Ухвала суду № 15008281, 07.04.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.

Суддя-доповідач - Василенко Л.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2011 року справа №2а-9452/10/1270

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Василенко Л.А.

суддів Гімона М.М. , Карпушової О.В.

при секретареві Солодько О.І.,

з участю представника позивача Хатнюк О.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м,Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року у справі № 2а-9452/10/1270 за позовом приватного підприємства «Су-Чан» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м.Луганську про визнання дій протиправними та зобовязання прийняти та вважати поданою податкову звітність,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року позов приватного підприємства «Су-Чан» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м.Луганську про визнання дій протиправними та зобовязання прийняти та вважати поданою податкову звітність задоволений: визнані протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо неприйняття у приватного підприємства «Су-Чан» (ідентифікаційний код 35080273) уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень, березень, квітень, травень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року та січень 2010 року та податкові декларації з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2010 року і невнесення інформації податкової звітності до електронної бази податкової звітності Державної податкової адміністрації України; зобовязано Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську прийняти та вважати поданою податкову звітність приватного підприємства «Су-Чан» (ідентифікаційний код 35080273), а саме: уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок з відповідними додатками № 5 за січень, березень, квітень, травень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року та січень 2010 року та податкові декларації з податку на додану вартість з відповідними додатками № 5 за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2010 року, а також занести вказані в цих деклараціях з відповідними додатками № 5 показники (дані) до електронних баз даних податкової звітності, у тому числі до картки особового рахунку приватного підприємства «Су-Чан» (ідентифікаційний код 35080273); стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Су-Чан» (ідентифікаційний код 35080273, місцезнаходження: м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 20А, кв.152) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Відповідач не погодився з зазначеним судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати через порушення норм матеріального та процесуального права, прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити. В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги вказав, що надіслані позивачем уточнюючі розрахунки не прийняті як податкова звітність, позивачеві надсилалися відповідні листи з пропозицією направити уточнюючі розрахунки з ПДВ відповідно до норм діючого законодавства.

Позивачем надані письмові заперечення на апеляційну скаргу, яку вважає необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, просив судове рішення першої інстанції залишити без змін. Зазначив, що з аналізу діючих норм податкова декларація може не бути визнана податковим органом, як податкова декларація тільки у випадках, якщо в ній не зазначено обовязкових реквізитів, її не підписано відповідальними посадовими особами та не скріплено печаткою платника податків.

В судовому засіданні представник позивача вважала доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, просила суднове рішення залишити без змін

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час, дату та місце апеляційного перегляду справи відповідач повідомлення належним чином.

Судом першої інстанції встановлено, що а виконання вимог пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 липня 1997 року за № 250/2054 (у редакції наказу від 15 червня 2005 року № 213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 року за № 702/10982), приватним підприємством «Су-Чан» 02 жовтня 2009 року було подано до Ленінської МДПІ м. Луганська уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2008 року, березень, квітень, травень, серпень 2009 року, але інформація, вказана в цих уточнюючих розрахунках не була внесена відповідачем до електронної бази податкової звітності ДПА України.

14 травня 2010 року ПП «Су-Чан» надіслало поштою до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську з описом вкладеного та повідомленням про вручення:

- уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2008 року, березень, квітень, травень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року та січень 2010 року, розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (5 додаток до уточнюючих розрахунків) та дискету, які отримані відповідачем 14 травня 2010 року (арк. справи 16-40);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2010 року та розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (5 додаток), які отримані відповідачем 16 березня 2010 року (арк. справи 41-44);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року та розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (5 додаток), які отримані відповідачем 19 квітня 2010 року (арк. справи 45-48);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року та розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (5 додаток), які отримані відповідачем 18 травня 2010 року (арк. справи 49-52);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року та розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (5 додаток), які отримані відповідачем 14 червня 2010 року (арк. справи 53-56);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року та розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (5 додаток), які отримані відповідачем 19 липня 2010 року (арк. справи 57-60);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року та розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (5 додаток), які отримані відповідачем 19 серпня 2010 року (арк. справи 61-64);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року та розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (5 додаток), які отримані відповідачем 25 жовтня 2010 року (арк. справи 65-67);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року та розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (5 додаток), які отримані відповідачем 25 жовтня 2010 року (арк. справи 68-72);

Згідно листів Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 01.02.2010 за № 3038/28-521, від 03.02.2010 за № 3452/28-521, від 12.03.2010 за № 9474/28-521, від 21.05.2010 за № 21677/28-521, від 17.06.2010 за № 25776/28-521, від 20.07.2010 за № 31343/28-521, від 20.08.2010 за № 39371/28-521, від 26.10.2010 за № 49806/28-521, від 30.11.2010 за № 57677/28-518:

- надіслані поштою 29.01.2010 уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2008 року, березень, квітень, травень, вересень, жовтень, листопад 2009 року, мають помарки із застосуванням коректору (арк. справи 86);

- надісланий поштою 03.02.2010 уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2009 року не містить позначки «Звіт» на конверті підприємства (арк. справи 87);

- надісланий поштою 12.03.2010 уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2010 року містить ксерокопію звітного документа «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (5 додаток) (арк. справи 88);

- надана поштою 18.05.2010 податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2010 року, містить одночасно позначки «Звітна» та «Звітна нова» одночасно, що суперечить порядку заповнення декларації (арк. справи 89);

- податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2010 року не має обовязкового «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (5 додаток) (арк. справи 90);

- податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2010 року подана не в повному обсязі відсутні обовязкові додатки (арк. справи 91);

- податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2010 року має помарки на печатці підприємства (арк. справи 92);

- податкова декларація з податку на додану вартість за серпень та вересень 2010 року подана не в повному обсязі (відсутні обовязкові додатки «Реєстр отриманих та виданих податкових накладних» на магнітному носії) (арк. справи 93);

- податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2010 року має помарки наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслення (арк. справи 94).

Також судом першої інстанції встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2010 року відповідачем не визнана як податкова декларація у звязку з тим, що додаток 5 «Розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», містить одночасно позначки «Звітний» та «Уточнюючий».

Оглядом оригіналу примірника пятого додатку «Розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року, що знаходиться у позивача та копія якого долучена до матеріалів справи (арк. справи 51) встановлено, що додаток 5 «Розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року складено та заповнено на компютері, не компютерним набором зроблено тільки підписи керівника та головного бухгалтера, а також печатку платника податку. У пятому додатку «Розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року наявна тільки позначка «Звітний», яку також виконано на компютері.

Оглядом оригіналу примірника додатку 5 «Розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року, що знаходиться у відповідача, встановлено, що він дійсно містить позначки «Звітний» та «Уточнюючий» одночасно. Проте, ці позначки виконано рукописно, а не на компютері.

Оглядом податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року та пятого додатку «Розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації, які знаходяться у відповідача, судом першої інстанції встановлено, що позивачем при поданні зазначеної податкової декларації додержані всі вимоги як до форми податкової декларації, так і до порядку її заповнення, у тому числі і щодо наявності пятого додатку.

Оглядом оригіналів примірників податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року та у додатку 5 «Розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року, що знаходяться у позивача, наявність помарок на печатці підприємства судом не встановлена. При огляді оригіналу податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 та 5 додатку «Розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року, що знаходяться у відповідача, судом встановлено, що зазначені помарки мають механічний спосіб нанесення.

При огляді оригіналу податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 та 5 додатку «Розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, що знаходяться у відповідача, судом встановлено, що зазначені помарки мають механічний спосіб нанесення.

Відповідачем на вимогу суду першої інстанції в судове засідання для огляду не надано фіскальних чеків та повідомлень про вручення поштових відправлень, які б підтверджували факт надіслання повідомлень позивачу 01.02.2010 року, 03.02.2010 року, 10.03.2010 року, 21.05.2010 року, 17.06.2010 року, 20.08.2010 року, 26.10.2010 року та 30.11.2010 року

Дані уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень, березень, квітень, травень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року та січень 2010 року та податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2010 року та податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2010 року не занесені до електронних баз податкової звітності та до картки особового рахунку приватного підприємства «Су-Чан».

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги та заперечення на неї і дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Встановлені судом першої інстанції вищезазначені обставини справи знайшли своє повне підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, жодне не спростовується доводами апеляційної скарги.

Апелянт наполягає на тому, що уточнюючі податкові декларації з ПДВ не прийняті, як податкові декларації, позивачеві пропонувалось надати податкові декларації, які відповідають вимогам чинного законодавства, але при цьому не надає жодного належного доказу направлення позивачу таких листів.

Спеціальним законом з питань оподаткування є Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин (надалі Закон № 2181).

У відповідності із пунктом 1.11 статті 1 Закону № 2181 податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обовязкового платежу).

Порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобовязань регулюється статтею 4 Закону № 2181.

Згідно з підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181 прийняття податкової декларації є обовязком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування відємного значення обєктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобовязань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом. Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобовязаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується. Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку. Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобовязаний погасити податкове зобовязання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обовязкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Виходячи з вищенаведеної норми, слід зазначити, що податкова декларація може бути не визнана податковим органом як податкова декларація тільки у випадках, якщо в ній не зазначено обовязкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. Суд зазначає, що вищезазначені норми Закону № 2181 містять вичерпний перелік випадків невизнання податковим органом податкової декларації як такої. Інших випадків невизнання податкової декларації не встановлено ні Законом № 2181, ні іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із пунктом 3.1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 липня 1997 року за № 250/2054 (у редакції наказу від 15 червня 2005 року № 213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 року за № 702/10982) (надалі Порядок № 166), декларація до органів податкової служби може бути подана: на паперових носіях; на магнітних носіях з роздрукованими копіями файлів; засобами електронної пошти Е-mail; поштовими відправленнями.

Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством (пункт 3.4 Порядку № 166).

У разі подання декларації на паперових носіях платником згідно з підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 Порядку № 166 подається до податкової інспекції (адміністрації) за його місцезнаходженням оригінал декларації (з оригіналами відповідних додатків).

У відповідності із пунктом 4.2 Порядку № 166 у складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, у тому числі розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства)/ (спеціальної). У разі подання уточнюючих розрахунків, у яких проводиться коригування податкових зобовязань та/або податкового кредиту, такі самі розшифровки подаються на суму уточнення, а також: у разі наявності експортних операцій - оригінали пятого основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації (оригінали аркушів ВМД нової форми МД-2 з позначенням «3/8»); при поданні розрахунку суми бюджетного відшкодування - копії погашених податкових векселів, у разі їх наявності. Розшифровки подаються: на паперових носіях з копією, за бажанням платника, на магнітних носіях; або в електронному вигляді у форматі, затвердженому ДПА України, за допомогою телекомунікаційних мереж загального користування з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису, що повинно бути підтверджено сертифікатом відповідності або позитивним висновком за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації, одержаним на ці засоби від Адміністрації Держспецзвязку, та наявності посилених сертифікатів відкритих ключів, отриманих згідно із законодавством.

Підпунктом 5.1 статті 5 Закону № 2181 регламентовано, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Згідно з підпунктом 4.4 Порядку № 166 якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобовязаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону № 2181, уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок). Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.

Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 166 податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обовязкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому разі, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією (письмове звернення надсилається поштою з повідомленням про його вручення) надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

В ході розгляду справи колегією суддів встановлено, що податковий орган при здійсненні владних управлінських функцій не діяв відповідно до закону, оскільки при відмові в прийнятті податкової декларації, не зазначив чому її не прийняв та порядок усунення недоліків.

Відповідач не надав судам першої та апеляційної інстанцій належних доказів, які б підтверджували направлення та отримання позивачем повідомлень про неприйняття податкових декларацій, причин неприйняття та порядку усунення недоліків.

На підставі викладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідачем, як субєктом владних повноважень, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, не доведено правомірність дій щодо неприйняття у позивача уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, висновки суду першої інстанції ґрунтуються на законні, спір вирішений вірно, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Ухвала виготовлена в повному обсязі 12 квітня 2011 року.

Керуючись ст.195 ч.1, ст. 196, ст.198 ч.1 п.1, ст.200, ст.205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м,Луганську залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 січня 2011 року у справі за позовом приватного підприємства «Су-Чан» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м,Луганську про визнання дій протиправними та зобовязання прийняти та вважати поданою податкову звітність залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

ГоловуючийЛ.А.Василенко

СуддіМ.М. Гімон

О.В. Карпушова