Ухвала суду № 15008823, 05.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15680/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кишинський М.І.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"05" квітня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н.П.,

Суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.

при секретарі: Шевчук К.В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районні м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 січня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Богема»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районні м. Києва про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

07 грудня 2009 року позивач звернувсь до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районні м. Києва про скасування акту № 15-238 від 30 листопада 2009 року ДПІ у Голосіївському районні м. Києва про анулювання реєстрації платника ПДВ.

22 січня 2010 року позивач уточнив свої вимоги та , окрім вищезазначеної позовної вимоги, позивач просив зобовязати ДПІ у Голосіївському районі м. Києва поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Богема»код ЄДРПОУ 32683052 платником податку на додану вартість з 05.04.2009 і поновити дію свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Богема»з 05.04.2009 р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 січня 2010 року позов задоволено.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, відповідач Державна податкова інспекція у Голосіївському районні м. Києві подали апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, осіб які зявилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Богема», зареєстрований платником податку на додану вартість у відповідності до п. 2.2 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість», що підтверджується свідоцтвом від 05.04.2009 р. № 100220181.

30.11.09 р. ДПІ у Голосіївському районні м. Києва було складено Акт № 15-238 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача у звязку з тим, що згідно автоматизованої бази співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено факт виписування платником податків податкових накладних, згідно з якими не задекларовано (не сплачено) податкові зобовязання, що підтверджено довідкою про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки звітності з податку на додану вартість від 18.112009р.

У звязку з цим на підставі п.п «в»п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.2005 р. № 168/97-ВР та п.3 розпорядження КМУ від 09.09.2009 р. №1120-р «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість»відповідач прийняв рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобовязав позивача повернути податковому органу анульоване свідоцтво протягом двадцяти календарних днів з дня прийняття рішення про його анулювання.

Відповідно до п.п. «в»п.9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає субєктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплату податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Пунктом 3 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 р. № 1120-р «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість», визначено, що органи державної податкової служби в разі виявлення факту виписки податкових накладних, згідно з якими платник податку на додану вартість не задекларував податкові зобовязання, мають право вжити заходів для анулювання реєстрації такого платника.

Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 № 79 передбачено, що анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б»- «г»цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу. Податковий орган зобовязаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «в»- «г»цього пункту.

Органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах «б»-«г»пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), зокрема: Свідоцтва або корінця Свідоцтва про право сплати єдиного податку субєктом малого підприємництва юридичною особою за ставкою єдиного податку 10 відсотків чи документа про застосування інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплату податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом; судового рішення про анулювання податкової реєстрації чи Свідоцтва, про звільнення від сплати податку на додану вартість; документа, який свідчить, що згідно із відповідним законодавчим актом особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість звільняється від сплати цього податку, не є платником податку або не має права на збереження статусу платника податку; інформації органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру щодо смерті фізичної особи підприємця; Свідоцтва або корінця Свідоцтва, яким підтверджується закінчення терміну дії Свідоцтва; документа, який підтверджує закінчення строку, на який було створено платника податку, укладено договір про спільну діяльність, угоду про розподіл продукції (підстава підпункт «в»пункту 9.8 статті 9 Закону «Про податок на додану вартість»).

Таким чином, прийняттю податковим органом рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ має передувати проведення документальної невиїзної перевірки платника податків та складення відповідного акта.

Зі змісту п. 1.11 Наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327, яким затверджено Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі Наказ № 327) вбачається, що для проведення невиїзної документальної перевірки податковий орган повинен надіслати платнику податків письмове запрошення і в разі неявки посадових осіб субєкта господарювання для проведення невиїзної документальної перевірки протягом 10 днів після отримання письмового запрошення органу податкової служби складається акт про неявку посадових осіб субєкта господарювання на запрошення органу податкової служби.

Згідно з Наказом № 327 передбачено, що до підписання акта перевірки мають бути враховані зауваження посадових осіб платника податків (п.4.1). А відповідно до п.4.3. Наказу № 327 підписання акта посадовими особами субєкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби у разі проведення невиїзних документальних перевірок здійснюється в приміщенні органу державної податкової служби, куди посадові особи субєкта господарювання письмово запрошуються для підписання акта до закінчення строку, передбаченого у пункті 4.2 цього розділу.

Що стосується доводів ДПІ у Голосіївському районні м. Києва, викладених в апеляційній скарзі, то колегія суддів не може з ними погодитись та вважати такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, враховуючи, що підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідач не мав.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районні м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 січня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст виготовлено: 11 квітня 2011 року.