Ухвала суду № 14976207, 12.04.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" квітня 2011 р. Справа № 5019/438/11

За позовом Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування»

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 46080,99 грн.

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача : представник Карпов С.Б. (довіреність №545 від21.01.2011 року);

від відповідача : ОСОБА_2. (довіреність ВРЕ № 451737 від28.03.2011 року);

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Просто-Страхування»звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 46080,99 грн.. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, який на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових відносинах з відповідачем.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити позивачу в позові в повному обсязі з підстав спливу строку позовної давності відносно заявлених до відповідача вимог.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2007 року між позивачем (далі - Страховик) та Бойко Валерієм Вікторовичем (далі - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу №137682 серії АТК (далі по тексту - Договір добровільного страхування або Договір). Обєктом Договору добровільного страхування є автомобіль Bens GL550», державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування на випадок пошкодження внаслідок страхових подій, зокрема - пошкодження.

Відповідний страховий випадок настав 19 грудня 2007 року в місті Києві на 114 км а/д Київ-Чоп, а саме: відбулося відривання та падіння деталі заднього бамперу від вантажного автомобіля 2000»реєстраційний номер НОМЕР_2., який є власністю відповідача, яким керував ОСОБА_3 на автомобіль Bens GL550», д.н. НОМЕР_1, яким керував страхувальник.

Відповідно до постанови Рівненського міського суду по адміністративній справі № 3-10058/08 від 11.02.2008 року, вказана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_3 п.2.3. Правил дорожнього руху України (не перевірив технічний стан напівпричепу на цілісність його частин кузова), чим останній скоїв правопорушення передбачене ст.124 Кодексу України про Адміністративні правопорушення.

В результаті ДТП автомобіль автомобіль Bens GL550», д.н. НОМЕР_1 було пошкоджено, що підтверджується довідкою, виданою органами УДАІ ГУМВС України в Житомирській області №6/98 від 19.01.2008 року, протоколом огляду транспортного засобу №56С/12 від 25.12.2007 року складеного спеціалістом ПП «Галавтоекспертиза»Прокіпчуком Р.А. та підписаного страхувальником та ОСОБА_3, та висновками спеціаліста автотоварознавчого дослідження №56С/12 від 21.01.2008 року та № 06С/02 від 20.02.2008 року.

26.02.2008 року страхувальник звернувся до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування на підставі настання страхового випадку згідно до умов Договору добровільного страхування транспортного засобу.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про страхування», страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої, виникає обовязок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно Договору страхування страховим випадком визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю Страхувальника. Розмір страхового відшкодування визначається Страховиком виходячи із суми заподіяного в результаті настанні страхового випадку матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми.

Внаслідок вищевказаного ДТП майну - автомобілю Bens GL550», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить страхувальнику за Договором, була завдана матеріальна шкода на суму 49702,02 грн., що підтверджується висновками спеціаліста автотоварознавчого дослідження №56С/12 від 21.01.2008 року на суму 42935,42 грн. та №06С/02 від 20.02.2008 року на суму 6766,60 грн..

На підставі вищевказаних документів позивачем розраховано суму страхового відшкодування та складено страховий акт від 26 лютого 2008 року (а.с.43), згідно розрахунку страхового відшкодування №16819 від 26 лютого 2008 року розмір страхового відшкодування склав 46 080,99 грн..

Сплата позивачем страхувальнику страхового відшкодування в сумі 46080,99 грн. підтверджується платіжним дорученням №3872 від 28.02.2008 року.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересівгромадянтаюридичних осіб у разі настання певнихподій(страховихвипадків),визначенихдоговором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів(страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Отже вказана стаття вказує на те, що договірні відносини виникають між Страховиком і Страхувальником з моменту підписання договору, проте сам обовязок Страховика відшкодувати шкоду виникає з моменту настання страхового випадку.

Відповідно до статті 993 цього Кодексу, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за заподіяні збитки унормований і статтею 27 Закону України "Про страхування". За приписами цієї норми, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином до Страховика переходить право вимоги Страхувальника, тобто відбувається припинення договірного зобовязання (між Страховиком і Страхувальником) і заміна кредитора у недоговірному (деліктному) зобовязанні - кредитором стає страховик.

Даний перехід передбачений ст.512 ЦК України: кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Таким правочином є сам договір страхування, що містить відкладальну умову, а саме: у разі виплати Страховиком страхового відшкодування до нього переходить право вимоги. В разі заміни кредитора у зобовязанні, відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

З матеріалів справи вбачається, що шкода була завдана Страхувальнику 02 листопада 2007 року, відтак з цього моменту в нього виникає право вимоги, враховуючи те, що після виплати позивачем страхового відшкодування до нього перейшло право вимоги, строки позовної давності так само обчислюються з 02 листопада 2007 року.

У відповідності до ст. ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права, - позовна давність встановлюється тривалість у три роки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 1 ст.261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 262 ЦК України встановлено, що заміна сторін у зобовязанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Таким чином, враховуючи положення ч. 5 ст. 261 ЦК України строк позовної давності закінчився 02 листопада 2010 року.

Позовна заява подана позивачем до господарського суду 01 березня 2011 року, про що свідчить відмітка канцелярії суду на першій сторінці позовної заяви. Таким чином, враховуючи положення статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування», суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо його вимог про стягнення різниці страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 46080,99 грн.

У відповідності до частин 3 та 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В матеріалах справи міститься заява відповідача про застосування трирічної позовної давності, як підставу про відмову в позовних вимогах в частині стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу.

За таких обставин суд застосовує позовну давність до вимог позивача про відшкодування різниці збитку в порядку регресу в розмірі 46080,99 грн., що є підставою для відмови у позові.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Суддя Мамченко Ю.А.

Повний текст рішення суддею підписаний «18»квітня 2011 року