ 36901576, м. Луганськ, вул. Звейнека, буд.ЗЗ), за результатами автоматизованого співставлення ПП "КФ Лугсервіс" до складу податкових зобов'язань дана сума не віднесена.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області, знаходиться на податковому обліку в Краснодонській ОДПІ, зареєстрована платником податку на додану вартість та має торговий патент на право здійснення роздрібної торгівлі пальним терміном дії з 01.06.2010 по 31.05.2011 (а.с. 10-14).

01.03.2010 між позивачем та ПП "ВКФ "Лугсервіс" було укладено угоду без номера про поставку та приймання і оплату товару, найменування та кількість якого визначається накладними (а.с. 48).

Протягом квітня-травня 2010 року ПП "ВКФ "Лугсервіс" було виписано позивачу накладні та податкові накладні про постачання нафтопродуктів на суму ПДВ 48071,66 грн.,

-податкова накладна від 02.04.2010 № 02040000038 на загальну суму 22350,00 грн., у т.ч. ПДВ 3725,00 грн;

-податкова накладна від 02.04.2010 № 02040000037 на загальну суму 20550,00 грн., у т.ч. ПДВ 3425,00 грн;

-податкова накладна від 08.04.2010 № 08040000025 на загальну суму 23250,00 грн., у т.ч. ПДВ 3875,00 грн;

-податкова накладна від 10.04.2010 № 10040000021 на загальну суму 20550,00 грн., у т.ч. ПДВ 3425,00 грн;

-податкова накладна від 27.04.2010 № 27040000023 на загальну суму 5550,00 грн., у т.ч. ПДВ 925,00 грн;

-податкова накладна від 28.04.2010 № 28040000021 на загальну суму 13700,00 грн., у т.ч. ПДВ 2283,33 грн;

-податкова накладна від 13.04.2010 № 13040000032 на загальну суму 22050,00 грн., у т.ч. ПДВ 3675,00 грн;

-податкова накладна від 17.04.2010 № 17040000037 на загальну суму 20550,00 грн., у т.ч. ПДВ 3425,00 грн;

-податкова накладна від 29.04.2010 № 29040000021 на загальну суму 11025,00 грн., у т.ч. ПДВ 1837,50 грн;

Всього за квітень 2010 року - 26595,83грн.

- податкова накладна від 02.05.2010 № 02050000020 на загальну суму 20550,00 грн., у т.ч. ПДВ 3425,00 грн;

-податкова накладна від 07.05.2010 № 07050000036 на загальну суму 23250,00 грн., у т.ч. ПДВ 3875,00 грн;

-податкова накладна від 08.05.2010 № 08050000021 на загальну суму 22350,00 грн., у т.ч. ПДВ 3725,00 грн;

-податкова накладна від 13.05.2010 № 13050000033 на загальну суму 20550,00 грн., у т.ч. ПДВ 3425,00 грн;

-податкова накладна від 22.05.2010 № 22050000020 на загальну суму 20550,00 грн., у т.ч. ПДВ 3425,00 грн;

-податкова накладна від 23.05.2010 № 23050000020 на загальну суму 21605,00 грн., у т.ч. ПДВ 3600,83 грн;

Всього за травень 2010року - 21475,83грн. (а.с. 49-78).

Отримана продукція оплачена відповідними платіжними дорученнями (а.с. 101-108).

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ПП "ВКФ "Лугсервіс" 20.07.2010 - внесено запис до реєстру про прийняття рішення засновника щодо припинення юридичної особи, 18.08.2010 - внесення судового рішення про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи, 08.09.2010 внесення судового рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, 17.12.2010 державна реєстрація припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом (а.с. 108-110).

Постановою господарського суду Луганської області від 26.08.2010 у справі №20/75б визнано банкрутом ПП "ВКФ "Лугсервіс" та відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою від 09.12.2010 припинено ліквідаційну процедуру, затверджено звіт ліквідатора та ліквідоване ПП "ВКФ "Лугсервіс" (а.с. 110-113).

Відповідачем було отримано доповідну записку №2190/16-207 від 06.12.10 відділу адміністрування податку на додану вартість Краснодонської ОДПІ, якою було передано акт Ленінської МДПІ у м. Луганську № 1702/16/36901576 від 13.08.10 (лист від 13.08.10 №36242/16 про проведення невиїзної документальної перевірки ПП "ВКФ "Лугсервіс" з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання за період квітень, травень, червень 2010 року (а.с 83-88).

В даному акті зазначено наступні відомості.

Відділом ведення та захисту податкової звітності на підприємство надіслано запрошення про явку до МДПІ 21.07.2010 №31803-545. керівники підприємства до МДПІ не з'явилися, пояснення та документи не надали. Перевірка проводилася в період з 13.08.2010 по 13.08.2010. вид діяльності за Статутом оптова торгівля паливом. За результатами перевірки встановлено, що декларації з ПДВ за квітень-червень 2010 року по ПП "ВКФ "Лугсервіс" не надано, підприємство не знаходиться за юридичною адресою: направлено запит на встановлення місцезнаходження.

На підставі отриманого повідомлення Краснодонською ОДПІ в період з 03.12.2010 по 30.12.2010 проведено перевірку позивача у справі, результати якої оформлені актом №2/17/НОМЕР_1 від 05.01.2011 про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства суб'єкта господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 01.04.2009 по 30.09.2010 (а.с. 16-35, 89-99).

В акті зазначено, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 на порушення підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1. пункту 7.4, статті 7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, завищено податковий кредит за період з 01.04.10 по 31.05.10 на загальну суму 48 071,66 грн., в тому числі за: за квітень 2010р. в сумі ПДВ - 26595,83 грн., за травень 2010р. в сумі ПДВ - 21475,83 грн.

Такий висновок відповідачем здійснено з посиланням на обставини встановлені результатами невиїзної перевірки ПП "ВКФ "Лугсервіс". В акті перевірки відповідач зазначає, що укладання угоди між позивачем та ПП "ВКФ "Лугсервіс" відбулось без мети настання реальних наслідків, та вважає, що зазначений договір відповідно до п.1., п.2 ст.215, п.1 ст.203 ЦКУ є нікчемним, і в силу ст.216 ЦКУ не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. За період з 01.04.10 по 31.05.10 ПП "КФ Лугсервіс" фактичної поставки фізичної особи - підприємцю ОСОБА_1 товару не відбулося, що свідчить про здійснення операції без мети настання реальних наслідків.

14.01.2010 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000011740/0 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 48071,66 грн., за штрафними санкціями 12017,92 грн. (а.с. 36).

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тому до них застосовуються положення законодавства, що було чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Судом встановлено що в квітні та травні 2010 року позивачем було сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з ПП "ВКФ "Лугсервіс" на загальну суму 48071,66 грн. за рахунок ПДВ у складі ціни отриманих від ПП "ВКФ "Лугсервіс" нафтопродуктів, що підтверджується накладними та податковими накладними оригінали яких досліджені в судовому засіданні. Надані податкові накладні оформлені належним чином та відповідають вимогам законодавства .

Як вбачається з акту документальної невиїзної перевірки ПП "ВКФ "Лугсервіс" основним видом діяльності цього підприємства є оптова торгівля паливом. Позивач у справі має торговий патент на здійснення роздрібної торгівлі паливом.

Як зазначено в самому акті перевірки №2/17/НОМЕР_1 від 05.01.2011 позивачем в подальшому отримані нафтопродукти реалізовувалися за цінами більшими ніж ціна придбання. Все це свідчить про спрямованість дій позивача на реалізацію головної мети підприємницької діяльності отримання прибутку.

Статтею 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач в наданих суду письмових запереченнях вказує :"Ленінською МДПІ у м. Луганську в ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів (робіт, послуг) у квітні - травні 2010 між ПП «ВКФ «Лугсервіс» та ОСОБА_1, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків". Втім, як вбачається з наданої копії акту перевірки ПП "ВКФ "Лугсервіс" №1702/16/36901576 від 13.08.2010 таких відомостей в акті перевірки не зазначено. Ленінською МДПІ зазначено в акті: "за результатами перевірки встановлено, що декларації з ПДВ за квітень-червень 2010 року по ПП "ВКФ "Лугсервіс" не надано, підприємство не знаходиться за юридичною адресою: направлено запит на встановлення місцезнаходження.

Практично висновки відповідача щодо фактичної відсутності взаємовідносин між позивачем та ПП "ВКФ "Лугсервіс" ґрунтуються лише на відомостях про відсутність контрагента ПП "ВКФ "Лугсервіс" за юридичною адресою, отриманих від Ленінської МДПІ. Будь-яких інших фактичних відомостей щодо обґрунтування зазначених в акті перевірки доводів про безтоварність операцій купівлі-продажу палива між позивачем та ПП "ВКФ "Лугсервіс" відповідачем не наведено.

З даного приводу суд зазначає наступне. Сам факт відсутності підприємства контрагента за юридичною адресою на дату проведення перевірки податковим органом не може свідчити про нереальний характер господарських операцій здійснених раніше, тим більше, що податківцями в даному випадку не було з'ясовано всі обставини щодо відсутності ПП "ВКФ "Лугсервіс" за юридичною адресою. Як вбачається з матеріалів справи ще 20.07.2010 засновником ПП "ВКФ "Лугсервіс" було прийнято рішення про припинення діяльності юридичної особи, постановою господарського суду Луганської області від 26.08.2010 у справі №20/75б визнано банкрутом ПП "ВКФ "Лугсервіс" та відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою від 09.12.2010 припинено ліквідаційну процедуру, затверджено звіт ліквідатора та ліквідоване ПП "ВКФ "Лугсервіс" (а.с. 110-113).

При складанні акту перевірки та прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем не були взяти до уваги фактичні обставини, оригінали документів бухгалтерського та податкового обліку на підтвердження реального характеру взаємовідносин між позивачем та ПП "ВКФ "Лугсервіс", а здійснено висновок про нікчемність угод лише на підставі даних щодо відсутності підприємства контрагента за юридичною адресою.

Також відхиляються судом і доводи відповідача про необґрунтованість включення позивачем сум до складу податкового кредиту з огляду на порушення ПП "ВФК "Лугсервіс" норм податкового законодавства та невідображення в податковому обліку операцій по взаємовідносинам з позивачем, оскільки позивач не повинен нести відповідальність за стан бухгалтерського та податкового обліку іншого суб'єкта господарювання.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення № 0000011740/0 від 14.01.2011.

Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від №0000011740/0 від 14.01.2011 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області №0000011740/0 від 14.01.2011.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 грн. 40 коп. (три гривні 40 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 11.04.2011.

СуддяА.М. Каюда