Рішення № 14975474, 06.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 49/3706.04.11 За позовом Закритого акціонерного товариства «Президент-готель»

До Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

Про стягнення 200000,00 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Мазур О.В. –за дов. № 5/11013/01 від 17.01.2011

Від відповідача Ніговська Н.Д. –за дов. № 149 від 31.03.2011

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 200000,00 грн. заборгованості, що виникла у зв’язку з порушенням умов Договору на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднання мережі № 05482/5-06 від 17.02.2005р.

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем був укладений договір про постачання питної води та приймання стічних вод через приєднання мережі № 05482/5-06, за яким Відповідач зобов'язався надавати Позивачу послуги з постачання питної води, а Позивач зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому послуг. У жовтні 2008 року – лютий 2009 року Відповідач нараховував Позивачу вартість за водовідведення та водопостачння за тарифами, затвердженими розпорядженнями голови Київської міської державної адміністрації, які в подальшому були скасовані указами Президента України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2011 було порушено провадження у справі № 49/37 та призначено розгляд справи на 07.02.2011.

У судовому засіданні 07.02.2010 оголошувалася перерва до 14.02.2011.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному судове засідання, призначене на 14.02.2011, не відбулося

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2011 розгляд справи було призначено на 06.04.2011.

Відповідач проти позову заперечував про що зазначив у відзиві на позовну заяву.

Представник позивача у судове засідання 06.04.2011 з’явився, надав пояснення по справі та повністю підтримав вимоги викладені у позовній заяві

Представник відповідача у судове засідання 06.04.2011 з’явився, надав пояснення по справі та повністю заперечив проти позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2005 року між Закритим акціонерним товариством «Президент-готель»та Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал»був укладений договір про постачання питної води та приймання стічних вод через приєднання мережі № 05482/5-06.

За вказаним Договором Постачальник зобов'язується надавати Абоненту послуги з постачання питної води, а Абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому Постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомукгоспу України № 65 від 01.07.1994 р. зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 р. за № 165/374.

При цьому сторони домовились керуватись тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією.

Як зазначає Позивач у позовній заяві до моменту виникнення спору тарифи на комунальні послуги з централізованого постачання та водовідведення діяли в розмірі 2,82 грн. за водопостачання 1 м2 води та 1,68 грн. за водовідведення 1 м стічних вод відповідно до розпорядження КМДА від №1127 від 28.08.2007 року.

30.10.2008 Київською міською державною адміністрацією було прийняте розпорядження № 1488 яким було затверджено нові тарифи на комунальні послуги з централізованого постачання та водовідведення, а саме: водовідведення в розмірі 28,20 грн. за водопостачання 1 м2 води та 16,80 грн. за водовідведення 1 м стічних вод.

Указом Президента України від 20.02.2008 за № 1058/2008 розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1488 від 30.10.2008 скасоване, як таке, що не відповідає Конституції та законам України, іншим актам законодавства.

27.11.2008 розпорядженням Київської міської державної адміністрації було № 1663 було зменшено тарифи на комунальні послуги з централізованого постачання та водовідведення, а саме: тариф на водопостачання з 28,20 грн. до 26,80 грн. та тариф на водовідведення з 16,80 грн. до 15,96 грн.

Указом Президента України від 12.01.2009 за № 10/2009 розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1663 від 27.11.2008 скасоване, як таке, що не відповідає Конституції та законам України, іншим актам законодавства.

16.01.2009 розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 33 було втретє зменшено тарифи на комунальні послуги з централізованого постачання та водовідведення, а саме: тариф на водопостачання з 26,80 грн. до 24,12 грн. та тариф на водовідведення з 15,96 грн. до 14,36 грн.

Указом Президента України від 03.11.2009 за № 65/2009 розпорядження Київської міської державної адміністрації № 33 від 16.01.2009 скасоване, як таке, що не відповідає Конституції та законам України, іншим актам законодавства.

Розпорядженням Президента України від 02.03.2009 № 230 було поновлено дії розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1127 від 28.08.2008, відповідно до якого тарифи на комунальні послуги з централізованого постачання та водовідведення в розмірі 2,82 грн. за водопостачання 1 м2 води та 1,68 грн. за водовідведення 1 м стічних вод відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від №1127 від 28.08.2007 року.

Виконуючи вказані вище розпорядження Київської міської державної адміністрації, які були скасовані Президентом України, як незаконні та такі, що суперечать Конституції та законам України, Відповідач нарахував Позивачу за період з грудня 2008 по лютий 2009 року заборгованість.

В свою чергу Позивач, враховуючи, що вказані вище розпорядження Київської міської державної адміністрації, які були скасовані Президентом України, як незаконні та такі, що суперечать Конституції та законам України, сплачував спожиту теплову енергію за тарифами, встановленими Київською міською державною адміністрацією які діяли на дату оплати.

Внаслідок наявності за розрахунками Відповідача заборгованості Позивача Відповідач почав направляти Позивачу повідомлення про повне припинення послуг щодо водопостачання та водовідведення через неповну оплату наданих послуг, що підтверджується повідомленнями про повне припинення теплопостачання (від 28.10.2008, 17.12.2008, 15.01.2009), наданими Позивачем та залученими до матеріалів справи.

На письмове попередження Відповідача від 15.01.2009 про припинення надання послуг з водопостачання та водовідведення через нарахування 139170,79 грн. Позивачем Відповідачу направлявся лист № 31/11-13/02 від 20.01.2009 з проханням внести зміни до існуючого Договору, з метою уточнення розміру боргу.

Однак, вказаний лист залишився Відповідачем без належної відповіді та реагування.

З матеріалів справи вбачається, що позивач згідно додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.04.2000р. № 165-р є об’єктом державної власності та був переданий в управління Державному управлінню справами, фінансування якого здійснюється за рахунок коштів, що виділяються відповідними державними органами.

З метою недопущення припинення надання послуг стосовно водопостачання та водовідведення Позивачем були оплачені усі вставлені рахунки на загальну суму 200000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 388 від 30.01.2009р. та № 643 на загальну суму 16.02.2009р.

Спір виник з причини того, що Позивач вважає, що Відповідач повинен здійснити перерахунок за надані Позивачем послуги стосовно водопостачання та водовідведення та повернути останньому надлишково сплачені кошти, а Відповідач проти цього заперечував.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.118 Конституції України рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України.

Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно з ст.4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Закону України "Про господарські суди", цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

З наведених норм вбачається, що господарський суд не застосовує правові акти державних органів, якщо вони не відповідають законодавству України. При цьому Президенту України надані повноваження визначати чи суперечать акти місцевих державних адміністрацій нормам Конституції та законів України та скасовувати їх в зв'язку з такою суперечністю.

Як встановлено судом розпорядженнями Київської міської державної адміністрації №1488 від 30.10.2008р., №1663 від 27.11.2008р., №33 від 16.01.2009р. були встановлені нові тарифи на послуги водопостачання та водовідведення. Дані розпорядження були скасовані указами Президента України, як такі, що суперечать Конституції та законам України.

За цих обставин суд при вирішення даного спору не застосовує норми та право положення розпоряджень Київської міської державної адміністрації №1488 від 30.10.2008р., №1663 від 27.11.2008р., №33 від 16.01.2009р. в зв'язку з їх скасуванням як таких, що суперечать Конституції та законам України.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом 17.02.2005р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, за яким Відповідач зобов'язується надавати Позивачу послуги з постачання питної води, а Позивач зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому послуг. При цьому сторони домовились керуватись тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією.

Як встановлено судом 28.08.2007 Київською міською державною адміністрацією було прийняте розпорядження №1127, яким були затверджені тарифи на комунальні послуги з централізованого постачання та водовідведення, що надаються ВАТ АК «Київводоканал». Дане розпорядження набрало юридичної сили, не скасовувалось, не визнавалось судом недійсним та чинне на даний час. Інших доказів сторонами суду не подано, при цьому розпорядженнями Київської міської державної адміністрації №1488 від 30.10.2008, № 1663 від 27.11.2008, № 33 від 16.01.2009., якими вказане розпорядження було визнано таким, що втратило чинність, судом не застосовується в зв'язку з його скасуванням як такого, що суперечить Конституції та законам України.

За вказаних обставин суд вважає, що Відповідач неправомірно, в порушення умов укладеного договору нараховував та вимагав сплати від Позивача вартості на послуги водопостачання та водовідведення за тарифами, які були визнаними незаконними та такими, що суперечать Конституції та законам України розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, а також погрожував припиненням водопостачання Позивачу.

Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги Позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Згідно наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов’язання щодо поставки оплачених послуг, в порядку та на умовах, встановлених Договором.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати, пов‘язані з розглядом справи в суді. За таких обставин, за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті державного мита в сумі 2 000,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Акціонерної компанії

«Київводоканал»(01015, м. Київ, вул. Лейпцігська, 1-А, код ЄДРПОУ 03327629) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Закритого акціонерного товариства «Президент –Готель»(01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12, код ЄДРПОУ 30058128) 200000,00 грн. заборгованості, за Договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднання мережі № 05482/5-06 від 17.02.2005р., крім того 2000,00 грн. –державного мита та 233,64 грн. - витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                             А. В. Митрохіна

Дата підписання рішення 14.04.2011