Рішення № 14975478, 12.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/11312.04.11 За позовомЗаступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави Верховної Ради України

до1. Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»

2. Київської міської ради

провизнання недійсним договору оренди земельної ділянки

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від прокуратури - Рибалка Ю.В.

від позивача - Лаптієв А.М., Калюк М.В.

від відповідача -1 - Мудрак Ю.І.

від відповідача-2 - Тхорик С.М.

У судовому засіданні 12.04.2011 за згодою присутніх представників сторін судом

оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави Верховної Ради України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до 1. Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»;

2. Київської міської ради про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

Позовні вимоги вмотивовані тим, що спірний Договір є недійсним у звязку з невідповідністю його вимогам закону, а саме ст.ст. 792, 761 Цивільного кодексу України.

Позовну заяву 16.03.2011 року прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/113.

Позивач повідомив суд, що в проваджені господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справ зі спору між тими сторонами, про той же предмет і тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

Відповідачі в свою чергу надали суду заперечення на позовну заяву, вяких зазначили, що позовні вимоги вважають необгрунтованими з підстав, викладених у відзивах.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

06.08.2007 року між Акціонерним товариством холдинговою компанією «Київміськбуд»(далі-відповідач-1) та Київською міською радою (далі відповідач-2) було укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 0,85 га, для будівництва житлових будинків з обєктами соціально-побутового призначення на вул.. Глибочицькій, 79-97 у Шевченківському районі м. Києва (копія договору наявна в матеріалах справи).

29.03.2007 року Київською міською радою прийнято рішення №430/1091 «Про передачу відповідачу-1 земельної ділянки загальною площею 0,85 га для будівництва житлових будинків з обєктами соціально-побутового призначення по вул. Глибочицькій,79-97 у м.Києві. Даним рішенням Київської міської ради передбачено визнати таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 15.05.1986р. №424/3 «Про відведення земельної ділянки Президії Верховної Ради Української РСР для будівництва автобази по вул. Глибочицькій в Шевченківському районі»як таке, що не було виконане; затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки акціонерному товариству холдинговій компанії «Київміськбуд»для будівництва житлових будинків з обєктами соціально-побутового призначення; передати акціонерному товариству холдинговій компанії «Київміськбуд»у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку загальною площею 0,85 га, в тому числі площею 0,30 га без права капітальної забудови, для будівництва житлових будинків з обєктами соціально-побутового призначення по вул. Глибочицькій,79-97 у Шевченківському районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

Пунктом 3.1 договору встановлено строк дії договору на 5 років.

Позов обґрунтовується тим, що спірний Договір є недійсним у звязку з невідповідністю його вимогам закону, а саме ст.ст. 792, 761 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобовязується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до ст.761 Цивільного кодексу України право передання майна в найм має власник речі або особа, якій належить майнові права.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно ст.331 Цивільного кодексу України якщо право власності на нерухоме майно, відповідно до Закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державна реєстрація прав на нерухоме майно проводиться на підставі наступних правоустановлюючих документів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.761 Цивільного кодексу України право передавання майна у найм має власник речі або особа, якій належить майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Право здачі майна в оренду належить його власнику. Орендодавцями можуть бути також особи, уповноважені законом здавати майно в оренду.

Здача майна в оренду є актом розпорядження ним. Такою правомочністю володіє насамперед власник-наймодавець.

Відповідно до ст.331 Цивільного кодексу України якщо право власності на нерухоме майно, відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст.182 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав на нерухоме майно проводиться на підставі наступних правовстановлюючих документів:

1)договорів, укладених у порядку, встановленому законом;

2)свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, передбачених законом;

5)рішень судів, що набрали законної сили;

6)інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Підстави для визнання недійсним даного договору позивач вважає виникли 10 листопада 2009 року, у звязку з ухваленням постанови Київським апеляційним господарським судом, відповідно до якої частково задоволено позов Верховної Ради України та визнано недійсним рішення Київської міської ради від 29.03.27р. № 430/1091 «Про передачу Акціонерному товариству холдинговій компанії «Київміськбуд»земельної ділянки для будівництва житлових будинків з обєктами соціально-побутового призначення на вул. Глибочицькій, 79-97 в м. Києві», визнано право користування земельною ділянкою за Верховною Радою України.

Відповідачі в судові засідання зявлявся, доказів в спростування обставин, на які посилався позивач у позові суду не надали.

З огляду на викладене, суд вважає, що зміст Договору оренди суперечить вимогам чинного законодавства України, що тягне за собою визнання даного Договору недійсним на підставі п. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобовязується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за сплату.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі»оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про оренду землі»орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Згідно ч.4 ст. 4 Закону України «про оренду землі»орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.

Частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлено частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави Верховної Ради України про визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки, що розташована за адресою: вул.. Глибочицька, 79-97 у Шевченківському районі м.Києва від 06.08.2007 року, суд вважає, що останні є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються пропорційно на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки, що розташована за адресою: вул.. Глибочицька, 79-97 у Шевченківському районі м.Києва, укладений 06.08.2007 року між акціонерним товариством холдинговою компанією «Київміськбуд»та Київською міською радою.

3. Стягнути з Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»(юридична адреса: 01010, м. Київ, вул. Суворова, 4-6, код ЄДРПОУ 23527052) в доход державного бюджету України 42 (сорок дві) грн.. 50 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн.. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя Хоменко М.Г.

Дата підписання рішення:15.04.2011