Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 2-202/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2011 року
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Спаї В.В.,
при секретареві - Гудим О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що відповідно до укладеного 26.09.2008 р. договору №253042 -CRED ОСОБА_5 отримав строковий кредит в сумі 30000,00 грн. шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок, відкритий у ПАТ КБ «ПриватБанк»згідно договору, зі сплатою відсотків за його користування у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20.07.2010 р., та укладаючи договір сторони за ним погодили, що погашення заборгованості здійснюється за Графіком погашення кредиту та процентів (Додаток №1 до кредитного договору). Разом з тим, виконання зобовязання з боку позичальника за зазначеним вище кредитним договором було забезпечено порукою (поручителі ОСОБА_3, ОСОБА_4). Зазначаючи у позові про те, що у звязку з порушенням договірних зобовязань склалася заборгованість, розмір якої станом на 05.04.2010 р. складає 15 364,90 грн., та яка складається з наступного: 12 712,09 грн. заборгованість за кредитом, 1683,05 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, а також штрафи відповідно 250,00 грн. та 719,76 грн., у позові й заявлено вимогу про стягнення із відповідачів, як солідарних боржників, на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 15 364,90 грн.
У судовому засіданні представник позивача, яка діє на підставі довіреності, посилалася на обставини, зазначені у позовній заяві, підтримала вимоги позову, надав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві, та просила задовольнити поданий позов повністю.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не зявилася, та відповідно до повідомлення відповідача ОСОБА_3 знаходиться вдома із дитиною, та повідомлена про судове засідання, утім, не в змозі зявитися до суду через необхідність здійснення догляду за дитиною.
Відповідач ОСОБА_5 позов визнав повністю, пояснив невиконання зобовязань за кредитним договором складним матеріальним становищем, повязаним із фінансовою кризою, повідомив суду про часткову сплату заборгованості за кредитним договором в розмірі 5000 грн., про що надав суду відповідний доказ; відповідач ОСОБА_4 позов визнав повністю, пояснив неможливість виконання зобовязання за договором складним матеріальним становищем, повязаним із відсутністю доходів, смертю тестя та хворобою дружини.
Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Таким чином, беручи до уваги той факт, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши докази, дійшов до висновку про наявність підстав для ухвалення рішення про задоволення позову частково з огляду на встановлені такі обставини.
Відповідно до договору №253042 -CRED від 26.09.2008 р., укладеного між банком та ОСОБА_5, останній отримав строковий кредит в сумі 30000,00 грн. шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок, відкритий у ПАТ КБ «ПриватБанк»згідно договору зі сплатою відсотків за його користування у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20.07.2010 р., взяв на себе зобовязання використовувати кредит на цілі, зазначені у п. 1.5 кредитного договору (споживчі цілі), сплачувати відсотки за користування кредитними коштами, здійснювати погашення кредиту та відсотків відповідно до графіку і т.ін., та укладаючи договір сторони за ним погодили, що погашення заборгованості здійснюється за Графіком погашення кредиту та процентів (Додаток №1 до кредитного договору). Разом з тим, виконання зобовязання з боку позичальника за зазначеним вище кредитним договором було забезпечено порукою (поручителі ОСОБА_3, ОСОБА_4). Проте, у звязку з порушенням договірних зобовязань склалася заборгованість, розмір якої станом на 05.04.2010 р. складає 15 364,90 грн., та яка становить: 12 712,09 грн. заборгованість за кредитом, 1683,05 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, а також штрафи відповідно 250,00 грн. та 719,76 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).
Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 закону України «Про банки та банківську діяльність»); за ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК). У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Щодо посилання відповідачів на причини невиконання зобовязань за договором, зокрема, на важке матеріальне становище, що унеможливило повернення кредитних коштів та нарахованих процентів за користування кредитом, то статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України). Отже, позичальник зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та вимог закону.
Таким чином, зважаючи на вищенаведене, та за урахуванням того, що на виконання ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, та з урахуванням здійснення погашення 24.03.2011 р. відповідачем заборгованості за кредитним договором в сумі 5000 грн., суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково. Разом з тим, приймаючи рішення щодо заявлених позивачем вимог, суд враховує, що кредитний договір є дійсним і неоспореним, є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідачів, як солідарних боржників, на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором №253042 -CRED від 26.09.2008 р., розмір якої становить 15 364,90 грн., та яка складається з наступного: 12712,09 грн. заборгованість за кредитом, 1683,05 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, а також штрафи відповідно 250,00 грн. та 719,76 грн.
Вирішуючи в обовязкову порядку відповідно п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги те, що позивач не має пільг щодо сплати судового збору та при подачі позову позивачем були в повному обсязі сплачені судові витрати, тому у порядку ч. 1 ст. 88 ЦПК України для суду вбачаються підстави для ухвалення про присудження до стягнення з відповідачів, як солідарних боржників, на користь позивача судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, зокрема, судового збору в розмірі 103,64 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 11, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження юридичної особи: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) заборгованість за кредитним договором №253042-cred від 26.09.2008 р. в розмірі 10 364, 90 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження юридичної особи: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) судові витрати, повязані зі сплатою судового збору в розмірі 103,64 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
Судове рішення № 14981879, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська) було прийнято 11.04.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-202/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: