Рішення № 15009639, 10.03.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.11 Справа № 3/5009/965/11

Суддя Соловйов В.М.

За позовом: Прокурора Жовтневого району міста Запоріжжя, м. Запоріжжя

в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах -

позивач: Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району, м. Запоріжжя

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя

про стягнення заборгованості в сумі 4 143,68 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Прокопенко М.О.

Представники:

від прокуратури: Купенко А.В., стажист на вакантній посаді старшого помічника прокурора, посвідчення № 163 від 20.10.2010р.;

від позивача: Іванчик О.М., юрисконсульт, довіреність № 04/27 від 04.01.2011р.

від відповідача: не зявився

Прокурор Жовтневого району міста Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, Концерну “МТМ” в особі Філії Концерну “МТМ” Жовтневого району м. Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ПП ОСОБА_1 про стягнення боргу в сумі 4 143,68 грн. за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.08.2007р. № 600435.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 28.02.2011р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, ст. 11, 15, 16, 509, 530, 538, 549, 625 ЦК України, ст. 193, 276 ГК України, ст. 2, 54, 56, 57 ГПК України, умовами договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600435 від 01.08.2007р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.03.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/5009/965/11, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 10.03.2011р. о 16 годині 30 хвилин.

Ухвалою суду від 10.03.2011р. виправлено описку допущену у вступній частині ухвали господарського суду Запорізької області від 01.03.2011р. у справі № 3/5009/965/11.

В судовому засіданні 10.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 15.03.2011р.

Під час розгляду справи прокурор та представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судовому засіданні 10.03.2011р. прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві № 127-915вих11 від 24.02.2011р. та просять суд стягнути з відповідача борг в сумі 4 143,68 грн., а саме: 4 027,99 грн. сума основного боргу, 14,63 грн. 3 % річних від простроченої суми, 25,46 грн. інфляційні витрати з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, 75,60 грн. пені. Також просять стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог прокурор та представник позивача зокрема зазначили, що прокуратурою Жовтневого району м. Запоріжжя проведено перевірку, в ході якої встановлено, що Концерн “МТМ” в особі Філії Концерну “МТМ” Жовтневого району м. Запоріжжя уклав з ПП ОСОБА_1 договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600435 від 01.08.2007р., згідно якому позивач зобовязався відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами в термін та порядку встановленим умовами договору.

Концерн “МТМ” в період з серпня 2010р. по січень 2011р. відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 4 027,99 грн., що підтверджується щомісячними актами приймання-передачі теплової енергії.

Акти виконаних робіт були направлені на адресу відповідача, але всупереч з умовами договору відповідач підписані акти виконаних робіт на адресу позивача не направив, заперечень щодо причин їх не підписання не надав. Концерном були зроблені помітки на актах згідно п.6.6.2 договору, та погоджені таким чином акти є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Посилаючись на ст. 625 ЦК України, Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання” позивач додатково просить стягнути з відповідача 3 % річних від простроченої суми 14,63 грн., інфляційні втрати в сумі 25,46 грн. та пеню в розмірі 75,60 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судове засідання не зявився. Заяв про розгляд справи за його відсутності до господарського суду від відповідача не надходило.

Відповідно до частини 1 статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Частиною 6 цієї статті передбачено, що фізична особа може мати кілька місць проживання.

Водночас громадянин визнається субєктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 Господарського кодексу України та Розділу 3 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.

Таким чином місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як субєкта господарювання.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № НОМЕР_4, станом на 09.03.2011р. місцезнаходження ПП ОСОБА_1 є: 69054, АДРЕСА_1.

Саме ця адреса відповідача зазначена у позовній заяві прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя.

Приймаючи рішення за відсутності відповідача господарський суд бере до уваги те, що він не надав суду відомостей про зміну даних його державної реєстрації, в тому числі і місця знаходження. Копія ухвали про порушення провадження у справі від 01.03.2011р., направлена відповідачу рекомендованим листом за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві, повернулась до господарського суду з відміткою пошти: “За зазначеною адресою не проживає”.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Господарський суд враховує, що відповідач не повідомив суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження) та про неможливість прибуття в судове засідання.

До того ж, надані прокурором і позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача і думку прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Концерном “МТМ” в особі Філії Концерну “МТМ” Жовтневого району м. Запоріжжя (Теплопостачальна організація) та ПП ОСОБА_1 (Споживач) укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600435 від 01.08.2007р. (надалі - Договір), за яким Теплопостачальна організація бере на себе зобовязання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобовязується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в термін та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є невідємними частинами (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, теплова енергія відпускається Споживачу в Гкал згідно з Додатком № 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:

-опалення та вентиляцію на протязі опалювального періоду;

-підігрів води за наявності можливості;

-інші технологічні потреби.

Позивачем були виконані всі умови договору, що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії від 31.08.2010р. на суму 72,54 грн., від 30.09.2010р. на суму 72,54 грн., від 31.10.2010р. на суму 733,21 грн., від 30.11.2010р. на суму 884,28 грн., від 31.12.2010р. на суму 1 024,34 грн. та від 31.01.2011р. на суму 1 241,08 грн.

Згідно п.6.1 Договору, розрахунки за даним договором здійснюється в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (Додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Згідно п. 6.2 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 4 027,99 грн.

Пунктом 6.4 Договору передбачено, що Споживач зобовязаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Також Споживач має право робити передоплату.

Згідно п.п.6.6.1 Договору, отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Дата отримання акту вважається:

- при отриманні нарочним - дата вручення представнику Споживача;

- при направленні рекомендованим листом дата, зазначена у відбитку поштового штемпелю на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області 5 днів, по Україні - 7 днів).

Згідно п.п.6.6.2 Договору, у разі неотримання Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п.п.6.6.1 договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Відповідно до п.6.4 Договору, Споживач зобовязаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Відповідач не виконав умови договору та не сплатив заборгованість за договором.

Таким чином, станом на 10.03.2011р. основна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 4 027,99 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав .

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно п. 6 ч. 2 ст. 20 Закону України від 05.11.1991р. N 1789-XII “Про прокуратору” при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Згідно ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру” представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Згідно ч.2 ст. 29 ГПК України, у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до субєкта, який порушив зобовязання, не звільняє цього субєкта від обовязку виконати зобовязання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобовязання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обовязки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обовязків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600435 від 01.08.2007р.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В даному випадку споживач зобовязується до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Також Споживач має право робити передоплату.

(п. 6.4 Договору).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобовязання за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600435 від 01.08.2007р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Акти приймання-передачі теплової енергії на загальну суму 4 027, 99 грн., а саме: від 31.08.2010р. на суму 72,54 грн., від 30.09.2010р. на суму 72,54 грн., від 31.10.2010р. на суму 733,21 грн., від 30.11.2010р. на суму 884,28 грн., від 31.12.2010р. на суму 1 024,34 грн. та від 31.01.2011р. на суму 1 241,08 грн. оформлені позивачем відповідно до п.п.6.6.2 Договору і вважаються погодженими (а.с.30-35).

Тому вказані акти є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в них розрахунковий період.

Борг відповідача підтверджується детальним та обґрунтованим розрахунком позивача (а.с.26).

Враховуючи те, що ПП ОСОБА_1 не виконав грошові зобовязання перед позивачем за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600435 від 01.08.2007р., вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 4 027,99 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача 25,46 грн. - втрат від інфляції грошових коштів, 14,63 грн. - 3 % річних від простроченої суми та 75,60 грн. пені.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, задатком.

В даному випадку, в ідповідно до п. 7.2.8 Договору передбачено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати Споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 цього Договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати Споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Господарським судом встановлено, що відповідачу правомірно нараховано пеню в розмірі 75,60 грн. (розрахунок у додатку до позовної заяви, а.с.29).

Що стосується стягнення 3 % річних від простроченої суми та сум втрат від інфляції грошових коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарським судом встановлено, що заявлені до стягнення позивачем 14,63 грн. - 3 % річних від простроченої суми за період з серпня 2010р. по січень 2011р., та 25,46 грн. - втрати від інфляції грошових коштів за період з серпня 2010р. по січень 2011р., підтверджені детальним розрахунком позивача, доданого до позовної заяви (а.с.27-28), перевірені судом, є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р № НОМЕР_2, у ДОФ АКБ “Укрсоцбанк” м. Донецьк, МФО НОМЕР_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) 4 027 (чотири тисячі двадцять сім) грн. 99 коп. основного боргу за поставлену теплову енергію, 14 (чотирнадцять) грн. 63 коп. 3% річних від простроченої суми, 25 (двадцять пять) грн. 46 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 75 (сімдесят пять) грн. 60 коп. пені.

3. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р № НОМЕР_2, у ДОФ АКБ “Укрсоцбанк” м. Донецьк, МФО НОМЕР_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677145, рахунок № 31119095700007, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) 102 (сто дві) грн. 00 коп. держмита.

4. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р № НОМЕР_2, у ДОФ АКБ “Укрсоцбанк” м. Донецьк, МФО НОМЕР_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району м. Запоріжжя, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677145, рахунок № 31218264700007, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264) 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено відповідно до вимог ст.82-85 ГПК України 15.03.2011р.