Рішення № 14975804, 15.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/11015.04.11 За позовом:Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»

до:Відкритого акціонерного товариства страхова компанія «Нова»

про: відшкодування шкоди в порядку регресу 22804 грн. 89 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники Позивача:Волчек Н.М. за довіреністю №141/2011 від 17.03.2011 Відповідача:Лигін В.В. за довіреністю №107 від 01.02.2011

В судовому засіданні 15.04.2011 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»до Відкритого акціонерного товариства страхова компанія «Нова»про відшкодування шкоди в порядку регресу 22804 грн. 89 коп.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм який застрахував свою цивільно-правову відповідальність у відповідача, який відповідно до закону повинен її відшкодувати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2011 порушено провадження у справі № 61/110, розгляд справи призначено на 25.03.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2011 розгляд справи було відкладено на 15.04.2011.

В судове засідання, призначене на 15.04.2011, сторони зявились.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Також надав свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи позивача, відповідно до якого вбачається, про зміну найменування юридичної особи із Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»на Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс».

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обовязковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обовязковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь якій стадії судового процесу.

Судом встановлено, що права та обовязки позивача Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» перейшли до його правонаступника Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс».

Представник відповідача надав суду відзив, в якому просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не надано звіт про оцінку колісного транспортного засобу.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2008 на мосту Патона у м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода, зокрема, зіткнення автомобіля «Опель Астра», державний номер НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_1., та автомобіля «Тойота», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2.

ОСОБА_1. при зміні напрямку руху не переконалась, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, в результаті чого здійснила зіткнення з автомобілем «Тойота», державний номер НОМЕР_2, чим порушила п. 10.1 Правил дорожнього руху, що призвело до механічних пошкоджень та матеріальних збитків.

Про наведене свідчить довідка, видана відділом ДАІ з обслуговування Дніпровського району м. Києва, та постанова Дніпровського районного суду м. Києва від 17.01.2008 року в адміністративній справі №3-2534/08, відповідно до якої ОСОБА_1, було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 68 грн. 00 коп. на користь держави.

У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з п. 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року «Про деякі питання практики вирішення спорів повязаних з відшкодуванням шкоди»відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обгрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.

Факти, які встановлені постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 17.01.2008 року в адміністративній справі № 3-2534/08, у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення.

Вищезазначеною постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчинені правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Тойота», державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3.

Відносини, повязані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування»(надалі Закон України «Про страхування»), а відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - також Законом України від 01.07.2004 р. № 1961 IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та субєктів господарювання (страховиків), повязана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обовязкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про страхування», страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування», є видом добровільного страхування.

В частині 1 ст. 6 даного Закону зазначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

В статті 16 Закону України «Про страхування»визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Між Закритим акціонерним товариством «Європейський страховий альянс»(страховик) та ОСОБА_3. (страхувальник) було укладено поліс серії НОМЕР_4 від 15.10.2007, у відповідності до умов якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, використанням та розпорядженням транспортним засобом, а саме - автомобілем «Тойота», державний номер НОМЕР_2.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування»передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобовязується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктом 1.2 полісу серії НОМЕР_4 від 15.10.2007 визначено, що страховим випадком вважається пошкодження, знижчення або втрата транспортного засобу, внаслідок подій, обумовлених цим договором, та згідно полісу яка відбулась в період дії договору, і з настанням якої виникає обовязок страховика здійснити виплату страхового відшкодування.

В частині 5 вищевказаного полісу зазначено, що строк дії договору з 15.10.2007 до 14.10.2008.

ОСОБА_3. та ОСОБА_2. повідомили Закритому акціонерному товариству «Європейський страховий альянс»про дорожньо-транспортну пригоду, та в результаті якої був пошкоджений автомобіль «Тойота», державний номер НОМЕР_2, подали страховику повідомлення про подію з транспортним засобом та заяву на виплату страхового відшкодування.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Мінюсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395) «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», який є обовязковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень, розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи. Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. №142/5/2092 (зареєстровано в Мінюсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (стаття 7 Закону), і здійснюється субєктами оціночної діяльності.

На виконання вищезазначених норм чинного законодавства, позивач з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Тойота», державний номер НОМЕР_2, замовив у ПП ОСОБА_34., проведення автотоварознавчого дослідження.

Відповідно до звіту ПП ОСОБА_34. №Ч11-16 автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 21.01.2011, складеного відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.2003р. № 142/5/2092, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Тойота», державний номер НОМЕР_2, становить 21 462 грн. 66 коп.

З метою здійснення відновлювального ремонту автомобіля «Тойота», державний номер НОМЕР_2 ТОВ «Фірма Пуше»було відкрито наряд-замовлення №НЗ-0123 та № НЗ-0123А на суму 21 463 грн., та згідно актів прийому-передачі виконаних послуг (робіт) ремонтні роботи були виконані, згідно фіскальних чеків №3148 та №3093 оплачені.

13.03.2008 Закритим акціонерним товариством «Європейський страховий альянс»було складено страховий акт до полісу серії НОМЕР_4 від 15.10.2007, у відповідності до якого виплаті підлягає сума в розмірі 21 463 грн. шляхом сплати готівкою страхувальнику через касу позивача.

Статтею 29 Закону України «Про страхування»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Позивач свої зобовязання перед страхувальником за полісом серії НОМЕР_4 від 15.10.2007 виконав належним чином, сплативши 13.03.2008 ОСОБА_3. згідно видаткового касового ордеру серії НОМЕР_5 суму страхового відшкодування в розмірі 21 463 грн.

Враховуючи те, що постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 17.01.2008 року в адміністративній справі № 3-2534/08 ОСОБА_1., яка керувала автомобілем «Опель Астра», державний номер НОМЕР_1, визнано винною у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася в результаті його зіткнення з автомобілем марки «Тойота», державний номер НОМЕР_2, він є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Тойота», державний номер НОМЕР_2.

Відповідальність власника транспортного засобу «Опель Астра», державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1. яку визнано винною у скоєнні ДТП, застрахована Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «НОВА»на підставі полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у відповідності до полісу НОМЕР_3.

З огляду на те, що Закритим акціонерним товариством «Європейський страховий альянс»на підставі полісу серії НОМЕР_4 від 15.10.2007 внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування ОСОБА_3. власнику автомобіля «Тойота», державний номер НОМЕР_2, а тому позивачем, у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду а саме, до страхової організації, якою здійснено обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_1. - Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА».

За таких обставин на розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»суми заподіяних матеріальних збитків (в порядку регресу) у розмірі 20 952 грн. 66 коп., 544 грн. 27 коп. інфляційних збитків та 1 307 грн. 96 коп. пені.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

В статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до обовязкових видів страхування, що здійснюються в Україні. Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Враховуючи вищевикладене, суд відзначає, що незалежно від джерела виникнення права позов щодо відшкодування збитків подається до особи, відповідальної за завдані збитки, проте враховуючи те, що цивільна відповідальність винної особи застрахована, позов може бути заявлений також і до юридичної особи, яка застрахувала відповідальність ОСОБА_1., зокрема до відповідача у даній справі - Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»(дана правова позиція підтверджується також постановою ВГСУ від 05.12.2006 року № 54/53-06).

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних витрат переходить право вимоги (регресу), яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Фактичні витрати позивача, що повязані з даним страховим випадком, складають 20 952 грн. 66 коп., що є сумою вартості матеріальних збитків, завданих власнику автомобіля «Тойота», державний номер НОМЕР_2.

В п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

17.08.2010 Закритим акціонерним товариством «Європейський страховий альянс»було направлено на адресу Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»заяву про виплату страхового відшкодування (в порядку регресу), яка була отримана відповідачем 20.08.2010 (згідно повідомлення про вручення поштового відправлення).

У відповідності до п. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом цивільно-правової відповідальності обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів НОМЕР_3 передбачена франшиза, яка складає 510 грн.

Згідно з п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», о бов'язковий ліміт відповідальності страховика це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Ліміт відповідальності у відповідності до полісу НОМЕР_3 становить 25500 грн.

Враховуючи те, що особою, відповідальною за завдані ОСОБА_3. власнику автомобіля «Тойота», державний номер НОМЕР_2 збитки, є Відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «НОВА», в якому застрахована відповідальність ОСОБА_1., яку визнано винною у ДТП, а Закритим акціонерним товариством «Європейський страховий альянс»на підставі поліс серії НОМЕР_4 від 15.10.2007 виплачено страхове відшкодування ОСОБА_3. в розмірі 21 463 грн., та з огляду на те, що оцінена шкода становить 21 462 грн. 66 коп., ліміт відповідальності за полісом НОМЕР_3 складає 25500, 00 грн., і сума страхового відшкодування має бути зменшена на розмір франшизи, відтак, сума страхового відшкодування становить 20 952 грн. 66 коп. (21 462 грн. 66 коп. 510 грн.), позов Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»щодо стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»завданої матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 20 952 грн. 66 коп. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 1 307 грн. 96 коп. пені за період з 21.09.2010 до 14.02.2011 у звязку з простроченням виплати страхового відшкодування відповідачем.

У відповідності до п. 37.2. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня

Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Відповідно до розрахунку позивача в частині стягнення пені, перевіреного судом, стягненню з відповідача на користь Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»підлягає пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, а всього за період з 21.09.2010 до 14.02.2011 1 307 грн. 96 коп.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір інфляційних витрат 544 грн. 27 коп. підлягають задоволенню у зазначеному позивачем розмірі за період з 21.09.2010 по 14.02.2011.

Таким чином, позов Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 8285 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Здійснити процесуальне правонаступництво позивача у справі № 61/110 Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» замінивши його правонаступником Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий альянс».

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства страхова компанія «Нова»(02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 11; код 31241449) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 33-37; код 19411125) 20 952 (двадцять тисяч девятсот пятдесят дві) грн. 66 коп. основного боргу, 544 (пятсот сорок чотири) грн. 27 коп. інфляційних збитків, 1 307 (одна тисяча триста сім) грн. 96 коп. пені, 228 (двісті двадцять вісім) грн. 05 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.М. Івченко

Дата підписання рішення 19.04.2011