Ухвала суду № 15008821, 24.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-13995/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" березня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Желтобрюх І.Л.,

суддів Шостака О.О., Мамчура Я.С.,

при секретарі Коробій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Філії газопромислового управління «Полтавагазвидобування»до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2010 року Дочірня компанія «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «нафтобаз України»звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000211830/0 від 16.04.2010р., №0000211830/1 від 14.05.2010р., №0000211830/2 від 13.07.2010р.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 листопада 2010 року в задоволені вказаного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 листопада 2010 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Справа розглядається апеляційним судом в порядку письмового провадження у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197, 41 КАС України.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції за наявними письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Гадяцькою міжрайонною державною податковою інспекцією проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку філії Дочірньої компанії «Укразвидобування»НАК «Нафтогаз»Газопромислового управління «Полтавагазвидобування»з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання по платі за користування надрами.

За результатами перевірки складено Акт від 06.04.2010р. №10/152-00153100 та прийнято оскаржувані повідомлення-рішення.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що плата за користування надрами відноситься до переліку загальнодержавних податків і зборів, а тому в податкового органу були наявні підстави застосовувати передбачені законом штрафні (фінансові) санкції.

Колегія суддів погоджується з таким винсовком суду з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 28 Кодексу України про надра користування надрами є платним.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" рентні платежі відносяться до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Частиною третьою статті 1 цього Закону передбачено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат», в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат - загальнодержавні обов'язкові платежі, які сплачуються з вартості обсягів нафти, природного газу і газового конденсату, видобутих у межах території України.

Відповідно до переліку загальнодержавних податків і зборів (обовязкових платежів), встановленого ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування», до таких податків і зборів належать рентні платежі та збір за спеціальне використання природних ресурсів.

Вказане спростовує доводи апелянта про те, що плата за користування надрами для видобування корисних копалин не є податком, збором, обовязковим платежем у розумінні закону, а тому відсутні підстави для застосування до позивача штрафу, встановленого п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п.15 Порядку справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №264 від 26.03.2008р., платник до закінчення визначеного Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" граничного строку подання податкових розрахунків за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає за встановленою ДПА формою податкові розрахунки з платежів органу державної податкової служби: за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини; за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період виконує зобов'язання щодо внесення платежів у сумі, визначеній в розрахунку з платежів, поданому ним органу державної податкової служби: за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини; за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Платник несе відповідальність за правильність обчислення суми платежів, повноту і своєчасність їх внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно із законодавством.

Відповідно до пп. 17.1.7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Проаналізувавши зазначені норми, колегія суддів прийшла до висновку про те, що застосовуючи до позивача штрафні санкції на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 вказаного Закону, відповідач діяв в межа наданих йому повноважень та у спосіб, встановлений спеціальним законом з питань оподаткування.

Таким чином, дії податкового органу із застосування до платника податків означених вище санкцій були правомірними, - а тому відсутні підстави до задоволення позвних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав до задоволення апеляційної скарги.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ДК «Укразвидобування»НАК «Нафтогаз України»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 листопада 2010 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя І. Л. Желтобрюх

Судді: О.О. Шостак

Я.С. Мамчур

Повний текст ухвали виготовлено 29.03.2011р.