Постанова № 14994479, 30.03.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 березня 2011 року Справа № 2а-774/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Качуріної Л.С.,

при секретарі: Єретиковій К.В.

в присутності сторін:

прокурора: Сайтарли І.М., посвідчення № 972 від 15.04.2010

від позивача: Зайцев М.М., довіреність від 04.01.2011 № 1

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора міста Стаханова Луганської області в інтересах Стахановської обєднаної Державної податкової інспекції в Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електродмаш» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Прокурора міста Стаханова в інтересах Стахановської обєднаної Державної податкової інспекції в Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електродмаш» про стягнення орендної плати за землю у розмірі 1492,81 грн.

У позові зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Електродмаш» перебуває на податковому обліку в Стахановській ОДПІ в Луганській області. Станом на 20.01.2011 року підприємство має податкову заборгованість перед бюджетом по сплаті орендної плати за землю в сумі 1492,81 грн.

Оскільки відповідач не сплатив суму податкового зобовязання у встановлені строки, податковим органом були відповідно до Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-ІІІ прийняті заходи щодо примусового стягнення податкового боргу, але вони не призвели до позитивних наслідків, тому позивач звернувся до суду з цим позовом та просив стягнути суму податкового боргу у розмірі 1492,81 грн.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні уточнили позовні вимоги та просили стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електродмаш» податковий борг з орендної плати за землю в сумі 1492, 81 грн. з р/рахунку № 26000590576641 у Донецьк. ОФ ПАТ «УСБ» м. Донецьк МФО 334011 до місцевого бюджету, код отримувача 24046662 на розрахунковий рахунок 33213812700085, банк отримувача ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.6 ст.71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених Конституцією та законами України.

Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною третьою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.

Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Проте, оскільки правовідносини щодо наслідків несплати платником податків відповідачем у даній адміністративній справі - податкового боргу з орендної плати за землю в сумі 1492,81 грн., виник до набрання чинності Податковим Кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI, суд приходить до висновку, що в даному випадку при розгляді справи слід застосувати норми раніше діючого законодавства.

Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України “Про державну податкову службу в Україні”.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Електродмаш»

зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Стахановської міської ради та перебуває на податковому обліку в Стаханівській обєднаній державній податковій інспекції.

Відповідно до статті 1 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-ХІV “Про оренду землі” оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із статтею 21 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-ХІV “Про оренду землі”орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Статтею 2 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ “Про плату за землю” передбачено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до статті 14 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII “Про плату за землю” платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 01 січня і до 01 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обовязку подання податкової декларації до 01 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обовязку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Податкове зобовязання по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, відповідно до статті 17 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII “Про плату за землю” сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Податкове зобовязання по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби (стаття 27 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII “Про плату за землю”).

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII “Про плату за землю” Товариство з обмеженою відповідальністю «Електродмаш» є субєктом плати за землю (платником).

Відповідач є платником орендної плати за землю, з якої має заборгованість в розмірі 1492,81 грн., яка складається з:

1) податкових зобовязань, самостійно визначених платником у податкових деклараціях орендної плати за землю:

-№ 3314 від 26.02.2009 на суму 23,68 грн. (а. с. 27);

-№ 505 від 26.01.2009 на суму 845,07 грн. (а. с.26);

2) пені в розмірі 624,06 грн., яка обліковується за платником податків (за період з 02.06.2009 по 13.08.2010 нараховано 145,72 грн., з 01.07.2009 по 13.08.2010 128,49 грн., з 31.07.2009 по 13.08.2010 119,07 грн., з 01.09.2009 по 13.08.2010 101,59 грн., з 01.10.2009 по 13.08.2010 92,80 грн., з 31.10.2009 по 13.08.2010 36,39 грн.) (а. с. 8).

Підпунктом 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Згідно із підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 3 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

В порушення вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) та статті 17 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII “Про плату за землю” Товариство з обмеженою відповідальністю «Електродмаш» суму податкового зобовязання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця не сплатило, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 868,75 грн.

Згідно із пунктом 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) штрафні санкції (штрафи) за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Відповідно до вимог пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) штрафні санкції (штрафи) за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.

Стягнення безготівкових коштів здійснюється шляхом надіслання банку (банкам), обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частини, а при стягненні готівкових коштів - у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу.

На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) позивачем відповідачу надіслано першу податкову вимогу від 04 червня 2009 № 1/75, яка отримана відповідачем 04 червня 2009 року, про що свідчить підпис директора відповідача (арк. справи 6); та другу податкову вимогу від 06 липня 2009 року № 2/83, яка отримана відповідачем 06 липня 2009 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи останнього (арк. справи 7).

Відповідач суму боргу у встановленому законом порядку не оскаржив.

05 серпня 2009 року державною податковою інспекцією в м. Стаханові Луганської області відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Електродмаш» прийнято рішення № 89/10908/24 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (арк. справи 12).

Але зазначені заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідача.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Електродмаш» самостійно визначило податковими деклараціями податкове зобовязання з орендної плати за землю за 2009 рік та податкові вимоги не були оскаржені на день подання адміністративного позову, тому вважаються узгодженими і обовязковими до сплати, позовні вимоги податкового органу щодо стягнення податкового боргу є законними та обґрунтованими.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що прокурор відповідно до пунктів 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 “Про державне мито” від сплати державного мита (судового збору) звільнені, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 30 березня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 04 квітня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 16, 20, 57, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора міста Стаханова Луганської області в інтересах Стахановської обєднаної Державної податкової інспекції в Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електродмаш» про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електродмаш» (ід. код 24186073, місцезнаходження: 94000, Луганська область, м. Стаханов, вул. Коперніка, 20) кошти в сумі 1492,81 грн. (одна тисяча чотириста девяносто дві гривні вісімдесят одна копійка) з орендної плати за землю з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих боржника, а саме:

-з р/рахунку № 26000590576641 у Донецьк. ОФ ПАТ «УСБ» м. Донецьк МФО 334011

в доход місцевого бюджету (код отримувача 24046662 на розрахунковий рахунок 33213812700085, банк отримувача ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 04 квітня 2011 року.

СуддяЛ.С. Качуріна