Постанова № 14976667, 18.04.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2011                                                                                           № 32/759

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Гольцової Л.А.

суддів:           

за участю секретаря

судового засідання

за участю представників сторін

від Міністерства фінансів України:Іваницька Т.Б., представник,

довіреність № 28030-09/15 від 10.09.2010;

від ПАТ АБ „Укргазбанк”: Кушнірук Т.О., представник,

довіреність № 655 від 07.09.2010;

Зайцев М.М., представник,

довіреність № 171 від 21.03.2010;

від відповідача 1: повідомлений належним чином, але не з’явився;

від відповідача 2: Фоменко С.О., директор;

від прокуратури: Лиховид О.С., прокурор відділу,

посвідчення № 210 від 24.06.2010;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес-центр „Московський”

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2011

у справі № 32/759 (суддя Хрипун О.О.)

за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі

Міністерства фінансів України та Публічного акціонерного

товариства Акціонерного банку „Укргазбанк”;

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова енергія

світу”;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес-центр

„Московський”;

про стягнення 58471564,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

          Заступник прокурора міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку „Укргазбанк” (далі – ПАТ АБ „Укргазбанк”) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова енергія світу” (далі – ТОВ „Нова енергія світу”), Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес-центр „Московський” (далі – ТОВ „Бізнес-центр „Московський”) про стягнення з ТОВ „Нова енергія світу” заборгованості за кредитом у сумі 53781432,52 грн. та стягнення з ТОВ „Бізнес-центр „Московський” штрафу в сумі 3353050,00 грн. за неналежне виконання умов договору іпотеки щодо страхування предмету іпотеки, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку кадастровий № 8000000000:82:034:0005, площею 0,3324 га, яка розташована по вул. Московській, 7 у Печерському районі м. Києва та належить ТОВ „Бізнес-центр „Московський” на праві власності, з початковою ціною продажу з прилюдних торгів в розмірі 90% від вартості предмету іпотеки, визначеної суб’єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

          Прокурор в порядку ст. 22 ГПК України звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з ТОВ „Нова енергія світу” суму заборгованості за кредитом в сумі 58471564,73 грн., яка складається з 45000000,00 грн. заборгованості по кредиту, 36986,30 грн. заборгованості по процентам за період з 01.02.2010 по 01.02.2010; 10208219,18 грн. заборгованості по процентам, 2502123,29 грн. штрафних санкцій за несвоєчасне повернення кредиту, 724235,96 грн. штрафних санкцій за несвоєчасну сплату процентів; стягнути з ТОВ „Бізнес-центр „Московський” на користь ПАТ АБ „Укргазбанк” штраф в сумі 3353 050,00 грн. за неналежне виконання умов договору іпотеки щодо страхування предмету іпотеки; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку кадастровий № 8000000000:82:034:0005, площею 0,3324 га, яка розташована по вул. Московській, 7 у Печерському районі м. Києва та належить ТОВ „Бізнес-центр „Московський” на праві власності, з початковою ціною продажу з прилюдних торгів в розмірі 90% від вартості предмету іпотеки, визначеної суб’єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

          Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.01.2011 у справі № 32/759 позов задоволено частково. Суд стягнув з ТОВ „Нова енергія світу” на користь ПАТ АБ „Укргазбанк” 45000000,00 грн. заборгованості по кредиту, 36986,30 грн. заборгованості по процентам за період з 01.02.2010 по 01.02.2010 та 10208219,18 грн. заборгованості по процентам, 2502123,29 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 678 535,09 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів. В рахунок погашення заборгованості ТОВ „Нова енергія світу” перед ПАТ АБ „Укргазбанк” за кредитним договором від 24.10.2008 № 60-V в сумі 58425863,86 грн., з яких: 45000000,00 грн. заборгованості по кредиту, 36986,30 грн. заборгованості по процентам за період з 01.02.2010 по 01.02.2010 та 10208219,18 грн. заборгованості по процентам, 2502123,29 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 678 535,09 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, звернено стягнення на предмет іпотеки, а саме: земельну ділянку кадастровий №8000000000:82:034:0005, площею 0,3324 га, яка розташована по вул. Московській, 7 у Печерському районі м. Києва, та належить ТОВ „Бізнес-центр „Московський” на праві власності на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії КВ 130102, виданого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради Київської міської державної адміністрації 27.11.2008, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.07.2008 № 3548 (ВКО № 513132), який зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 02-8-00200.

Визначено початкову ціну реалізації предмета іпотеки за договором іпотеки від 02.12.2008, укладеним між ПАТ АБ „Укргазбанк” та ТОВ „Бізнес-центр „Московський” в розмірі 90% від вартості предмету іпотеки, визначеної суб’єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України. Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів відповідно до ст. 39 Закону України „Про іпотеку”.

Суд стягнув з ТОВ „Бізнес-центр „Московський” на користь ПАТ АБ „Укргазбанк” 3353050,00 грн. штрафу; стягнув з ТОВ „Нова енергія світу” до Державного бюджету України 25479,60 грн. державного мита та 223,21 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду та стягнув з ТОВ „Бізнес-центр „Московський” до Державного бюджету України 25500,00 грн. державного мита та 12,79 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду. В іншій частині позову відмовлено.

          Не погодившись з рішенням суду, ТОВ „Бізнес-центр „Московський” подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в позовних вимогах відмовити повністю.

          Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального та матеріального права.

          Зокрема, скаржник посилається, що прокурором неправильно визначено позивача (орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах); судом не дотримано ст. 39 Закону України „Про іпотеку” в частині не зазначення початкової ціни продажу предмета іпотеки; безпідставно стягнуто суму штрафу за невиконання договору іпотеки; суд невірно звернув стягнення одночасно з двох відповідачів.

          Крім того, заявник посилається, що суд розглянув справу за відсутності представника відповідача 2, не повідомивши його належним чином про дату та місце розгляду справи.

          Представник ПАТ АБ „Укргазбанк” у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ „Концепт Інвест” та в засіданні суду проти доводів скарги заперечував, просив рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2011 у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ „Концепт Інвест” – без задоволення.

          Міністерство фінансів України та прокурор у справі відзиви на апеляційну скаргу ТОВ „Бізнес-центр „Московський” не надали, що відповідно до ст. 96 ГПК України не є перешкодою для перегляду рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, проте представник Міністерства фінансів України та прокурор у справі в засіданні суду 18.04.2011 проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2011 у даній справі – залишити без змін.

          В засідання суду 18.04.2011 ТОВ „Нова енергія світу” повноважних представників не направило не зважаючи на те, що було повідомлено про час та місце розгляду апеляційної скарги ТОВ „Бізнес-центр „Московський” належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали Київського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 01.04.2011, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від10.12.2002 № 75.

          Примірник ухвали суду від 01.04.2011, надісланий на адресу ТОВ „Нова енергія світу”, зазначену скаржником в апеляційній скарзі та прокурором в позовній заяві. Ухвала повернулась до суду із відміткою поштового відділення від 04.04.2011, що „адресата немає по зазначеній адресі”.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув”, „адресат відсутній” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”).

          Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що ТОВ „Нова енергія світу” було належним чином повідомлено про час та місце розгляду апеляційної скарги ТОВ „Бізнес-центр „Московський”.

          ТОВ „Нова енергія світу” відзив на апеляційну скаргу ТОВ „Бізнес-центр „Московський” не надало, що відповідно до ст. 96 ГПК України не є перешкодою для перегляду рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку.

          В судовому засіданні 18.04.2011 представником ТОВ „Бізнес-центр „Московський” заявлено клопотання про призначення у справі судової експертизи для визначення ринкової вартості предмета іпотеки для його продажу з прилюдних торгів.

          Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів його відхилила, оскільки сторонами в п. 2.3 договору іпотеки визначено початкову ціну продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів у разі набуття звернення стягнення на предмет іпотеки в розмірі 90% від вартості предмету іпотеки, визначеної суб’єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України. Визначення самої вартості предмета іпотеки є актуальним вже безпосередньо на момент, коли буде вирішуватись питання про визначення дати його продажу з цих торгів.

          Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивачів 1, 2, відповідача 2 та прокурора у справі, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

          Між ПАТ АБ „Укргазбанк” (Банк) та ТОВ „Нова енергія світу” (Позичальник) 24.10.2008 укладено кредитний договір № 60-V, за умовами якого в редакції договору від 02.12.2008 № 2 про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 60-V, Банк відкриває Позичальнику кредит в сумі 45000000,00 грн. з процентною ставкою 20% річних за використання кредитних коштів у межах встановленого терміну кредитування (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.3 договору кредитна лінія відкривається з 24.10.2008 по 23.10.2009. Позичальник у будь-якому випадку зобов’язаний повернути кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 23.10.2009.

Пунктом 3.3.1 договору визначено, що Позичальник зобов’язується забезпечити повернення кредиту і сплату нарахованих процентів та комісій у порядку та терміни, встановлені цим договором.

За використання кредитних коштів у межах встановленого терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 20% річних (п. 1.4.1 договору).

При цьому, за користування кредитними коштами понад термін, визначений в п. 1.3 цього договору, процентна ставка встановлюється в розмірі 30% річних (п. 1.4.2 договору).

Нарахування процентів по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у році. Проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту до дня повного погашення заборгованості за кредитом (п. 1.4.3 договору).

Строк сплати процентів: за період з 01.02.2009 по 30.06.2009 – не пізніше 10.07.2009; за період з 01.07.2009 по 23.10.2009 – один раз на місяць, не пізніше 10-го числа, наступного за місяцем користування кредитом, а також день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3 цього Договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього Договору (п. 1.4.4 договору в редакції договору про внесення змін та доповнень від 27.02.2009 № 3).

          З наявної в матеріалах справи банківської виписки (а.с. 39) з рахунку ПАТ АБ „Укргазбанк” вбачається належне виконання товариством зобов’язань за кредитним договором №60-V.

Проте, в строк повернення кредиту, встановлений п. 1.3 кредитного договору, що настав 23.10.2009, ТОВ „Нова енергія світу” суму основного боргу за кредитним договором не повернуло, внаслідок чого у ТОВ „Нова енергія світу” утворилась заборгованість перед ПАТ АБ „Укргазбанк” по кредитному договору № 60-V в сумі 45000000,00 грн.

          Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

          Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

          Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

          Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ст. 33 ГПК України).

          Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

          Враховуючи, що матеріали справи не містять відомостей про погашення ТОВ „Нова енергія світу” перед ПАТ АБ „Укргазбанк” заборгованості в сумі 45000000,00 грн. за договором № 60-V, колегія суддів вважає, що вимога про стягнення з ТОВ „Нова енергія світу” суми боргу підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

          Статтею 536 ЦК України визначено, що За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

          Таким чином, зважаючи на положення п.п. 1.4.1, 1.4.2 та 1.4.4 кредитного договору, вимога про стягнення з ТОВ „Нова енергія світу” заборгованості про процентам за користування кредитними коштами в сумі 36986,30 грн. та 10208219,18 грн. підлягає задоволенню.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом Позичальник зобов’язаний сплатити Банку неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення зобов’язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості.

          Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Перевіряючи правильність нарахування пені за несвоєчасне повернення кредиту та пені несвоєчасну сплату відсотків, місцевий господарський суд керувався нормами ст. 549 ЦК України та ст. 232 ГК України і, здійснивши перерахунок дійшов правильного висновку, що з ТОВ „Нова енергія світу” підлягає стягненню пеня за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 2502123,29 грн. та пеня за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 678535,09 грн.

Між ПАТ АБ „Укргазбанк” (Іпотекодержатель) та ТОВ „Бізнес-центр „Московський” (Іпотекодавець) 02.12.2008 укладено договір іпотеки без оформлення заставної, за умовами якого такий договір забезпечує всі вимоги Іпотекодержателя, які випливають з кредитного договору №60-V, договору про внесення змін та доповнень від 02.12.2008 № 2 (а також будь-якими додатковими угодами до нього), укладеного між Іпотекодержателем та Позичальником - ТОВ „Нова енергія світу”, за умовами якого Позичальник зобов’язаний Іпотекодержателю не пізніше 23.10.2009 повернути кредит в сумі 45000000,00 грн., сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 20% річних та штрафні санкції у розмірі і випадках, передбачених цим договором (п. 1.1 договору іпотеки).

Відповідно до п. 2.1 договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно: земельна ділянка кадастровий № 8000000000:82:034:0005, площею 0,3324 га, яка розташована по вул. Московській, 7 у Печерському районі м. Києва, та належить ТОВ „Бізнес-центр Московський” на праві власності на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії КВ 130102, виданого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради Київської міської державної адміністрації 27.11.2008, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.07.2008 № 3548 (ВКО № 513132), який зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 02-8-00200.

Згідно висновку експерта вартість предмета іпотеки було визначено сторонами в сумі 67061000,00 грн. Сторони визначили початкову ціну продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів у разі набуття звернення стягнення на предмет іпотеки в розмірі 90% від вартості предмету іпотеки, визначеної суб’єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України (п. 2.3 договору іпотеки).

Однак, п. 4.2 договору іпотеки встановлено, що за невиконання чи неналежне виконання п.п. 3.3.1 - 3.3.13 даного договору Іпотекодавець сплачує на користь Іпотекодержателя штраф у розмірі 5% від заставної вартості предмета іпотеки.

Пунктом 3.3.4 договору іпотеки передбачено, що Іпотекодавець зобов’язаний на період дії договору застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість за власний рахунок від всіх ризиків по даному виду страхування (в т.ч. від ризиків випадкового знищення, пошкодження або псування) та виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування.

На виконання п. 3.3.4 договору іпотеки Іпотекодавець уклав із ЗАТ „СК „Центр” договір добровільного страхування від 02.12.2008 № 01-08-38, строк дії якого встановлено до 23.10.2009.

Відповідно до п. 3.3.4.1 договору іпотеки Іпотекодавець зобов’язаний вчинити всі необхідні дії для дійсності договору страхування, за яким застраховано предмет іпотеки, зокрема вчасно сплачувати всі чергові платежі, сплата яких забезпечувала б дію договору страхування на строк не менший, ніж той, в межах якого позичальник виконає всі зобов’язання за кредитним договором, а будь-яка чергова сплата платежів продовжувала б дію договору страхування не менше, ніж на наступний рік.

Згідно з п. 3.3.4.2 договору іпотеки Іпотекодавець зобов’язаний, не пізніше, ніж за 3 робочі дні до граничного строку сплати чергових платежів, визначеного договором страхування, сплачувати такі платежі та не пізніше ніж за 1 робочий день до граничного строку сплати чергових платежів, визначених договором страхування, надавати Іпотекодержателю докази таких сплат.

          Матеріали справи не свідчать виконання Іпотекодавцем належним чином умов п. 3.3.4.1 договору іпотеки щодо страхування заставленого майна.

Таким чином, Іпотекодавець порушив зазначені положення договору іпотеки, що полягає в непродовженні дії договору страхування від 02.12.2008 № 01-08-38 та не надав докази сплати чергових страхових платежів, які б підтверджували страхування предмета іпотеки.

Враховуюче викладене, суд першої інстанції мотивовано встановив підставність стягнення з відповідача 2 штрафу у розмірі 5% від заставленої вартості предмета іпотеки.

          Згідно з п. 6.1 договору іпотеки Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки у наступних випадках: якщо у момент настання строку виконання зобов’язання за кредитним договором воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні кредиту (чергового платежу за кредитом) та/або при несплаті або частковій несплаті процентів та/або при несплаті або частковій несплаті штрафних санкцій, комісій або інших платежів у встановлені кредитним договором строки; порушення Іпотекодавцем (Позичальником) обов’язків за цим договором іпотеки та/або кредитним договором та невиконання вимоги Іпотекодержателя про дострокове виконання зобов’язання за кредитним договором.

          Частиною 1 ст. 33 Закону України „Про іпотеку” встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

          Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна (ч. 6 ст. 38 Закону України „Про іпотеку”).

          Враховуючи, що ТОВ „Нова енергія світу” порушило свої зобов’язання перед ПАТ АБ „Укргазбанк” по кредитному договору №60-V, а також беручи до уваги положення зазначеного вище Закону України „Про іпотеку” та п. п. 2.3, 6.1 договору іпотеки, суд першої інстанції обґрунтовано встановив наявність у ПАТ АБ „Укргазбанк” права звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить ТОВ „Бізнес-центр „Московський” на праві власності.

Таким чином, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить ТОВ „Бізнес-центр „Московський” на праві власності, з початковою ціною реалізації предмета іпотеки в розмірі 90% від вартості предмету іпотеки, визначеної суб’єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України. Спосіб реалізації предмета іпотеки визначено шляхом проведення прилюдних торгів відповідно до ст. 39 Закону України „Про іпотеку”.

          Відносно посилання заявника, що прокурором неправильно визначено позивача (орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах), суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 2 ст. 2 ГПК України).

          В рішенні Конституційного суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 вказано, що із врахуванням того, що “інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

          Під поняттям „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах”, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

          Пред’являючи позов в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та ПАТ АБ „Укргазбанк”, Заступник прокурора міста Києва обґрунтував свої вимоги тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.06.2009 № 567 ПАТ АБ „Укргазбанк” капіталізовано шляхом придбання 81,58% акцій державою в особі Міністерства фінансів України, у зв’язку з чим, позов пред’явлено в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та вказаного банку.

          Крім того, порушення позичальниками кредитних зобов’язань призводить до погіршення платоспроможності банку та до збільшення невиконаних ним зобов’язань перед кредиторами, в т.ч. перед державою в особі Національного банку України та може поглибити кризові явища в банківській сфері та в державі вцілому.

          Відсутність надходжень коштів за кредитними договорами перешкоджає банку виконувати свої зобов’язання по виплаті вкладникам (фізичним та юридичним особам) банку нарахованих відсотків по депозитним вкладам, що призводить до порушення прав та інтересів останніх, а тому звернення до суду з даним позовом обумовлене необхідністю захисту інтересів держави, громадян та юридичних осіб – вкладників ПАТ АБ „Укргазбанк”.

Враховуючи, що прокурором у позовній заяві визначено, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовано необхідність їх захисту, колегія суддів вважає, що Господарський суд міста Києва обґрунтовано прийняв до розгляду позов прокурора.

          Посилання заявника на не дотримання судом ст. 39 Закону України „Про іпотеку”, не можуть бути взяті до уваги, оскільки початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації встановлена судом в рішенні – в розмірі 90% від вартості вказаного предмету іпотеки, визначеної суб’єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України. Саме це сторони передбачили в п. 2.3 договору іпотеки.

          Стосовно стягнутої суми штрафу, про яку відповідач 2 зазначає в апеляційній скарзі, то зазначена санкцій передбачена п. 4.2 договору іпотеки.

          Доводи заявника, що суд невірно звернув стягнення одночасно з двох відповідачів, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості відповідача 1 перед ПАТ АБ „Укргазбанк” та стягнення з відповідача 1 сум заборгованості не є тотожними.

          Крім того, заявник посилається, що суд розглянув справу за відсутності представника відповідача 2, не повідомивши його належним чином про дату та місце розгляду справи.

          З приводу зазначеного, слід зауважити наступне:

          Згідно з п. 3.6 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.1997 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

          Також, дана правова позиція викладена у п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”.

          Відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 на звороті у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа, який залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2010 поновлено провадження у справі № 32/759, призначено справу до розгляду на 21.01.2011. Дана ухвала суду була надіслана сторонам у справі 27.12.2010, про що свідчить штамп суду з відміткою про відправку документа на звороті у лівому нижньому куті першого примірника ухвали.

          В матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається своєчасне тримання 31.12.2010 представником ТОВ „Бізнес-центр „Московський” ухвали суду від 24.12.2010 у даній справі (а.с. 87).

          Отже, ТОВ „Бізнес-центр „Московський” було належним чином повідомлено про час і місце засідання суду.

          При цьому, скаржник в прохальній частині апеляційної скарги просив суд призначити по справі судову експертизу з метою встановлення об’єктивної вартості предмета іпотеки. Колегія суддів зазначене клопотання відхиляє з огляду на те, що, як вже зазначалось, сторони в п. 2.3 договору іпотеки визначили початкову ціну продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів у разі набуття звернення стягнення на предмет іпотеки в розмірі 90% від вартості предмету іпотеки, визначеної суб’єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

          Оцінюючи матеріали та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2011 у справі № 32/759.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.01.2011 у справі № 32/759 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес-центр „Московський” - без задоволення.

2. Матеріали справи № 32/759 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам та прокурору.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

20.04.11 (відправлено)