Постанова № 15011541, 19.04.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2011 р.

Справа № 11-30/20-10-401

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: Головуючого судді: Бєляновського В.В.,

Суддів: Мирошниченко М.А., Шевченко В. В.,

при секретарі - Хом’як О.С.

за участю представників:

Від Міністерства оборони України: Добров Ю.І.

Від КЕВ м. Одеси: не з’явився

Від відповідача: Храпенко С.В.

Від прокурора: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Комунального підприємства „Городок”

на рішення господарського суду Одеської області

від 02.03.2011 року

у справі № 11-30/20-10-401

за позовом: військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно –експлуатаційного відділу м. Одеси

до відповідача: Комунального підприємства „Городок”

про стягнення 437 543,55 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2010 року військовий прокурор Одеського гарнізону звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно –експлуатаційного відділу м. Одеси до Комунального підприємства „Городок” про стягнення кредиторської заборгованості за опалення загальною сумою 437 543,55 грн.

КП „Городок” не визнало позов посилаючись на відсутність письмового розрахунку заборгованості та перебування в провадженні апеляційного адміністративного суду Одеської області апеляційної скарги на постанову Савранського районного суду Одеської області, якою було скасовано рішення Балтської міської ради про затвердження тарифів.

Рішенням господарського суду Одеської області від 02.03.2011 року у справі (суддя – Власова С.Г.) позов задоволено з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

Не погоджуючись із вказаним рішенням і вважаючи його необґрунтованим і незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 4, 4-2 ГПК України, КП „Городок” подало до Одеського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу Міністерство оборони України заперечує проти її задоволення вказуючи на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, вважаючи його законним і обґрунтованим.

Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги сторони та прокурор були повідомлені заздалегідь належним чином, проте КЕВ м. Одеси та військовий прокурор Одеського гарнізону не скористалися наданим законом правом на участь своїх представників в засіданні суду. Нез’явлення вказаних представників в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними в справі матеріалами згідно з приписами ст. ст. 75, 101 ГПК України.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про збройні сили України” та Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006р. № 1080, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, уповноваженим, зокрема здійснювати централізоване керівництво військовими частинами і установами.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, рішенням Балтської міської ради 14.12.2005р. № 763-IV було надано згоду на безоплатне прийняття житлових будинків в військових містечках № 1, № 4, № 24, комунальних споруд, інженерних мереж, об’єктів соцкульпобуту Балтського гарнізону до комунальної власності територіальної громади м. Балта Одеської області.

Рішенням Балтської міської ради 24.05.2007р. № 475-V було затверджено акти приймання –передачі житлових будинків військових містечок № 1, № 4, № 24, комунальних споруд, інженерних мереж, об’єктів соцкульпобуту Балтського гарнізону у комунальну власність Балтської міської ради.

Директивою Міністра оборони України від 16.10.2007р. № Д-322/1/10 у зв’язку з проведенням організаційних заходів у Збройних Силах України житловий фонд Міністерства оборони України –житлові будинки, комунальні споруди, інженерні мережі, об’єкти соцкульпобуту Балтського гарнізону, що перебували на балансі Будинкоуправління № 2 Котовської квартирно-експлуатаційної частини району, розташованого у м. Балта Одеської області, були безоплатно передані до комунальної власності Балтської міської ради, а саме Будинкоуправління № 2 ліквідовано.

Рішенням виконавчого комітету Балтської міської ради від 28.11.2007р. № 414 було надано згоду на прийняття дебіторської заборгованості в сумі 448292,17 грн. та кредиторської заборгованості в сумі 448292,17 грн. Будинкоуправління № 2 Котовської КЕЧ району згідно з наданими документами до КП „Городок”. Зазначене рішення у наступному ніким не оскаржувалося та не скасовувалося і на момент вирішення даного спору є чинним.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

На виконання вищевказаного рішення виконкому, Будинкоуправлінням № 2 Котовської КЕЧ району та КП „Городок” було складено та підписано передаточний баланс станом на 30.11.2007 року, відповідно до якого Будинкоуправління № 2 передало, а КП „Городок” прийняло дебіторську заборгованість в сумі 448292,17 грн. та кредиторську заборгованість в сумі 448292,17 грн. Як вбачається з пояснювальної записки до цього передаточного балансу у Будинкоуправління № 2 Котовської КЕЧ району станом на 01.12.2007 року існувала кредиторська заборгованість перед Котовською КЕЧ району за опалення в сумі 437543,55 грн., яка була передана на баланс КП „Городок”.

26.03.2008 року Балтською районною державною адміністрацією Одеської області було зареєстровано припинення Будинкоуправління № 2 Котовської КЕЧ району в результаті його ліквідації за рішенням засновника.

12.08.2008 року та 14.08.2008 року Котовською КЕЧ району (постачальник) та КП „Городок” (споживач та платник) було складено та підписано акти звірки взаєморозрахунків, якими встановлено заборгованість КП „Городок” перед Котовською КЕЧ району в сумі 437543,55 грн. за теплову енергію.

Директивою Міністра оборони України від 18.01.2008р. № Д-322/1/01 у зв’язку з проведенням організаційних заходів у Збройних Силах України у 2008 році Котовську квартирно –експлуатаційну частину району було розформовано та визначено її правонаступником Квартирно –експлуатаційний відділ м. Одеси.

15.08.2008 року Котовською КЕЧ району, КП „Городок” та КЕВ м. Одеси було складено та підписано тристоронній акт приймання –передачі заборгованості, за яким заборгованість КП „Городок” перед Котовською КЕЧ району за спожиту теплову енергію в сумі 437543,55 грн. станом на 15.08.2008 року було передано на баланс КЕВ м. Одеси.

Колегія суддів враховує, що відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, правонаступництва.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приймаючи рішення про задоволення позову місцевий суд керувався приписами ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України і на підставі встановлених обставин даної справи дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, як обґрунтовані та підтверджені належними доказами і матеріалами справи.

Проте, з такими висновками суду колегія суддів погодитися не може, виходячи з наступного.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, строк виконання КП „Городок” обов’язку зі сплати заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 437543,55 грн. не встановлений.

Отже, в даному випадку строк оплати зазначеної заборгованості регулюється приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України, згідно з якою якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Втім, військовим прокурором та позивачем не наведено посилань на обставини, які б свідчили про настання обов’язку у відповідача по сплаті грошових коштів за спожиту теплову енергію. Також, належних доказів, які б свідчили про те, що Котовська КЕЧ району чи КЕВ м. Одеси зверталися до відповідача з вимогою оплатити зазначену заборгованість ні військовим прокурором, ані позивачем до суду не подано і таких доказів в матеріалах справи не міститься, а місцевим судом не встановлено обставин, які б свідчили про прострочку виконання обов’язку по оплаті зазначеної заборгованості відповідачем.

Оскільки судом не встановлений факт прострочки виконання обов’язку по оплаті заборгованості відповідачем, а позивачем не визначався відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України строк виконання відповідачем такого зобов’язання, колегія суддів приходить до висновку про відсутність порушеного права позивача, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

За таких обставин, оскаржуване судове рішення про задоволення позову у зв’язку з простроченням відповідачем грошового зобов’язання є помилковим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права і як наслідок підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України.

Окрім того, з наявних в справі матеріалів вбачається, що заявлена до стягнення з відповідача заборгованість на загальну суму 437543,55 грн., це заборгованість населення станом на 30.11.2007 року, яке мешкало у житловому фонді Міністерства оборони України в м. Балта, за надані послуги з теплопостачання котельнею, що перебувала на балансі Котовської КЕЧ району, що сторонами не заперечується. Разом з тим, постановою Савранського районного суду Одеської області від 25.09.2008 року у справі № 2-а-5/2008, що набрала законної сили, скасовано рішення Балтської міської ради № 641 від 09.09.2005р. „Про затвердження рішень виконкому Балтської міської ради № 257 від 08.09.2005р., № 217 від 13.07.2005р., № 255 від 08.09.2005р., № 256 від 08.09.2005р.” в частині затвердження рішення виконкому Балтської міської ради Одеської області „Про погодження розміру плати за житлово –комунальні послуги, надані Будинкоуправлінням № 2 Котовської КЕЧ” № 217 від 13.07.2005р. Тобто, вказаним судовим рішенням було скасовано тарифи, за якими надавалися житлово –комунальні послуги, серед яких був і тариф на теплопостачання, на підставі якого обчислена заборгованість, стягнення якої є предметом спору у справі. А тому, позивач повинен був зробити перерахунок заборгованості за спожиту теплову енергію на підставі тарифів, діючих на момент виникнення такої заборгованості, чого ним зроблено не було. Наведене залишилося поза увагою місцевого суду при вирішенні даного спору по суті. За таких обставин визнати оскаржуване рішення законним та обґрунтованим не можна, а тому воно підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Згідно з ст.ст. 44, 49 ГПК України за рахунок позивача відповідачеві підлягають відшкодуванню витрати зі сплати державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 2187,72 грн.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105, 122 ГПК України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Городок” задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 02.03.2011 року у справі № 11-30/20-10-401 скасувати, стягнення за ним припинити.

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Квартирно –експлуатаційного відділу м. Одеси (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 13, код 08038284) на користь Комунального підприємства „Городок” (66101, Одеська область, м. Балта, вул. Гагаріна, 37, код 34982517) 2187,72 грн. витрати зі сплати державного мита.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Мирошниченко М.А.

Шевченко В. В.