Рішення № 15010037, 12.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/294-38/5612.04.11 За позовомВідкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал”

ДоКомунального підприємства “ЖЕО-112”

Третя особаАкціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»

Простягнення 550181,85 грн. Суддя Власов Ю.Л.

Представники: Від позивача Драган Ю.О. Від відповідачаПриходько Ю.О.

Від третьої особине з’явились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про стягнення заборгованості в сумі 550181,85 грн. за надання послуг з водопостачання та водовідведення.

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем був укладений договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі за яким Позивач поставив Відповідачу питну воду, за яку останній повністю не розрахувався в зв’язку з чим повинен сплатити заборгованість, інфляційні втрати, 3% річних та пеню в сумі 550181,85 грн.

Відповідач у поданому відзив позовні вимоги Позивача визнав частково в сумі основного боргу 75674,96 грн. В іншій частині проти позову заперечив мотивуючи тим, що решта суми нарахована Позивачем за холодну воду, яка Відповідачу не постачалась та останнім не споживалась, а направлялась Позивачем на підігрів до теплових пунктів Третьої особи, при цьому постачання Позивачем холодної води Відповідачу для приготування гарячої води умовами договору не передбачено, лічильників для обліку вказаної води у Відповідача немає, вказані загальні лічильники встановлені у Третьої особи, Відповідач не виробляє гарячу воду, а отримує її від Третьої особи за договором та оплачує її вартість.

Ухвалою від 04.06.10р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 05.07.10р. Цією ж ухвалою сторони було зобов’язано подати суду документи вказані в цій ухвалі.

Рішенням Господарського суд міста Києва від 06.09.10р. позов задоволено повністю. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.10р. рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.10р. по справі №7/294 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.02.11р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.10р. та рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.10р. зі справи №7/294 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.11р. справу №7/294 прийнято до провадження, справі присвоєний №7/294-38/56, розгляд справи призначений на 15.03.11р. В судовому засіданні розгляд справи відкладався.

Судом досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання Позивача та Відповідача суд, -

ВСТАНОВИВ:

          02.01.09р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір №08111/2-01 відповідно до якого Позивач зобов’язався надавати Відповідачу послуги з постачання питної води та приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва, а Відповідач зобов’язався здійснювати оплату наданих послуг.

          Відповідно до п.3.1. вказаного договору загальних обсяг поставлених послуг визначається загальною кількістю наданих Відповідачу протягом дії договору кубічних метрів води та прийнятих у міську каналізацію стічних вод.

          Відповідно до п.2.1 вказаного договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показниками лічильника. Якщо лічильник не працює не з вини Відповідача кількість поставленої води визначається виходячи з середньодобової витрати Відповідача, яка визначається за показниками працюючого лічильника в останні два розрахункові місяці.

          Згідно з п.2.2. вказаного договору оплата вартості послуг здійснюється Відповідачем щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення Позивачем розрахункового документу. Уразі неотримання від Позивача щомісячного розрахункового документа Відповідач здійснює оплату вартості наданих послуг не пізніше 5 числа наступного місяця, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

          Відповідно до п.4.2. договору у разі порушення строків виконання зобов’язань по оплаті за надані послуги Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

          На виконання умов вказаного договору Позивач поставляв, а Відповідач споживав питну воду.

          У спірний період з 01.12.09р. по 01.05.10р. Позивач поставив Відповідачу холодну воду та прийняв стоки, а Відповідач оплатив ці послуги частково. Заборгованість Відповідача перед Позивачем за холодну воду та стоки надані станом на 01.05.10р. складає 75674,96 грн., що визнається Відповідачем.

          Проте, за вказаний період, крім холодної води та стоків, Позивач нарахував Відповідачу 437071,57 грн. вартості холодної води, яка була поставлена Позивачем на теплові пункти Третьої особи для підігріву до стану гарячої води та її подачі Відповідачу, у вигляді гарячої води.

          При цьому, як пояснили обидві сторони лічильники обліку всього обсягу води, яка постачається Позивачем для підігріву до теплових пунктів Третьої особи, встановлені на теплових пунктах Третьої особи. Після надходження холодної води до цих теплових пунктів Третя особа підігріває цю воду та подає її споживачам у вигляді гарячої води, а Позивач розрахунковим методом залежно від кількості споживачів з загального обсягу поставленої до теплових пунктів Третьої особи холодної води виділяє обсяг води, який за його розрахунком поставлений у вигляді гарячої води Відповідачу та нараховує її вартість.

          При цьому, Відповідач вважає, що за гарячу воду він розраховується з Третьою особою за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді, яка поставляє Відповідачу гарячу воду, в той час, як Третя особа, згідно з її поясненнями, вважає, що постачає Відповідачу лише теплову енергію, яку Відповідач оплачує, а саму воду, як холодну так і гарячу, Третя особа Відповідачу не постачає, і Відповідач її не оплачує Третій особі.

          Як вбачається з договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №530053 від 01.11.07р., укладеного Відповідачем та Третьою особою, Третя особа зобов’язалась постачати Відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із Відповідачем, для потреб опалення та гарячого водопостачання.

          При цьому, згідно з договором теплова енергія у вигляді гарячої води для потреб гарячого водопостачання обліковується та оплачується Відповідачем у гігакалоріях.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Як встановлено судом, 02.01.09р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір №08111/2-01 відповідно до якого Позивач зобов’язався надавати Відповідачу послуги з постачання питної води та приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва, а Відповідач зобов’язався здійснювати оплату наданих послуг.           Відповідно до п.3.1. вказаного договору загальних обсяг поставлених послуг визначається загальною кількістю наданих Відповідачу протягом дії договору кубічних метрів води та прийнятих у міську каналізацію стічних вод. Відповідно до п.2.1 вказаного договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показниками лічильника. Якщо лічильник не працює не з вини Відповідача кількість поставленої води визначається виходячи з середньодобової витрати Відповідача, яка визначається за показниками працюючого лічильника в останні два розрахункові місяці. Згідно з п.2.2. вказаного договору оплата вартості послуг здійснюється Відповідачем щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення Позивачем розрахункового документу. Уразі неотримання від Позивача щомісячного розрахункового документа Відповідач здійснює оплату вартості наданих послуг не пізніше 5 числа наступного місяця, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

          Як встановлено судом на виконання умов вказаного договору Позивач поставляв, а Відповідач споживав питну воду. У спірний період з 01.12.09р. по 01.05.10р. Позивач поставив Відповідачу холодну воду та прийняв стоки, а Відповідач оплатив ці послуги частково. Заборгованість Відповідача перед Позивачем за холодну воду та стоки надані станом на 01.05.10р. складає 75674,96 грн., що визнається Відповідачем.

Враховуючи викладене, суд вважає вимогу Позивача про стягнення з Відповідача, заборгованості за надані послуги в сумі 75674,96 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

          Як встановлено судом, відповідно до п.4.2. договору у разі порушення строків виконання зобов’язань по оплаті за надані послуги Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Судом не можуть бути задоволені вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заявлених боргу з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені, в тому числі, з суми боргу 75674,96 грн., оскільки у позові та доданому розрахунку Позивач вказує лише кількість прострочених днів, проте не вказує чітко період (з якої дати по яку дату), за який Позивач нараховує заявлені платежі, тому суд вважає заявлені Позивачем розміри нарахувань недоведеними, враховуючи також, що за холодну воду та водовідведення у Відповідача до березня 2010 року, включаючи, існувала переплата, а за квітень і подальші місяці Позивач вказані платежі та санкції не нараховує.

          Судом також не можуть бути задоволені позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 437071,57 грн. вартості холодної води, яка була поставлена Позивачем на теплові пункти Третьої особи для підігріву до стану гарячої води та її подачі Відповідачу, у вигляді гарячої води, з наступних підстав.

Згідно з ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Відповідно до п.2, 6 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.05 р. N630, централізоване постачання гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання. Послуги повинні відповідати з централізованого постачання гарячої води - вимогам щодо якості і тиску води, температури гарячої води, а також розрахунковим нормам витрати води у точці розбору.

Згідно з п.3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопо стачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мініс терства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р. суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів, фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

З наведених норм вбачається, що чинне законодавство України не розділяє послугу з постачання споживачам гарячої води (гарячого водопостачання) на окремі частини з постачання окремо теплової енергії та окремо холодної води, а встановлює, що енерговиробник та/або енергопостачальник виробляє та постачає гарячу воду (яку законодавець також називає енергією). Тобто, саме гаряча вода є товаром, продуктом енерговиробника та/або енергопостачальника, яку отримує споживач, при цьому саме енерговиробник та/або енергопостачальник споживає холодну воду для вироблення гарячої води. Даний висновок підтверджується також постановою Вищого господарського суду України від 03.03.11р. у справі 42/230. При цьому, споживач оплачує холодну воду, яка йде на підігрів, лише у тому випадку, якщо він отримує від водопостачальника холодну воду та самостійно підігріває її до стану гарячої води.

          Як встановлено судом Позивач холодну воду для підігріву Відповідачу не постачає, дана вода постачається Позивачем на теплові пункти Третьої особи та обліковується лічильниками Третьої особи, які знаходяться на цих теплових пунктах. Після отримання холодної води на цих теплових пунктах Третя особа підігріває цю воду та постачає Відповідачу гарячу воду, а Відповідач її отримує та за неї розраховується. При цьому суд не погоджується з доводами Позивача і Третьої особи, що Третя особа постачає Відповідачу лише теплову енергію, а не гарячу воду, оскільки чинним законодавством України не передбачений такий товар, як теплова енергія окремо без гарячої води, Відповідач отримує від Третьої особи та споживає саме гарячу воду, а не окрему теплову енергію без гарячої води. Це підтверджується також умовами договору №530053 від 01.11.07р., укладеного Відповідачем та Третьою особою, з якого вбачається, що Третя особа постачати Відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води, тобто саме гарячу воду, при цьому холодну воду для вироблення гарячої води отримує від Позивача та споживає саме Третя особа, а не Відповідач.

          Крім того, умовами укладеного Позивачем та Відповідачем договору №08111/2-01 передбачено постачання Позивачем Відповідачу питної води, яка споживається Відповідачем та обліковується його лічильниками у кубічних метрах, та не передбачено оплати Відповідачем питної води, яка буде постачатись йому з теплових пунктів Третьої особи у вигляді гарячої води за кількістю, визначеною Позивачем розрахунковим методом.

          За вказаних обставин суд вважає, що позовні вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача 437071,57 грн. вартості холодної води, яка була поставлена Позивачем на теплові пункти Третьої особи для підігріву не підлягають задоволенню.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства “ЖЕО-112” (03150, м. Київ, вул. Горького, 170/172; код 35509645) на користь Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” (01015, м. Київ, бул. Лейпцизька, 1-а; код 03327664) основний борг в сумі 75674 (сімдесят п’ять тисяч шістсот сімдесят чотири) грн. 96 коп., державне мито в сумі 756 (сімсот п’ятдесят шість) грн. 74 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 32 (тридцять дві) грн. 46 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                       Ю.Л. Власов

Рішення підписане 20.04.2011р.