Ухвала суду № 15008642, 10.03.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12903/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пилипенко О.Є.

Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"10" березня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді

суддівБорисюк Л.П.,

Грибан І.О., Ключковича В.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмежено відповідальністю «Спільне підприємство «Геолсервіс»з Іноземною інвестицією»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 листопада 2010 року по справі за позовом Товариства з обмежено відповідальністю «Спільне підприємство «Геолсервіс»з Іноземною інвестицією»до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.08.2010 р. № 20869395, -

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2010 року ТОВ «Спільне підприємство «Геолсервіс»з Іноземною інвестицією»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в якому просило скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 13.08.2010 р. №20869395 та припинити виконавче провадження.

В ході розгляду справи було здійснено заміну первинного відповідача Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України належним відповідачем Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

23.09.2010 р. від представника позивача через Відділ документального обігу та контролю надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 13.08.2010 р. № 20869395.

Постановою Окружного адміністративному суду м. Києва від 03 листопада 2010 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно зясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в звязку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе дану справу в звязку з неприбуттям, належно повідомлених про дату, час і місце судового засідання, жодної з осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання, розглядати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних в ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 13.08.2010 р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби ОСОБА_4 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 20869395 щодо виконання виконавчого напису№ 1003 від 10.06.2010 р., виданого приватним нотаріусом ОСОБА_5 про звернення стягнення на майно відповідно до виконавчого напису, що належить ТОВ «СП «Геолсервіс».

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження № 20869395 від 13.08.2010 р. боржник ТОВ «СП «Геолсервіс»мав добровільно виконати в семиденний строк з моменту отримання постанови виконавчий напис, згідно якого за рахунок коштів, виручених від реалізації в установленому чинним законодавством порядку реалізації заставленого майна: - нежитлова будівля літ. «Р-1»- магазин загальною площею 50,3 кв. м. за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, буд. № 355-3, задоволено вимоги ВАТ ВТБ Банк, (місцезнаходження: місто Київ, Бульвар Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, 6.8/26; МФО 321767, код ОКПО 14359319 рахунок №29097000003074) в особі Дніпропетровської обласної дирекції ВАТ ВТБ Банк МФО 306931 код ОКПО 25021032 - в розмірі 2666680,63 доларів США або 21115043,89 гривень згідно офіційного курсу НБУ на 10 червня 2010 року 1 долар США = 7,9181 гривень та 166541,74 гривень, з яких:

-2445 000,00 доларів США або 19359 754,50 гривень заборгованість за кредитом;

-221 680,63 доларів США або1755 289,40 гривень заборгованість щодо відсотків за користування кредитом;

-76 122,54 гривень відсотки за неповернення кредиту;

-90 419,20 гривень пеня за неповернення відсотків за користування кредитом терміном з 01.12.2009 року до 09.06.2010 року. Термін за яким провадиться стягнення заборгованості складає з 01.11.2009 року до 09.06.2010 року.

Згідно п. 4 постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.08.2010 р. № 20869395, арешт накладено на все майно, що належить ТОВ «СП «Геолсервіс»з іноземною інвестицією у межах суми звернення стягнення 21286 585,63 грн.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження»від 21 квітня 1999 року № 606-XIV.

Примусове виконання рішень державноювиконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Згідно ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», державною виконавчою службою підлягає до виконання такий виконавчий документ як виконавчий напис нотаріуса.

Відповідно до вимог ст. 24 вищевказаного Закону, державний виконавець зобовязаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк предявлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом та предявлений до виконання державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно ч. 6 ст. 24 Закону, за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 55 Закону, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження;

Частиною 2 статті 55 Закону встановлено, що державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Як вбачається з матеріалів справи, за заявою ВАТ «ВТБ Банк»(стягувач) постановою про відкриття виконавчого провадження накладено арешт на все майно, що належить ТОВ «СП «Геолсервіс»у межах суми звернення стягнення, а саме 21286585,63 грн.

Доводи ТОВ «СП «Геолсервіс»з іноземною інвестицією про те, що фактично здійснено накладення арешту на все майно, що належить Товариству неправомірним, так як порушує норми ст. 11 Закону України «Про іпотеку», а також про те, що пунктом 5 оскаржуваної постанови заборонено відчуження будь-якого майна Товариства, що суперечить ст. 11 вказаного Закону, оскільки відчуження має стосуватись виключно предмету іпотеки не беруться колегією суддів до уваги, оскільки державним виконавцем накладено арешт не на все майно, що належить ТОВ «СП «Геолсервіс», як боржнику у виконавчому провадженні, а на майно відповідно до виконавчого напису нотаріуса № 1006 від 10.06.2010 р. у межах суми звернення стягнення: 21 286 585,63 грн., а заборону щодо відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику було накладено на майно останнього лише в межах суми боргу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Апелянтом не було надано доказів на підтвердження заявлених ним вимог, а тому доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмежено відповідальністю «Спільне підприємство «Геолсервіс»з Іноземною інвестицією»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 листопада 2010 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня прийняття, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

суддя

суддя Л.П. Борисюк

І.О. Грибан

В.Ю. Ключкович