Постанова № 15011550, 19.04.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2011 р.Справа № 7/260-10-2919

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Жекова В.І.,

Суддів Картере В.І., Пироговський В.Т.,

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

за участю представників сторін 19.04.2011 р.:

представники в судове засідання не зявились

розглянувши апеляційну скаргу

ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю „Себель” Бабчинського О.Б.

на ухвалу Господарського суду Одеської області

від 16.12.2010 р.

по справі № 7/260-10-2919

за заявою боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю „Себель”

за участю:

ліквідатора арбітражного керуючого Софронової Світлани Володимирівни

Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси

про визнання банкрутом

Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 04.04.2011 р., яка надіслана учасникам процесу 04.04.2011 р., розгляд апеляційної скарги призначено на 19.04.2011 р.

Учасники судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог частини третьої ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання у порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно з частиною сьомою ст. 81 Господарського процесуального кодексу України на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процес за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог ст.102 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом пятнадцяти днів з дня постановляння ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

05.07.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Себель” звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою в якій просило визнати Товариство з обмеженою відповідальністю „Себель” банкрутом в порядку статті 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та відкрити ліквідаційну процедуру, ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю „Себель призначити Бабчинського Олександра Борисовича.

Заява обґрунтована тим, що згідно протоколу № 1 від 28.01.2010 р. загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Себель”, учасниками товариства було прийнято рішення про припинення товариства шляхом його ліквідації, ліквідатором призначено Бабчинського Олександра Борисовича та встановлено строк предявлення вимог кредиторами до 09.04.2010 р. до закінчення зазначеного строку кредиторами були предявлені грошові вимоги на загальну суму 26322592, 13 грн., які в повному обсязі визнано ліквідатором ТОВ „Себель” і складено Перелік предявлених кредиторами вимог на 10.04.2010р.. Проведеною ліквідатором станом на 10.04.2010 р. інвентаризацією та оцінкою майна ТОВ „Себель” виявлено майна на загальну суму 14230049, 10 грн.

Виходячи з вищезазначеного, ліквідатором ТОВ „Себель” 15.06.2010 р. було прийнято рішення звернутися до Господарського суду Одеської області з відповідною заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Постановою Господарського суду Одеської області від 27.07.2010 р. (суддя Лепеха Г.А.) визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю „Себель”; відкрито відносно Товариства з обмеженою відповідальністю „Себель” ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Бабчинського Олександра Борисовича, припинено повноваження органів управління товариства щодо управління банкрутом та розпорядження його майном; зобовязано ліквідатора банкрута в пятиденний строк подати оголошення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю „Себель” банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у офіційному друкованому органі (газети „Голос України” чи „Урядовий курєр”) з метою виявлення всіх кредиторів, докази подачі оголошення надати суду; зобовязано ліквідатора провести ліквідаційні заходи, передбачені ст. ст. 25-31, 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, та надати суду звіт.

16.12.2010 р. ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю „Себель” Бабчинський О.Б. подав до Господарського суду Одеської області звіт, в якому зазначив, що в процесі проведення ліквідаційної процедури ліквідатором були вжиті заходи щодо формування ліквідаційної маси і задоволення вимог кредиторів за рахунок майнових активів, передбачені Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Та зазначив, що загальний розмір визнаних ліквідатором вимог кредиторів склав 26322592, 13 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16 грудня 2010 р. (суддя Лепеха Г.А.) припинено повноваження ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю „Себель” Бабчинського Олександра Борисовича; призначено ліквідатором товариства арбітражного керуючого Софронову Світлану Володимирівну; зобовязано Бабчинського О.Б. протягом пяти днів передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута арбітражному керуючому Софроновій С.В.; зобовязано ліквідатора банкрута-арбітражного керуючого Софронову С.В. розглянути наявні в матеріалах справи звіт та ліквідаційний баланс банкрута, представити письмові відомості та думки з приводу зазначених документів, провести додатковий аналіз; надати докази виконання постанови від 27.07.2010 р.

Не погодившись з зазначеною ухвалою суду, ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю „Себель” Бабчинський О.Б. звернувся до Одеського апеляційного Господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.12.2010 р. по справі № 7/260-10-2919.

В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що відповідно до приписів ст.32 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, а надання ліквідатором суду у цьому випадку інших документів, зокрема будь-яких довідок, закон не передбачає.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Оскаржуваною ухвалою від 16.12.2010 р. господарським судом припинено повноваження ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю „Себель” Бабчинського О.Б. та призначено нового ліквідатора боржника арбітражного керуючого Сафронову С.В. з підстав, наведених в описовій частині даної постанови. Судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до приписів п. 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України, остання підлягає скасуванню.

Так, з наявних у справі матеріалів вбачається, що розглядаючи справу господарський суд цілком правомірно дійшов висновку, що ліквідатор банкрута Бабчинський О.Б., в порушення приписів ч. 4 ст. 32 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не надав разом із звітом доказів здійснення ним дій щодо виявлення майнових активів ліквідаційної маси банкрута, якими (доказами) можуть бути довідки з КП „Одеське МБТІ та РОН”, Центру державного земельного кадастру в Одеській області, УДАІ ГУМВС України в Одеській області, інспекції Держтехнагляду по Одеській області із зазначенням наявності або відсутності зареєстрованих за боржником нерухомого майна, земельних ділянок та транспортних засобів. Також погоджується судова колегія і з тим, що законодавець надав в цьому випадку суду право з власної ініціативи здійснювати заміну ліквідатора в порядку наведеної вище норми Закону.

Однак, ухвалюючи оскаржувану ухвалу та призначаючи нового ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Сафронову С.В., суд не звернув уваги на положення ч. ч. 1-3 ст. 3-1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, саме якими законодавець встановлює критерії до особи арбітражного керуючого, а також зобовязує до призначення такої особи арбітражним керуючим подати до господарського суду заяву, в який зазначити, що вона не належить до жодної категорії осіб, які згідно ч. 3 вказаної норми не можуть бути призначені арбітражними керуючими. Будь-які докази виконання судом положень наведених частин ст. 3-1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, до призначення Сафронової С.В. арбітражним керуючим банкрута в матеріалах справи відсутні.

З огляду на викладене судова колегія апеляційної інстанції вважає, що господарський суд передчасно дійшов висновку про призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Сафронову С.В., а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Крім того, згідно приписів п.1 ст.5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

При розгляді справи в апеляційному порядку апелянт спростував наявні в ухвалі суду обставини, а отже, відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Крім того, відповідно до вимог ст. 38 ГПК України, (в редакції Закону № 2453 ), забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.

З огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що оскаржувана ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому остання підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 85, 99, 101-106 ГПК України,

колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.12.2010 р. по справі №7/260-10-2919 скасувати.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Жеков В.І. СуддіКартере В.І. Пироговський В.Т. Повній текст постанови підписано 19.04.2011р.