Рішення № 15009997, 19.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 3/8919.04.11 За позовом Приватного підприємства «Зевс» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемма»

Про стягнення 5737,38 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Малафіюк В.В. –по дов. № б/н від 08.07.2008

Від відповідача не з‘явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного підприємства «Зевс»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемма»5737,38 грн. основного боргу, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов‘язань щодо оплати отриманого по накладним товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2011 було порушення провадження у справі № 3/89 та призначено її до розгляду на 19.04.2011.

Представник позивача в судовому засіданні 19.04.2011 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання не з‘явився, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 01.04.2011 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Ухвала суду надсилалась відповідачу за адресами, що зазначені в позовній заяві : м. Київ, вул. вул. Гусовського, 4 та м. Київ, вул. Інститутська, 25.

Відповідач ухвалу суду надіслану за адресою м. Київ, вул. Гусовського, 4 отримав 05.04.2011, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвала суду надіслана відповідачу за адресою м. Київ, вул. Інститутська, 25, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб станом на 12.04.2011 є юридичною адресою відповідача, була повернута на адресу суду поштовим відділенням зв‘язку, оскільки організація за зазначеною організацією не знаходиться.

В пункті 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008) зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 19.04.2011, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

09.12.2008 по видатковій накладній № 13КК011867 Приватне підприємство «Зевс»поставило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемма»отримало товар (горілчані вироби) на загальну суму 4486,14 грн. в т.ч. ПДВ.

18.12.2008 по видатковій накладній № 13КК012586 Приватне підприємство «Зевс»поставило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемма»отримало товар (горілчані вироби) на загальну суму 1451,28 грн. в т.ч. ПДВ.

Отже, загалом позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 5937,42 грн.

Спір виник в зв’язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення взятих на себе зобов‘язань не було у повному обсязі сплачено вартість отриманого товару, в зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 5737,38 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Пунктом 2 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов‘язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь –якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Також статтею 181 Господарського кодексу України визначено загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема в частині 1 цієї статті зазначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.           

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що між сторонами шляхом поставлення позивачем та отримання відповідачем товару було укладено договори купівлі-продажу, за яким позивач зобов‘язався оплатити вартість поставленого товару.

Як зазначалось раніше позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 5937,42 грн.

Позивач в позовній заяві вказує на те, що відповідач оплатив отриманий товар частково 23.09.2009 в розмірі 200,04 грн., тому борг залишається в розмірі 5737,38 грн. Дані твердження відповідачем не спростовані.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов‘язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов‘язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 цього Кодексу передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування грошовими коштами.

Враховуючи те, що накладні не містять строк виконання зобов’язання за поставлений товар, кредитор вправі вимагати його виконання у порядку ст. 530 Цивільного кодексу України, положеннями якої передбачено: якщо строк (термін) виконання зобов’язання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи відповідна вимога на суму 5737,38 грн. (вих. № 30/3-11 від 30.03.2011) була надіслана позивачем відповідачу 31.03.2011, що підтверджується поштовою квитанцією № 9418 та описом вкладення кореспонденції від 31.03.2011.

Проте по закінченню семиденного строку відповідач зобов‘язань по сплаті боргу за отриманий товар в сумі 5737,38 грн. не виконав.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 5737,38 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Приватного підприємства «Зевс»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемма»(м. Київ, вул. Інститутська, 25, код ЄДРПОУ 23738278) на користь Приватного підприємства «Зевс»(м. Донецьк, вул. Куйбишева, 73, код ЄДРПОУ 31578034) 5 737 (п‘ять тисяч сімсот тридцять сім) грн. 38 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяСівакова В.В. Рішення підписано 20.04.2011.