Постанова № 15009267, 29.03.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-6956/10/2270

Головуючий у 1-й інстанції: Михайлов О.О.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого-судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Сапальової Т.В., Драчук Т.О.

при секретарі: Погребняк О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача (апелянта) - Желіховський В.М.

відповідача (апелянта) - Герасимчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролєв" та Державної податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролєв" до Державної податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області про скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОЛЄВ»звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області від 17 вересня 2010 року № 0000112301/3, яким визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 182956,00 грн. та від 17 вересня 2010 року №0000102301/3, яким визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 256080,00 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.01.2011 року позовні вимоги задоволено частково, а саме скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Полонському районі №0000102301/3 від 17.09.2010 року в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств у сумі 72400 грн. 50 коп., у тому рахунку за основним платежем - 48267 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 24133 грн. 50 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач частково не погодився з прийнятим рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.01.2011 року в частині незадоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. В апеляційній скарзі позивач вказує на те, що суд першої інстанції неповністю з"ясував обставини, що мають значення для справи, а постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач також оскаржив його в апеляційному порядку, подавши відповідну апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову від 10.01.2011 року в частині задоволених позовних вимог, з тих підстав, що судом І інстанції безпідставно неприйняті до уваги обгрунтування в акті перевірки фактів розбіжності з даними головної книги та деклараціями підприємства. На підставі викладеного, відповідач просить скасувати постанову суду І інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині рішення про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ «АГРОЛЄВ»підтримав та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній. Разом з тим, проти задоволення апеляційної скарги ДПІ у Полонському районі Хмельницької області заперечував.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу податкового органу підтримав та просив суд задовольнити її в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Агролєв" підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції- скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОЛЄВ»24.05.2006 року зареєстроване Полонською районною державною адміністрацією (Свідоцтво серії №16631020000000207 від 24.05.2006 року).

З 28.12.2009 року по 25.01.2010 року відповідачем було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЛЄВ»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року.

За результатами перевірки складено акт №97/231-34115962 від 03.02.2010 р. На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 17 вересня 2010 року № 0000112301/0, яким визначене податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 182956,00 грн. ( в тому рахунку 121971, 00 грн. за основним платежем та 60985,00 грн. за штрафними санкціями) та від 17 вересня 2010 року №0000102301/0, яким визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 256080,00 грн. ( в тому рахунку 164232,00 грн. за основним платежем та 91848,00 грн. за штрафними санкціями).

В результаті розгляду скарг позивача на вказані вище податкові повідомлення рішення в порядку адміністративного оскарження, податковим органом прийняті наступні податкові повідомлення-рішення, що є предметом оскарження в даній справі:

- від 17 вересня 2010 року № 0000112301/3, яким визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 182956,00 грн. ( в тому рахунку 121971, 00 грн. за основним платежем та 60985,00 грн. за штрафними санкціями);

- від 17 вересня 2010 року №0000102301/3, яким визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 256080,00 грн. ( в тому рахунку 164232,00 грн. за основним платежем та 91848,00 грн. за штрафними санкціями).

Суд першої інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача та скасування податкового повідомлення - рішення №0000102301/3 від 17.09.2010 року в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств у сумі 72400 грн. 50 коп., у тому рахунку за основним платежем - 48267 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 24133 грн. 50 коп. з тих підстав, що податковим органом не чітко сформульовано в результаті чого позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат суму виконаних господарських операцій на загальну суму 193067,00 грн. та не названо якими конкретно документами це підтверджується, або які документи відсутні, на підтвердження суми вказаної в податковій декларації.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 2.3.2 пункту 2.3 розділу 2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року №327 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за №925/11205 (із змінами та доповненнями) за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

-висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені в ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

-у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

-зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Враховуючи, що податковий орган, при проведенні перевірки позивача діяв в порушення вказаної вище норми, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно скасував податкове повідомлення - рішення №0000102301/3 від 17.09.2010 року в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств у сумі 72400 грн. 50 коп.

Щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення - рішення №0000112301/3 від 17.09.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 182956,00 грн. (в тому рахунку 121971,00 грн. за основним платежем та 60985,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) та податкове повідомлення - рішення за №0000102301/3 від 17.09.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 183 680,00 грн. (в тому рахунку 115 965,00 грн. за основним платежем та 67 715,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В акті перевірки перевіряючим зафіксовано порушення позивачем п. 4.1. ст. 4, п. 5.1., пп. 5.2.1. п. 5.2., пп. 5.3.9. п. 5.З., пп. 5.4.4. п. 5.4. ст. 5, п.п. 11.2.1. п.п.2., пп. 11.3.1. п. 11.3. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 64232 грн.

Статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку ( п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону).

Згідно п.п.5.4.4. п.5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу), згідно п.п. 11.2.1. п.11.2 ст. 11 вказаного вище Закону, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Датою збільшення валового доходу ( п.п.11.3.1. п.11.3 ст. 11 Закону) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Протоколом №6/1 зборів засновників ТОВ «АГРОЛЄВ»від 10.07.2007 року директору підприємства ОСОБА_4 відповідно до п. 9.13. Статуту надано повноваження на укладання договорів на суму, що не перевищує 700,0 тис. грн.

01.07.2008 року між ТОВ "АГРОЛЄВ" та ФОП ОСОБА_4 було укладено договір про надання маркетингових послуг. Факт отримання маркетингових послуг від ФОП ОСОБА_4 підтверджується наявними в матеріалах справи: договором на надання маркетингових послуг від 01.07.2008 року, актом виконаних робіт №4 від 30.09.2008 року, податковою накладною №52 від 30.09.2008 року, випискою банку, звітом за III квартал 2008 року. Крім того зв"язок понесених витрат на оплату маркетингових послуг із господарською діяльністю ТОВ "АГРОЛЄВ" підтверджується звітом та бухгалтерською довідкою про економічний ефект від отриманих послуг. Також, матеріалами справи підтверджується внесення отриманих коштів в сумі 255000,00 грн. від наданих маркетингових послуг ФОП ОСОБА_4 до валового доходу декларації про доходи, одержані з 01.07.2008 р. по 30.09.2008р. та декларації з ПДВ за вересень 2008 року.

01.10.2008 року між позивачем та ТОВ "Олімпус-К" було укладено договір №0110/08/53 про надання маркетингових послуг, що підтверджується наявним в матеріалах справи договором №0110/08/53 від 01.10.2008 року, актом виконаних робіт №ОУ-000161 від 31.10.2008 року, податковою накладною №317/1 від 31.10.2008 року, а також квитанціями до прибуткових касових ордерів, авансовими звітами та звітом. Крім того, ТОВ "Олімпус-К" кошти від наданих маркетингових послуг в розмірі 40000,00 грн. включило до валового доходу декларації з ПДВ за 2008 рік.

Також, 01.10.2008 року між ТОВ "АГРОЛЄВ" та ТОВ ""Олімпус-К" було укладено договір купівлі-продажу №0110/08/52. Відповідно до п.1.1 даного договору, продавець (ТОВ "Олімпус-К") передає, а покупець (ТОВ "АГРОЛЄВ") приймає товар, а саме, калій хлористий на загальну суму 70000 грн. Доказами виконання сторонами умов договору та транспортування товару є сертифікати походження (якості), видаткова накладна №ОЛ-0000443 від 29.05.2009 року, а також сам договір №0110/08/52 від 01.10.2008 року, оформлений та підписаний сторонами відповідно до вимог чинного законодавства України. Посилання відповідача на те, що в договорі купівлі - продажу від 01.10.2008 року не зазначено конкретного порядку приймання передачі продукції не є підставою для визнання такого договору нікчемним.

Крім того, 01.08.2008 року позивач уклав договір про надання послуг з ТОВ "ТАРСІС-Л". Відповідно до умов даного договору, замовник (ТОА "АГРОЛЄВ") доручає, а виконавець (ТОВ "ТАРСІС-Л") бере на себе зобов"язання надати послуги з ремонту складського приміщення, що належить на праві власності замовнику в порядку та умовах, передбачених даним Договором. З пояснень представника позивача встановлено, що при укладанні договору на капітальний ремонт складського приміщення, усі реєстраційні документи ТОВ «Тарсіс-Л»як виконавця були належним чином зареєстровані в органах державної влади, підприємство мало ліцензію на провадження будівельної діяльності. Крім того, роботи були виконані фактично, що підтверджується фізичним станом реконструйованих частин складського приміщення, актом приймання-передачі виконаних робіт від 17.09.2008 року, звітами про незалежну оцінку приміщення до і після капітального ремонту складського приміщення, що містяться в матеріалах справи.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає помилковими та такими, що повністю спростовуються матеріалами справи та поясненнями представників сторін висновки суду першої інстанції про заниження позивачем податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 64232 грн. в порушення вимог п. 4.1. ст. 4, п. 5.1., пп. 5.2.1. п. 5.2., пп. 5.3.9. п. 5.З., пп. 5.4.4. п. 5.4. ст. 5, п.п. 11.2.1. п.п.2., пп. 11.3.1. п. 11.3. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Слід звернути увагу, що позивачем, як при проведенні перевірки, так і під час розгляду відповідачем скарг в порядку адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0000102301/3 від 17 вересня 2010 року були надані всі, передбачені чинним законодавством України документи, які в повній мірі спростовують висновки викладені в акті перевірки №97/231-34115962 від 03.02.2010 року.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Надання платниками податків податковому органу будь-яких інших документів, зокрема, документів, що містять в собі інформацію про проведені заходи щодо надання маркетингових послуг діючим законодавством не передбачено.

Даної позиції дотримується і Державна податкова адміністрація України в листі ДПА України № 1178/10/31-106 від 28.12.2005 року де зазначено, що документом, який підтверджує факт отримання послуг є відповідний акт та відповідно для віднесення до складу валових витрат вартості отриманих послуг результати відповідного договору необхідно оформити актом приймання-передачі послуг, який має містити всі вимоги первинного документа, наведені у ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Також, в ході проведення планової документальної перевірки працівники податкового органу в акті перевірки (розділ 3.1.1. «Валовий дохід») зазначили, що сума валового доходу в розмірі 127597 грн. не підтверджується будь - якими документами бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно дана сума повинна була бути знята з валового доходу працівниками податкової інспекції під час перевірки. Однак, як встановлено судовою колегією, дану суму не було знято з валових доходів підприємства.

Пунктом 4.1. ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що валовий доход це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. До валового доходу включаються загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону) (п.п. 4.1. п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств) .

Що стосується порушення позивачем пп. 7.3.1. п. 7.3, пп. 7.4.1., 7.4.4., 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року та заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 121971 грн. судова колегія прийшла до наступного висновку.

7.3.1. Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Підпунктом 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закон України "Про податок на додану вартість" визначено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними .

Матеріалами справи підтверджується правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту кошти в розмірі 121971, 00 грн. за перевіряємий період згідно акту перевірки №97/231-34115962 від 03.02.2010 року. Будь-яких беззаперечних та достатніх доказів, які б могли свідчити про неправомірність включення підприємством відповідних сум до складу податкового кредиту, в матеріалах справи не міститься та відповідачем не було надано.

На підставі викладеного, колегія суддів прийшла до висновку про безпідставність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 17 вересня 2010 року № 0000112301/0, яким визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 182956,00 грн. ( в тому рахунку 121971, 00 грн. за основним платежем та 60985,00 грн. за штрафними санкціями).

Разом з тим, скасовуючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000102301/3 від 17.09.2010 року частково, судом першої інстанції порушено норми процесуального права. До такого висновку колегія суддів прийшла виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб"єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (відокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Рішення, в якому недійсну частину не можна відокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому.

Так, податковим повідомленням-рішенням №0000102301/3 від 17.09.2010 року визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 256080,00 грн. ( в тому рахунку 164232,00 грн. за основним платежем та 91848,00 грн. за штрафними санкціями).

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.01.2011 року вказане рішення податкового органу скасовано частково, а саме в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств у сумі 72400 грн. 50 коп., у тому рахунку за основним платежем - 48267 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 24133 грн. 50 коп.

Проте, скасовуючи частково рішення податкового органу, суд першої інстанції не взяв до уваги, що податкові повідомлення рішення не може бути скасовано частково, оскільки в такому разі вони втрачають свою цілісність.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи призвели до помилкового висновку, в звязку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролєв" задовольнити повністю .

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролєв" до Державної податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області про скасування податкових повідомлень-рішень - скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролєв" задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Полонському районі Хмельницької області від 17 вересня 2010 року № 0000112301/3 та від 17 вересня 2010 року №0000102301/3.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "04" квітня 2011 р.

Головуючий Сторчак В. Ю.

СуддіСапальова Т.В.

Драчук Т.О.