Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.03.11 Справа № 3/5009/749/11
Суддя Соловйов В.М.
За позовом: Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя
до відповідача: Приватної науково-виробничої фірми “Техно-Апіс”, м. Запоріжжя
про стягнення заборгованості в сумі 13 527, 69 грн.
Суддя Соловйов В.М.
при секретарі Прокопенко М.О.
Представники:
від позивача: Сікора І.В., юрисконсульт, довіреність № 18/27 від 04.01.2011р.
від відповідача: не з’явився
Концерн “МТМ” в особі Філії Концерну “МТМ” Орджонікідзевського району м. Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ПНВФ “Техно-Апіс” про стягнення боргу в сумі 13 527,69 грн. за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 201725 від 01.01.2007р.
Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 16.02.2011р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.
Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 11, 15, 16, 96, 509, 526, 530 ЦК України, ст. 193, 276 ГК України, ст. 1, 2 ГПК України, умовами договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 201725 від 01.01.2007р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.02.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/5009/749/11, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 02.03.2011р. о 14 годині 30 хвилин.
Ухвалою від 02.03.2011р., у зв’язку із надходженням до суду клопотання відповідача про перенесення судового засідання, розгляд справи був відкладений на 29.03.2011р. о 12 годині 00 хвилин.
В судовому засіданні 29.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 31.03.2011р.
Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.
В судових засіданнях представник позивач підтримав позовні вимоги зазначені в позовній заяві № 186 від 08.02.2011р. та просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій № 201725 воді від 01.01.2007р. в сумі 13 527,69 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зокрема зазначив, що 01.01.2007р. між ним та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 201725, згідно якому позивач зобов’язався відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач - прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами в термін та порядку встановленим умовами договору.
Концерном “МТМ” були виконані всі умови договору, що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії в період серпня 2008р. по вересень 2010р., та відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 14 630,75 грн.
Акти виконаних робіт були направлені на адресу відповідача, але всупереч з умовами договору відповідач підписані акти виконаних робіт на адресу позивача не направив, заперечень щодо причин їх не підписання не надав.
Концерном були зроблені помітки на актах згідно п. 6.7.2 договору, та погоджені таким чином акти є підставою для проведення остаточних розрахунків.
Відповідно до п. 6.4 Договору, Споживач зобов’язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.
За вказаний період відповідач здійснив часткову оплату на загальну суму 1 103,06 грн.
Відповідачу направлялись претензії № 05/963 від 14.11.2008р., № 05/424 від 16.04.2009р., № 05/1156 від 14.12.2009р., № 05/213 від 11.03.2010р. та № 05/708 від 15.07.2010р. з проханням сплатити борг, який виник внаслідок несплати за надані послуги по договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 201725 від 01.01.2007р. на загальну суму 13 527,69 грн.
Відповідачем заборгованість погашена не була.
Отже, заборгованість відповідача за теплову енергію, спожиту в період з серпня 2008р. по вересень 2010р. складає 13 527,69 грн.
Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судові засідання жодного разу не з’явився.
Місцезнаходження відповідача визначається відповідно до вимог ст. 93 Цивільного кодексу України.
Приймаючи рішення за відсутності Приватної науково-виробничої фірми “Техно-Апіс” господарський суд бере до уваги те, що відповідач повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи судом, про що свідчить вручення відповідачу 22.02.2011р. рекомендованим поштовим відправленням копії ухвали від 17.02.2011р. про порушення провадження у справі № 3/5009/749/11, а також письмове клопотання відповідача про перенесення розгляду справи, що надійшло до суду 01.03.2011р.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АЕ № 949125 станом на 09.03.2011р., місцезнаходженням відповідача є: 69000, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 69.
Саме на цю адресу відповідача, а також на 2 інших адреси, що зазначені в позовній заяві, надсилалась вся кореспонденція господарського суду по справі № 3/5009/749/11.
Господарський суд враховує, що відповідач не повідомив суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження) та про неможливість прибуття в судове засідання.
Також господарський суд враховує, що ухвалою від 02.03.2011р. суд звертав увагу відповідача на те, що учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.
Відповідач вказаною нагодою не скористався, про причини неприбуття до суду не повідомив.
До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
Між Концерном “МТМ” в особі Філії Концерну “МТМ” Орджонікідзевського району м. Запоріжжя (Теплопостачальна організація) та ПНВФ “Техно-Апіс” (Споживач) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 201725 від 01.01.2007р. (надалі - Договір), за яким Теплопостачальна організація бере на себе зобов’язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов’язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в термін та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до Договору, що є його невід’ємними частинами (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п. 2.1 Договору, теплова енергія відпускається Споживачу в Гкал згідно з Додатком № 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:
- опалення та вентиляцію –на протязі опалювального періоду;
- підігрів води –за наявності можливості;
- кондиціювання –по замовленню Споживача;
- інші технологічні потреби.
Позивачем були виконані всі умови договору, що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії в період з серпня 2008р. по вересень 2010р. на загальну суму 14 630,75 грн., а саме: від 31.08.2008р. на суму 110,74 грн., від 30.09.2008р. на суму 110,74 грн., від 31.10.2008р. на суму 138,38 грн., від 30.11.2008р. на суму 814,56 грн., від 31.12.2008р. на суму 1 099, 69 грн., від 31.12.2008р. на суму –27,70 грн., від 31.01.2009р. на суму 1 213,27 грн., від 28.02.2009р. на суму 829,13 грн., від 31.03.2009р. на суму 1 412,34 грн., від 30.04.2009р. на суму 251,58 грн., від 31.05.2009р. на суму 120,86 грн., від 30.06.2009р. на суму 120, 86 грн., від 31.07.2009р,на суму 120,86 грн., від 31.08.2009р. на суму 120,86 грн., від 30.09.2009р. на суму 120,86 грн., від 31.10.2009р. на суму 120,86 грн., від 30.11.2009р. на суму 1 229,12 грн., від 31.12.2009р. на суму 1 367,24 грн., від 31.01.2010р. на суму 1 726,52 грн., від 28.02.2010р. на суму 1 347,44 грн., від 31.03.2010р. на суму 1 459,48 грн., від 30.04.2010р. на суму 120,86 грн., від 31.05.2010р. на суму 140,44 грн., від 30.06.2010р. на суму 140,44 грн., від 31.07.2010р. на суму 140,44 грн., від 31.08.2010р. на суму 140,44 грн. та від 30.09.2010р. на суму 140,44 грн.
На оплату наданих послуг позивач виставив відповідачу рахунки: № 201725 від 31.08.2008р. на суму 110,74 грн., № 201725 від 30.09.2008р. на суму 110,74 грн., № 201725 від 31.10.2008р. на суму 138,38 грн., № 201725 від 30.11.2008р. на суму 814,56 грн., № 201725 від 31.12.2008р. на суму 1 071,99 грн., № 201725 від 31.01.2009р. на суму 1 213,27 грн., № 201725 від 28.02.2009р. на суму 829,13 грн., № 201725 від 31.03.2009р. на суму 1 412,34 грн., № 201725 від 30.04.2009р. на суму 251,58 грн., № 201725 від 31.05.2009р. на суму 120,86 грн., № 201725 від 30.06.2009р. на суму 120,86 грн., № 201725 від 31.07.2009р. на суму 120,86 грн., № 201725 від 31.08.2009р. на суму 120,86 грн., № 201725 від 30.09.2009р. на суму 120,86 грн., № 201725 від 31.10.2009р. на суму 120,86 грн., № 201725 від 30.11.2009р. на суму 1 229,12 грн., № 201725 від 31.12.2009р. на суму 1 367,24 грн., № 201725 від 31.01.2010р. на суму 1 367,24 грн., № 201725 від 28.02.2010р. на суму 1 347,44 грн., № 201725 від 31.03.2010р. на суму 1 459,48 грн., № 201725 від 30.04.2010р. на суму 120,86 грн., № 201725 від 31.05.2010р. на суму 140,44 грн., № 201725 від 30.06.2010р. на суму 140,44 грн., № 201725 від 31.07.2010р. на суму 140,44 грн., № 201725 від 31.08.2010р. на суму 140,44 грн. та № 201725 від 30.09.2010р. на суму 140,44 грн.
Згідно п.6.1 Договору, розрахунки за даним договором здійснюється в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (Додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.
Згідно п. 6.2 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.
Пунктом 6.3 Договору передбачено, що підставою для розрахунків Споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.
Згідно п.6.7 Договору, Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Адм. Нахімова, буд. № 4, тел. 33-00-65, 34-44-72, документи за розрахунковий період:
- рахунок-фактуру;
- акт приймання - передачі теплової енергії;
- податкову накладну (платникам ПДВ).
Згідно п.п.6.7.1 п.п.6.7 п.6 Договору, отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Дата отримання акту вважається:
- при отриманні нарочним - дата вручення представнику Споживача;
- при направленні рекомендованим листом –дата, зазначена у відбитку поштового штемпелю на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області –5 днів, по Україні - 7 днів).
Згідно п.п.6.7.2 п.п.6.7 п.6 Договору, у разі неотримання Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п.6.7.1 договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.
Відповідно до п.6.4 Договору, Споживач зобов’язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.
Відповідач не в повному обсязі виконав умови договору та сплатив лише 1 103,06 грн.
Таким чином, станом на 29.03.2011р. основна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 13 527,69 грн.
Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Правовідносини сторін є господарськими.
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов’язання.
Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або ненастання певної події.
В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 201725 від 01.01.2007р.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У справі, що розглядається, споживач зобов’язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату (п. 6.4 Договору).
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Підстави для припинення зобов’язання за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 201725 від 01.01.2007р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Акти приймання-передачі теплової енергії на загальну суму 14 630,75 грн. (а.с.52-78) оформлені позивачем відповідно до п.п.6.7.2 п.п.6.7 п.6 договору № 201725 від 01.01.2007р. і вважаються погодженими сторонами.
Тому вказані акти є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в них розрахунковий період.
Борг відповідача в сумі 13 527,69 грн. підтверджується детальним та обґрунтованим розрахунком позивача (а.с.25).
Враховуючи те, що ПНВФ “Техно-Апіс” не в повному обсязі виконала грошові зобов’язання перед позивачем за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 201725 від 01.01.2007р., вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 13 527,69 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватної науково-виробничої фірми “Техно-Апіс” (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 69, код ЄДРПОУ 13607896) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) 13 527 (тринадцять тисяч п’ятсот двадцять сім) грн. 69 коп. основного боргу за поставлену теплову енергію, 135 (сто тридцять п’ять) грн. 28 коп. витрат на держмито і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя В.М. Соловйов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено відповідно до вимог ст.82-85 ГПК України 31.03.2011р.
Судове рішення № 15009640, Господарський суд Запорізької області було прийнято 29.03.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 3/5009/749/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: