Постанова № 15011540, 19.04.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2011 р.Справа № 4/173/10

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Бєляновського В.В.,

Суддів: Шевченко В.В.

Мирошниченко М.А.

при секретарі - Хомяк О.С.

за участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2

Від відповідача: Мальцев Л.Я.

Від третьої особи: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційні скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 та фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

на рішення господарського суду Миколаївської області

від 03.03.2011 року

по справі № 4/173/10

за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

до: Житлово-будівельного кооперативу "Екватор-2"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

про стягнення 10000 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2010 року фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулася до господарського суду Миколаївської області з позовом до житлово-будівельного кооперативу "Екватор-2", за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, про стягнення заборгованості в сумі 10000 грн., що виникла у звязку з неоплатою наданих послуг згідно з договором № Р-08-34 від 01.02.2008р.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що позивачка свої зобовязання за договором виконала в повному обсязі, здійснивши представництво інтересів відповідача при розгляді позовної заяви ОСОБА_5 до ЖБК „Екватор - 2” у місцевому Заводському районному суді м. Миколаєва, у звязку з чим сторонами 30.06.2008р. було підписано акт виконаних робіт на загальну суму наданих послуг 10000 грн. Проте, відповідач не здійснив жодного платежу за зазначеним договором і незважаючи на умови договору та численні вимоги про сплату боргу грошове зобовязання ним і досі не виконано. А тому, на підставі ст. ст. 837, 838, 854 та ст. 526 ЦК України позивачка просила задовольнити позов.

ЖБК "Екватор-2" заперечував проти позову посилаючись на те, що при підписанні договору № Р-08-34 від 01.02.2008р. сторони не дійшли згоди з усіх його істотних умов, у звязку з чим договір є неукладеним і тому не може породжувати для позивача правових наслідків, в тому числі і право вимоги до кооперативу. Окрім того, наданий позивачем до матеріалів справи акт виконаних робіт від 30.06.2008р. в порушення вимог законодавства не містить жодних даних про зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції (у натуральному і вартісному вигляді), що з огляду на ч. 2 ст. 34 ГПК України позбавляє його юридичної сили і доказовості.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 16.02.2011 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено фізичну особу - підприємця ОСОБА_4, який у письмових поясненнях просив задовольнити позов як цілком обґрунтований і стягнути з відповідача заборгованість в сумі 10000 грн. на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 03.03.2011 року у справі (суддя Дубова Т.М.) в позові відмовлено повністю з мотивів недоведеності позовних вимог.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням підприємець ОСОБА_4 подав до Одеського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги підприємця ОСОБА_2 в повному обсязі. На обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник вказує те, що при розгляді справи та вирішенні спору, а відповідно і при прийнятті рішення, судом було допущено неповне зясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи.

А також до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернулася підприємець ОСОБА_2, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і прийняти нове рішення про задоволення позову. Скаржник вважає оскаржуване рішення незаконним і необґрунтованим, прийнятим із численними порушеннями та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права; неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи; недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими; невідповідністю висновків, викладених у рішенні господарського суду, обставинам справи.

Відзиви на апеляційні скарги від відповідача не надходили.

Обговоривши доводи апеляційних скарг та заперечення на них, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 01.02.2008 року між ЖБК „Екватор - 2” (замовник) та субєктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 (виконавець) було укладено договір № Р-08-34, відповідно до якого виконавець зобовязався власними силами або з залученням третіх осіб надати замовнику юридичні послуги в представництві його інтересів при розгляді позову ОСОБА_5, а замовник зобовязався своєчасно оплатити послуги, що надаються.

Умовами пунктів 3.1, 3.2, 4.1, 6.1 даного договору сторони встановили, що розмір плати за надані виконавцем послуги за цим договором встановлюється в розмірі 10000 грн.; зазначена сума сплачується протягом 3-х банківських днів з дати підписання договору; виконання робіт (послуг) по договору оформлюється актом виконаних робіт, котрий підписується обома сторонами; договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання зобовязань.

04.02.2008 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (замовник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (субпідрядник) було укладено договір № 08-34/сп, за умовами якого за дорученням позивачки ОСОБА_4 прийняв на себе зобовязання по наданню власними силами юридичних послуг ЖБК „Екватор - 2” у вигляді представництва інтересів останнього у цивільній справі за позовом гр-ки ОСОБА_5 до ЖБК „Екватор - 2” у всіх судових інстанціях і на всіх стадіях судового процеса з оформленням всіх необхідних супутніх документів та наданням відповідних консультацій.

30.06.2008 року сторонами у справі було складено та підписано акт виконаних робіт, згідно з яким виконавець виконав свої зобовязання передбачені договором № 08-34 від 01.02.2008р., надав замовнику юридичні послуги вступивши в судову справу і представляя його інтереси при розгляді позову ОСОБА_5 (суддя Разумовська О.Г.). Розрахунок за надані послуги здійснюється замовником шляхом перерахування грошових сум в розмірі 10000 грн. на розрахунковий рахунок виконавця.

Окрім того, факт надання позивачкою обумовлених договором № Р-08-34 від 01.02.2008р. послуг відповідачеві підтверджується рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 26.06.2008 року у справі № 2-1691/2008 за позовом ОСОБА_5 до ЖБК „Екватор - 2”, ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні майном та відшкодування моральної шкоди, яким у задоволенні позову було відмовлено, та ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 01.10.2008 року по вказаній справі, якою апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилено, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 26.06.2008 року залишено без змін. З зазначених судових актів вбачається, що в судових засіданнях інтереси ЖБК „Екватор - 2” представляв його представник ОСОБА_4

Проте, подальше наявне у справі листування між сторонами свідчить про те, що надані позивачкою послуги за договором № Р-08-34 від 01.02.2008р. відповідач так і не оплатив, у звязку з чим підприємець ОСОБА_2 і звернулася до господарського суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів.

Приймаючи рішення про відмову в позові повністю місцевий суд керувався приписами ч. 1 ст. 638 ЦК України про те, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, та виходив із того, що договір № Р-08-34 від 01.02.2008р. свідчить, що сторони не узгодили всі істотні умови, а саме: щодо предмету договору, конкретних видів замовлених відповідачем юридичних послуг або інших юридичних дій, мети здійснення процесуального представництва, інстанцій, в яких здійснюється представництво тощо, доручення на виконання договору відповідач не видавав. За таких обставин суд дійшов висновку, що договір вважається неукладеним, а, отже, не несе наслідки для сторін щодо його виконання (невиконання). Також суд враховував суперечливість наданих доказів позивача щодо підстав позову, а також те, що договір підписаний неповноважною особою відповідача; зі змісту договору слід, що позивач був обізнаний із статутом і усвідомлював це; позивач не довів належними доказами, які саме юридичні послуги були виконані ним і за що слід сплатити певну суму, у звязку з чим дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Проте, з такими висновками суду колегія суддів погодитися не може, оскільки вони зроблені без аналізу та врахування всіх даних, що містяться в справі, та вимог закону, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір № Р-08-34 від 01.02.2008р. є договором про надання послуг, за яким одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦК України).

Із змісту вказаної статті випливає, що за договором про надання послуг виконавець зобовязується виконати певні дії або здійснити певну діяльність, які, як правило, не мають матеріального результату, на відміну від, зокрема, договору підряду, предметом якого є індивідуалізований результат праці підрядника, який набуває тієї чи іншої матеріалізованої форми. Тому, при наданні послуг продається не сам результат, а дії, які до нього призвели. Отже, предметом договору про надання послуг є виконання певних дій або здійснення певної діяльності, які не мають матеріального результату.

Зміст договору № Р-08-34 від 01.02.2008р. свідчить про те, що при його укладенні сторонами відповідно до ст. 180 ГК України узгоджені всі істотні умови, передбачені статтею 901 ЦК України, а саме: предмет договору надання ЖБК „Екватор - 2” юридичних послуг в представництві його інтересів в суді при розгляді цивільної справи за позовом гр-ки ОСОБА_5 до ЖБК „Екватор - 2”, ціну 10000 грн. та строк дії договору з моменту підписання і до виконання зобовязань сторонами. А протилежний висновок місцевого суду не ґрунтується на законі, є необґрунтованим і безпідставним та свідчить про неправильне застосування судом вищевказаних норм матеріального права.

Також, помилковим є й висновок місцевого суду про те, що договір з боку відповідача підписано неуповноваженою особою головою правління ЖБК „Екватор - 2”, з безпредметним посиланням на п. 6.7.6 статуту останнього, за яким право укладати договори та інші угоди, повязані з діяльністю кооперативу, надано лише правлінню. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.04.2011 року у справі № 5016/19/2011 (16/2), що набрала законної сили, встановлено наступний факт: рішенням загальних зборів членів кооперативу, що оформлено протоколом від 28.04.2007р., надано голові правління ЖБК „Екватор - 2” ОСОБА_6 право діяти від імені кооперативу без довіреності та підписувати договори. Частиною 2 ст. 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Вказаний факт встановлений рішенням суду, яке набрало законної сили, у справі, де брали участь ті ж самі сторони, а тому він не повинен доводитися знову у даній справі.

Окрім того, частиною 3 ст. 92 ЦК України передбачено, що у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Належних доказів, які б свідчили про те, що позивачка знала чи за всіма обставинами не могла не знати про існуючі статутні обмеження повноважень голови правління ЖБК „Екватор - 2” щодо його представництва при укладенні договору, відповідачем до суду не подано і таких доказів в матеріалах справи не міститься.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Таким чином, судом апеляційної інстанції установлено, що голова правління ЖБК „Екватор - 2” ОСОБА_6 була наділена загальними зборами членів кооперативу достатнім обсягом повноважень для укладення договору № Р-08-34 від 01.02.2008р.

За змістом ч. 2 ст. 902 ЦК України у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Отже, між сторонами у справі на підставі договору № Р-08-34 від 01.02.2008р. склалися цивільно правові відносини, зміст яких становлять їх взаємні права і обовязки щодо надання юридичних послуг в представництві інтересів ЖБК „Екватор - 2” при розгляді судом позову ОСОБА_5 до останнього та оплатою зазначених послуг (статті 11, 509 ЦК України). Зазначені зобовязання позивачкою були виконані, що підтверджується договором № 08-34/сп від 04.02.2008р., укладеним нею з підприємцем ОСОБА_4 на виконання договору № Р-08-34 від 01.02.2008р., актом виконаних робіт від 30.06.2008р. підписаним сторонами договору, рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 26.06.2008 року та ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 01.10.2008 року по справі № 2-1691/2008.

При цьому, не заслуговують на увагу посилання відповідача в обґрунтування своїх заперечень проти позову, що наданий позивачем акт виконаних робіт від 30.06.2008р. не має юридичної сили і не може бути визнаний доказом у даній справі, оскільки цей акт не суперечить приписам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., зареєстрованого в Мінюсті України 05.06.1995р. за № 168/704, має юридичну силу і доказовість, є письмовим доказом згідно ст. ст. 32, 36 ГПК України, належним і допустимим за ст. 34 ГПК України, який оцінюється апеляційним судом у відповідності до ст. 43 ГПК України в контексті спірних правовідносин сторін.

Відповідно до ст. 193 ГК України, та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 ЦК України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписами ч. 1 ст. 612 цього Кодексу встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Колегія суддів зазначає, що згідно ст. 629 ЦК України, ст. 193 ГК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Водночас, колегія суддів бере до уваги, що відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом апеляційної інстанції установлено, що відповідач не заперечуючи факту надання йому позивачкою юридичних послуг обумовлених договором № Р-08-34 від 01.02.2008р. за його завданням, не надав суду належних доказів оплати спожитих послуг в повному обсязі в установлений строк, у звязку з чим прострочений борг відповідача перед позивачкою в сумі 10000 грн. слід визнати таким, що підлягає стягненню.

За вимогами ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржуване рішення про відмову у задоволенні позову повністю місцевий господарський суд неповно зясував обставини, що мають значення для справи, надав невірну юридичну оцінку фактичним обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття необґрунтованого та незаконного рішення, яке підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Згідно з ст.ст. 44, 49 ГПК України за рахунок відповідача позивачеві підлягають відшкодуванню витрати зі сплати державного мита в сумі 153 грн., у тому числі 51 грн. за подання апеляційної скарги, та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., а також третій особі - витрати зі сплати державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 51 грн.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 та фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 03.03.2011 року у справі № 4/173/10 скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Екватор-2" (54020, м. Миколаїв, вул. Декабрістів, 40, код ЄДРПОУ 23397678) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (54001, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 10000 грн. боргу та 389 грн. судових витрат.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Екватор-2" (54020, м. Миколаїв, вул. Декабрістів, 40, код ЄДРПОУ 23397678) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (54001, АДРЕСА_2, код з ДРФО НОМЕР_2) 51 грн. судових витрат.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Мирошниченко М.А.

Шевченко В. В.