Ухвала суду № 15008657, 05.04.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-334/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Степанюка А.Г.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"05" квітня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Ісаєнко Ю.А., Федотова І.В.,

при секретарі: Плаксі В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва та представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бусмаркет-Україна»Кудряшова Олександра Юрійовича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бусмаркет-Україна»до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бусмаркет-Україна»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень. Свої вимоги мотивує тим, що, на думку позивача, відповідачем в ході проведення перевірки було безпідставно та необґрунтовано визнано агентську угоду укладену між Позивачем та ТОВ «Продснаб-Трейдінг», а також договори доручення укладені між ТОВ «Еліт-Промторг»та документи, складені на виконання умов таких угод, недійсними внаслідок їх нікчемності. Зазначає, що встановлення тих фактів, що ОСОБА_3 не має відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Продснаб - Трейдінг», а ОСОБА_4 не має відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Еліт - Промторг», самі по собі не тягнуть за собою недійсність всіх угод і виданих юридичною особою податкових накладних, укладених (виданих) з моменту державної реєстрації такої особи та після отримання нею Свідоцтва платника податку на додану вартість і не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних. Враховуючи викладене вважає, що його у тому числі було необґрунтовано позбавлено права на податковий кредит в той час, як відповідні суми податку на додану вартість були сплачені ним в ціні придбаного товару, що підтверджується належним чином оформленими податковими накладними.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2010 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва №0003442302/0 від 18.09.2008 року та №0003442302/1 від 01.12.2008 року, якими нараховано суму податкового зобов'язання (податок на прибуток) за основним платежем 150 625,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 75312,50 грн. в частині нарахування 70833,00 грн. за основним платежем та 35416,62 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва №0003452302/0 від 18.09.2008 року та №0003452302/1 від 01.12.2008 року, якими нараховано суму податкового зобов'язання (податок на додану вартість) за основним платежем 120500 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 60250 грн. в частині нарахування 40000,00 грн. за основним платежем та 20000,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Державна податкова інспекція у Соломянському районі м. Києва подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні даного позову в цій частині.

Не погоджуючись з зазначеним судовим представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Бусмаркет-Україна»Кудряшов Олександр Юрійович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову про задоволення позову у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бусмаркет-Україна»зареєстроване Соломянською районною у м. Києві державною адміністрацією 29.05.2001 року.

Згідно довідки № 10496/07 з ЄДРПОУ, виданої Головним міжрегіональним управлінням статистики у м. Києві, видами діяльності позивача за КВЕД є: оптова торгівля хімічними продуктами; інші види оптової торгівлі; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; діяльність агентств нерухомості; роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань.

04.09.2008 року Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань правових відносин останнього з Товариством з обмеженою відповідальністю «Продснаб-Трейдінг»та з Товариством з обмеженою відповідальністю «Еліт-Промторг»за період з 01.01.2005 року по 01.07.2007 року.

У ході позапланової невиїзної документальної перевірки було виявлено порушення позивачем: вимог п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого суб'єктом господарювання занижено податок на прибуток у таких розмірах: 2005 рік - 70833,00 грн., 1 квартал 2006 року - 17292,00 грн., півріччя 2006 року - 17292,00 грн., 3 квартали 2006 року - 58958,00 грн., 2006 рік - 79792,00 грн.; та вимог п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року, внаслідок чого суб'єктом господарювання занижено податок на додану вартість у таких розмірах: грудень 2005 року - 40000,00 грн., січень 2006 року - 30500,00 грн., лютий 2006 року - 16667,00 грн., жовтень 2006 року - 33333,00 грн.

Вказані порушення зафіксовані в акті перевірки № 9659/23-02/31456527 від 04.09.2008 року, на підставі якого були винесені: податкове повідомлення - рішення № 003442302/0 від 18.09.2008 року, яким Позивачеві визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств в розмірі 225937,50 грн., з яких за основним платежем - 150625,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 75312,50 грн. та податкове повідомлення - рішення № 003452302/0 від 18.09.2008 року, яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі - 180750,00 грн., з яких за основним платежем - 120500,00 грн., штрафні санкції -60250,00 грн.

Не погоджуючись із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги позивача відповідачем було прийнято рішення № 24741/10/25-010, яким податкові повідомлення - рішення № 003442302/0 від 18.09.2008 року та № 003452302/0 від 18.09.2008 року залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

На підставі вказаного рішення були прийняті податкові повідомлення-рішення № 003442302/1 та № 003452302/1 від 01.12.2008 року.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що відповідач правомірно прийшов до висновку про порушення позивачем приписів законодавства в частині визначення податкового кредиту в частині взаємовідносин з ТОВ «Продснаб-Трейд», а тому спірні податкові повідомлення-рішення в частині визначення позивачу податкового зобовязання за платежем податок на прибуток підприємств у сумі 119688,00 грн., а також податкові повідомлення-рішення в частині визначення позивачу податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість у сумі 120750 грн. є обґрунтованими та скасуванню не підлягають. В іншій частині відповідачем не було доведено правомірність прийнятих ним рішень, а тому в цій частині позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включається до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Судом першої інстанції було встановлено, що в ході позапланової невиїзної документальної перевірки позивача з питань правовідносин з ТОВ «Продснаб-Трейдінг» за період з 01.01.2005 року по 01.07.2007 року було визнано агентську угоду № 11.1-05/Х від 24.11.2005 року та документи, складені на виконання її умов, недійсними внаслідок їх нікчемності.

Колегія суддів погоджується з висновком суддів першої інстанції про обгрунтованість дій відповідача, оскільки вказане підтверджується постановою Печерського районного суду м. Києва від 18.04.2008 року по справі № 1 - 252/08, згідно якої гр. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокорема, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 1 ст. 215 цього Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Кодексу.

При цьому, ч. 2 ст. 215 передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч. 2 ст. 228 Кодексу, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Нікчемний правочин - це правочин, недійсність якого встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Враховуючи вище наведені норми права та встановлені Печерським районним судом м. Києва обставини, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що угода № 11.1-05/Х від 24.11.2005 року, укладена між позивачем та ТОВ «Продснаб-Трейд», є нікчемною.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач правомірно прийшов до висновку про порушення позивачем норм законодавства в зазначеній частині, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Крім цього, колегія суддів зазначає про те, що згідно ст. 71 КАС України на відповідача покладено обовязок доказування правомірності прийняття оскаржуваного рішення в частині неправомірності взаємовідносин позивача з ТОВ «Еліт-Промторг».

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідач під час прйняття спірного рішення посилається на протокол допиту свідка ОСОБА_4 по кримінальній справі № 50-4591, що знаходиться в провадженні Генеральної прокуратури України. У вказаному протоколі зафіксовано, що зазначена особа не має відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Еліт-Промторг», не складала та не підписувала від його імені жодних документів. При цьому вказана особа згідно установчих документів ТОВ «Еліт-Промторг»є директором та засновником такого підприємства.

При цьому суд першої інстанції зазначив про те, що в ході розгляду даної справи суд задовольнив клопотання позивача та неодноразово звертався з запитом до Генеральної прокуратури України з проханням направити на адресу суду копію протоколу допиту ОСОБА_4, яка являється засновником ТОВ «Еліт-Промторг».

Прокуратура міста Києва у листі від 06/19326-07 від 23.07.2010 року зазначила, що матеріали кримінальної справи № 50-4591, які надійшли для проведення подальшого досудового слідства до слідчого відділу прокуратури м. Києва не містять протоколу допиту засновника ТОВ «Еліт-Промторг»ОСОБА_5

За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що посилання відповідача на порушення позивачем пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та пп. 7.4.5 п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині взаємовідносин з ТОВ «Еліт-Промторг», оскільки відсутні належні підстави вважати, що правочини є такими, що порушують публічний порядок та були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина.

Крім цього, судом першої інстанції було встановлено, що відповідач не надав доказів, які б вказували на нікчемність вказаних правочинів.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині скасування податкових повідомлень-рішень № 003442302/0 від 18.09.2008 року та № 003442302/1 від 01.12.2008 року в частині визначення позивачу податкового зобовязання за платежем податок на прибуток підприємств у сумі 406249,62 грн., а також податкових повідомлень-рішень №0003452302/0 від 18.09.2008 року та №0003452302/1 від 01.12.2008 року в частині визначення позивачу податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість у сумі 60000,00 грн. є правомірними та підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення в даній частині.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову частково.

Доводи апеляційних скарг спростовуються вищевикладеним, а тому вони задоволенню не підлягають.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим ухвалене судом на підставі повного та всебічного зясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва та представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бусмаркет-Україна»Кудряшова Олександра Юрійовича залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.В. Федотов