Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 квітня 2011 р. справа № 2а/0570/3891/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11 год. 40 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Абдукадирової К.Е.
при секретарі Окрибелашвілі О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державної податкової інспекції у Володарському районі Донецької області
до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб у сумі 9007,80 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_2 – за дов. від 26 липня 2010 року
ВСТАНОВИВ:
Державною податковою інспекцією у Володарському районі Донецької області заявлено позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб у сумі 9007,80 грн.
Правовою підставою стягнення позивач вважає норми ст. 67 Конституції України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-XII, Податкового кодексу України.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без участі його представника.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, не заперечував проти їх задоволення.
Вислухавши у судовому засіданні представника відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець Володарською райдержадміністрацією Донецької області 25.01.2000р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Володарському районі Донецької області з 25.01.2000р. (арк. справи 6, 42).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Відповідно до пунктів 1, 2, 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.
Згідно ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Обов’язок платника податків щодо здійснення своєчасної сплати суми податкових зобов’язань встановлений також пунктом 16.1.4. статті 16 Податкового кодексу України.
Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, порядок оскарження дій органів стягнення визначені Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв до 01.01.2011р. та главою 9 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011р. Згідно змісту зазначених нормативно-правових актів, стягненню з платника податків підлягає наявна в платника сума податкового боргу.
З огляду на те, що податковий борг відповідача виник до набрання чинності Податковим кодексом України, факт наявності податкового боргу у відповідача суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу.
Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.
Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 наведеного Закону у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
У період з 19.11.2010р. по 30.12.2010р. позивачем здійснена документальна планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового та іншого законодавства відповідачем за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р. (арк. справи 8 – 29).
На підставі висновків вищенаведеного акту перевірки податковим органом (позивачем у справі) прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.12.2010р. № 0005521700/0 (арк. справи 30), яким до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції за платежем: податок з доходів фізичних осіб на суму 9007,80 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем, про що свідчить підпис на корінці поштового повідомлення про вручення (арк. справи 30). В адміністративному або судовому порядку не оскаржено.
Внаслідок несплати суми податкових зобов’язань за наведеним податковим повідомленням-рішенням утворилася заборгованість з податку з доходів фізичних осіб в сумі 9007,80 грн., яка підтверджується позивачем зворотнім боком облікової картки (арк. справи 37).
Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Доказів сплати заборгованості відповідач не надав. Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.
Крім того, відповідач в судовому засіданні визнав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Частиною 3 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно вимог ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову.
Відповідачу податковим органом була направлена поштою податкова вимога від 11.02.2011р. № 53, яка отримана відповідачем, про що свідчить корінець поштового повідомлення про вручення (арк. справи 6). Згідно із п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, тобто, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення (п. 58.3. ст. 58 Кодексу).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Державної податкової інспекції у Володарському районі Донецької області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб у сумі 9007,80 грн. – задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 заборгованість по податку з доходів фізичних осіб у сумі 9007,80 грн. на користь місцевого бюджету Володарської селищної ради, на рахунок № 33213801700215, отримувач Володарська селищна рада, МФО 834016, код ЄДРПОУ 34686888, банк одержувача - ГУ ДКУ в Донецькій області.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 12 квітня 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 15 квітня 2011 року.
У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Абдукадирова К.Е.
Судове рішення № 14992956, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 12.04.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0570/3891/2011. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: