Рішення № 14975477, 05.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 49/4705.04.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Українські національні інформаційні системи»

До Державного підприємства «Український державний центр радіочастот»

Про зобов'язання вчинити дії

                                                                                 Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Моргаєнко К.О. –за дов. № 11-21/02-2 від 21.02.2011р.

Данілов С.В. –за дов. № 11-21/02-2 від 21.02.2011р.

Від відповідача Автанділов В.Р. –за дов. № 5-2/454 від 11.01.2011р.

                                         Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про зобов’язання останнього підписати, засвідчити печаткою та надати позивачу акти приймання –передачі щодо робіт та послуг виконаних позивачем згідно календарного плану до Договору № 357.

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про зобов’язання останнього підписати, засвідчити печаткою та надати позивачу акти приймання-передачі щодо робіт та послуг, виконаних позивачем згідно календарного плану до Договору № 357, крім того просив судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2011 року було порушено провадження у справі №49/47 та призначено розгляд справи на 21.02.2011 р.

У судовому засіданні 21.02.2011 року оголошувалася перерва до 14.03.2011 р.

У судовому засіданні 14.03.2011 року оголошувалася перерва до 23.03.2011 року.

У зв’язку із перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному судове засідання, призначене на 23.03.2011 року, не відбулось.

Ухвалою від 28.03.2011 року розгляд справи був призначений на 5.04.2011 року.

01.04.2011 року позивачем до суду була подана заява про збільшення позовних вимог і спонукання відповідача до виконання в натурі обов’язку, передбаченого в підпункті 2) п. 4.2. Договору № 357.

Позовні вимоги мотивовані тим, що, на думку позивача роботи та послуги, визначені в актах, виконані належним чином, вчасно, в повному обсязі, як це передбачено в Договорі № 357, Календарному плані та Технічному завданні, і відповідач не заявляв претензії щодо такого виконання, як це передбачено в п. 2.5. Договору № 357.

Додаткова вимога позивача мотивована тим, що роботи за актами були виконані належним чином і це, згідно ст.ст. 854 та 898 Цивільного кодексу України, які застосовуються до регулювання відносин за Договором №357, є підставою для виконання відповідачем обов’язку, передбаченого п. 2) п. 4.2. Договору № 357.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, оскільки роботи і послуги, зазначені в актах, були виконані без участі операторів мобільного зв’язку та без використання реальних даних, що доводилось ним до відома позивача в Протоколі від 23.06.2010 р. № 5 та листі від 17.12.2010 р. за №15.1/26354/661.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Українські національні інформаційні системи»та Державним підприємством «Український державним центр радіочастот»10.11.2009 року був укладений договір №357 про закупівлю за державні кошти товарів робіт і послуг щодо розробки та впровадження системи синхронізації бази даних кодів IMEI та EIR операторів мобільного зв’язку (далі –Договір № 357).

Перелік робіт та послуг, належних до виконання та надання позивачем, був визначений сторонами при укладанні Договору №357 та оформлений як Календарний план, який є Додатком № 1 до Договору № 357 в редакції Додаткової угоди № 4 від 20.07.2010 р. та Додаткової угоди № 5 від 03.09.2010 р.

Відповідно до п. 2.5. Договору № 357 належне виконання робіт та надання послуг оформлюється актами, кожний із яких складається в двох примірниках, підписується та засвідчується печаткою позивача, передається відповідачу, підписується та засвідчується печаткою відповідача і в одному примірнику повертається Позивачу не пізніше 5 днів від дати отримання.

Судом встановлено, що зміст Договору № 357, який є господарським договором у визначенні ст.179 Господарського кодексу України, був визначений спільно позивачем та відповідачем на основі їх вільного волевиявлення, шляхом погодження на їх розсуд умов, що не суперечать законодавству, як це визначено в п. 4 ст. 179 та п.п. 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України.

27.08.2010 року, в супроводі листа позивача № 10-27/08-1-удцр та 06.12.2010 р. в супроводі листа позивача №10-06/12-1-удцр, відповідачем були отримані проекти актів, якими оформлювалися результати виконання робіт та надання послуг за п.п. 1.3., 1.5., 1.6., 10., 1.11. Календарного плану.

Суд встановив, що факт отримання актів представниками відповідача, визначеними в п. 7.3.1. Договору, засвідчується їх власноручними підписами на копіях супроводжувальних листів.

Відповідно до п. 2.5. Договору № 357 причиною для відмови від підписання актів відповідачем та передачі їх позивачу є наявність претензій до виконаних робіт та наданих послуг, які оформлюються письмово і надаються позивачу не пізніше п’яти робочих днів від дати отримання відповідачем проекту акту про виконання робіт та послуг щодо яких відповідач заявляє претензію.

Судом встановлено, що мотивовані письмові претензії в строки і в порядку, спільно визначені позивачем та відповідачем в Договорі № 357, відповідачем не заявлялися.

Заперечення відповідача щодо оформлення претензій в Протоколі від 23.06.2010 р. № 5 та листі від 17.12.2010 р. за №15.1/26354/661 судом не прийняті, оскільки ці документи не відповідають умовам щодо змісту, порядку та строку подання претензій, визначеним в п. 2.5. Договору № 357, і не можуть вважатися зміною Договору № 357 в цій частині, з огляду на положення ст. 193 Господарського кодексу України, згідно яких зміна господарського договору в односторонньому порядку не допускається.

Заперечення відповідача щодо виконання позивачем робіт та послуг з використанням реальних даних за участі операторів мобільного зв’язку також не прийняті судом, оскільки відповідний обов’язок позивача не передбачений в Договорі № 357, Календарному плані та Технічному завданні, створеному позивачем відповідно до п. 1 Календарного плану та прийнятому відповідачем за актом приймання –передачі від 25.12.2009 р. № 1.

Аналізом чинного законодавства судом встановлено, що Договір № 357 є змішаним договором у визначені п. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України, норми якого застосовуються до укладення господарських договорів як це передбачено в п. 7 ст. 179 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 837, 901, 892 Цивільного кодексу України, які застосовуються до регулювання відносин за Договором № 537, що є змішаним договором, послуги і роботи мають виконуватися за завданням замовника.

Судом встановлено, що завдання відповідача стосовно робіт та послуг, зазначених в актах, міститься в Технічному завданні і в Технічному завданні відсутні поняття «реальні дані»та положення щодо участі операторів мобільного зв’язку.

Судом також встановлено, що відповідачем та його представником не наведені посилання на пункти Договору № 357, Календарного плану та Технічного завдання, які б визначали відповідний обов’язок позивача.

Крім того, судом встановлено, що факт виконання робіт та послуг згідно п.п. 1.3., 1.5., 1.6. Календарного засвідчений відповідачем в Протоколі від 23.06.2010 р. № 5 технічної наради, в якому такі роботи визначені виконаними в цілому.

Також судом встановлено, що виконання робіт та послуг згідно п. 1.10. Календарного плану мало місце в період з 20.08. по 27.08.2010 р., що засвідчується Наказом Відповідача від 16.08.2010 року № 363 «Про проведення навчання операторів АІСОМТУ-СС»а робіт та послуг згідно п. 1.11. Календарного плану - в період з 6.07. по 30.07.2010 р., що засвідчується наказом відповідача від 5.07.2010 р. № 291 «Про початок дослідної експлуатації АІСОМТУ-СС».

Представник відповідача факт виконання таких робіт не заперечував, зазначивши, що претензії відповідача до виконання таких робіт та послуг стосуються використання в процесі їх виконання реальних даних та участі операторів мобільного зв’язку.

Відповідно до ст.853 Цивільного кодексу України, яка застосовується до регулювання відносин за Договором, оскільки він є змішаним договором, замовник зобов'язаний прийняти виконану роботу і в подальшому посилатися на недоліки роботи лише якщо замовник при приманні негайно про них заявив.

Судом встановлено, що недоліки робіт за актами відповідачем при прийманні таких робіт негайно не заявлялися.

Суд встановив, що шляхом укладення п. 2.5. Договору позивач та відповідач дійшли згоди стосовно того, що Акти є письмовим посвідченням фактичного виконання робіт та послуг, як це визначено в п. 8 ст. 193 Господарського кодексу України.

Належне і в повному обсязі виконання робіт є підставою для виконання відповідачем обов’язку, передбаченого в п.4.2 Договору №357, як визначено в цьому пункті та ст.ст.854 та 898 Цивільного кодексу України, які застосовуються до регулювання відносин за Договором №357, який є змішаним договором.

Обов’язок Відповідача, визначений в п. 4.2. Договору №357, не був виконаний відповідачем в частині, визначеній в підпункті 2) п.4.2. Договору №357.

Вимоги Позивача про зобов’язання Відповідача підписати акти приймання-передачі виконаних робіт не є вимогами про виконання зобов’язань за вищевказаним договором, що виникли в силу укладення такого договору. Відповідне зобов’язання, змістом якого є обов’язок Відповідача прийняти та оплатити виконані роботи та кореспондуюче цьому обов’язку право Позивача вимагати виконання відповідного обов’язку.

При цьому, підписання акта прийому-передачі виконаних робіт не є зобов’язанням Відповідача, яке виникло в силу вищевказаного договору. Так, відповідним документом (актом) за спільним волевиявленням сторін засвідчується факт передачі виконаних робіт. Суд не наділений повноваженнями щодо примушення осіб засвідчувати відповідні факти.

За змістом ст. 16 ЦК України, захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється шляхом: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусового виконання обов'язку в натурі; зміні правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. При цьому, зазначеною нормою визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Таким чином, Позивач не позбавлений права в установленому чинним законодавством порядку вимагати від Відповідача виконання обов’язків у натурі.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на Відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1.           Позов задовольнити частково.

2.           Зобов’язати Державне підприємство «Український державний центр радіочастот»виконати в натурі на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Українські національні інформаційні системи»обов’язок за договором №357 про закупівлю за державні кошти товарів, робіт і послуг щодо розробки та впровадження системи синхронізації баз даних кодів IMEI та EIR операторів мобільного зв’язку, передбачене в його підпункті 2) пункту 4.2.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Стягнути з Державного підприємства «Український державний центр радіочастот»(03179, м. Київ, пр. Перемоги, 15 км., код ЄДРПОУ 01181765) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Українські національні інформаційні системи»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 52а, код ЄДРПОУ 32614261) 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                       А. В. Митрохіна

Дата підписання рішення 14.04.2011