Рішення № 14975796, 14.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 3/7714.04.11 За позовом Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» До Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова

компанія «Інвестсервіс»

Про стягнення 8960,22 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Волчек Н.М. по дов. № 141/2011 від 17.03.2011

Від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»7745,36 грн. виплаченого страхового відшкодування за договором добровільного майнового страхування наземного транспорту в порядку регресу, 610,72 грн. пені та 604,14 грн. збитків від зміни індексу інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту у формі полісу № 106К № 24714 від 16.04.2009 внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП) виплачено страхове відшкодування автомобіля марки «Ауді А-4», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «Шевроле», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під управлінням ОСОБА_1., яким скоєно ДТП, застрахована відповідачем на підставі договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс НОМЕР_3), а тому позивач вказує, що обовязок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Відповідач в судове засідання 14.04.2011 не зявився, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 21.03.2011 та ухвалі від 31.03.2011 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу 05.04.2011.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.04.2011, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

З довідки № 360 ВДАІ з обслуговування Броварського району при УДАІ ГУ МВС України в м. Київській області від 16.11.2009 та постанови Броварського міськрайонного суду Київської області у справі № 3-5598/09 від 13.11.2009 вбачається, що 27.10.2009 о 19 год. 40 хв. ОСОБА_1. керуючи автомобілем марки «Шевроле Ладжетті», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 в м. Бровари по вул. Гоголя виконуючи маневр повороту праворуч з вулиці Гоголя на вулицю Кірова не переконався, що це буде безпечним допустив зіткнення з автомобілем марки «Ауді А-4»державний номер НОМЕР_1, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1. порушив п. 10.1 Правил Дорожнього Руху України, а отже в його діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області у справі № 3-5598/09 від 13.11.2009, ОСОБА_1. визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено штраф у розмірі 380 грн.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль марки «Ауді А-4»державний номер НОМЕР_1.

Пошкоджений автомобіль був застрахований ОСОБА_2. у позивача на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту поліс 106К № 24714 від 16.04.2009.

Відповідно до звіту № 118/09 від 04.12.2009, матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля марки «Ауді А-4»державний номер НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження при ДТП становить 7745,36 грн. разом з ПДВ.

Стаття 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»визначає, що оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Субєктами оціночної діяльності є, зокрема суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат субєкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Проведення оцінки майна є обовязковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Згідно ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності субєктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача (далі - кваліфікаційне свідоцтво) є документом, який підтверджує достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за програмою базової підготовки для самостійного проведення оцінки майна. Форми кваліфікаційних свідоцтв оцінювача встановлюються Фондом державного майна України.

Кваліфікаційне свідоцтво видається Фондом державного майна України спільно з навчальним закладом, на базі якого проводилася підготовка та складався кваліфікаційний іспит, на підставі відповідного рішення Екзаменаційної комісії.

Відповідно до ст. 18 Закону сертифікат суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання (далі - сертифікат) є документом, що засвідчує право суб'єкта оціночної діяльності на внесення його до Державного реєстру суб'єктів оціночної діяльності, які здійснюють оціночну діяльність у формі практичної діяльності з оцінки майна та які визнані суб'єктами оціночної діяльності за напрямами оцінки майна, що в ньому зазначені.

Рішення про видачу сертифіката приймається Фондом державного майна України (стаття 19 Закону).

Звіт № 118/09 від 04.12.2009 здійснений оцінщиком Мукієвським М.М, який має достатній фаховий рівень оцінювача, який у встановленому законодавством порядку має відповідні свідоцтва та сертифікат (містяться в матеріалах справи).

На підставі договору страхування, розміру вартості ремонту автомобіля було складено страховий акт № 3409/09/50/ТР25/00/2 від 13.01.2010 та розраховано суму страхового відшкодування.

Так, страховим актом № 3409/09/50/ТР25/00/2 від 13.01.2010 позивачем визнано подію страховою та вирішено виплатити страхове відшкодування в розмірі 9438,85 грн.

Зазначені кошти позивачем були видані ОСОБА_2., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковим касовим ордером від 15.04.2010 в сумі 9438,85 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 9438,85 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем марки «Шевролет Ладжетті», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 встановлена у судовому порядку.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобовязати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що між відповідачем та ОСОБА_1. було укладено договір (поліс) НОМЕР_3 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобовязання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу «Шевролет Ладжетті», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1. Вказаним договором передбачено, що строк дії договору з 00:00 год. 19.08.2009 до 18.08.2010 включно, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500,00 грн., розмір франшизи визначено в розмірі 0 грн.

Згідно ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, повязані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до звіту № 118/09 від 04.12.2009, матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля марки «Ауді А-4»державний номер НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження при ДТП становить 7745,36 грн.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Відповідно до пункту 35.1 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; розмір шкоди; підпис заявника і дата подання заяви.

Позивачем було надіслано відповідачу регресну вимогу вих. № 3183 від 30.06.2010, на виплату страхового відшкодування в порядку регресу, в якій просив перерахувати на його рахунок відшкодування в розмірі 7745,36 грн. До вказаного листа були доданий необхідний пакет документів для здійснення такої виплати.

Відповідач отримав зазначену вимогу 02.07.2010, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем у місячний строк з дня отримання претензії позивача з доданими до неї документами суми страхового відшкодування не виплатив.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу марки «Ауді А-4»державний номер НОМЕР_1 було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується виходячи із вартості матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, ліміту відповідальності та за вирахуванням суми франшизи, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню в розмірі 7235,36 грн. (7745,36 грн. (вартість матеріального збитку відповідно до звіту № 118/08 від 04.12.2009) 510,00 грн.(франшиза)).

Вимоги позивача в частині стягнення страхового відшкодування в розмірі 7235,36 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 610,72 грн. (за період з 03.08.2010 по 03.02.2011). З даними розрахунками суд не погоджується, оскільки пеня нарахована на суму боргу в розмірі 7745,36 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 37.2 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

За розрахунками суду розмір пені на суму боргу в розмірі 7235,36 грн. (за період з 03.08.2010 по 16.03.2011) становить 570,50 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

7235.3603.08.2010 - 09.08.201078.5000 %0.047 %*23.59

7235.3610.08.2010 - 03.02.20111787.7500 %0.042 %*546.91 Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 570,50 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню та відповідно в частині позовних вимог про стягнення пені в розмірі 40,22 грн. в позові слід відмовити, оскільки нарахована з порушенням чинного законодавства України на невірну суму боргу.

В звязку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті платежу, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь збитки від зміни індексу інфляції в сумі 604,14 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок боргу з урахуванням індексу інфляції має бути здійснений у відповідності до листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»відповідно до яких розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

Як вбачається з розрахунку доданого до позовної заяви, позивач нараховує відповідачу на суму боргу інфляційні збитки в розмірі 698,07 грн. з серпня 2008 р. по вересень 2010. Суд погоджується із заявленим позивачем розміром інфляційних збитків в розмірі 698,07 грн., тому вимоги позивача про стягнення 698,07 грн. збитків від зміни індексу інфляції підлягають задоволенню.

У відповідності до розрахунку доданого позивачем до позовної заяви інфляційні збитки в розмірі 604,14 грн. нараховані за період з 03.08.2010 по 16.03.2011 на суму боргу в розмірі 7745,36 грн., який є невірним.

За наступними розрахунками суду розмір інфляційних витрат на суму боргу 7235,36 грн. за період з 03.08.2010 по 16.03.2011 становить 672,89 грн.

Оскільки, у суду відсутні повноваження виходити за межі предявлених позовних вимог суд погоджується із заявленим позивачем розміром збитків від зміни індексу інфляції в сумі 604,14 грн.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від зміни індексу інфляції в сумі 604,14 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вищевикладене, позові вимоги Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» (м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б, код ЄДРПОУ 23498273) на користь Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (м. Київ, вул. Глибочицька, 33/37, код ЄДРПОУ 19411125) 7 235 (сім тисяч двісті тридцять пять) грн. 36 коп. шкоди в порядку регресу, 570 (пятсот сімдесят) грн. 50 коп. пені, 604 (шістсот чотирнадцять) грн. 14 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 84 (вісімдесят чотири) грн.. 10 коп. витрат по сплаті державного мита та 221 (двісті двадцять одну) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

СуддяСівакова В.В. Рішення підписано 19.04.2011.